У З А Г А Л Ь Н Е Н І В И С Н О В К И

НОВОМОСКОВСЬКИЙ КООПЕРАТИВНИЙ КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА

ІМ.С.В.ЛИТВИНЕНКА ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛСПОЖИВСПІЛКИ

(НККЕП ІМ. С.В.ЛИТВИНЕНКА)

З В І Т

З НАВЧАЛЬНОЇ П Р А К Т И К И

ВСТУП ДО ФАХУ

Студента ___________________________________________________________

Курс ІІ Група РО-21

Спеціальність 5.14010102 Ресторанне обслуговування

Період практики: з «14» грудня 2015 р. по «18» грудня 2015 р.

Місце практики: Новомосковський кооперативний коледж економіки та права

ім. С.В.Литвиненка Дніпропетровської облспоживспілки

Керівник практики _______________ Н.М.Войтович

(підпис) (прізвище)

Оцінка по практиці _________________________

«___» ________________2015 р.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник директора

з виробничої роботи

__________________ О.М.Дідікова

«31» серпня 2015р.

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

навчальної практики

«Вступ до фаху»

№ з/п	Тема	Кількість годин	Дата проходження
план	фактично
	Система вищої освіти в Україні		14.12.2015	14.12.2015
	Відомості про Новомосковський кооперативний коледж економіки та права ім. С.В. Литвиненка Дніпропетровської ОСС. Організація навчального процесу в НККЕП		14.12.2015 14.12.2015 15.12.2015	14.12.2015 14.12.2015 15.12.2015
	Кваліфікаційна характеристика фахівця за спеціальністю Ресторанне обслуговування		15.12.2015	15.12.2015
	Інформаційно-методичне забезпечення навчального процесу у НККЕП		15.12.2015 16.12.2015 16.12.2015	15.12.2015 16.12.2015 16.12.2015
	Організація науково-дослідницької роботи студентів, її роль у професійній підготовці		16.12.2015	16.12.2015
	Роль майстерності фахівця у вдосконаленні та підвищенні культури обслуговування у закладах ресторанного господарства		17.12.2015 17.12.2015 17.12.2015 18.12.2015 18.12.2015	17.12.2015 17.12.2015 17.12.2015 18.12.2015 18.12.2015
	Підведення підсумків навчальної практики Вступ до фаху		18.12.2015	18.12.2015
Всього

