 |
|
Схема Молитовного канону:
(Повністю молитви – див. Додаток 1: “МОЛИТОВНИЙ КАНОН”)
1) Молитва митаря (“Боже, будь милостивий до мене, грішного...”).
2) Молитва до Святого Духа (“Царю Небесний...”).
3) Трисвяте по Отче наш:
а) трисвяте (“Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний...”) – тричі;
б) мале славослів’я (“Слава Отцю, Сину, Святому Духу...”);
в) молитва до Пресвятої Тройці (“Пресвята Тройце, помилуй нас...”);
г) “Господи, помилуй” – тричі;
д) мале славослів’я (“Слава Отцю, Сину, Святому Духу...”);
є) молитва Господня (“Отче наш...”).
4) Символ віри (“Вірую...”).
5) Псалом 50/51/ (“Помилуй мене, Боже...”).
6) “Господи, помилуй” – 12 раз.
7) Мале славослів’я (“Слава Отцю, Сину, Святому Духу...”).
8) Поклоніння Ісусу Христу (“Прийдіть, поклонімось Царю нашому, Богу...”).
9) Псалом 90/91/ (“Хто живе під опікою Вишнього...”).
10) Мале славослів’я (“Слава Отцю, Сину, Святому Духу...”).
11) “Алилуя, Алилуя, Алилуя, слава Тобі, Боже” – тричі.
12) До Богородиці (“Богородице, Діво, радуйся!..” + “Достойно є...”).
13) Мале славослів’я (“Слава Отцю, Сину, Святому Духу...”).
14) Молитва до Ангела-Охоронителя та усіх Небожителів (“Ангеле Божий, охоронителю мій святий...”).
15) Молитва святого Єфрема Сирійського (“Господи і Владико життя мого...”).
16) Молитва самозречення (“В руки Твої, Господи...”).
17) Псалом 102/103/ (“Благослови, душе моя, Господа...”).
18) Ісусова молитва на чотках (“Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене...”) – якщо вдома, то обернути чотки тричі, якщо ж по дорозі, то творити молитву упродовж усієї подальшої путі.
7.Перед сніданком, обідом та вечерею завжди, усією сім’єю промовляємо молитву Господню “Отче наш…” Зазвичай її виголошує батько – глава сім’ї. Втім, дуже корисно і повчально, коли він доручає це робити комусь із дітей, а сам тільки закінчує її, благословляючи хресним знаменням їжу і питво.
Молитва перед їжею:
В Ім’я Отця, Сина, Святого Духа. Амінь.
Отче наш, що є на Небесах. Хай святиться Ім’я Твоє, хай прийде Царство Твоє, хай буде воля Твоя як на Небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І відведи нас від спокуси, та визволи нас від лукавого.
Бо Твоє є царство, сила і слава Отця, Сина, Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
(Тут старший благословляє трапезу):
Поблагослови, Господи, їжу і пиття рабам Твоїм, Бо Ти Святий завжди: нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
8. Після їжі також усі встають, молитовно складають руки на грудях, і так само, як на початку, проголошують уже молитву після їжі:
Молитва після їжі:
Дякуємо Тобі, Христе, Боже наш, що ти наситив нас земних Твоїх благ, – і не лиши нас Небесного Твого Царства. Але як посеред учеників Твоїх прийшов Ти, Спасе, мир даючи їм, – прийди до нас, і спаси нас.
9. Кожну справу протягом дня необхідно починати і закінчувати короткою молитвою:
“Поблагослови, Господи, працю цю”.
А по закінченні:
“Дякую Тобі, Господи, Боже мій, за те, що Ти благословив мені здійснити працю цю. Хай буде Тобі за це слава, честь і поклоніння як Єдиному Богу: Отцю, Сину, Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь”.
10. По дорозі на роботу і з роботи, та й узагалі під час руху (ходи або їзди у транспорті) безперервно внутрішньо творимо молитву Ісусову: “ГОСПОДИ, ІСУСЕ ХРИСТЕ, СИНУ БОЖИЙ, ПОМИЛУЙ МЕНЕ...” Ритм молитви добре узгодити з ритмом поступу: “Господи (крок лівою ногою), Ісусе Христе (крок правою), Сину Божий (лівою), помилуй мене (правою)...”
11. Увечері після роботи, або й зранку, чи протягом дня (кому як виходить) обов’язково знайдіть хоча б 10–15 хвилин для читання Святого Письма та духовної літератури.
Покладіть Біблію на видне, почесне в хаті місце (добре, якщо на вишитому рушничку, або на гарній серветці) – це може бути, наприклад, журнальний столик у вітальні. В книгу як закладку покладіть олівець (для поміток та підкреслень найважливіших місць Писання). І тільки-но видасться вільна хвилина – сядьте поруч у крісло та прочитайте декілька віршів...
Пам’ятаймо, що віра – від слухання Слова Божого, благодать же дається – по вірі. Тож привчаймо себе щоденно приносити Богові цю “жертву ливну”. Бо коли людина не їсть достатньо хліба фізичного – вона з часом слабшає, перетворюється на дистрофіка, а згодом помирає. Так же й щодо хліба духовного: якщо ми не харчуємося, не зміцнюємося ним щодня, то слабшаємо, стаємо духовними “дистрофіками”, а отже, легкою здобиччю різноманітних духів злоби піднебесних, які тільки й чекають цього. А там – і духовна смерть...
Читання Писання та духовних книг повинно увійти в наше життя як хліб, як повітря. Це має бути так, що якщо ми за увесь день не прочитали жодного псалма, жодного розділу або хоча б вірша із Святого Письма, то почуваємося некомфортно – так, ніби не почистили сьогодні зуби, або не зробили чогось звичного і необхідного; або ніби увесь день прожили, не ївши, і так от і ляжемо спати...
СЛОВО БОЖЕ – ОСНОВА ДУХОВНОГО ДІЯННЯ! “На початку було Слово…”
(Для того аби навчитися правильно, по-духу розуміти Святе Письмо, раджу прочитати такі мої книги: книгу проповідей “КЛЮЧ ДАВИДІВ”, а також книги з серії “Відповіді священнослужителя” – “ІЩЕ НІЧ...” і “СМАК БЛАГОДАТІ”).
12. Вечірню молитву рекомендую звершувати на самих тільки чотках (див. Додаток 2: “МОЛІННЯ ПО ЧОТКАХ /НА ВЕРВИЦІ/”). Кількість молитов Ісусових визначається індивідуально, в залежності від досвіду молільника. Дуже добре поєднати вечірню молитву з вечірньою прогулянкою і здійснювати її у парку, в саду, у тихому сквері. А ще краще – творити її дорогою на водойму та з водойми (вечірнє купання або занурення).
13. Перед відходом до сну, якщо увечері не обливалися та не занурювалися, обов’язково миємо ноги (до колін) холодною проточною водою! Але спочатку, перехрестивши воду, молимося:
“Господи, в Ім’я Ісуса, прошу Тебе: змий з мене водою цією, освяченою молитвою віри, увесь бруд сьогоднішнього дня – всі біди, проблеми, спокуси, хвороби”. І не забути подякувати Господу за очищення.
Коли тільки іще привчаємося до миття ніг холодною водою, то перші тиждень-два їх треба розтирати (добре також одразу одягати теплі шкарпетки). Надалі ж, коли повністю відновиться кровообіг, ноги від холодної води будуть гарячими.
14. Перед сном підходимо до ікони (яка обов’язково мусить бути у спальні), і звертаємось до Господа з короткою молитвою:
“Дякуємо Тобі, Христе, Боже наш, що Ти був з нами протягом дня. Подай, Господи, спокій душі й тілу нашим протягом ночі. Амінь”.
І, перехрестившись та перехрестивши постіль, лягаємо спати.
Добре також покласти під подушку (якщо спите неспокійно – то під матрац) Святе Євангеліє, а ліжко час від часу окроплювати свяченою водою.
15. Коли засинаємо – промовляємо:
Молитва на сон грядущий:
В руки Твої, Господи, віддаю дух, душу й тіло мої. Ти ж мене благослови, Ти мене помилуй, і життя вічне даруй мені. Амінь.
