Стратегічні перетворення в організаціях та стратегії проектування
Існують декілька загальних для всіх ситуацій стратегічних рушіїв змін (Табл. 2). Таблиця 2 – Стратегічні рушійні чинники змін в організаціях (за: [16])
Стратегічне планування – це об’єднувальна послідовність дій, що спрямовані на впровадження і розробку нової концепції, розв’язання проблеми чи встановлення підстав щодо задач організації на певний період у майбутньому. Стратегічне планування має бути безперервним процесом, в якому процедури моніторингу та контролю забезпечують інформацію для його розвитку і майбутніх стратегічних планів (рис. 1). Стратегія проектування – це певна послідовність дій, що обирається проектувальником або групою планування з метою перетворення вихідного технічного завдання у готовий проект. Стратегії проектування класифікуються по двох показниках: а) ступінь заданості; б) схема пошуку. Задані, або готові стратегії є досить жорстко зафіксованими зарання, і більше пристосовані для проектування в знайомих ситуаціях, ніж для новаторської діяльності. Дж.К. Джонс 1 розрізняє три типи готових стратегій: 1) лінійна, 2) циклічна, і 3) розгалужена. Адаптивні стратегії відрізняються від готових тим, що в них із початку визначається тільки перша дія, а в подальшому вибір кожної дії залежить від результатів попередньої дії. Схема пошуку завжди визначається на основі найбільш повної інформації. Недоліком таких стратегій є неможливість передбачити та контролювати витрати і строки виконання проекту. Серед адаптивних стратегій вирізняють стратегію прирощування і випадковий пошук [1].
Рис. 1 – Впровадження стратегічного планування ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|