Здавалка
Главная | Обратная связь

Щодо будівництва в охоронній зоні Києво-Печерського історико-культурного заповідника

Задача 1.

На прохання відпочиваючих, що мають особистий автомобільний транспорт адміністрація оздоровчого санаторію, що знаходиться на березі Азовського моря, дозволила спорудити автомобільну стоянку в межах прибережної смуги моря. Державний інспектор з контролю за використанням і охороною земель, на підставі виявлення порушення земельного законодавства, зафіксував правопорушення та передав матеріали перевірки до прокуратури.

Вкажіть порядок та особливості використання земель оздоровчого призначення. Визначте права та обов’язки державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель.

 

Ст. 49 ЗКУ1. Землі оздоровчого призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. 2. Порядок використання земель оздоровчого призначення визначається законом.

Ст. 27 ЗУ «Про курорти» - Метою санітарної охорони курортів є збереження природних властивостей наявних лікувальних ресурсів, запобігання забрудненню, пошкодженню та передчасному виснаженню цих ресурсів. З цією метою в межах курорту встановлюється округ санітарної (гірничо-санітарної) охорони.

Ст. 30 - Округ санітарної охорони поділяється на три зони:

- перша зона (зона суворого режиму);

- друга зона (зона обмежень);

- третя зона (зона спостережень).

Встановлення меж зон санітарної охорони здійснюється в порядку розроблення проектів землеустрою.

Ст. 31 - Перша зона (зона суворого режиму) охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, території, на яких розташовані родовища лікувальних грязей, мінеральні озера, лимани, вода яких використовується для лікування, пляжі, а також прибережну смугу моря і прилеглу до пляжів територію шириною не менш як 100 метрів.

На території першої зони (зони суворого режиму) забороняється:

користування надрами, не пов’язане з використанням природних лікувальних ресурсів, розорювання земель, провадження будь-якої господарської діяльності, а також інші дії, що впливають або можуть вплинути на розвиток небезпечних геологічних процесів, на природні лікувальні фактори курорту та його екологічний баланс;

прокладення кабелів, у тому числі підземних кабелів високої напруги, трубопроводів, інших комунікацій;

спорудження будь-яких будівель та інших об’єктів, не пов’язаних з експлуатаційним режимом та охороною природних і лікувальних факторів курорту;

скидання дренажно-скидних та стічних вод;

влаштування стоянок автомобілів, пунктів їх обслуговування (ремонт, миття тощо);

влаштування вигребів (накопичувачів) стічних вод, полігонів рідких і твердих відходів, полів фільтрації та інших споруд для приймання та знешкодження стічних вод і рідких відходів, а також кладовищ і скотомогильників;

проїзд автотранспорту, не пов’язаний з обслуговуванням цієї території, використанням родовищ лікувальних ресурсів або природоохоронною діяльністю;

постійне і тимчасове проживання громадян (крім осіб, які безпосередньо забезпечують використання лікувальних факторів).

 

Ст. 10 ЗУ «Про державний контроль за уикористанням та охороною земель»

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: - безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; - давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також
про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; - складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; - у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; - викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;- передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину; - проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; - звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Задача 2.

Директор санаторію «Обрій» своїм розпорядженням дозволив будівництво житлових приміщень працівникам санаторію, які працювали в санаторії більше 10 років. При проведенні перевірки дотримання земельного законодавства районною прокуратурою цей факт був визнаний незаконним. Директор санаторію звернувся в юридичну консультацію з питанням щодо правомірності своїх дій.

Зробіть висновок.

Цільове призначення земельних ділянок, розташованих в межах територій курортів та природно-лікувальних місцевостей, підпорядковане основному цільовому призначенню курортних земель. У зв’язку з цим чинне земельне законодавство встановило певні обмеження щодо допустимих видів діяльності та, відповідно, цільового призначення земельних ділянок у межах територій курортів та природно-лікувальних місцевостей. Так, згідно з ч. 1 ст. 48 Земельного кодексу України, на землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель.

