 |
|
Тема 3. Родо – племенні релігії.
Родо – племенні релігії є одним з типів релігій, вони виникали на ранніх етапах розвитку людства. Це релігії, поширені серед якогось племені або групи племен. Основні характеристики таких релігій обумовлені нерозвиненістю суспільства, та й самої людини, зокрема, її інтелекту, а також обмеженістю можливостей людей в їх взаємодії з природою, можливостей впливати на соціальні зв'язки, непізнаністю навколишнього світу, який нерідко здається їм незрозумілим, лякаючим чи, навіть, ворожим.
Родо-племенні релігії, внаслідок вищесказаного, існують у вигляді різноманітних вірувань, культових дій тощо. Якусь цілісну в структурному відношенні релігію назвати практично неможливо. Можна лише говорити про загальні риси родо-племенних релігій та їх форми – тобто відносно цілісних вірувань, які підкріплені культовими діями і являють собою щось подібне до релігійних вчень. Рисами даного типу релігій є:
1. Відсутність чіткої повноцінної структури, що зумовлено нерозвиненістю суспільства.
2. Примітивність віровчення, що є наслідком первісного стану як суспільства та індивіда, так і суспільної свідомості.
3. Обожнювання природи ( культ природи ),що зумовлено тісною залежністю людини від неї.
4. Політеїзм ( багатобожність )- за кожним явищем природи “закріплюється” свій Бог.
5. Полідемонізм – світ первісної людини – це середовище існування різноманітних духів, тобто різноманітних надприродних істот – “лісовик”, “домовик”, “водяний” тощо.
6. Зооморфізм ( “звіроподібність”)- “надання” надприродним уявним істотам як людських , так і тваринних рис та якостей ( русалка, сирена тощо).
7. Слабо регламентований культ – обряди відправляються на основі традицій, а не закріплених каноном норм, часто – густо на основі імпровізації.
8. Етнічна та конфесійна ідентичність, це означає, що всі члени племені (соплеменники) – єдиновірні, релігійне інакомислення не допускалось.
Цей перелік можна продовжити й іншими характеристиками.
До основних форм родо- племенних релігій можна віднести: анімізм, фетишизм, тотемізм, магію. Вважаємо неправомірним визначити як самостійні форми шаманізм, табуювання та інші, як це роблять деякі дослідники, бо їх особливості виявляються у всіх формах, як одна із сторін релігійних уявлень, або культових дій.
Анімізм (від грец. “душа”) – сукупність уявлень і зумовлених ними дій, згідно з якими всі матеріальні предмети та явища мають духовні сутності ( душу). Іншими словами, кожен предмет уявляється живим.
Фетишизм (“ідол”) - сукупність уявлень і зумовлених ними дій згідно з якими різним предметам приписуються (“надаються”) надприродні якості, в результаті чого вони можуть стати об'єктами поклоніння ( талісмани, амулети та ін.)
Тотемізм (його рід, наш рід тощо) - сукупність уявлень і зумовлених ними дій, згідно з якими між людьми, племенем, з одного боку, і тваринами, а іноді й рослинами, з другого - існує якийсь надприродній зв'язок, що виявляється в співвідношенні деяких рис та якостей, спільності походження, взаємодопомозі тощо. Тотемна тварина, або її дух може стати об'єктом поклоніння, а відносини з цим видом живих істот регламентуються особливим чином ( заборона полювання на цих тварин, використання їх в релігійних ритуалах, відображення в релігійній та іншій символіці тощо).
Магія (від грец.чаклунство, чародійство) - - сукупність уявлень і зумовлених ними дій, згідно з якими всі предмети та явища перебувають в якійсь надприродній взаємозалежності, використовуючи яку, можна впливати на них в потрібному напрямку.
Магія є найбільш складною формою родо-племенних релігій, в тих чи інших різновидах вона розповсюджена й у сучасному суспільстві.
Класифікувати магію можна, керуючись різними критеріями : за сферами життєдіяльності – промислова, медична, любовна, тощо; за цілями – позитивна (“біла”) чи негативна (“чорна”); за характером – агресивна чи захисна; за технологією проведення магічних дій – магія прямої дії та симпатичеська ( опосередкована від грец. симпатія – схожість, співзвучність, пов'язаність), котра, в свою чергу ділиться на : гомеопатичну магію, яка заснована на принципі “подібного” ( “подібне породжує подібне”), згідно з яким імітуючиі чи моделюючи якусь дію, або явище, можна досягти бажаного результату в дійсності; та контактну , що діє за принципом контакту (“ предмети, які були в контакті, продовжують впливати один на одного й після його припинення”), згідно з яким для того, щоб вплинути в тому чи іншому напрямку на об'єкт, потрібно піддати впливу предмет, з яким об'єкт знаходився в контакті, й навпаки, особливим чином “оброблений” предмет може впливати на об'єкт при вступі з ним у взаємодію.
Розглядаючи форми родо-племенних, первісних релігій, природно, на наш погляд, відстежити, як вони проявляються в сучасному суспільному та релігійному житті (чудотворні ікони як вияв фетишизму, вплив тотемізму на геральдику та символіку, тощо).
Теми рефератів
1. Родо-племенні релігії і сучасність.
2. Магія і сучасні релігії.
3. Первісні релігії як ступінь у розвитку релігійних уявлень.
Література
1. Григоренко А.Ю. Разноликая магия.- М.: Сов. Россия,1987.
2. Заянчковский И.Ф. Животные, приметы и предрассудки.- М.: Знание,1991.
3. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство-К.: Наукова думка, 1998.
4. Кулаков А.Е. Религии мира – М.: АСТ,1997.
5. Радугин А.А. Введение в религиоведение – М.: Центр,2000.
6. Фрезер Дж. Золотая ветвь : Исследование магии и религии – М.:, Политиздат,1980.