Главная | Обратная связь

ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА 10 страница

Результат юридичної практики — підведення підсумків юри-ііічппх дій і операцій, з'ясування ступеня їхньої відповідності по-. і.пнк-ііим цілям (відхилення від цілей, досягнення нових цілей і рі і\ платі юридичної діяльності і т. п.).

( оціально-правовий досвід — сукупний результат минулої,
чі.... о і і прогнозованої юридичної практичної діяльності (практич­
не, і., вирішення юридичних справ), а також досвід здійснення пра­
ні тих досліджень та правового навчання, аналітично осмислений

Розділ

чічіш практика. Юридична практична діяльність_____ 127

 

у їх єдності і взаємодії та узятий на озброєння юристами-пракшкл ми. Він може бути негативним і позитивним. Знання негативних фі ктів попередньої практичної діяльності служить застереженням про ти їхніх повторень. Особливу цінність для правового регулкжіїїиг суспільних відносин і подальшого поліпшення юридичної практп ки має позитивний досвід.

§ 3. Функції юридичної практики Функції юридичної практики — основні напрямки її впліпи

на соціальну реальність, через які виражається її правове призма

чення.

Функції юридичної практики можна розділити на дві групи:

Загальносоі{іальні

Спеціально-соціальні (юридичні)

— відображають вплив юри­дичної практики на еконо­мічні, політичні, культурні й інші суспільні відносини

— відображають специфіку правової! впливу конкретного виду юридичної практики на суспільні відносини

економічна, політична, со­ціальна, духовно-культурна, виховна й ін.

репстращйно-засвідчувальна, праворс алізаційна, правоохоронна, правозахііє­на, штрафна, правоконкретизуюча, пр| вороз'яснювальна, правопрогностнчн.і та ін.

Розглянемо докладніше юридичні функції. Відразу ж відзнач 11 мо, що для кожного виду юридичної практики характерні «свої» функції, що наповняються конкретним змістом юридичної спеціалі­зації. В узагальненому вигляді юридичні функції мають такий ви­гляд:

реєстраційно-засвідчувальна — офіційне закріплення конкрсі них суспільних відносин, ситуацій, реєстрація документів і посвід чення їхньої вірогідності, посвідчення договорів і угод, фіксування фактів юридичного значення й ін.;

правореалізаційна — здійснення позитивного впливу на стік і рення гарантій для реалізації прав, обов'язків, заборон, установлІ них правовими нормами;

правоохоронна — забезпечення системи заходів для профіллі* тики порушень прав, свобод, законних інтересів індивідуальніїч і колективних суб'єктів права по недопущенню протиправних дім (і\ превенція);

прішозахисна — забезпечення системи заходів для відновлення ■ і- пісного правового статусу, залученню правопорушників до • •і'п нічної відповідальності, встановлення заходів судового захисту і і їм

■ ■і і ряфна — забезпечення системи заходів примусового впливу,

іших з позбавленнями матеріального, організаційного й осо-

пі о характеру;

іі|іли(іконкретизуюча — конкретизація і деталізація чинної кон-

11" і іп и норми на основі узагальненої індивідуально-правової діяль-

и.......

іірліиіроз'яснювальна — роз'яснення змісту правових норм,

ІИИіи юридичних актів-документів, умов придбання ними дієвості

просторі і за колом осіб та ін.;

ирлиомрогностична — прогнозування тенденцій подальшого

воїни і ку правової системи, шляхів зростання ролі права; розробка

н идацій з якісного удосконалення юридичної практики, взає-

Миннлпву юридичної практики і правової системи і т. п.

§ 4. Юридична практична діяльність
як основа юридичної практики
И >риднчна практична діяльність — система свідомо-вольових
..... ротних дій і операцій по охороні і захисту прав, свобод і закон­
нії мі гсрссів особи, що здійснюються юристами на професійній

..... і ні \ межах права і мають юридичні наслідки. За сферами здій-

..... гі юридична діяльність може бути поділена на: практичну,

і ну і навчальну. В даному параграфі мова йде про практичну

і"рп ПІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ.

