 |
|
Начальники частин (служб) боєпостачання, мінно-торпедного, 5 страница
розробляються річні Плани заходів щодо охорони природного
середовища і раціонального використання його ресурсів у військовій
частині (підприємстві), в яких передбачається проведення заходів з
охорони і раціонального використання земель, водних і лісових
ресурсів, атмосферного повітря і тваринного світу, своєчасне
проведення ремонту та обслуговування обладнання природоохоронних
споруд, навчання експлуатаційного персоналу, підтримання
санітарного стану території, її озеленення, будівництво та
капітальний ремонт природоохоронних об'єктів, виховна і екологічна
підготовка особового складу тощо;
для існуючих природоохоронних й комунальних об'єктів
розробляються, погоджуються та оформляються в місцевих органах
охорони навколишнього природного середовища дозволи на спеціальне
водокористування (при наявності самостійних водозабірних або
очисних споруд) і гранично допустимі викиди забруднюючих речовин в
атмосферне повітря (для котельних та інших джерел викидів);
розробляються і доводяться до відома під підпис посадові
інструкції для всіх осіб експлуатаційного персоналу
природоохоронних споруд, в яких передбачаються дії у випадку
виникнення можливих аварійних ситуацій;
призначаються відповідальні особи, які здійснюють контроль за
роботою пилогазоочисних установок та іншого обладнання.
5.10. Обов'язки посадових осіб у галузі охорони природного
середовища
5.10.1. Командир військової частини (начальник підприємства):
несе відповідальність за дотримання на території частини (у
районі дислокації) вимог чинного природоохоронного законодавства
України, запобігання негативному впливу військ на природне
середовище в ході бойової підготовки і у повсякденній діяльності.
5.10.2. Начальник штабу:
організує доведення до відома посадових осіб керівних
документів з питань охорони природного середовища та контроль їх
виконання, а також здійснює планування екологічної підготовки
особового складу.
5.10.3. Заступник командира частини з тилу
(матеріально-технічного забезпечення):
відповідає за стан природоохоронних об'єктів на
підпорядкованих дільницях, за виконання вимог керівних документів
з питань охорони природи і раціонального природокористування;
здійснює керівництво розробкою річного Плану охорони природи і
раціонального використання природних ресурсів; погоджує з органами
КЕУ питання будівництва, реконструкції і капітального ремонту
природоохоронних об'єктів; очолює роботу постійно діючої комісії з
питань охорони природного середовища; аналізує стан
підпорядкованих об'єктів і виконує природоохоронні заходи;
організує обстеження всіх джерел викидів і скидів шкідливих
речовин у навколишнє природне середовище та контроль за їх
технічним станом; веде контроль забезпеченості частини
(підприємства) комунальними спорудами, системами очищення та
утилізації шкідливих речовин, пунктами збирання
виробнично-побутових відходів (сміття).
5.10.4. Заступник командира частини з озброєння (головний
інженер підприємства):
відповідає за стан природоохоронних об'єктів на
підпорядкованих дільницях, безумовне виконання вимог
природоохоронного законодавства в автопарках (парках техніки),
технологічних лініях ремонтного підприємства;
несе відповідальність за запобігання забрудненню
навколишнього природного середовища при експлуатації (ремонті)
бойової, автотранспортної та іншої техніки (за понаднормові
гранично допустимі викиди і скиди шкідливих речовин);
організує на діагностичному пункті перевірку техніки на
токсичність відпрацьованих газів під час експлуатації;
організує контроль технічного стану та ефективності
експлуатації джерел забруднення на підпорядкованих дільницях,
вносить пропозиції щодо їх ремонту, а також пропозиції щодо
реконструкції або капітального будівництва природоохоронних
споруд;
забезпечує робочі місця на пунктах технічного обслуговування,
ремонту (технологічних дільницях) інструкціями щодо зменшення,
ліквідації викидів (скидів) шкідливих речовин;
відповідає за обладнання та надійну роботу пункту миття
техніки із системою очищення і повторного використання води; за
підтримання на території парку надійного порядку, виключення
проливів нафтопродуктів при проведенні технічного обслуговування
та ремонтних робіт на техніці;
здійснює контроль за дотриманням особовим складом на
території парку техніки (виробничих дільницях) норм і правил
охорони природи і раціонального використання природних ресурсів
при експлуатації (ремонті) техніки (за ощадливим витрачанням
водних ресурсів, нафтопродуктів тощо).