ЩОДЕННІ ЗАПИСИ

Дата	Тема та зміст	Підпис керівника
	ТЕМА №1. Система вищої освіти в Україні
	План:
14.12.2015 (лекція)	1. Система вищої освіти в Україні. Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст. Закон України "Про вищу освіту".
	Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями. Вона здійснюється у вищих закладах освіти відповідних рівнів акредитації: першого і другого (училище, технікум, коледж та інші прирівняні до них заклади освіти) та третього і четвертого (університети, академії, інститути, консерваторії та інші прирівняні до них заклади освіти) Ступеневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти. Для будь-якого ступеня мають бути визначені професійна та академічна кваліфікації, які громадяни здобувають одночасно в процесі засвоєння відповідної освітньо-професійної програми певного освітньо-кваліфікаційного рівня та відповідного до нього освітнього рівня, їх здобуття підтверджується дипломом – документом про вищу освіту, який є одночасно і сертифікатом, і, в більшості випадків, ліцензією. Неперервна програма підготовки для здобуття найвищого освітньо-кваліфікаційного рівня реалізується, як правило, у вищих закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації, диференційована підготовка може забезпечуватися вищими закладами освіти різних рівнів акредитації шляхом їх об’єднання в навчальні, навчально-наукові комплекси або на інших договірних засадах. Таким чином, система вищої освіти в Україні має складну багаторівневу структуру європейського типу. Наявність такої багатоступеневої за рівнями структури має принципове значення, оскільки гарантує людині вільний вибір і дає можливість здобуття освіти відповідно до розумових і професійних здібностей. Такі можливості додатково розширюють право громадян на здобуття освіти за різними формами навчання. Національна доктрина розвитку освіти України в XXI ст. Національна доктрина є державним документом, що визначає систему поглядів на стратегію та основні напрями розвитку освіти в Україні у першій чверті XXI ст. Відповідно до Національної доктрини головною метою державної політики в розвитку вищої освіти є створення умов для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, збереження й розвиток цінностей національної культури і громадянського суспільства. Пріоритетами державної політики в розвитку освіти є: особистісна орієнтація освіти, формування національних і загальнолюдських цінностей, створення рівних можливостей для молоді у здобутті якісної освіти, постійне оновлення змісту освіти і форм організації навчально-виховного процесу, розвиток системи неперервної освіти та освіти протягом життя, формування за допомогою освіти здорового способу життя, розвиток україномовного освітнього простру, забезпечення освітніх запитів національних меншин, забезпечення економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації педагогічних, науково-педагогічних працівників, підвищення їхнього соціального статусу, інтеграція освіти і науки, розвиток педагогічної та психологічної науки, розробка і впровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій, створення індустрії виробництва навчальних засобів, створення ринку освітніх послуг та його науково-методичного забезпечення, інтеграція української освіти у європейський та світовий освітній простір.
	2. Напрями підготовки фахівців у навчальних закладах Укоопспілки. Ступенева підготовка фахівців різних освітньо- кваліфікаційних рівнів у кооперативній освіті. На даний час, відповідно до рівня підготовки, матеріально-технічного забезпечення та наявності науково-педагогічних кадрів, для визначення статусу вищих навчальних закладів Укоопспілки установлено чотири рівні акредитації: - перший рівень - технікум, училище та інші вищі навчальні заклади прирівняні до них; - другий рівень - коледж та інші, прирівняні до нього вищі навчальні заклади; - третій і четвертий рівні (залежно від результатів акредитації): університет, інститут, академія, консерваторія. У середині 90-х років XX століття було запроваджено ступеневу систему підготовки фахівців, яка полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах(ступенях) вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційний рівень "молодший спеціаліст" забезпечують вищі навчальні заклади першого рівня акредитації. Рівень "бакалавр" (базову вищу освіту) забезпечують вищі навчальні заклади другого рівня акредитації. Освітньо-кваліфікаційні рівні "спеціаліст", "магістр"(повна вища освіта) забезпечується вищими навчальними закладами третього і четвертого рівнів акредитаці. Вищі навчальні заклади вищого рівня акредитації можуть здійснювати підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями, які забезпечують навчальні заклади нижчого рівня акредитації. Технікуми, училища, коледжі можуть бути структурними елементами вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації.Ступеневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти. Виходячи зі структури вищої освіти, її перший ступінь передбачає отримання кваліфікації «молодший спеціаліст»; другий – кваліфікації «бакалавр» (базова вища освіта); третій – кваліфікації «спеціаліст», «магістр» (повна вища освіта). Для будь-якого ступеня мають бути визначені професійна та академічна кваліфікації, які громадяни здобувають одночасно в процесі засвоєння відповідної освітньо-професійної програми певного освітньо-кваліфікаційного рівня та відповідного до нього освітнього рівня, їх здобуття підтверджується дипломом – документом про вищу освіту, який є одночасно і сертифікатом, і, в більшості випадків, ліцензією. Освітній рівень передбачає задоволення потреб особистості у здобутті загальної середньої та вищої освіти шляхом навчання в різних типах закладів освіти. Освітньо-кваліфікаційний рівень передбачає здобуття певного рівня освіти і кваліфікації. Освітній рівень вищої освіти – це характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості інтелектуальних якостей особи, достатніх для здобуття кваліфікації, яка відповідає певному освітньо-кваліфікаційному рівню. Законом України «Про вищу освіту» встановлені такі освітні рівні: · неповної вищої освіти – характеристика сформованості інтелектуальних якостей особи, що визначають її розвиток як особистості та є достатніми для здобуття особою кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста; · базової вищої освіти – характеристика сформованості інтелектуальних якостей особи, що визначають її розвиток як особистості та є достатніми для здобуття особою кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра; · повної вищої освіти – характеристика сформованості інтелектуальних якостей особи, що визначають її розвиток як особистості та є достатніми для здобуття особою кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра. Законом «Про освіту» визначаються також наукові ступені (кандидат наук, доктор наук) та вченні звання (старший науковий співробітник, доцент, професор). У системі вищої освіти України освітньо-кваліфікаційні рівні (у тому числі рівні бакалавра й магістра) характеризують вищу освіту за ознаками рівня сформованості компетенції, що забезпечують здатність працівника виконувати роботи визначеного рівня професійної діяльності – характеристики професійної діяльності за ознаками визначеної сукупності професійних робіт, виконуваних фахівцем. Є певний зв’язок між освітніми рівнями й освітньо-кваліфікаційними рівнями вищої освіти. Ступеневість вищої освіти може бути реалізована як через неперервну програму підготовки, так і диференційовано, відповідно до структури ступеневості.
	3. Зміст освіти, освітньо-професійної підготовки. Стандарт вищої освіти. Освітньо-професійна програма та освітньо-кваліфікаційна характеристика молодшого спеціаліста за спеціальністю 5.140102 Ресторанне обслуговування напряму підготовки 6.140101 Готельно-ресторанна справа.