< Ознаки юридичної практичної діяльності:

І)' різновидом соціальної діяльності і зберігає її ознаки, пере-

■ соціальну корисність; ') . іпіснюється в сфері впливу права;

і) виражається в правомірних діях — цілеспрямованих, планова-НИ ші вимагають професійно-правових навичок, уміння, приш­ий підготовки, технічної оснащеності та ін.;

і) с прямована на одержання результату за допомогою правових

мі і різноманітних способів; •) передбачає настання юридичних наслідків або створення умов иі пп виконання яких приводять до таких наслідків;

РоиМл і

6) здійснюється колективними й індивідуальними суб'єктами права;

7) є формою створення, розвитку, реалізації, охорони і захік і\ об'єктивного і суб'єктивного права.

Юридична практична діяльність (юридичні дії й операції) основа і динамічна частина юридичної практики, що вплипа- 11 | соціальну діяльність інших членів суспільства, забезпечує (охоро« няє і захищає) їхнє нормальне життя. Юридичну практичну дія 11. ність не можна ототожнювати з юридичною науковою й освітньою діяльністю. Будучи взаємопов'язаними, вони є трьома формами юридичної діяльності.

Юридичну практичну діяльність варто відрізняти від прси поведінки. Якщ^ юридична практична діяльність є зовнішньо акти вною, дією, що спрямована на досягнення мети, то правова ікни дінка може бути як активною, так і пасивною, як дією, так і бе (і яльністю, як правомірною, так і протиправною.

Юридичну практичну діяльність необхідно відрізняти й від орга нізаційно-правової діяльності фахівців не юридичного профіті Наприклад, правовою діяльністю можна назвати оформлення відря дження, тому що воно вимагає ряду правових рішень. Однак такі діяльність традиційно юридичною не визнається, і її нерідко вико нують фахівці, які не мають юридичної освіти. Не можна назнані юридичною організаційно-правову діяльність ряду працівники! правоохоронних органів, відділів їхніх міністерств і відомств, том) що вони використовують право для вирішення позаправових соці.і льних цілей — економічних, політичних, управлінських та ін.

Юридичною стає соціальна діяльність, що відбувається в межал правової системи суспільства й орієнтована на використання праві і вого інструментарію. Тобто ознакою юридичної практичної діяль ності, що визначає особливості правової культури його суб'єкта є юридичність. Всі інші види діяльності характеризуються нспи значеністю юридичності. Юридичність цієї діяльності означає, що основним інструментарієм юриста-практика є право, його мислей ня — правове, у процесі діяльності він використовує юридичні 1.1 соби, сама діяльність регламентується нормами права, мета діяль ності — правова, її результати — правові.

Мета юридичної практичної діяльності може бути представлена через три компоненти: 1) захист прав і свобод особи; 2) забезпе

Чічіш іі/ніктиш Юридична практична діяльність_____ 129

шііості; 3) охорона правопорядку. В залежності від пред-■ і. пня установ, де працюють юристи (суд, прокуратура, мі-і ба безпеки, державна виконавча служба й ін.), мета здо-мнпфстний характер і виражається в завданнях і функціях п їй.пості. Мета юридичної практичної діяльності в значній ■ і пі і'іаг її результат в остаточному підсумку і на кожному етапі ін іній (найближчі, проміжні, остаточні, перспективні цілі). Юридична практична діяльність виявляється, як правило, у діях — прямоианих, планованих — це повсякденний пошук правового і а ,и \ пою читання, обробка, урахування можливих зауважень пі похідні поїздки з метою одержання цього матеріалу й ін. І мишії елементи юридичної практичної діяльності:

програмування пошуку, перевірки й оцінки фактичної інфор-

......... роведсні з дотриманням свободи вибору методів роботи;

пошук правової інформації, її приступність, інформаційна на­шої і. виконуваної роботи; правова оцінка представлених або ні і(І и них фактів, заснована на формальній визначеності виконува-I)()(")() ти;

11 по і р правових норм і одержання юридичного висновку як певного ступеня творчої самостійності при вирішенні юриди-і прав і правових завдань; ведення в правових рамках переговорів, виступів у судах та

'і..... органах, посередництво в процесі вирішення конфліктів, що не

і... аг певного ступеня ризику;

підготовка й оформлення правових документів у вигляді рі-юкідок, пропозицій; розробка й обгрунтування позиції, що пе-і.н певний темп і безперервність виконання роботи; залучен-ііічних засобів;

контроль над процесом і результатами будь-чиєї діяльності, мірольність і відповідальність власної діяльності й ін. І* )|мідична практична діяльність не тільки формує професійно­му культуру юриста, але і виступає показником цієї культури.