5.10.5. Начальники служб частини (підприємства) залежно від
посади, яку займають:
відповідають за охорону природи і раціональне використання
природних ресурсів у підпорядкованих підрозділах (підпорядкованих
дільницях), за екологічну підготовку і виховання особового складу,
за підтримання природоохоронних споруд у належному стані;
організовують утримання бойової, автомобільної та спеціальної
техніки у підпорядкованих підрозділах (дільницях) в належному
стані, який виключає забруднення навколишнього природного
середовища;
здійснюють контроль за дотриманням природоохоронного
законодавства і виконанням вимог керівних документів з питань
охорони природи та раціонального природокористування у
підпорядкованих підрозділах (дільницях);
забезпечують робочі місця в підлеглих підрозділах (дільницях)
інструкціями щодо скорочення (утилізації) викидів (скидів)
шкідливих речовин (відходів) у навколишнє природне середовище;
здійснюють контроль за утриманням у чистоті та порядку
робочих місць, а також за утриманням ділянок по збору, утилізації
відходів та стоків, які містять нафту та інші забруднюючі
речовини;
організовують підготовку і проведення занять з екологічного
виховання з підлеглим особовим складом.
5.10.6. Відповідно до Закону України "Про охорону
навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) військові
частини, підприємства, установи і організації сплачують плату за
викиди і скиди забруднюючих та шкідливих речовин у навколишнє
природне середовище та розміщення в ньому відходів промислового,
сільськогосподарського, будівельного та іншого виробництв.
5.10.7. Плата за забруднення навколишнього природного
середовища стягується за: викиди в атмосферу забруднюючих речовин
стаціонарними і пересувними джерелами забруднення; скиди
забруднюючих та шкідливих речовин у поверхневі води, територіальні
та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, у тому
числі скиди, що проводяться через систему комунальної каналізації;
розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.
5.10.8. Платежі за викиди (скиди, розміщення відходів)
стягуються з підприємств незалежно від форм власності й відомчої
належності.
5.10.9. Розміри вказаних платежів встановлюються місцевими,
державними адміністраціями і органами Міністерства охорони
навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.
5.10.10. Ліміти викидів (скидів забруднюючих речовин і
розміщення відходів) встановлюються в тоннах на один рік
територіальними природоохоронними органами у формі видачі дозволів
на викиди (скиди, розміщення).
5.10.11. За викиди (скиди, розміщення відходів) у межах
встановлених лімітів установлюються нормативи плати і коефіцієнти,
що враховують територіальні екологічні особливості.
5.10.12. Вказані нормативи і коефіцієнти розробляються і
затверджуються Міністерством охорони навколишнього природного
середовища та ядерної безпеки за погодженням з Міністерством
економіки і Міністерством фінансів України.
5.10.13. За понадлімітні викиди (скиди, розміщення)
встановлюється підвищений розмір плати на підставі базових
нормативів плати і коефіцієнтів кратності.
5.10.14. Коефіцієнти кратності плати за понадлімітні викиди
(скиди, розміщення) встановлюються сільськими, селищними, міськими
радами в межах від 1 до 5.
5.10.15. За відсутності на підприємстві затверджених у
встановленому порядку лімітів викидів (скидів, розміщення
відходів) плата за них стягується як за понадлімітні.