	Державний стандарт освіти (ДСО) - це сукупність норм, що визначають зміст вищої освіти, обсяг навчального навантаження, засоби діагностики якості освіти та рівня підготовки студентів, а також нормативний термін навчання. ДСО визначає обов'язковий мінімум змісту навчальних програм, обсяг навчального навантаження студентів, вимоги до рівня підготовки випускників ВНЗ і є основою нормативних документів (навчальних планів, навчальних програм тощо). ДСО - це сукупність норм, які визначають вимоги до освітньо-кваліфікаційних (освітніх) рівнів студентів ВНЗ. Галузеві стандарти вищої освіти Міністерства освіти і науки України (ГСВО МОНУ) видаються для кожного освітнього кваліфікаційного рівня підготовки фахівців (бакалавра, спеціаліста, магістра) для кожного напрямку підготовки фахівців. Галузевий стандарт освіти (ГСВО) має три розділи: 1) освітньо-кваліфікаційна характеристика довкілля (ОКХ) містить вимоги до професійних якостей, знань та умінь людини, яка отримує певний освітній рівень (базову, вишу чи повну вищу освіту); 2) освітньо-професійна програма (ОПП), якою визначається зміст підготовки фахівців певних освітньо-кваліфікаційних рівнів. ОПП передбачає перелік нормативних та вибіркових дисциплін, засвоєння яких здійснюється відповідно до структурно логічної схеми -науково і методично обгрунтованої послідовності їх вивчення; 3) Засоби діагностики якості вищої освіти. У першому розділі фіксуються обсяги знань та вмінь, яких має набути студент протягом навчання у ВНЗ. У другому розділі визначаються навчальні дисципліни та кількість годин на їх вивчення. Орієнтовно 70% - 75% навчального часу відводиться на вивчення обов'язкових для всіх ВНЗ нормативних дисциплін. Кожна з таких дисциплін забезпечується типовою навчальною програмою. Дотримання назв нормативних навчальних дисциплін провинно бути обов'язковим для вищих навчальних закладів, а обсяг не може бути меншим обсягу, встановленого стандартами освіти. Решта навчального часу (близько 25%-30%) відводиться на вибіркові навчальні дисципліни, які частково рекомендуються для вибору ВНЗ, а частково вводяться ним самостійно. Робочі навчальні програми для вибіркових дисциплін розробляються в кожному ВНЗ і затверджуються рішенням вчених рад. У третьому розділі ГСВО містяться матеріали щодо змісту державного іспиту та кваліфікаційної атестаційної роботи (дипломної, магістерської). На основі галузевих стандартів вищої освіти відповідно їх розділів у кожному ВНЗ опрацьовуються власні робочі нормативно-правові документи. Для їх розробки залучаються спеціальні робочі групи, до складу яких входять посадові особи - проректори, методисти та найбільш досвідчені викладачі.
	4. Основні вимоги до молодших спеціалістів в умовах ринкової економіки
	Ринкова економіка покликана сформувати в громадян України не тільки знання, діловитість, підприємництво, а й найголовніше — економічну культуру. Економічна освіта сприяє розвитку економічного мислення на основі глибокого розуміння економічних процесів, що дає змогу аналізувати факти і явища економічного життя, фактори та способи вирішення економічних завдань, установлювати зв’язки й відношення між ними. Саме вона уможливлює створення та функціонування ефективного ринкового простору, який є важливою складовою суспільного життя країни. Вдумливе й осмислене ставлення до явищ економічного середовища передбачає не лише розуміння основних концепцій у даній економічній системі, а й здатність до самовираження й оволодіння соціальними ролями за розв’язання економічних завдань, уміння застосовувати в різних поєднаннях елементи економічних знань до конкретних життєвих ситуацій, розуміти економічний зміст власної праці, бачити своє місце в економічному середовищі. Щоб досягти успіху, вони повинні мати високу професійну підготовку та вміти виявляти свої професійно важливі якості під час проходження виробничої практики, стажування чи випробування за вступу на роботу. Тільки в такий спосіб, викликавши зацікавлення з боку роботодавця до себе як до прекрасного майбутнього працівника, випускник може отримати хорошу роботу за спеціальністю. В умовах конкуренції на ринку праці випускник вищої школи потребує не лише високого кваліфікаційного рівня. Сучасний молодий спеціаліст повинен творчо використовувати здобуті знання в роботі, повсякчас збагачувати їх, уміти самостійно розв’язувати будь-яку проблему. Конкурентоспроможність випускників значною мірою залежить від якості оволодіння сучасними економічними знаннями, ступеня економічної культури, уміння мислити й діяти в категоріальній системі ринкової економіки. Роботодавці висувають певні вимоги до потенційних працівників, основними з яких є глибока теоретична підготовка, комунікабельність, здатність до швидкого «реагування», здатність мислити на перспективу, організованість, трудова дисциплінованість. У сучасному індустріально-інформаційному суспільстві актуальною лишається важливість основної (базової) освіти. Найпоширенішою ознакою певного рівня кваліфікації спеціалістів є диплом про вищу освіту, який свідчить про наявність необхідної суми знань для виконання тих чи інших обов’язків та про порівнянні переваги випускника. Потенційний роботодавець визначає абсолютність переваг, достатність знань випускника за допомогою різних показників, зокрема й тих, які характеризують роботу навчального закладу. Зростання попиту на висококваліфікованих спеціалістів підвищує вимоги до якості професійної підготовки спеціалістів, чинить тиск на системи освіти та є сильним фактором їхніх змін та адаптації. Згадані вище вимоги формуються державними інституціями відповідно до потреб суспільного розвитку, проте все важливішу роль у цьому процесі відіграють роботодавці та профспілки, які окреслюють потреби в професійній освіті («революції майстерності»), пропонують навчальні цілі для досягнення мінімальних стандартів, необхідних для збільшення конкурентоспроможності країни, певним чином беруть участь у регулюванні процесу підготовки, планування, забезпечення, коригування освітніх можливостей. Описи посадових обов’язків, які існують сьогодні, є надзвичайно структурованими, у їхній основі лежать особливості виконання головної функціональної ролі працівника (Work-role). Потенційний працівник повинен уміти відповідно спілкуватися. Цінується його здатність відстоювати свою думку, підтверджувати її фактичними даними, підбирати зрозумілі аргументи, пояснювати всі питання вдало та зрозуміло. Якщо в гарного спеціаліста немає цієї риси, йому буде дуже складно не тільки знайти спільну мову з іншими, а й зробити кар’єру. Роботодавці велику увагу приділяють так званій «здатності до швидкого реагування». Вони бажають, щоб працівник швидко відстежував зміни та пристосовувався до них. Фахівець повинен мислити на перспективу, аналізувати тенденції розвитку організації, виявляти пріоритетні напрями роботи, покращувати позитивні сторони й наслідки та здійснювати заходи з ліквідації негативних. Співробітнику необхідно вміти грамотно протистояти негараздам, які виникають у процесі професійної діяльності, не опускати рук за певних помилок, аналізувати їх, відповідати за них і вирішувати проблему. Для цього знадобляться вольові якості. Серед особливих вимог — надійність у роботі та спроможність витримувати її рутинність (як правило, ці риси притаманні старшим працівникам), а також гнучкість та мобільність. Звичайно, ці та багато інших вимог взаємодіють у різних пропорціях і залежать від специфіки конкретної трудової діяльності. Реальна можливість підвищити ефективність роботи найманих працівників пов’язана з удосконаленням їхньої теоретичної підготовки, розвитком практичних умінь і навичок аналізу проблемних ситуацій.
	Самостійна робота: Вивчення основних положень Закону України "Про вищу освіту". Цей Закон встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з вищими навчальними закладами на принципах автономії вищих навчальних закладів, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях. Державна політика у галузі вищої освіти визначається Верховною Радою України. Державна політика у галузі вищої освіти грунтується на принципах: 1. доступності та конкурсності здобуття вищої освіти кожним громадянином України; 2. незалежності здобуття вищої освіти від впливу політичних партій, громадських і релігійних організацій; 3. інтеграції системи вищої освіти України у світову систему вищої освіти при збереженні і розвитку досягнень та традицій української вищої школи; 4. наступності процесу здобуття вищої освіти; 5. державної підтримки підготовки фахівців для пріоритетних напрямів фундаментальних і прикладних наукових досліджень; 6. гласності при формуванні структури та обсягів освітньої та професійної підготовки фахівців. Реалізація державної політики у галузі вищої освіти забезпечується шляхом: - збереження і розвитку системи вищої освіти та підвищення її якості; підвищення рівня освіченості громадян України, розширення їх можливостей для отримання вищої освіти; - створення та забезпечення рівних умов доступності до вищої освіти; - надання цільових, пільгових державних кредитів особам для здобуття вищої освіти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; - забезпечення збалансованої структури та обсягів підготовки фахівців з вищою освітою, що здійснюється у вищих навчальних закладах державної та комунальної форм власності, за кошти відповідних бюджетів, фізичних і юридичних осіб, з урахуванням потреб особи, а також інтересів держави та територіальних громад; - надання особам, які навчаються у вищих навчальних закладах, пільг та соціальних гарантій у порядку, встановленому законодавством; - належної підтримки підготовки фахівців з числа інвалідів на основі спеціальних освітніх технологій.