§ б. Процесуальна форма як внутрішня організація юридичної практики та її структура

Фі ірма юридичної практики має дві сторони: зовнішню і внутрі-Ипутршшьою є процесуальна форма, а зовнішньою — правові

<>І<>ГІ

акти-документи (нормативні і процесуальні) як способи існуна і зовнішнього вираження змісту юридичної практики.

Процесуальна форма — урегульовані системою правових при писів умови і послідовність провадження окремих процесуальних дім і прийняття процесуальних рішень, узяті в сукупності¹.

Основні ознаки процесуальної форми: 1) установлюється дл| упорядкування діяльності правосуддя; 2) регулюється нормами при цесуального права; 3) залежить від системи принципів процсс\.і їй ного права; 4) надає процесуальні гарантії учасникам про цс і \ 5) має системність.

Кожен юридичний процес має свою процесуальну форму. Нон,і являє собою не тільки визначений законом порядок діяльності плі і реалізацію цього порядку в конкретній діяльності. Дотримання про цесуальної форми органом дізнання, слідчим, судом є прояві і високої професійно-правової культури.

Процесуальна форма як внутрішня організація юридичної щх\\ тики — це:

процесуальний режим (система юридичних гарантій);

процесуальні провадження (комплекс взаємообумовлених і він ємозалежних процесуальних дій);

процесуальні стадії (система взаємозалежних частин проїк' \ що складаються з ряду юридичних дій, які характеризують динамі ку розгляду заведеної юридичної справи). Для того щоб ефект іп.п. і діяла вся система юридичної практики, необхідно насамперед щ безпечити її внутрішню організацію.

В Україні процесуальна форма визначається кодексами — кримі нально-процесуальним, цивільно-процесуальним, про адміністрапіиш правопорушення, господарським, а також регламентами Верховної Ради, Конституційного Суду й іншими нормативно-правовими ам і ми. Відповідним законодавством чітко названі учасники проїк розподілені функції між ними, зазначені способи виконання цих ф\ 11 кцій. Так, кримінально-процесуальним кодексом передбачене і суб'єктів, уповноважених проводити дізнання, попереднє сліді з кримінальних справ, здійснювати нагляд за слідством і пр.і восуддям, підтримувати державне обвинувачення, виконувати вирої и

¹ Один із перших дослідників процесуальної форми проф. В. М. Горшеш.ои і н.

таке її визначення: «...це сукупність однорідних процесуальних вимог; пропої..........

нихдо дій учасників юридичної діяльності, і спрямованих на досягнення юриді значимого результату». Див.: Юридическая процессуальная форма:теория п нр " тика /Под рсд. П. Е Недбайло и В. М. Горшенева. — М., 1976. — С. 13.

чіп і практика. Юридична практична діяльність____ 131

11 оі слдів. Установлено чіткий порядок, послідовність прийнят-ірмлсння тих чи інших рішень по справах, уся процесуальна пильності по розслідуванню правопорушень у цілому і роз­прав у судах: порушення справи; попереднє розслідування;

н..... іка і призначення судового засідання; судовий розгляд і ви-

"•її рішення (вироку); перегляд рішення суду, що не вступило шу силу; виконання рішення (вироку); у виняткових випад-ін регляд судових рішень, що вступили в законну силу.

111.... есуальна форма перебуває в нерозривному зв'язку зі зміс-

і К Іридичний процес і процесуальна форма не можуть існувати і одного. Недотримання процесуальної форми є підставою > ' і н \ вання раніше прийнятого рішення або неприйняття, пове-I мі 11 або залишення документа (позовної заяви, скарги, конститу­цій! о звертання, подання і т. п.) без розгляду.

I Ірцвова процесуальна форма визначається конституційним і спе-
і и-іиїм іаконодавством і виключає відступ від неї, щоб забезпечити
И юронній, законний і обґрунтований розгляд справи. Процесуаль-

■ пшоном спеціально вирішується питання про склад учасників, ■ її ь івність, підстави у межах їхніх дій на кожній стадії.