На жаль, визначення діяльності, яка заборонена на землях курортів, є недостатньо чітким і потребує доктринального роз’яснення. На наш погляд, до забороненої на землях курортів діяльності слід віднести такі її види, які, по-перше, не охоплюються поняттям «курортна справа», а, по-друге, можуть негативно вплинути на природні лікувальні властивості земель оздоровчого призначення. Визначення відповідності певного виду діяльності на конкретних ділянках земель курортів основному цільовому призначенню цієї категорії земель здійснюється у порядку, встановленому законами «Про курорти», «Про державну екологічну експертизу», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та іншими актами законодавства України.

Основне цільове призначення цієї категорії земель полягає в їх використанні в інтересах курортної справи. Курортна справа – це сукупність усіх видів науково-практичної та господарської діяльності, спрямованих на організацію та забезпечення лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань із використанням природних лікувальних ресурсів (ст. 1 Закону України «Про курорти»). Отже, основне цільове призначення таких земель полягає у їх використанні для забезпечення лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань із використанням природних лікувальних ресурсів.

Разом з тим, види діяльності, які охоплюються поняттям «курортна справа», не зводяться лише до власне лікувально-оздоровчого процесу. Як зазначається в Концепції розвитку санаторно-курортної галузі [12], затвердженій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 231-р, розвиток інфраструктури курортів (транспорт, зв’язок, комунальне господарство) потребує розв’язання територіальних, соціально-економічних, екологічних проблем і завдань, які пов’язані з розподілом і визначенням пріоритетних напрямів використання природних лікувальних ресурсів і пошуками шляхів збалансування міжгалузевих інтересів, вирішенням питань розміщення курортного, житлового, соціального, інженерно-транспортного, комунального та інших видів будівництва, відтворення культурно-історичної спадщини, охорони та збагачення природного середовища курортів. Отже, на землях оздоровчого призначення дозволяється здійснення і таких видів діяльності, які характерні для цільового призначення інших категорій земель. До них належать будівництво та експлуатація об’єктів транспорту, житлове будівництво, будівництво та експлуатація промислових та сільськогосподарських підприємств, розміщення об’єктів рекреації, природно-заповідного фонду та історико-культурної спадщини.

Багатоманітність видів діяльності, які дозволяються здійснювати на землях оздоровчого призначення, обумовлена тим, що переважна більшість курортів України розташовані в межах населених пунктів. В зв’язку з цим Кабінет Міністрів України постановою від 28 грудня 1996 р. № 1576 затвердив перелік населених пунктів, віднесених до курортних [13], який станом на 2008 р. включав 241 населений пункт нашої країни.

Забезпечення повноцінного функціонування населених пунктів, в тому числі й курортних, передбачає здійснення на їх території різних видів діяльності. Тому основне цільове призначення земель курортів, які складають переважну частину земель оздоровчого призначення, не забороняє здійснення таких видів діяльності.

Разом з тим, поряд з основним цільовим призначенням категорії земель оздоровчого призначення слід виділяти цільове призначення окремих земельних ділянок у межах курортів. Так, у межах курортів можуть перебувати не тільки земельні ділянки, надані у власність чи користування лікувальним та санаторно-курортним закладам, установам та їх об’єднанням, а й земельні ділянки, надані громадянам та юридичним особам для житлового будівництва, будівництва та обслуговування об’єктів комерційного призначення (магазинів, ресторанів, барів), будівництва промислових, транспортних, сільськогосподарських підприємств, підприємств енергетики, зв’язку тощо. В зв’язку з цим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення» [14] встановлено, що у проектах землеустрою з встановлення меж територій оздоровчого призначення повинні визначатися й межі земельних ділянок всіх їх власників та користувачів.

 

Потрібно розрізняти дозвіл на будівницвто і дозвіл на виконання будівельних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт регулюється цим:

Дозвіл на будівницвто - це, фактично, рішення органу місцевого самоврядування, в тому числі, це може бути і рішення про виділення зем. ділянки під забудову (таке рішення одночасно є дозволом на будівницвто). При цьому, дозвіл на будівницвто діє протягом 2 років. Якщо буд. роботи в цей час не почати - дозвіл втрачає чинність.

 

Задача 3.

Згідно з рішенням Кіровоградської обласної ради від 24 листопада 2006 року № 114 «Про створення історико-архітектурного заповідника родини Раєвських» було створено комунальне підприємство «Історико-культурний заповідник родини Раєвських».

Для території заповідника за рахунок земель Розумівської та Бовтирської сільських рад Олександрійського району Кіровоградської області були відведені у постійне користування земельні ділянки загальною площею 3,28 га. Нині для розвитку заповідника виникла потреба у включенні до його території земель водного фонду (ставка) площею 11,8 га, що межує із заповідником на території Розумівської та Бовтирської сільських рад.

Керівництво комунального підприємства «Історико-культурний заповідник родини Раєвських» звернулося до Управління земель промисловості, природоохоронного призначення та моніторингу земель Державного агентства земельних ресурсів за роз’ясненням щодо порядку включення земель водного фонду (ставка) до території комунального підприємства «Історико-культурний заповідник родини Раєвських», що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст області, з подальшим отриманням державного акта на право постійного користування землею. Дайте роз’яснення керівництву «Історико-культурний заповідник родини Раєвських».

Задача 4.

Поблизу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника активно ведеться житлове будівництво разом з офісними приміщеннями та облаштуванням підземних майданчиків для паркування авто.

Які зони встановлюються навколо історико-культурних заповідників з метою захисту традиційного характеру їх середовища? Наскільки правомірними в наведеному випадку є будівельні роботи в охоронній зоні?

Ст. 45 ЗКНавколо історико-культурних заповідників, меморіальних парків, давніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів встановлюються охоронні зони з забороною діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання цих земель.Ст. 32 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»

1. З метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам’яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам’яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Межі та режими використання зон охорони пам’яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Щодо будівництва в охоронній зоні Києво-Печерського історико-культурного заповідника

 

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ІЗ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ

Л И С Т
14.10.2010 N 19303/20/4-10

Міністерству регіонального

розвитку та будівництва

України

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 18.09.2010 N 51227/1/1-10 до листа Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника від 19.08.2010 N 522 стосовно будівництва в охоронній зоні заповідника, зокрема щодо будівництва житлового комплексу по вул. Івана Мазепи, 11-а (літера Б) та зведення житлового будинку за адресою: Кловський узвіз, 7-а, Держкомзем, з питань, які відносяться до його компетенції, повідомляє наступне.

Відповідно до звернення Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника земельна ділянка по вул. Івана Мазепи, 11-а (літера Б) входить до зони охоронюваного ландшафту, а земельна ділянка по Кловському узвозі, 7-а до зони регулювання забудови першої категорії.

Згідно із статтею 54 Земельного кодексу України навколо історико-культурних заповідників встановлюються зони охорони пам'яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Відповідно до пункту першого статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" з метою захисту традиційного характеру середовища історико-культурних заповідників навколо них встановлюються зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Пунктами 9, 12 та 13 Додатка 2 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 р. N 979 "Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 N 920 "Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії культури в м. Києві" зазначено, що в архітектурних охоронних зонах зберігається стара планувальна структура та історична забудова. Дозволяється будівництво лише особливо важливих споруд за індивідуальними проектами, що регламентуються по висоті з врахуванням архітектурної та масштабної ув'язки з існуючою забудовою і загальним силуетом міста.

В межах зон регулювання забудови повинен бути врахований композиційний характер традиційного історичного середовища. В зонах регулювання забудови допускається нове будівництво із збереженням основних прийомів характерних для історичної забудови традиційного історичного середовища пам'яток: регламентація висоти, розміру, будівельних матеріалів і оздоблення фасадів будинків чи споруд, їх пластика, кольорове вирішення, характер покрівель та інше архітектурно-художнє вирішення; благоустрій та озеленення території.

В зонах охоронюваного природного ландшафту не дозволяється будь-яке будівництво, що негативно впливає на характер ландшафту. Передбачається збереження, регулювання рослинності, заходи щодо зміцнення берегових територій, схилів ярів, знесення дисгармонуючих будинків і споруд, що спотворюють історичний ландшафт. Проектування та будівництво нових житлових районів, промислових та інших об'єктів обмежується.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про планування і забудову територій", статті 2 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" державний нагляд за додержанням підприємствами вимог містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівельних робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій здійснюють інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

З метою проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, на підставі статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" Управлінням Держземінспекції Головного управління держкомзему у м. Києві направлено клопотання до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 23.09.2010 N 101589/500/2к про надання документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок по вул. Івана Мазепи, 11-а (літера Б) та Кловський узвіз, 7-а у Печерському районі м. Києва.

 

 





©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.