ЩОДЕННІ ЗАПИСИ

Дата

Тема та зміст

Підпис керівника

ТЕМА №2. Відомості про Новомосковський кооперативний коледж економіки та права ім. С.В. Литвиненка Дніпропетровської ОСС. Організація навчального процесу в НККЕП

План:

14.12.2015 (лекція)

1.Загальні відомості про НККЕП: історична довідка, матеріально- технічна база, система управління, напрями підготовки фахівців, сфера їх майбутньої діяльності. Відвідування музею НККЕП Новомосковський кооперативний коледж економіки та права ім. С.В. Литвиненка Дніпропетровської облспоживспілки створено відповідно до Постанови Центроспілки від 03 квітня 1957р. Коледж заснований на колективній формі власності Дніпропетровської облспоживспілки та районних споживчих спілок і товариств області, підпорядкований Центральній спілці споживчих товариств України (Укоопспілці). Чотири відділення навчального закладу - економічне, комерційне, юридичне та заочне – готують молодших спеціалістів для різних галузей економіки за спеціальностями “Бухгалтерський облік”, “Товарознавство та комерційна діяльність”, “Ресторанне обслуговування”, “Правознавство”. За понад 50 років свого існування навчальним закладом підготовлено близько 15 тисяч молодших спеціалістів за денною та заочною формами навчання. Коледж має акредитацію вищого навчального закладу першого рівня, здійснює також освітню діяльність щодо надання студентам коледжу повної загальної середньої освіти в обсязі, передбаченому ліцензією на провадження цієї діяльності. Навчальний заклад здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо–професійними програмами молодшого спеціаліста відповідно до ліцензованих напрямів підготовки фахівців. Головними замовниками на підготовку фахівців за даними напрямами виступають Дніпропетровська облспоживспілка, а також підприємства і організації різних форм власності та видів діяльності Новомосковського району і Дніпропетровської області. У навчальному закладі наявні всі нормативні документи, що забезпечують правові основи діяльності Новомосковського кооперативного коледжу економіки та права ім. С.В. Литвиненка Дніпропетровської облспоживспілки. Коледж є юридичною особою, права і обов’язки якої він набуває з дня його державної реєстрації. Новомосковський кооперативний коледж економіки та права ім. С.В. Литвиненка Дніпропетровської облспоживспілки самостійно приймає рішення і діє в межах прав та додаткових прав, передбачених Законом України “Про освіту”, Статутом коледжу, іншими законодавчими актами. Зміст навчальних планів і програм, методичне забезпечення навчального процесу, матеріально-технічна база, кадровий потенціал, рівень внутрішнього контролю дають змогу забезпечити підготовку фахівців за спеціальностями 5.03050901 «Бухгалтерський облік», 5.03051001 «Товарознавство та комерційна діяльність», 5.14010102 «Ресторанне обслуговування» та 5.03040101 «Правознавство» відповідно до вимог державного стандарту. Вагомою метою та завданнями в галузі освітньої, професійної та виробничої діяльності підготовки фахівців у НККЕП ім. С.В. Литвиненка є: • задоволення потреб і виконання замовлень підприємств і організацій системи Дніпропетровської ОСС; • забезпечення формування соціальної зрілості, творчої особистості, громадської позиції, патріотизму, національної свідомості, відповідальності за долю держави і суспільства; • підготовка кваліфікованих спеціалістів для підприємств Дніпропетровського регіону різних форм власності; • здійснення ступеневої освіти за інтегрованими планами (Полтавський університет споживчої кооперації України, Львівська комерційна академія, Харківський економіко-правовий університет, Дніпропетровський університет економіки та права), виховання у студентів правової культури. Перелік структурних підрозділів, відділень: 5 циклових комісій (комерційних дисциплін, обліково-економічних та комп’ютерних дисциплін,, юридичних дисциплін, соціально-гуманітарних дисциплін, фізичного виховання, загальноосвітньої підготовки), науково-методичний центр, економічне відділення, комерційне відділення, юридичне відділення, заочне відділення. Перелік напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем:

№ з/п	Номер і назва напряму	Шифр спеціальності	Назва спеціальності	Освітньо-кваліфікаційний рівень
1.	Економіка та підприємництво	5.03050901	«Бухгалтерський облік»	молодший спеціаліст
2.	Сфера обслуговування	5.14010102	«Ресторанне обслуговування»	молодший спеціаліст
3.	Економіка та підприємництво	5.03051001	«Товарознавство та комер-ційна діяльість»	молодший спеціаліст
4.	0304 Право	5.03040101	«Правознавство»	молодший спеціаліст

Матеріально-технічна база:

Коледж має необхідну матеріальну базу для організації освітньо-виховного процесу, відповідне забезпечення навчальним обладнанням, приладами, матеріалами тощо.

Загальна площа приміщень складає 8328,3м², приміщень для занять студентів – 5018,3м².

Санітарно-технічний стан будівель в цілому відповідає санітарно-технічним вимогам. Системи енерго - і водопостачання, каналізації, опалення знаходяться у стабільному робочому стані.

Загальна площа службових приміщень складає 613,2 м².

Службові приміщення:

- кабінет директора;

- кабінети заступників директора;

- приймальна директора;

- навчальні частини;

- актова зала;

- профком;

- науково-методичний центр;

- допоміжні приміщення.