5.10.16. Платежі підприємств за викиди (скиди, розміщення
відходів) у межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за
понадлімітні проводяться за рахунок доходу, що залишається в
розпорядженні підприємства.
5.10.17. Контроль за достовірністю звітних даних по обсягах
викидів (скидів, розміщенню відходів) здійснюють органи
Міністерства охорони навколишнього природного середовища та
ядерної безпеки України і Державний комітет статистики України.
5.10.18. Якщо підприємство своєчасно не сплатило платежі,
після закінчення строку, при остаточному розрахунку за рік,
платежі знімаються у безакцептному порядку.
5.11. Утримання і технічне обслуговування озброєння, техніки
та об'єктів держтехнагляду
5.11.1. Утримання в повній справності озброєння та техніки є
однією з важливих умов підтримання високої бойової готовності
частини (з'єднання).
5.11.2. Обслуговування озброєння і техніки проводиться
обслугами, екіпажами, водіями (механіками, мотористами) під
безпосереднім керівництвом командирів підрозділів та начальників
служб частини із залученням, при потребі, спеціалістів і
обладнання з ремонтних підрозділів (частин).
5.11.3. Правильне утримання, використання і технічне
обслуговування озброєння та техніки у підрозділах (частинах)
контролюється начальниками відповідних служб частини (з'єднання).
5.11.4. Порядок утримання, використання і технічного
обслуговування різних видів озброєння, бойової та іншої техніки
визначається статутами Збройних Сил України, а також відповідними
наказами (директивами).
{ Пункт 5.11.4 в редакції Наказу Міністерства оборони N 399
( z1091-09 ) від 04.08.2009 }
5.11.5. З метою обслуговування озброєння, бойової та іншої
техніки, боєприпасів та інших матеріальних засобів, дообладнання і
впорядкування парків і об'єктів навчально-матеріальної бази,
приведення до ладу військових містечок, виконання різного роду
господарських та інших робіт, у військових частинах кожного тижня
проводяться парко-господарські дні.
У цей день здійснюється загальне прибирання всіх житлових та
нежитлових приміщень, а також миття особового складу у лазні.
Тривалість парко-господарського дня передбачається розкладами
занять в обсязі навчального дня.
5.11.6. Відповідальність за підготовку та якісне проведення
парко-господарського дня несуть командир частини та його
заступники, начальники родів військ і служб та командири
підрозділів.
Конкретний обсяг робіт визначається планом проведення
парко-господарського дня (додаток N 5).
5.11.7. Парко-господарський день розпочинається з загального
шикування частини, на якому командири підрозділів перевіряють
готовність особового складу до виконання запланованих робіт та
уточнюють поставлені завдання.
5.11.8. Проведення парко-господарських днів не виключає:
обслуговування озброєння та техніки після маневрів і навчання
та в години, відведені розпорядком дня на обслуговування озброєння
і техніки; проведення наступних номерних обслуговувань; виконання
робіт по підготовці техніки до зберігання або експлуатації у
літніх та зимових умовах; проведення річних оглядів техніки, яка
знаходиться довгий час на зберіганні.
5.11.9. Під час догляду за озброєнням та технікою,
передбаченого розкладом дня, як правило, проводяться:
необхідні перевірочні роботи та технічні обслуговування
озброєння і техніки;
підготовка техніки до виходу з парку на наступний день, а при
масових виходах техніки - перевірка її стану начальником КТП;
огляд озброєння і техніки, яка знаходиться на зберіганні,
усунення недоліків у їх утриманні;
прибирання приміщень та території парків;
технічне обслуговування паркового обладнання, засобів
технічного обслуговування та ремонту машин.
Перелік робіт, які підлягають виконанню під час догляду за
озброєнням і технікою, повинен включатися у місячні плани роботи
начальників відповідних служб частини та у розклад занять
підрозділів.