16. Що стосується посту – середа, п’ятниця та інші визначені дні, – то тим, хто шукає високого подвигу (відповідно й набагато більшого містичного досвіду, сили, здоров’я, очищення та досконалості), рекомендую встановити собі щотижневе (1–1,5 доби) та щоквартальне (3–3,5 доби) очищувальне говіння Христа ради. (Говіння – церковнослов’янською побожність, святе очищення себе для Бога).
Щотижневе говіння – це суворий піст (без їжі, на самій воді) від вечері п’ятниці аж до сніданку після літургії у неділю. Тривалість його – від 24 до 42 годин у залежності від фізичних можливостей, наснаги та рівня досконалості. (Існують хвороби, при яких таке говіння не можна практикувати до повної їх ремісії, або ж треба робити це, проконсультувавшись із лікарем. Зокрема при виразковій хворобі шлунка, загостренні гастриту, туберкульозі, діабеті та деяких інших.)
Що стосується щоквартального говіння (3–3,5 доби на воді), то його добре пристосовувати до чотирьох великих постів церковного року. Тут важливим є момент не стільки входу в говіння, скільки виходу із нього. Рекомендую в день виходу з такого роду голодування на сніданок випити склянку розведеного наполовину водою морквяно-яблучного соку; через 15 хвилин з'їсти салат із сирих овочів, трохи приправлений соком лимона або апельсина; і ще через півгодини – якусь легку варену овочеву страву без хліба й олії. На обід – легкий суп на олії зі шматочком підсушеного хліба. Вечеря – як звичайно, тільки помірна.
Під час самого говіння важливим чинником є молитва, особливо – суботнє вечірнє чування у храмі. Про їжу стараймося не думати – відганяйте помисли молитвою Ісусовою. Страви на неділю готуємо у п’ятницю, субота ж – день очищення: прибираємо в хаті, надворі, опоряджуємося самі, готуємось до недільного святого дня Господнього.
Початковий період очищення організму від шлаків (загалом фаза грубого очищення триває приблизно півроку) починається десь на десятому-одинадцятому тижні, і йде зазвичай досить динамічно, тому цей час – час особливої уваги.
Вечеряйте не пізно і не багато. На ніч добре випивати склянку ряжанки, кислого молока, або кефіру – це оптимізує мікрофлору шлунка та позитивно впливає на здоров’я (дана рекомендація, як і всі подальші, стосується не лише етапу очищення, але є корисною для усього вашого життя).
Якщо у вас немає загострення хвороб шлунково-кишкового тракту, то зранку, після фіззарядки, натщесерце ковтніть як пігулку (не розжовуючи) очищений від шкірки невеличкий зубок часнику, запивши його свяченою водою (це – очищення ваше). Затим споживіть неповну чайну ложку справжнього меду, і теж запийте половиною склянки води (це – оздоровлення). Термін застосування процедури – 2-3 місяці на рік (місяць через місяць).
(Взагалі вода для пиття має бути “живою” /не перевареною і в жодному випадку не газованою – мало що так шкодить підшлунковій залозі, як газована вода та інші “шипучі” напої/. Якщо немає джерельної або криничної, то користуймося сирою відстояною або краще – фільтрованою водою).
Після обіду розжуйте пігулку глюконату кальцію або візьміть на кінчику чайної ложки меленої на борошно шкаралупи від яєць. Це необхідно для зміцнення кісток та тканини зубів. Тривалість застосування визначається індивідуально, в залежності від віку та стану організму: від 1 до 3 місяців на рік.
Перед тим, як вирушати до річки (водойми) для вечірнього занурення, добре випити склянку несолодкого зеленого чаю із медом “в прикуску”.
Необхідно зазначити, що прийом помічних речовин (часнику, меду, кальцієвого порошку) відміняється під час самого говіння (від вечері п’ятниці – до сніданку неділі).
Очищувальне говіння на початковій стадії обов’язково супроводжується різноманітними загостреннями, тому дуже важливим тут є уважний і індивідуальний підхід. При незначному запаленні хронічних недугів рекомендується послуговуватись фітотерапією, іншими щадними методами лікування.