2. Організація виховної та культурно-масової роботи, студентського самоврядування. Вивчення статуту коледжу. Ознайомлення з правилами внутрішнього розпорядку студентів. Права та обов’язки студентів. Норми і правила поведінки студентів в НККЕП та студентському гуртожитку. 9. Правила внутрішнього розпорядку для студентів. 9.1. Студенти всіх форм навчання, зобов'язані дотримуватись положень, викладених у статуті Коледжу, Положенні про організацію навчального процесу, Правилах внутрішнього розпорядку в студентському гуртожитку та даних правилах. 9.2. Студенти коледжу мають такі права: — безкоштовно користуватись навчальною, інформаційною, науковою та виробничою базою Коледжу; — знайомитись з навчальними планами та програмами навчальних дисциплін; — відвідувати консультації викладачів за встановленим розкладом; — брати учать у науковій діяльності, конкурсах, олімпіадах, виставках; — працювати паралельно з успішним навчанням за дозволом адміністрації; — брати участь у конкурсі рейтингів на продовження навчання, отримання направлення на навчання, стажування в інших навчальних закладах, в тому числі за кордоном; — одночасно навчатись за різними програмами підготовки на денному та заочному відділеннях; — обирати і бути обраними до органів студентського самоврядування; — укладати контракти на навчання з підприємствами та організаціями, які замовляють підготовку спеціаліста, по закінченні навчання отримувати роботу за фахом згідно з контрактом; — отримувати стипендії та матеріальну допомогу згідно з чинним законодавством; — користуватися пільгами для студентів, які навчаються без відриву від виробництва, що встановлені чинним законодавством; — одержувати місця для проживання в гуртожитку (іногородні студенти); — брати участь у роботі професійних, громадських та політичних об'єднань, конституційних акціях у вільний від навчання час. 9.3.Студенти Коледжу зобов'язані: — систематично та глибоко оволодівати знаннями, практичними навичками зі спеціальності, сумлінно працювати над підвищенням свого наукового та загальнокультурного рівня; - виконувати всі вимоги навчального плану в терміни, визначені графіком організації навчального процесу; - відвідувати заняття відповідно до індивідуального навчального плану та розкладу; студенти, які пропустили через поважні причини навчальні заняття, що потребують обов'язкового відпрацювання (лабораторні, практичні, семінарські заняття тощо), повинні їх виконувати у спеціально встановлений для цього час у визначеному порядку; — своєчасно інформувати завідувачів відділень та керівників студентських груп, у випадках неможливості, через поважні причини відвідувати заняття, складати (перескладати) іспити, заліки, контрольні роботи тощо; при неявці на заняття через поважні причини студент повинен не пізніше наступного дня повідомити про це завідувача відділення і протягом трьох днів після виходу на заняття подати підтверджуючі документи; - брати участь у роботах по самообслуговуванню в навчальних приміщеннях та гуртожитку, допомагати підтримувати належний порядок на територіях, прилеглих до навчальних корпусів, інших культурно побутових об'єктів, які обслуговують студентів; дбайливо та охайно відноситись до майна Коледжу (приміщень, меблів, обладнання, інвентарю, учбових посібників, книжок, приладів тощо); забороняється без дозволу адміністрації Коледжу виносити речі та різне обладнання з лабораторій, навчальних та інших приміщень; виконувати розпорядження голови ради самоврядування коледжу, групи в межах їх повноважень; дбати про честь та авторитет Коледжу, не допускати протиправних та аморальних вчинків, бути дисциплінованим та охайним як у Коледжі, так і на вулиці та в громадських місцях. 9.4. Наказом директора в кожній навчальній групі з числа найбільш встигаючих та дисциплінованих студентів призначається голова ради самоврядування. Голова ради самоврядування підпорядковується безпосередньо керівникам студентських груп та заступнику директора з виховної роботи і має обов'язки, які включають: • контроль присутності студентів на всіх видах навчальних занять шляхом відповідних відміток групи та поданні щоденних звітів керівнику студентської трупи; • нагляд за станом навчальної дисципліни та поведінки в групі, за збереженням навчального обладнання та інвентарю в аудиторіях, лабораторіях, навчальних корпусах; • своєчасну організацію отримання та розподілу серед студентів групи підручників та навчальних посібників; • оповіщення студентів про зміни в розкладі занять; • призначення на кожний день чергового по групі; • участь у роботі стипендіальної комісії та контроль за своєчасним отриманням та видачею стипендії студентам групи; • доведення до відома адміністрації пропозицій та зауважень із боку студентів щодо вдосконалення навчально-виховного процесу. 9.5. Під час навчальних занять студенти повинні дотримуватись певних дисциплінарних правил. Вхід до аудиторії після дзвінка на початок занять забороняється. При вході викладача, на знак привітання, студенти повинні встати. Не допускаються сторонні розмови, шум, що заважають проведенню занять. 9.6. Категорично забороняється вживання спиртних напоїв, гра в карти та інші азартні ігри в навчальних корпусах, буфеті, гуртожитку. Користування мобільними телефонами під час навчальних занять забороняється. Куріння дозволяється тільки в спеціально відведених місцях. 10. Організація навчального процесу студентів 10.1 Відвідування всіх видів навчальних занять студентами є обов'язковим. 10.2. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної дисципліни, якщо він виконав усі види робіт, передбачені робочим навчальним планом. 10.3 Семестрові екзамени складаються студентами, як правило, у період екзаменаційних сесій, передбачених графіком навчального процесу. Студентам, які мають гарну успішність, за умови виконання ними навчальної програми дисципліни, директором Коледжу чи його заступником з навчальної роботи може бути дозволене дострокове складання екзаменів. 10.4. За наявності поважних причин (хвороба, сімейні обставини та ін.), документально підтверджених відповідним закладом, окремим студентам може встановлюватися індивідуальний графік складання іспитів, але не більше місяця після закінчення екзаменаційної сесії. Якщо цей термін є недостатнім для виконання індивідуального графіку, розглядається питання про надання академічної відпустки або повторного курсу навчання згідно діючих положень. 10.5 Під час проведення екзамену (заліку) студенти зобов'язані дотримуватись відповідних вимог Міністерства освіти і науки України, Новомосковського кооперативного коледжу економіки та права ім. С.В. Литвиненка. Порушення правил поводження на екзамені є підставою для звільнення від екзамену з відповідною позначкою в екзаменаційній відомості, що свідчить про заборгованість із даної дисципліни. Неявка на екзамен позначається в екзаменаційній відомості словами «не з'явився». Якщо студент не з'явився без поважної причини, то вважається, що він одержав незадовільну оцінку. Студент, який захворів під час сесії, зобов'язаний повідомити завідуючого відділенням про свою хворобу не пізніше дня екзамену та в триденний термін після одужання подати довідку медичного закладу (для студентів денної форми навчання — завірену фельдшером Коледжу). 