5.11.10. Організація правильної та безпечної експлуатації
об'єктів держтехнагляду покладається на командира військової
частини і його заступників з тилу, з технічної частини та з
озброєння (інженерно-авіаційної служби) - відповідно до
підпорядкованості об'єктів.
5.11.11. До об'єктів держтехнагляду належать:
підйомні споруди (вантажопідйомні машини, ліфти,
спускопідйомні пристосування Військово-Морських Сил, суднопідйомні
берегові пристрої);
об'єкти котлонагляду (парові та водогрійні котли,
трубопроводи пари і гарячої води, барокамери, підводні снаряди
Військово-Морських Сил України та посудини, що працюють під
тиском); ( Абзац 3 підпункту 5.11.11 в редакції Наказу Міноборони
N 233 ( z0427-98 ) від 11.06.98 )
об'єкти газового нагляду (розподільчі газопроводи,
газорегуляторні пункти, газифіковані котельні та підприємства,
групові та індивідуальні установки зрідженого газу,
газороздавальні і газонаповнювальні станції).
5.11.12. Основним завданням технічної експлуатації об'єктів
держтехнагляду є постійне утримання їх у справному стані та
забезпечення безпечного обслуговування особовим складом. Для цього
наказом командира військової частини призначаються:
особа, що здійснює нагляд за безпечною експлуатацією
підйомних споруд та об'єктів котлонагляду; ( Абзац 2 підпункту
5.11.12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 233
( z0427-98 ) від 11.06.98 )
особа, відповідальна за утримання об'єктів держтехнагляду у
справному стані;
особа, відповідальна за безпечне виконання робіт щодо
переміщення вантажів кранами;
персонал, що обслуговує об'єкти держтехнагляду (машиністи,
оператори парових і водогрійних котлів, кранівники, стропальники,
ліфтери, електромеханіки, слюсарі та ін.). ( Абзац 5 підпункту
5.11.12 в редакції Наказу Міноборони N 233 ( z0427-98 ) від
11.06.98 )
Крім того, цим самим наказом має бути визначена організація
профілактичних оглядів і ремонту (регламентних), що забезпечують
утримання об'єктів держнагляду у справному стані.
5.11.13. Об'єкти держтехнагляду поділяються на такі, що
реєструються в органах державного нагляду за охороною праці
Міністерства оборони України, й такі, що не реєструються. Перелік
об'єктів, що реєструються, та порядок їх реєстрації визначений
Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних
кранів (ДНАОП N 0-1.07-93), Правилами будови та безпечної
експлуатації посудин, що працюють під тиском (ДНАОП N
0.00-1.07-94), Правилами будови безпечної експлуатації парових
котлів (ДНАОП N 0.00-1.08-94), Правилами будови і безпечної
експлуатації котлів з тиском пари не більше 0,07 Мпа (0,7
нгс/см.кв.), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою
нагріву води не вище 115 град. (ДНАОП N 0.00-1.26-96).
Дозвіл на пуск їх в роботу видається інспектором державного
нагляду за охороною праці Міністерства оборони України після
реєстрації та отримання позитивних результатів технічного огляду
(освідування), проведеного ним.
Дозвіл на пуск в роботу об'єктів, що не реєструються в
органах державного нагляду за охороною праці Міністерства оборони
України, видає особа, яка здійснює нагляд за безпечною
експлуатацією цих об'єктів, після отримання позитивних результатів
огляду (освідування), проведеного нею.
Всі об'єкти держтехнагляду військової частини підлягають
обліку начальником служби охорони праці або особою, яка здійснює
нагляд.
( Підпункт 5.11.13 в редакції Наказу Міноборони N 233 ( z0427-98 )
від 11.06.98 )
5.11.14. До обслуговування об'єктів держтехнагляду
допускаються особи, не молодші 8 років, які пройшли медичний
огляд, навчання та атестацію у встановленому порядку. Навчання і
первинна атестація осіб, що обслуговують об'єкти держтехнагляду,
повинні проводитися в професійно-технічних училищах, на
навчально-курсових комбінатах (курсах), які мають дозвіл органів
державного нагляду за охороною праці. Індивідуальна підготовка
зазначеного персоналу не допускається.
