 |
|
Які цінності та ідеали повинен вміти захищати юрист?
Курс юридичної деонтології орієнтує студента на те, що юрист зобов'язаний керуватися у своїй діяльності певними переконаннями й установками, в числі яких загальнолюдські ідеали, національні святині, певні корпоративні цінності. Ці цінності – абстрактні категорії, але, перш за все, певні норми, ідеї і процедури, що реалізуються саме в повсякденній діяльності правознавця – незалежно від того, де саме і ким він працює. Пріоритетними для юриста є ті ідеали і цінності, які суспільство в даний момент вважає найбільш важливими і необхідними для забезпечення прав і свобод людини.
4. Що повинен вміти юрист?
Юридична деонтологія покликана створити у студента оптимальний образ юриста, який володіє різноманітними прийомами ефективного спілкування (комунікативна компетентність) і всебічними професійними знаннями і навичками (власна професійна компетентність юриста). Адже саме діяльність на практиці - головне призначення юриста. Якщо практика - це критерій істини, то для юриста практика - єдина форма і спосіб встановлення істини, відстоювання та захисту її. Студент має змогу підготувати себе до складної і напруженої роботи. Тому юрист повинен не просто вміти працювати зі знанням справи, а й брати на себе повноту відповідальності, бути готовим до того, що саме його, юриста, слово буде останнім і вирішальним у виявленні істини, відстоюванні верховенства права та справедливості.
Семінарські заняття виступають найважливішою ланкою навчального процесу з вивчення юридичної деонтології. На семінарських заняттях відбувається безпосередній контакт викладача та студента. Семінарські заняття починаються проведенням «нульового» контролю, що припускає з’ясування вихідних знань студентів в області юридичної деонтології. Основне завдання семінарських занять – обговорення теоретичних питань, наукових проблем, пошуку пропозицій і рекомендацій, оволодіння юридичною мовою, а також поглиблення та закріплення знань, отриманих студентами на лекціях. Семінарські заняття виступають перевіркою правильності розуміння розглянутих питань, їх постановки, обґрунтування та рішення.
Підготовка до семінарських занять складається з наступних етапів:
1) активна робота студентів на лекційних заняттях;
2) самостійна робота з вивчення літератури та нормативно-правових актів;
3) аналітичне осмислення зв’язку теоретичних знань із юридичною практикою.
Готуватися до семінарських занять необхідно завчасно, самостійну підготовку варто починати з ознайомлення з темою і планом майбутнього семінарського заняття, переліком літератури. Вивчення матеріалу доцільно починати з ознайомлення з конспектом лекції з даної теми, після цього рекомендується прочитати рекомендовану літературу та ознайомитися з відповідними нормативно-правовими актами.
Виступаючи на семінарі, студент може користуватися текстом підготовленої відповіді. «Притягнутість» до тексту свідчить про недостатню підготовку студента до заняття, тому «вільний» виступ у вигляді «живої» мови показує глибину знань та володіння матеріалом.
На кожному семінарському занятті викладач підводить підсумки (оглядовий аналіз виступів, виправлення допущених помилок та ін.).