10.б Студенти, які повністю виконали вимоги навчального плану певного курсу, успішно склали всі екзамени й заліки, переводяться на наступний курс навчання наказом директора Коледжу . На території коледжу та в гуртожитку будь-яка торгівля, надання будь-яких послуг студентами та сторонніми особами категорично забороняється. 10.7 Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Перескладання незадовільної оцінки з одного екзамену (заліку) допускається не більше двох разів, причому друге перескладання приймає комісія, що створюється директором Коледжу або його заступником з навчальної роботи. Результат складання екзамену є остаточним. 10.8 За досягнення високих результатів у навчанні, науково-дослідній роботі, суспільно-корисній діяльності до студентів можуть застосовуватись засоби заохочення: - подяка в наказі по коледжу; - премія; - присудження іменної стипендії; - надання пільгових путівок на відпочинок тощо. 10.9. За невиконання своїх обов'язків адміністрація може накласти стягнення дисциплінарного порядку або відрахувати із Коледжу за поданням завідуючих відділеннями. 10.10. Студент, може бути відрахований: - за власним бажанням;. - якщо він не з'явився на заняття протягом 10 днів після початку занять на першому курсі і не сповістив завідуючого відділення про наявність поважних причин для цього; - за невиконання вимог навчального плану й графіка навчального процесу; - за академічну неуспішність: а) у випадку одержання при семестровому контролі трьох і більше незадовільних оцінок; б) у випадку одержання незадовільної оцінки з одного предмету після трьох спроб складання екзамену (заліку); в) у випадку, якщо студент не ліквідував академічну заборгованість у встановлений термін; г)за грубе порушення встановлених Правил внутрішнього розпорядку та поведінки (за згодою профспілкового комітету студентів та комісії у справах неповнолітніх): д) за появу на заняттях, у навчальному корпусі, бібліотеці, гуртожитку у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; є) за вчинення крадіжки державного або громадського майна, хуліганських вчинків або інших протиправних дій, встановлених вироком суду чи постановою органу, до компетенції якого входить накладання адміністративного стягнення; є) за скоєння аморального вчинку, не сумісного з продовженням навчання у студентському колективі; ж) за систематичне невиконання розпоряджень адміністрації; з) за невиконання умов договору про навчання . Правила внутрішнього розпорядку розміщуються в Коледжі для загального ознайомлення. 11. Заборони які діють на території коледжа 11.1. Образлива або непристойна поведінка. В коледжі неприпустимі будь-які види і форми вербальної, письмової чи фізичної непристойної поведінки: сороміцький тілесний контакт, образи, брутальні жарти, порнографія, вульгарні жести чи пропозиції тощо. У НККЕП категорично заборонено вживання образливої ненормативної лексики та нецензурної лайки. До тих осіб, які вчинятимуть такі непристойності, будуть застосовуватися відповідні санкції: від попередження до дострокового припинення договору на навчання або контракту на роботу. Категорично заборонено будь-які фізичні, психічні та інші засоби впливу, які можуть бути визнані що образливі або непристойні. 11.2. Вандалізм, крадіжки. Усі акти вандалізму, нанесення збитків або крадіжки університетської або приватної власності будь-кого в університеті невідворотно будуть викриті, а матеріали будуть направлені до правоохоронних органів для порушення кримінальної справи. Такі дії також матимуть наслідки для винних у вигляді відшкодування матеріальних збитків та/або припинення відносин винного з коледжем. 11.3. Вживання та розповсюдження наркотиків, алкоголю, азартні ігри. Приміщення коледжу є зоною, вільною від вживання алкоголю, наркотичних, токсичних речовин та азартних ігор. Якщо дії порушника цих норм містять склад кримінального злочину, адміністрація коледжу звертається до правоохоронних органів. Всі ті, хто ігноруватимуть ці правила, нестимуть дисциплінарну відповідальність з подальшими відповідними санкціями з боку адміністрації університету. Якщо порушення мало місце неодноразово або призвело до негативних наслідків, студенти можуть бути відраховані з університету. В коледжі будь-кому категорично забороняється перебувати в нетверезому стані (алкогольного або наркотичного сп'яніння). Ті, хто порушили це правило, будуть покарані. Міри покарання варіюються від адміністративних заходів до припинення відносин з коледжем. Будь-кому забороняється виготовляти, вживати, продавати чи розповсюджувати наркотичні або токсичні речовини на території коледжу. Міри покарання визначаються законодавством і можуть мати наслідками відрахування з університету (звільнення з роботи) з подальшою юридичною відповідальністю. Азартні ігри на території університету заборонено. 11.4. Створення перешкод. Ніхто не має права створювати перешкоди для навчання, ведення науково-дослідної роботи, виховного процесу, виконання посадових функцій керівництва коледжу та будь-яких зумовлених статутом функціональних дій: • ніхто не повинен створювати перешкод вільному пересуванню по території коледжу, за виключенням випадків, коли це регламентується спеціальними правилами або регламентом (розпорядком) роботи відповідних структурних підрозділів • володіння, зберігання, застосування або розповсюдження холодної або вогнепальної зброї, вибухових речовин, хімічних або будь-яких інших засобів, які створюють загрозу життю та здоров'ю людини, на території коледжу категорично заборонено • відмова будь-кого від виконання наказу директора , якщо така відмова створює загрозу життю, здоров'ю, безпеці або майну, моральним нормам, вважається серйозним проступком, який тягне за собою відповідні міри покарання • надання наперед неправдивої інформації керівництву коледжу стосовно функціонування НККЕП вважається серйозним порушенням, яке може призвести до припинення відносин особи з коледжем • підробка або фальсифікація, або несанкціоноване використання документів, архівів, інформаційних ресурсів коледжу або його структурних підрозділів так само, як і посадових осіб, вважаються серйозним проступком, який тягне за собою відповідні міри покарання • поведінка, яка являє собою явну або приховану небезпеку будь-кому на території коледжу , категорично заборонена і тягне за собою відповідні санкції та покарання До дій вищезазначеного характеру, зокрема, належать: переслідування будь-кого за будь-якими мотивами у будь-якій формі, фізичний напад, утиски або загроза фізичного нападу, телефонні дзвінки погрозливого характеру, відправлення будь-яким способом повідомлень із загрозами, сексуальні домагання, порушення правил безпеки, інші вчинки, які створюють або здатні створювати загрози фізичного, психічного або морального характеру.