Періодичні перевірки знань мають проводитися не рідше одного
разу на рік в комісії військової частини, члени якої повинні
пройти навчання і атестацію у встановленому порядку. Результати
атестації та періодичної перевірки знань оформлюються протоколом.
( Підпункт 5.11.14 в редакції Наказу Міноборони N 233 ( z0427-98 )
від 11.06.98 )
5.11.15. Роботи з монтажу об'єктів газового господарства
військових частин та газорозподільчих станцій зрідженого газу не
можна розпочинати без реєстрування цих об'єктів у місцевих
органах державного нагляду за охороною праці. ( Абзац 1 підпункту
5.11.15 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міноборони N 233
( z0427-98 ) від 11.06.98 )
( Абзац 2 підпункту 5.11.15 вилучено на підставі Наказу
Міноборони N 233 ( z0427-98 ) від 11.06.98 ) Об'єкти газового
господарства на закритих об'єктах Міністерства оборони України
(віднесення об'єктів до закритих встановлюється переліком,
затвердженим командувачами видами Збройних Сил), реєструються в
інспекціях держтехнагляду (котлонагляду) за підпорядкованістю
об'єкта.
5.11.16. Введення в експлуатацію об'єктів газового
господарства військових частин оформляється актом приймальної
комісії, в складі якої повинен бути представник місцевих органів
державного нагляду за охороною праці.
( Підпункт 5.11.16 в редакції Наказу Міноборони N 233 ( z0427-98 )
від 11.06.98 )
5.11.17. Військова частина, залежно від обсягу газового
господарства та місцевих умов, у своєму складі може мати:
начальника газової служби, який відповідає за справний стан
та безпечну експлуатацію газового господарства;
відповідальних осіб за експлуатацію та ремонт газового
господарства;
експлуатаційний персонал з профілактичного обслуговування та
ремонту газового господарства і обладнання.
5.11.18. Військова частина, в якій газова служба штатом не
передбачена, для утримання газового господарства укладає договір
(угоду) з місцевими газовими управліннями на експлуатацію та
профілактичне обслуговування газового обладнання.
При цьому без дозволу місцевих газових управлінь
забороняється:
проводити будь-які газонебезпечні роботи, ремонт та чищення
газового обладнання, перестановку газових приладів, відключення та
підключення газу, зміну газопроводів і газових приладів та
устаткування;
допускати до виконання газонебезпечних робіт не навчених та
не атестованих осіб, а також без відповідного наряду місцевої
газової контори;
залишати відкритими газові заслінки і крани, якщо газове
обладнання не працює або не встановлені заглушки на вводах, або
коли обладнання поставлене на ремонт.
5.11.19. У військовій частині має бути розроблений та
затверджений командиром частини план попередження і ліквідації
можливих аварій у газовому господарстві, а також установлено
порядок своєчасного виклику персоналу для виконання аварійних
робіт.
5.12. Організація капітального будівництва та капітального
ремонту
5.12.1. Нове будівництво або реконструкція об'єктів
Міністерства оборони може здійснюватись лише за умов наявності
дозволу на проектування та будівництво, який приймається згідно з
наказом Міністра оборони України, а також, якщо ці об'єкти
включені у титульні списки замовника - титулоутримувача
капітального будівництва. Капітальний ремонт будівель та споруд
здійснюється при наявності об'єктів у титульних списках замовників
титулоутримувачів капітального ремонту.
У титульні списки включаються об'єкти, які забезпечені
проектно-кошторисною документацією, затвердженою у встановлені
строки. Проектно-кошторисна документація розробляється на завдання
замовників капітального будівництва (капітального ремонту).
