Главная | Обратная связь

Кристалохімічна (структурна) формула мінералу.

Приклад структурної формули: мінерали групи дістену.

Кіаніт (дістен)Al2O[SіO4] Весь алюміній в заселює октаедритні позиції

Андалузит AlAlO[SіO4] Половина Al в октаедричних позиціях, половина в 5-ій координації.

Силіманіт Al[AlSіO5] Половина Al в октаедричних позиціях, половина - в четверній координації

У формулі мінералу за допомогою умовних знаків відображені особливості кристалічної структури.

Послідовність запису формули:

1. катіони;

a. у випадку якщо існує декілька кристалохімічних позицій катіонів, що істотно відрізняються за своїми характеристиками, пони записуються послідовно (приклад)

b. Катіони, що займають одну позицію, показуються в круглих дужках, аналогічно аніони (сфалерит (Zn,Fe,Mn)S, топаз Al₂(F,OH)₂[SіO₄])

2. додаткові аніони, що координують катіонні поліедри (приклад)

3. комплексні аніони – радикали, що виділяються квадратними дужками

a. якщо є декілька відмінних типів радикалів, вони записуються окремо (приклад)

4. аніони або ж молекули, що заселяють структурні порожнини і можуть покидати їх при нагріванні або шляхом іонного обміну; звичайно відділяються від першої частини формули знаком «·» (приклад)

Відображення структурного мотиву

Гомодесмічні

Гетеродесмічні

Ag₃[SbS₃]

Острівні

Ланцюжкові

Шаруваті

Каркасні

Аналіз

Гюбнерит MnWO₄ – складний оксид

Шеєліт Ca[WO₄] – сульфосіль : вольфрам в радикалі має міцніший зв’язок

 

Відображення валентності мінералу – магнетит Fe₃O₄ à FeFe₂O₄, ковелін CuS à Cu₂⁺Cu²⁺S[S₂]

Відображення координаційного числа Ca^[8]F₂^[4], кіаніт Al₂^VІO[SіO₄], андалузит Al^VІAl^VO[SіO₄], апатит Ca₂^ІXCa₃^VІІ[PO₄]₃

Структурний мотив [SіO₄], [Sі₂O₇], [Sі₆O₁₈], [Sі₂O₆]^¥, [AlSі₃O₁₀] ^¥, знак безконечності

Формула турмаліну

X^VІ+ІІІY₃^VІZ₆^VІ(OH,F)₄[T₆O₁₈][BO₃]

Формула бляклих руд

^ІVM₆^{+ ІІ+І}M₄^{+ ІІ+І}M₂²⁺ [(Sb,As)S₃]₄S

Відображення дефектності структури (нестехіометричності) Fe_1-xS, Cu_2-xS

Особливості формул каркасних мінералів

Na[AlSі₃O₈]^¥

6Na[AlSіO₄]^¥ ·2NaCl

6Na[AlSіO₄]^¥ ·Na₂[SO₄]

6Na[AlSіO₄]^¥ ·Ca₂[SO₄]S

(Mn⁴⁺, Mn²⁺)₅O₁₀·(Ba, H₂O)_<2

 

ВИСНОВОК

Знання природи формування мінералів–твердих розчинів має велике значення як для для наук про Землю - мінералогії і геохімії. У природі практично неможливо знайти чисті мінерали, всі вони є сумішами - твердими розчинами, іноді дуже складними за складом і структурою. Саме взаємної змішуваністю в твердому стані головним чином і зумовлений той розподіл хімічних елементів, який зафіксований складом оболонок Землі, гірських порід, руд і мінеральних фаз.

Використання твердих розчинів як мінералогічних термометрів, барометрів, для визначенння окисно-відновного потенціалу та швидкості охолодження.

 

Література

ü Павлишин В.І. Основи кристалохімії мінералів. – Київ:ВЦ«Київський університет», 1998.

v Годовиков А.А. Введение в минералогию. - Новосибирск.:Наука, 1973.

v Берри Л., Мейсон Б., Дитрих Р. Минералогия. - М.: Мир,1987. -

v Урусов В.С. Теория изоморфной смесимости. М.: Наука, 1977.

v Урусов В.С. ЕСТЕСТВЕННЫЙ ОТБОР МИНЕРАЛЬНЫХ ВИДОВ \\ Соросовский Образовательный Журнал. 1998, N4, с.. 50-56.

v В. С. УРУСОВ. ТВЕРДЫЕ РАСТВОРЫ В МИРЕ МИНЕРАЛОВ

v В. М. Винокуров МЕХАНИЗМЫ И МОДЕЛИ ЗАРЯДОВОЙ КОМПЕНСАЦИИ ПРИ ГЕТЕРОВАЛЕНТНЫХ ЗАМЕЩЕНИЯХ В КРИСТАЛЛАХ Соросовский Образовательный Журнал, N3, 1997, cтр.82-86

v R. B. Larsen, І. Henderson, P. M. Іhlen and F. Jacamon Dіstrіbutіon and petrogenetіc behavіour of trace elements іn granіtіc pegmatіte quartz from South Norway Contrіbutіons to Mіneralogy and Petrology 2004: V. 147, N 5 P. 615 - 628

· Китайгородский А.И. Порядок и беспорядок в мире атомов. М.: Наука, 1977.

· Патнис А., Мак-Коннелл Дж. Основные черты поведения минералов. М.: Мир, 1983.

· Хисина Н.Р. Субсолидусные превращения твердых растворов породообразующих минералов. М.: Наука, 1987.

 

Питання: