 |
|
Щоб на все вистачало часу
В інтернаті твій день був розпланований чітко. Режим дня – стабільний, про всі важливі речі сповіщав дзвінок. Будили няні, на сніданок кликав дзвінок, на уроки – дзвінок, на відбій – дзвінок…
Більше так не буде. Тепер свій режим ти створюєш сам. Постався до цього серйозно.
Щоб на все вистачало часу, мусиш планувати свій день, тиждень, місяць. Це дуже корисно, бо одразу бачиш, що треба зробити сьогодні, що – завтра, а що має вийти в підсумку за рік.
Записуй всі справи в блокноті, а коли зробив - став «плюсик» чи «галочку». Заодно й побачиш, як важливо чітко поділити свій час і не довіряти пам'яті (забути можуть всі, а от записане обов’язково побачиш). Я вношу до свого записника, окрім планів, цікаві думки, контакти різних людей, потрібні адреси…
До речі, чи знаєш ти, чим мрія відрізняється від плану? В першу чергу тим, що мрія – просто бажання, а план – це теж мрія, яку ти детально розписав, поділив на окремі кроки (що саме треба зробити), визначив, скільки має піти на все часу, хто може допомогти, до кого звернутися. Якщо ти все так накреслиш, одразу простіше побачити загальну картинку і щось почати робити. Не просто хаотично, неорганізовано, а чітко і конкретно.
Старайся прокидатись рано. Я, наприклад, «сова» (це коли добре працюється вночі), але нічого не зробиш – треба прокидатись вчасно... Ніколи не спізнюйся. Краще прийти раніше, аніж пізніше.
Не відкладай все, що треба зробити, на останній день, бо це погана звичка. Робота завжди займає стільки часу, скільки їй виділяєш. Ти можеш написати домашнє завдання за годину, за день або навіть за тиждень. Все залежить від того, як ти собі це запланував.
Не лінуйся працювати, не лінуйся вчитись, не лінуйся рухатись, пробувати щось. Лінь – головний ворог успіху.
Конфлікти
В спілкуванні з людьми іноді бувають неприємні ситуації. Хтось когось образить, вдарить, не зрозуміє, хтось на когось накричить… Конфлікти супроводжуватимуть нас протягом усього життя.
В інтернаті ти вирішував більшість проблем кулаками. Так було прийнято захищати себе, подарунок, дівчину, друга. Все, як завжди, «сам на сам».
Зараз правила змінились. Боротися за своє життя, відстоювати свої інтереси, захищатись треба без сили.
Звісно, ситуації бувають різні, і я не прошу спокійно молитись, поки якийсь п’яний хуліган битиме тебе залізною палицею по голові, щоб відібрати гроші. Звісно, ні. Я кажу про побутові непорозуміння, сварки, знущання.
Наприклад – хтось з одногрупників назвав тебе «ідіотом». В інтернаті ти б, може, одразу «вмазав» йому, «пояснив», а тут не можна. Насилля породжує насилля, а за бійку в університеті взагалі можуть виключити.
В тебе буде тисяча ситуацій, коли здаватиметься, що найкраще – застосувати силу. Не роби цього. Твій суперник може потім відкупитись від міліції, а ти відповідатимеш за все сам… Повір, в житті краще триматись спокійно, гідно.
Східна мудрість каже, що найкращий бій – той, який виграний ще до початку. А ще в багатьох школах єдиноборств вчать по можливості уникати насилля… Звичайно, якщо тобі треба буде захищатись – захищайся, але в міру.
Конфлікти будуть різні. Одні обійдуться легкими криками, інші – сварками на пів року, ще інші – депресіями. Дуже прошу тебе, ніколи не роби необдуманих, імпульсивних (миттєвих) речей, щоб комусь помститись або вчинити щось зле. Ніколи не розповідай чужих таємниць, щоб підставити людину, ніколи не думай, що це все востаннє. З тими, кого зараз вважаю близькими друзями, ми колись так багато сварились…
Ви ще налагодите нормальне спілкування. Головне – хотіти.
Якщо ти не правий – визнай це, якщо зробив щось ненавмисне – попроси вибачення. Це згладить конфлікт, і завжди заслуговує на повагу.
Всі проблеми старайся вирішити спокійно, обговоривши, попросивши, обдумавши…
Комплекси і фобії
Комплекс – це коли людина знає або думає, що в неї є якийсь недолік, і цей факт настільки непокоїть цю людину, що саме занепокоєння породжує інші проблеми.
Ти виріс в інтернаті, тому можеш вважати, що чимось гірший, не такий гарний, не такий розумний, «не такий» в будь-чому іншому. Це – велика біда, бо такі думки призводять до поганих наслідків, заважають повноцінно жити.
Всі психологічні комплекси можна поділити на зовнішні і внутрішні.
Зовнішні виникають через невдоволення своїм виглядом. Іншими словами, ти дивишся в дзеркало з думкою «я не гарний» чи «не гарна», а тому незручно спілкуватись з людьми, починаєш соромитись через якісь уявні вади. По-перше, жодна людина не може оцінити себе об’єктивно. По-друге, некрасивих людей не буває, всі ми різні, особливі. Навіть якісь наші недоліки є лише хорошою «візиткою», тим, завдяки чому нас запам’ятовують, з чим нас асоціюють. По-третє, багато чого можна приховати, якщо піти до хорошого перукаря, стиліста, візажиста. Невдоволення зовнішнім виглядом призводить до невпевненості в собі, сором’язливості, створює бар'єри у спілкуванні.
Люби себе таким, яким ти є.
Внутрішні комплекси – це, перш за все, сором’язливість і невпевненість у собі. Дуже часто люди впадають у депресію, бо думають «у мене нічого не вийде», «я не зможу», «ця дівчина не буде зустрічатись з таким ідіотом, як я», «я гірший, ніж інші»… На жаль, в інтернаті багато вихователів кажуть про «погані гени», не вірять, що ти на щось здатен, і цей факт теж формував у тобі комплекси.
Перш за все треба зрозуміти, що всі інші довкола теж гризуть нігті, ходять в туалет, бояться чогось, за щось переживають. Мусиш подивитись на себе по-іншому. Ти не просто сирота, який виріс в інтернаті, ти – людина. Повір, в кожній родині є свої проблеми. Хтось зловживає алкоголем, в когось – коханка, злий вітчим, бабуся в релігійній секті… Всі завжди роблять вигляд, наче то неправда, всі охороняють неіснуючі таємниці, бо так прийнято. Зрозумій, що немає нічого ідеального, твоє минуле – не найгірше з-поміж усіх інших. Не соромся його, але й не використовуй гірку історію, щоб когось розчулити, виманити поповнення рахунку, випросити гарну оцінку. Це низько, і викликає огиду.
Всі комплекси і фобії (страхи; боязнь висоти, замкнутого простору, темноти і т.д.) родом з дитинства.
Всі комплекси і фобії ми придумуємо собі самі.
Всі комплекси і фобії можна побороти тільки свідомо роблячи те, чого боїшся або соромишся.
Якщо тобі важко спілкуватись з дівчатами – починай активно з ними знайомитись, не допомагає – піди на курси пікапа (дурна трата грошей, бо можна обійтись без цього, але хоч легше стане). Боїшся висоти – стрибай з парашутом. Боїшся виступати перед великою аудиторією – піди в театральний гурток. Страшно висловлювати власну думку – розпочни новий проект, щось придумай, залучи однокурсників… Все можна (і треба!) побороти, варто лише визнати проблему та почати працювати над її усуненням.