§ б. Юридичний процес і його види

И Юридичний процес (лат. ргосеззиз — рух уперед; англ. _)игі-

іі |)госе5з) — урегульований процесуальними нормами порядок

і И пості компетентних державних органів, що виражається в сис-

н їхніх процесуальних дій по підготовці, прийняттю і документу-

иню юридичних рішень загального й індивідуального характеру.

иі цьому відповідно до процедурно-процесуальних норм відбува-

істосування норм матеріального права, вирішення індивіду-

....... опкретних справ і фіксування їхнього розгляду в правових

іептах. Н Іридичний процес — збірне наукове поняття, різновид соціаль­ні ■ ■ процесу, що представляє собою форму перетворення юридич-.іп.них моделей, закріплених у національному законодавстві і народних актах, у реальну систему правовідносин з її про-і рпою стороною, спрямованою на досягнення юридичного ре-

II і II V (мЄТИ).

Ииі.іки юридичного процесу:

і) різновид соціального процесу;

Розділ V

2) має юридичну природу, його призначення — вирішення юриди­чних справ (правопорушення, спори про право, скарги й ін.);

3) регламентується процесуальними нормами національних і між­народних актів, на основі яких здійснюється;

4) є владною діяльністю уповноважених суб'єктів — компетен­тних органів і посадових осіб;

5) складається з процесуальних стаді— сукупності процесуа­льних дій, пов'язаних найближчою мєтоїо;

6) має на меті прийняття юридичних рішень загального (норма­тивні акти) або індивідуального (правоззстосовчі акти) характеру;

7) фіксується, як правило, у документально оформлених право­вих актах різними технічними засобами.

Система процесуальних дій — визначений нормами права поря­док діяльності слідчих, адміністративних, судових та інших органів.

Юридичний процес можна класифікувати по галузях процесуа­льного права: конституційний; кримінальний; цивільний; господар­ський; адміністративний (в частині адміністративної діяльності судів і діяльності будь-яких адміністративних органів по залученню до юридичної відповідальності). У даному «шадку за основу класифі­кації узяті відповідні галузі матеріального права. Однак за допомо­гою такої класифікації неможливо уявити іоридичний процес як сис­тему в усій її структурній єдності.

Найбільш оптимальною для цієї мети (.класифікація юридично­го процесу по основних правових формах здійснення функцій (фор­мах діяльності) держави:

Правотворчий процес — урегульована правовими нормами система взаємозалежних процедур (стадій) по прийняттю, зміні, обнародуванню (доведенню до відома виконавців) законів і підза-конних актів уповноваженими органами держави, організаціями і посадовими особами.

Правозастосовчий процес — урегульована правовими нормами система взаємозалежних процедур (стадій) по розгляду і вирішен­ню юридично значимих індивідуальний справ уповноваженими органами держави, організаціями і посадовими особами.

Судовий процес (як різновид правозастосовчого процесу) — урегульована правовими нормами систзма взаємозалежних про­цедур (стадій) по судовому розгляду і вирішенню юридично зна­чимих індивідуальних справ — цивільних, кримінальних, господар-

Юридична практика. Юридична практична діяльність___ _133

ських. Для кожного виду судових справ судовий процес має о^с0°" ливості.

Контрольно-наглядовий процес — урегульована правов^ЙМИ нормами система взаємозалежних процедур (стадій) по пере£ІР^ш уповноваженими органами держави, організаціями і посадов^ими особами відповідності (невідповідності) контрольованих об'£^кт1Б формально-визначеним нормативам (стандартам), що завершується ухваленням рішення про заходи реагування, адекватні отрима^ним результатам.

Установчий процес — урегульована правовими нормами ^сис" тема взаємозалежних процедур (стадій), здійснюваних уповн^ова" женими органами держави, організаціями і посадовими особам^ ^п0 формуванню, перетворенню або скасуванню органів держави, їхніх структурних підрозділів, посадових осіб.