5.12.2. Капітальне будівництво та капітальний ремонт повинен,
як правило, виконуватись силами підрядних будівельних організацій.
При капітальному ремонті дозволяється виконувати нескладні
види робіт, а також капітальний ремонт покриття аеродромів силами
військ.
5.12.3. Командир військової частини (з'єднання) при виконанні
капітального ремонту повинен:
забезпечувати якісне виконання робіт відповідно до
затверджених титульних списків та проектно-розрахункової
документації, дотримуючись при цьому заощадження коштів та
матеріалів;
організовувати роботи відповідно до вимог будівельних норм та
правил на виконання та прийняття робіт, протипожежних та
санітарних вимог і правил техніки безпеки;
забезпечувати роботи необхідними матеріалами, робочою силою,
транспортом та механізмами;
організовувати облік матеріалів, робочої сили, транспорту,
механізмів та своєчасне подання звітності, а в разі здійснення
робіт підрядною будівельною організацією забезпечити своєчасний
розрахунок за них;
після закінчення капітального ремонту брати участь або
виділити представника для участі у роботі приймальної комісії.
5.12.4. Організація робіт з капітального будівництва та
капітального ремонту, порядок забезпечення матеріалами та
обладнанням, порядок фінансування викладені у відповідних наказах,
розпорядженнях та інструкціях, а також у Тимчасовому положенні про
організацію капітального будівництва в Збройних Силах України
(додаток N 7).
5.13. Ведення підсобних господарств
5.13.1. Підсобне господарство військової частини призначене
для одержання сільськогосподарської продукції за рахунок утримання
та відгодівлі всіх видів м'ясної та молочної худоби, свиней,
кролів і птиці, а також для вирощування у теплицях, парниках та у
відкритому грунті зелені, ранніх овочів і картоплі. За можливості
і доцільності у підсобних господарствах дозволяється утримувати
(мати) фруктові сади та водоймища для розведення риби.
Мінімальні виробничі нормативи для підсобного господарства
військової частини встановлюються з розрахунку одержання за рік
15 кг м'яса і 20 кг картоплі, овочів і зелені на одну людину, що
харчується з казана.
Для забезпечення кормами тварин та птиці підсобних
господарств використовуються харчові відходи, які збираються у
їдальнях військових частин, військових містечок, санаторіїв та
інших об'єктів. Дозволяється також проводити сінокіс, вирощувати
зернофуражні, грубі та соковиті корми на землях, закріплених за
військовими частинами.
5.13.2. Підсобне господарство організовується за рішенням
командира військової частини, яке оформляється його наказом.
Роботи по веденню підсобного господарства, в цілому, виконуються
силами та засобами військової частини. Для виконання догляду за
тваринами та оброблення земельної ділянки дозволяється утримувати
необхідну кількість працівників з урахуванням діючих норм
виробітку (обслуговування) за рахунок надходжень від цієї
діяльності. Штатний розклад підсобного господарства затверджується
командиром військової частини.
5.13.3. Керівництво підсобним господарством здійснює командир
військової частини через свого заступника з тилу та начальника
продовольчої служби.
Зооветеринарне забезпечення підсобного господарства
здійснюється ветеринарним лікарем частини (з'єднання) та
військово-ветеринарними установами у зонах їх обслуговування, а в
окремих випадках - через місцеві ветеринарні органи Міністерства
агропромислового комплексу України за окремою угодою, відповідно
до діючого законодавства про ветеринарну медицину.
Виробничо-фінансова діяльність підсобного господарства
проводиться на підставі річного плану розвитку підсобного
господарства та кошторис-розрахунку грошового фонду частини.
У річному плані розвитку підсобного господарства
передбачаються завдання по відгодівлі тварин у кількісних
показниках поголів'я і живої ваги, одержанню м'яса від забою
тварин, молока, яєць, вовни, відтворенню молодняку, вирощуванню
зелені, овочів, картоплі та кролів на земельній ділянці, вилову
риби у водоймах, фінансовому і матеріальному забезпеченню
підсобного господарства та реалізації його тваринницької і
городньої продукції.