14.12.2015 (лекція)

3. Організація навчального процесу. Нормативні документи, що регулюють організацію навчального процесу. Зміст освітньо- кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми підготовки молодшого спеціаліста. Форми організації навчального процесу: навчальні заняття, самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи. Опрацювання видів навчальних занять: лекція, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультація, курсові роботи.Організація практичної підготовки. Організація навчально-виховного процесу у коледжі здійснюється відповідно до Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про мови», Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ ст., Концепції розвитку економічної освіти, державних стандартів вищої освіти, галузевих стандартів вищої освіти, стандартів вищої освіти вищого навчального закладу, державних стандартів професійно-технічної освіти, Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, інструктивних листів навчально-методичного центру Укоопспілки «Укоопосвіта» та інших нормативно-правових документів з питань освітньої діяльності. Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських і релігійних організацій. Мова навчання у коледжі визначається відповідно до Конституції України та закону України «Про мови». У наявності є організаційна та розпорядча документація: номенклатура справ коледжу, розклад занять, графіки навчального процесу, плани роботи педагогічної та методичної рад, педагогічного лекторію, семінару молодих викладачів, циклових комісій, відділень, практичного навчання, виховної роботи, науково-методичного центру, кабінетів; керівників наукових товариств студентів і викладачів, клубів та гуртків за інтересами. Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає: державні стандарти освіти, навчальні плани, навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої та інших видів практик; підручники і навчальні посібники; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні навчально-дослідні завдання; контрольні роботи; текстові та електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового контролю, методичні матеріали для організації самостійної роботи студентів, виконання індивідуальних завдань, курсових і дипломних робіт. Навчальний план - документ, який визначає перелік і обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення та кількість годин (кредитів), що відводяться на їх вивчення, графік навчального процесу, форми і методи поточного та індивідуального контролю навчальних досягнень студентів. Навчальний план відображає також обсяг часу, який відводиться на самостійну роботу студентів. Базовий навчальний план розробляється на основі вимог Державного стандарту підготовки фахівців зі спеціальності на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми та затверджується керівником ВНЗ. На основі навчального плану розробляється робочий навчальний план на поточний навчальний рік, який затверджується деканом відповідного факультету. Навчальний процес у коледжі будується відповідно до вимог державних нормативно-правових документів, зокрема Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Планування і організація навчального процесу здійснюється на основі чинного навчального плану. У навчальному плані для кожної спеціальності визначено графік навчального процесу, яким передбачено: бюджет годин у тижнях, такі аспекти навчальної діяльності як теоретичне навчання, екзаменаційна сесія, практика, державні іспити, виконання дипломних робіт, канікули. У навчальному плані з кожної дисципліни чітко окреслюється кількість годин, що відводяться на лекції, лабораторно-практичні та семінарські заняття, терміни виконання курсових робіт, складання заліків та іспитів. Графік і план навчального процесу є основою для складання розкладу занять - важливого документу, яким регламентується академічна робота студентів і викладачів. При складанні розкладу навчальних занять необхідно враховувати: - вимоги навчального плану; - анатомо-фізіологічні і психологічні особливості учасників навчального процесу; - можливості навчально-матеріальної бази ВНЗ; - можливості аудиторного фонду; - дидактичну доцільність віднесення навчальних дисциплін у розкладі на робочий тиждень і конкретний день. Форми організації навчання 3.1. Навчальний процес у НККЕП здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи. 3.2. Основні види навчальних занять у НККЕП: · лекція; · лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття; · консультація. Лекція – основна форма проведення навчальних занять у коледжі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою програмою навчальної дисципліни. Лекції проводяться лекторами – викладачами НККЕП. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів. Лабораторне заняття – форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад, на виробництві). Лабораторне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи. Перелік тем лабораторних занять визначається робочою програмою навчальної дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять не дозволяється. Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни. Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або кабінетах навчальних з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається робочою програмою навчальної дисципліни. Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахунки, курсові тощо) видаються студентам у терміни, передбачені НКЕЕП. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами. Курсові роботи (проекти) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Тематика курсових робіт повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Порядок затвердження тематики курсових робіт і їх виконання визначається НККЕП. Керівництво курсовими роботами здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами. Захист курсової роботи проводиться перед комісією у складі: голови комісії, двох-трьох викладачів циклової комісії за участю керівника курсової роботи. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається програмою навчальної дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. У коледжі з усіх дисциплін є навчальні програми, розроблені навчально-методичним центром “Укоопосвіта” Центральної спілки споживчих товариств України, а на підставі цих програм викладачами коледжу складені робочі навчальні програми. Щорічно проводиться доповнення робочих навчальних програм відповідно до умов реформування вищої освіти.

15.12.2015 (практичне заняття)

4. Анкетування студентів щодо мотиву вибору професії.

Самостійна робота: Опрацювати види навчальних занять у вищих

навчальних закладах. Вивчення нормативних актів, що регулюють

організацію навчального процесу.

Вивчення прав та обов’язків студентів.

Ознайомлення з видами позааудиторної наукової та дослідної роботи.

Вибір напрямку творчої діяльності.

1. Звідки Ви отримали інформацію про НККЕП?:

а) з засобів масової інформації;

б) від студентів коледжу;

в) від викладачів коледжу;

г) від батьків;

д) з інших джерел (вкажіть)

2.Чи відвідували Ви підготовчі курси для вступу до коледжу?

3.Ваші мотиви вступу до нашого навчального закладу

4.Що ви знали про спеціальність на момент її вибору?

		Підпис керівника
	5.Які з рис Вашого характеру сприятимуть, на Вашу думку, Вашій
	подальшій професійній діяльності?


	6.Як змінилось Ваше уявлення про майбутню спеціальність після 3-х
	місяців навчання?


	7.Яка кваліфікація Вам буде присвоєна за результатами державної
	атестації?

	8. Які посади Ви зможете обіймати після закінчення НККЕП?



	9.На якій посаді Ви бачите себе в майбутньому?


	10.Чи не виникало у Вас бажання змінити свою майбутню професію?

	11. Яку роль повинна відігравати Ваша майбутня професія в підвищенні ефективності роботи підприємства, де Ви будете працювати.