Судовиробничими процесами є наступні види:

конституційний — його змістом є спір про право і діяльі^іість конституційних та інших видів судів з вирішення такого спору :* У^С1" ма встановленими законом для цього діями. У конституційному ^за" коні «Про Конституційний Суд України» другий розділ присвяч£^нии загальним правилам конституційного судочинства, третій — особ­ливостям конституційного провадження;

кримінальний — його змістом є розслідування справи про ^зл0" чин відповідними органами і розгляд справи судом загальної к>Р^ис_ дикції з винесенням рішення про вид і міру відповідальності об£^инУ^-вачуваного, використовуючи для цього усі встановлені законо^м Д¹¹ (запити, експертизи і т. д.). Для кримінального процесу характ"^еР^ш такі елементи, як порушення кримінальної справи; учасники; до^кази' підсудність; провадження в суді першої інстанції, у касаційній ін­станції, виконання вироку і т. д.;

цивільний — його змістом є спір про право, вчинені правопо­рушення і діяльність цивільного суду з вирішення такого сг>°РУ; розгляд справи про цивільне правопорушення провадиться з г⁵™⁶" сенням рішення про вид і міру відповідальності правопорушнику використовуючи для цього усі встановлені законом дії (запити,, ^екс" пертизи і т. г.). Цивільний процес характеризується наявністю У^ча" сників, доведенням і доказами, процесуальними строками, підгото­вкою справи до розгляду, порядком розгляду і вирішенням спр^ави> винесенням постанови й ін. Його особливістю є те, що обидві сто­рони, котрі сперечаються, не мають владних повноважень;

134____________________________________________ р„ _и

господарський — його змістом є спір про право, вчинені пр| вопорушення і діяльність господарського суду, третейського і з вирішення такого спору; розгляд справи про господарське правоио» рушення провадиться з винесенням рішення про вид і міру віднині • дальності, використовуючи для цього усі встановлені законом ііі (запити, експертизи і т. п.). У господарському процесі також < ГИ елементи, як доведення і докази, процесуальні строки, підгої1

справи до розгляду, порядок розгляду і вирішення справи, винсо

постанови й ін.;

адміністративний — його змістом є спір про право і дія п. ність адміністративного суду з вирішення такого спору з усіма і її обхідними для цього діями (запити, експертизи і т. п.)². В адмінії тративному судочинстві трохи в іншій ролі виступають док. являючи собою положення про органи і посадових осіб, та ін. II. н процес можна назвати адміністративно-юстиційнилі або адміні стративно-судовиробничим (правозахисним) процесом по до 11 мі манню законності в державному управлінні³.

Усі зазначені види судовиробничого процесу є взаємно пере хідними, що зумовлено пов'язаністю між собою норм матерій м. них галузей права.

Кожен процес складається із системи різних проваджені, Наприклад, кримінальний процес включає: досудове провадженні і заявами і повідомленнями; слідче (дізнання і досудове слідстім і) систему судових проваджень (попереднє провадження; судомнії розгляд; апеляційне провадження; касаційне провадження; винятю і ве провадження).

² У системі адміністративних судів України введені .місцеві адміністративні
Окружний адміністративний суд АР Крим, 24 окружні судів в областях, Окр\ .ми
адміністративні суди міст Києва і Севастополя, а також апеляційні адміністр.і пішії
суди — Дніпропетровський, Донецький, Київський, Львівський, Одеський, < ми.
топольський, Харківський. Позивачами в адміністративних судах можуть бути гри
мадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи, що не є суб'єктами
владних відносин, а також представники атади у випадках, коли позов подаси., і Щ
виконання повноважень останніх.

³ Крім зазначеного виду адміністративного процесу функціонують насі)...............

його види: адміністративпо-управлінський (правозастосувальний) — викопними титульного юридичного процесу державного органа, що діє в рамках своєї коми, тенції; административно-юрисдикційний — регулювання відносин, що складніші, ся в зв'язку з порушенням адміністративно-правових приписів.

чічіш практика. Юридична практична діяльність_____ 135

§ 7. Юридична справа і її вирішення. Види процесуальних актів

Н Юридична справа — сукупність документів, зібраних разом
цім чином оформлених, котрі стосуються передбаченої норма-
•.... рана визначеної життєвої обставини, прийнятої до процесуаль­
ні юиаджєння.
Н Юридична справа як документальне утворення формується бід­
но до рішень уповноважених органів з метою фіксації фактів
топленому законом порядку, змісту і результатів процесуаль-
і п.пості цих органів. Матеріали справи включають також до-
иіп правозастосовчих органів. Юридична справа існує реально;
| мі шнідуалізованою (стосується визначеного казусу, конкретної
її), має початок і кінець; підлягає реєстрації (має обліково-ре-
. іраційний номер). Сферу юридичних справ становлять цивільні
і правопорушення, сімейні конфлікти, трудові конфлікти й ін.