Будівництво та капітальний ремонт тваринницьких приміщень і
теплиць проводиться за рахунок коштів військової частини згідно з
планами, затвердженими заступником командуючого військами
військового округу з тилу - начальником тилу округу, заступниками
командувачів видів Збройних Сил з тилу.
Продукція підсобного господарства військової частини
використовується:
на планове забезпечення військової частини у розмірах,
визначених вищим штабом;
на додаткове харчування військовослужбовців, вихованців
музичних шкіл та військових оркестрів, а також хворих, які
знаходяться на лікуванні у військових лазаретах та військових
госпіталях;
для продажу у випадках, передбачених Положенням про
продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час.
5.13.4. Продукція підсобного господарства, яка передається на
планове забезпечення частини, оплачується за рахунок коштів
кошторису Міністерства оборони України. Приймання продукції
оформляється чековою вимогою.
5.13.5. Продукція підсобного господарства, яка
використовується на додаткове харчування, відпускається безоплатно
лише особам, які одержують належні їм продовольчі пайки у вигляді
харчування через їдальні військових частин.
5.13.6. Надлишки продукції підсобного господарства
дозволяється продавати офіцерам, прапорщикам, мічманам і
військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом,
працівникам військових частин, дитячим закладам Міністерства
оборони України, офіцерським їдальням, їдальням військторгу, а
також військовим частинам, які не мають змоги вести підсобне
господарство.
5.13.7. Грошові суми, що надходять від здавання продукції
підсобного господарства на планове забезпечення, від продажу
надлишків продукції підсобного господарства у дозволених випадках,
а також від здавання державним заготівельним організаціям вовни,
щетини, пір'я і пуху птиці, зараховуються у грошовий фонд
військової частини в розмірі 75%, а у санаторіях і будинках
відпочинку - в розмірі 100% отриманих сум.
5.13.8. Військовій частині на початкову організацію
підсобного господарства, його розвиток і виплату заробітної плати
працівникам господарства можуть виділятися, з дозволу начальника
Головного продовольчого управління Тилу Міністерства оборони,
необхідні суми (вид 11б позабюджетних засобів), з подальшим їх
відновленням за рахунок сум, отриманих від реалізації та здавання
продукції підсобного господарства на планове забезпечення військ.
Строк відновлення вказаних сум, порядок їх обліку і звітності
встановлюється начальником Головного продовольчого управління Тилу
Міністерства оборони за узгодженням з Головним фінансовим
управлінням Міністерства оборони України.
Облік матеріальних засобів підсобного господарства
виконується начальником продовольчої служби військової частини
згідно з наказом Міністра оборони України, який визначає порядок
обліку матеріальних засобів в Збройних Силах, а облік фінансових
операцій ведеться начальником фінансової служби військової
частини.
5.14. Основні положення щодо організації лазнево-прального
обслуговування військової частини (з'єднання)
5.14.1. Лазнево-пральне обслуговування особового складу
військової частини (з'єднання) включає:
організацію регулярного щотижневого миття у лазні
військовослужбовців строкової служби з обов'язковою зміною
натільної, постільної білизни та онуч;
прання натільної, постільної, кухонної білизни, бавовняного
обмундирування, онуч та спецодягу;
хімічну чистку та фарбування обмундирування, ковдр та
спецодягу;
дезінфекцію та дезінсекцію обмундирування, постільних речей;
ремонт білизни в пральнях;
постачання миючих матеріалів для лазнево-пральних,
санітарно-гігієнічних та туалетних потреб, а також забезпечення
коштами на оплату витрат щодо лазнево-прального обслуговування;
постачання лазнево-прального обладнання, запасних частин до
нього, інвентарю та інших експлуатаційних матеріалів;