Юридична природа екологічної експертизи.
Екологічна експертиза – вид експертної науково-практичної діяльності державних органів, громадських об’єднань, інших еколого-експертних формувань, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі і оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація та дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища і здоров’я людей і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам екологічного законодавства. Мета екологічної експертизи: – запобігання негативному екологічному впливу антропогенної діяльності; – прогнозування негативного екологічного впливу антропогенної діяльності; – оцінка ступеню екологічної небезпеки господарської діяльності на окремих об’єктах і територіях; – оцінка ступеню небезпеки екологічної ситуації на окремих об’єктах і територіях. Завдання екологічної експертизи: – визначення ступеню екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності; – організація комплексної науково обґрунтованої оцінки об’єктів екологічної безпеки; – перевірка дотримання вимог, норм і правил екологічного законодавства; – оцінка можливого впливу об’єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, якість природних ресурсів і здоров’я людей; – оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості і достатності екологічних заходів; – підготовка об’єктивних науково обґрунтованих висновків екологічної експертизи, їх своєчасна передача державним органам та заінтересованим особам; – інформування громадськості про результати екологічної експертизи; – функціональні властивості екологічної експертизи. Принципи екологічної експертизи: – гарантування екологічної безпеки; – збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів; – забезпечення наукової обґрунтованості, незалежності, об’єктивності і комплексності, варіантності, превентивності, гласності; – врахування громадської думки; – екологічна безпека, територіально-галузева економічна доцільність реалізації об’єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності; – державне регулювання сфери екологічної експертизи; – дотримання норм і правил міжнародних угод; – гарантування законності і правопорядку.
Екологічна експертиза як: – сфера діяльності: – матеріально-процесуальна форма аналітично-оціночної діяльності; – різновид експертної діяльності державних інституцій, громадських об’єднань та інших формувань; – елемент управління в галузі екології з точки зору організації проведення екологічної експертизи; – юридичний засіб: – соціально-правового механізму забезпечення режиму використання природних ресурсів, охорони довкілля, здоров’я людини; – гарантування екологічної безпеки; – соціально-екологічні превенції; – охорони прав людини на безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовища; – забезпечення правопорядку в правотворчому, інвестиційному та інших процесах; – організаційно-правова форма: – реалізація громадської думки у вирішенні екологічних проблем; – застосування міждисциплінарних екологічних знань; – екологічного прогнозування; – формування еколого-експертної інформації; – запобіжного контролю.
Структура екологічної експертизи – сукупність взаємопов’язаних елементів, за допомогою яких здійснюється еколого-експертна діяльність і підготовка еколого-експертного висновку.
Суб’єкти екологічної експертизи: – фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства); – юридичні особи (Мінприроди України, спеціальні установи, спеціалізовані організації, еколого-експертні підрозділи, Мінздоров’я України, установи, інші органи державної влади, створювані ними формування, громадські екологічні об’єднання, створювані ними формування, інші (в тому числі іноземні) підприємства, установи та організації. Об’єкти екологічної експертизи: – проекти законодавчих актів; – проекти нормативно-технічних документів; / – проектні матеріали; / реалізація яких може – проекти на створення матеріалів; / призвести до порушення – проекти на створення речовин; / норм екологічної безпеки, – проекти нормативно-правових актів; / негативного впливу на – проекти інструктивно-методичних документів; / стан довкілля, створення – проекти створення нової техніки; / загрози для людей – проекти технологій; / – проекти на створення продукції; / – екологічні ситуації (населених пунктів, регіонів); – екологічно небезпечні діючі об’єкти і комплекси; – військові об’єкти; – оборонні об’єкти; – інші об’єкти. Зміст екологічної експертизи – еколого-експертна діяльність: – дослідження; – перевірка; – аналіз; – оцінка; – підготовка юридично значимого документа. Висновки екологічної експертизи. Предмет екологічної експертизи – еколого-соціальні, економічні, технічні, юридичні та інші властивості об’єктів, зафіксовані в заяві про екологічні наслідки діяльності (Заява про екологічні наслідки діяльності– юридично значимий документ про гарантії виконання екологічних заходів і забезпечення екологічної безпеки): – мета і засоби здійснення екологічно небезпечної діяльності; – обґрунтування факторів екологічного впливу з урахуванням екстремальних ситуацій; – кількісні та якісні показники оцінки рівня екологічного ризику діяльності; – заходи щодо гарантування дотримання екологічних норм і правил забезпечення екологічної безпеки; – зобов’язання замовника екологічної експертизи щодо забезпечення вимог екологічної безпеки при здійсненні діяльності.
Нормативно-правове регулювання екологічної експертизи в системі екологічного права– створює цілісний комплекс еколого-правових норм, які визначають цілі, завдання, призначення, суб’єктний, об’єктний склад, предмет і зміст екологічної експертизи, порядок її здійснення, завдяки якому реалізується еколого-експертна діяльність і досягається мета екологічного права. Законодавчі акти та підзаконні акти: – норми, які визначають загальні засади екологічної експертизи: – дефінітивні норми; – норми-принципи екологічної експертизи; – норми, які визначають об’єкти екологічної експертизи; – норми, які визначають суб’єктів екологічної експертизи; – норми щодо економічного забезпечення екологічної експертизи; – норми, які регламентують порядок проведення екологічної експертизи; – норми, які визначають структуру і зміст висновку екологічної експертизи та їх спростування і визнання недійсними; – норми, які визначають еколого-експертні правопорушення та види відповідальності; – норми, що закріплюють засади міжнародної екологічної експертизи та міжнародного співробітництва у цій галузі; – норми, які регламентують форми екологічної експертизи (державної, громадської, інших форм екологічних експертиз); – норми, які визначають повноваження органів і організацій екологічної експертизи: – органів законодавчої влади; – органів виконавчої влади; – органів місцевого самоврядування; – громадських об’єднань; – норми, які закріплюють статус експерта екологічної експертизи (права, обов’язки, відповідальність); – норми, які закріплюють права і обов’язки осіб, що приймають участь в екологічній експертизі (права, обов’язки, відповідальність).
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|