Негативні відчуття на стадії грубої очистки є такі (знайте їх, аби не допустити сатані налякати вас):
– інтоксикація організму;
– загальна слабкість, інколи до млості;
– нудота, головні болі;
– різь у животі, пронос;
– висипки, прищі, чиряки на тілі;
– гульки на голові, свербіж, загострення грибкових захворювань шкіри;
– біль у суглобах, м’язах та в усьому тілі;
– серцеві болі;
– печінкові болі;
– біль у попереку, в нирках;
– розтріскування підошов.
Взагалі, що чиститься – те й болить.
Окрім того, – і це дошкульніше, – пекучі духовні болі, насамперед страх, тривога, сумнів, невпевненість; під час же викидів – гнів, роздратування... Через це тою чи іншою мірою проходять усі. ЦЕ – БОРОТЬБА! Найважче – початок. Далі – чистіше, світліше, легше... Попереду ж – Небо небес свободи. “А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!” (Євангеліє від Матвія, 24 розділ, 13 вірш).
Розділ 6. СИЛА:
Перша заповідь закону Божого звучить так: “Я – Господь, Бог твій! Хай не буде тобі інших богів переді Мною...”
Що практично означає ця Заповідь? А означає вона те, що на першому місці в нашому житті має бути БОГ, має бути БЛАГОДАТЬ, якою Бог пізнається, і має бути СМИРЕННЯ, через яке здобувається благодать. Що не можемо служити двом панам – і або з Богом, або ні. Що лише повне смирення – аж до смерті!– веде до повної перемоги і зумовлює повне спасіння. Що це не є питанням зовнішнім, другорядним, але внутрішнім, основним питанням для кожного із нас.
ПИТАННЯ СПАСІННЯ (ВДОСКОНАЛЕННЯ) ДУШІ – ГОЛОВНЕ ПИТАННЯ НАШОГО ЖИТТЯ!
Людина створена на образ Божий.
Бог є Дух – і людина, за образом Божим, є дух.
Бог Триіпостасний: Отець, Син, Дух Святий. І людина, за образом Божим, також є триіпостасною: людина – це дух (власне це наше “я”, наш “внутрішній чоловік”), який має душу (розум, волю, емоції) і живе у тілі (як у тонкому, ефірному, так і в грубо-фізичному, речовинному).
Таким чином, для того, аби справа очищення, освячення, спасіння (вдосконалення) нашого була плідною, необхідна праця над усіма трьомаскладовими людського єства.
Розрізняймо МЕТУ, ШЛЯХ І ЗАСОБИ спасіння (вдосконалення):
МЕТА.
Мета спасіння – СВОБОДА ДОСКОНАЛОСТІ (любов досконала, Бог є любов):
v освячення духа людського Любов’ю;
v просвічення душі Істиною;
v преображення тіла Силою.
ШЛЯХ.
Шлях спасіння (вдосконалення) – СМИРЕННЯ (невипромінювання зла):
v смирення духа – це розкритися перед Небом у самозреченні та любові, повністю довірившись Богові;
v смирення душі – відмовитися від утробно-споживацької психології (насильства та користолюбства) на користь психології духовності (доброти та безкорисливості) та змінити мислення з негативного на позитив;
v смирення тіла – стримуватися у слові, в рухах та в їжі.
ЗАСОБИ.
Засоби спасіння (вдосконалення) – АСКЕЗА (мобілізація внутрішніх сил):
v для духа людського – це молитва;
v для душі – духовне слово, мистецтво, спілкування з душевними людьми;
v для тіла – піст, тісний контакт з природою (холодна вода, повітря, земля), фізична активність.
Пам’ятаймо, це – неодмінні складові успішного духовного діяння. Освячення духа, просвічення душі, і преображення тіла досягається лише силою Духа Святого, яка дається нам Богом і здобувається людськими зусиллями смирення та аскези.
На першому місці – Бог. Постійний пошук Бога у собі через духовне відчуття благодаті – ось найважливіше у нашому житті. Незмінним закликом Церкви з часів перших християн є виголос “Будьмо уважні!” Це заповідана Отцями пам’ять Божа – постійно тримати увагу на головному, щохвилини пам’ятати ПРО ШЛЯХ І ЗАСОБИ, смиряючи дух, душу й тіло свої.
У ЦЬОМУ – СИЛА!