і ...... іа обставина, прямо передбачена законом, є елементарним

і ом юридичної практики і має потребу в професійному докуме-і иому забезпеченні з боку юриста-практика. Наприклад, кри­ті і и.ним законом передбачено, що таке є злочин і які види пока-

і..... і парю застосовувати до злочинця за вчинені правопорушення.

і іочіїн иимагає застосування заходів кримінального покарання . держави, яка в особі уповноважених органів (дізнання, попе-

і..... слідство, прокуратура, суд) вирішує юридичну (кримінальну)

прану, котра є підсумковим документальним продуктом професій-

....... і п.ності цих органів.

Нирішсння юридичної справи — творчий акт мислення, умін-

111 пу вати факти і робити офіційні узагальнення у вигляді доку-

Н ні.і паю оформленого результату — акта, що постановляється.

ь і що постановляється, — процесуальний акт (документ), що

юридичний характер.

Процесуальний акт — процесуальна дія чи рішення посадової

п аоо органа, уповноважених законом виконувати завдання

іннства, контролю і т. п., що мають процесуальну форму і фік-

н і,ся в процесуальних документах.

І Іропссуальний акт є збірним поняттям: ним може бути як акт Нірп нічного характеру, так і акт (процесуальна дія), що не має су-юридичного значення, однак відіграє чималу роль у процесі.

чіп і практика. Юридична практична діяльність

Види процесуальних актів (документів):

Юридичний процесуальний документ має офіційний характер і и кільки виходить від посадових осіб офіційних органів, уповноважені і ч на їхнє прийняття або видачу. Належним чином оформлений у вигля и акта-документа, він є знаковою стороною процесуальної форми З ним пов'язані психологічні переживання обвинувачуваного. Види процесуальних актів у залежності від навантаженню що вони виконують у ході юридичного процесу: вихідні, підсум кові (прості і складні), проміжні, допоміжні, інформаційні.

Процесуальний акт

(документ),

що маєюридичний характер

— є індивідуальним розпоряд­
женням, вираженим у відповід­
ній формі, що встановлена нор­
мами права (обвинувальний ви­
сновок слідчого, вирок і рішення
суду, протест прокурора й ін.), і
має визначені реквізити (підпис,
печатка і т. п.)_____________

Процесуальний акт

(документ),

що не має юридичного харамеру

---- ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ДОВЄДЄ шиї

(обґрунтування) фактів, що не м(
ють юридичного значення. Напри
клад, протоколи, складені в хоДІ
слідства і дізнання (огляд}' місця і я >
дії, допиту, очної ставки, обшук \ І
виїмки документів); висновку скі
пертизи й ін._______________

 

 

засідання, стан розкриття злочи­ нів тощо (протокол судового засі­ дання; звітний документ (довід­ ка); статистичні відомості про здійснення того чи іншого виду юридичної практики та ін.)___

нич н процесуальні дії упо-піїх осіб у ході розгляду постанови, рішення, нака-

....... риклад про здійснення ві-

іі \ проведення роз'яснень,

І) ІІІЖІВ І Т. П.)__________________

'// процесуальних актів в залежності від предмета пра-

■ • регулювання: цивільно-процесуальні, адміністративно-
\.і п.пі, кримінально-процесуальні й ін.

Циди процесуальних актів у залежності від відповідних сфер

■ <>.•<> регулювання: юрисдикційні — забезпечують надійність
і і\ юридичної справи (пов'язані з визначенням міри юридичної

її н,пості) і неюрисдикційні. Циди процесуальних актів за субординацією:

обов'язкові (постанови, протоколи, рішення, вирок та ін.);

факультативні (підписки, письмові доручення, заяви, повідом­им і пояснення, описи, повістки та ін.).

Допоміжні- - акти, якими вно-сяться виправлення, доповнення,

Вихідні процесуальні акти

— відкривають розгляд справи (порушення провадження в справі, щ
є початковою стадією юридичного процесу)_______________