ЩОДЕННІ ЗАПИСИ

Дата	Тема та зміст	Підпис керівника
	ТЕМА №3. Кваліфікаційна характеристика фахівця за спеціальністю Ресторанне обслуговування
	План:
15.12.2015 (лекція)	1. Вивчення змісту роботи фахівця ресторанного господарства, сфери майбутньої діяльності випускників. Основні посадові обов’язки і сутність кваліфікаційної характеристики фахівців
	Метрдотель Сучасний метрдотель власне кажучи - начальник штату офіціантів. У його обов'язки входить: зустріти гостей (відвідувачів) безпосередньо при вході в обідню залу, проводити їх на місце, при цьому беручи до уваги склад і кількість відвідувачів, що прийшли, їхнє суспільне становище, стать й навіть час. Знаючи, наприклад, що відвідувачі поспішають до театру, метрдотель або повинен посадити їх до офіціанта, що працює особливо чітко, або дати вказівку будь-якому підлеглому обслужити даних гостей швидко. Одночасно метрдотель зобов'язаний постійно спостерігати за тим, що відбувається в залах. Обов’язки: · зустрічати гостей ресторану, оцінювати їхній улюблений стиль відпочинку і настрій, передавати клієнтів офіціантам; · контролювати й підтримувати стан залу ресторану у відмінному вигляді, включаючи стан обладнання, інтер'єру, начиння, меблів та посуду; · контролювати роботу барменів та офіціантів, стежити за якістю обслуговування; · контролювати розрахунки клієнтів з офіціантами, підписувати рахунки; · вирішувати будь-які протиріччя і проблеми, які виникають у клієнтів під час обслуговування в ресторані; · вирішувати можливі конфліктні ситуації; · відповідати на будь-які претензії гостей ресторану; · приймати замовлення в особливо важливих клієнтів ресторану, надавати їм особливі знаки уваги як представник адміністрації закладу; · забезпечувати проведення та організацію обслуговування на банкетах; · контролювати роботу сервізної, посудомийної та прибиральниць; · контролювати зовнішній вигляд персоналу залу; · навчати персонал залу. Повинен знати: · основи маркетингу; · обов'язки та права працівників підприємства, а також режим їхньої роботи; · принципи оформлення та планування вітрин, приміщень, організації реклами; · правила внутрішнього трудового розпорядку; · порядок ціноутворення; · законодавство про працю; · асортимент реалізованих послуг; · організацію стимулювання і оплати праці; · економіку громадського харчування; · норми і правила охорони праці. Старший офіціант. У випадку відсутності метрдотеля на робочому місці, його обов’язки (окрім функцій заступника директора з обслуговування) виконує старший офіціант. Старший офіціант координує роботу декількох офіціантів, контролює дотримання процедури передачі офіціантами отриманого посуду і столової білизни, організовує обслуговування. Окрім цього, старший офіціант виконує функції аналогічні офіціанта. Серед основних обов’язків офіціанта виділяються: — підготовка зони обслуговування у ресторані до роботи відповідно з діючими нормами і спеціальними вказівками метрдотеля; — ретельне ознайомлення перед початком роботи з меню страв і напоїв; — привітання з кожним гостем, пропонування йому меню і допомогу у виборі страв і закусок; — заповнення чека і передача його у виробничий відділ для реалізації; — додаткове сервірування столу в період очікування замовлених страв і напоїв; — швидке і чітке обслуговування гостей; — постійна турбота про гостей і прибирання зайвого сервірування, подача приправ і напоїв, прийом нових замовлень; — передача метрдотелю або нічному аудитору всієї виручки згідно з сумою рахунків; — інформування гостей про послуги, що надаються готелем; — інформування метрдотеля про зауваження і побажання гостей щодо роботи ресторану; — дотримання санітарних правил і особистої гігієни. Старший офіціант (офіціант) несе матеріальну відповідальність за дотримання оформлення чека згідно вимог за надані гостям послуги та за доручене йому майно.. А стати таким офіціантом може не кожний. Той, хто вибирає професію офіціанта, повинен легко і вільно вступати в контакти з людьми, різними за віком, психологічними особливостями, за всіх обставин бути ввічливим, тактовним, приємним у спілкуванні, вміти приховувати від відвідувачів свій іноді поганий настрій. Кожний робочий день офіціанта це енциклопедія психологічних контактів. Цілком природно, що офіціант може дістати і дістає велике моральне задоволення від своєї роботи, коли він усвідомлює, що люди щиро вдячні йому за обслуговування. Для успішної роботи офіціантом необхідно мати деякі специфічні якості: стійкий розподіл уваги в широкому робочому полі (для одночасного сприйняття і усвідомлення змісту інформації з різних ділянок і різних об'єктів своєї робочої зони), оперативне мислення (для швидкого і гнучкого оброблення одержаної інформації, прийняття вірних рішень, корекції своєї поведінки згідно з ситуацією), комунікативні здібності (для оперативного налагодження контактів у спілкуванні з відвідувачами), певна ерудиція в різних галузях знань і особливо в практичній медицині і практичній психології, навички високої культури поведінки, розвинуті естетичні погляди. При всьому цьому офіціант може дістати велике моральне задоволення і від своєї професії. В тому ж випадку, коли культура праці офіціанта - на низькому рівні, коли тактика поведінки його не будується на точному оперативному аналізі поточної інформації, коли особистісні якості просто не дозволяють виконувати цю роботу творчо, тоді офіціант не любить свою працю і ніколи не дістане в ній справжнє моральне задоволення. Мабуть тоді офіціант, розповідаючи про свою працю, скаже комусь у довірчому плані: "Що таке робота офіціанта? Тонно-кілометри за зміну і вічні конфлікти з відвідувачами, бо я один, а їх багато...". Професія офіціанта вимагає специфічних особливостей пам'яті. Йому не досить бездоганно знати найменування і ціни страв і напоїв. Він повинен утримувати в пам'яті назви страв, які замовив не один і не два відвідувачі, а декілька, час їх замовлень і подавання. Офіціант повинен швидко і точно рахувати, щоб не помилитися при розрахунку з відвідувачем і не затримати його. Він повинен володіти довготривалою і оперативною пам'яттю. Деякі відвідувачі можуть виявитися нечемними, нетерплячими, але офіціанту завжди слід лишатися бездоганно витриманим, ввічливим і люб'язним. Тому до особистості офіціанта висуваються підвищені вимоги щодо врівноваженості нервової системи. Переваги мають особи із сильною рухливою нервовою системою, емоційною стабільністю, вольовою регуляцією психічних процесів. В успішній роботі офіціанту може допомогти інтуїція, фантазія, творчість і внутрішня культура. Останнім часом відкрилося багато ресторанів, кафе, що спеціалізуються на іноземній кухні. Тому офіціанти повинні володіти іноземними мовами. Завдяки цьому офіціант може без зайвих клопотів спілкуватися з відвідувачами, що приїздять до нас з різних країн. Труднощами до заняття професійною діяльністю офіціанта є емоційна нестабільність, агресивність, легковажність, низький рівень розвитку переключення і розподілу уваги, ригідність. Сьогодні професія офіціанта не відмирає тому, що жоден ресторан, кафе, бар, місце продажу напоїв та їжі неможливі без офіціанта. Завдяки створенню розгалуженої мережі державних і приватних кафе, ресторанів, барів, казино, які розповсюджені по всій країні, але найбільш сконцентровані у великих містах, туристичних центрах і різняться між собою кількістю працівників, видами послуг, що надаються, потреба в офіціантах існує постійно.
<