 |
|
Начальники частин (служб) боєпостачання, мінно-торпедного, 7 страница
доповідати по команді про всі виявлені у ротному господарстві
недоліки, які не можуть бути усунуті власними силами;
організовувати та забезпечувати протипожежні заходи в
приміщеннях, які займає рота.
5.18.1.6. Матеріальні засоби рота отримує через відповідні
служби зі складів частини. Отримання (здавання) матеріальних
засобів оформляється прибутковими (витратними) документами.
Приймати та здавати майно роти без облікових документів
забороняється.
5.18.1.7. Утримання та експлуатація закріплених за ротою
приміщень та спеціального обладнання повинно забезпечувати:
нормальні побутові та санітарно-гігієнічні умови для
особового складу;
пожежну безпеку;
економні витрати пального, палива, електроенергії та води.
В усіх ротах повинен суворо дотримуватись встановлений
порядок розміщення військовослужбовців, утримання, опалювання,
провітрювання та освітлювання приміщень, експлуатації казарменого
інвентарю, меблів та іншого квартирного майна.
5.18.1.8. Для народознавчої світлиці (каюти) виділяється
найбільш затишне, світле приміщення, яке може вмістити особовий
склад підрозділу при проведенні виховних заходів.
Народознавча світлиця (каюта) обладнується необхідною
кількістю столів та стільців. В ній повинні бути настільні ігри,
технічні засоби пропаганди та музичні інструменти, як! передбачені
табелями та нормами, газети і журнали, які отримує підрозділ,
наочні посібники, географічні карти, тематична добірка брошур,
газетних та журнальних статей, стенди для розміщення наочної
агітації.
Кімнатні звукові колонки та телевізори можуть бути розміщені
також у спальних приміщеннях для особового складу.
5.18.1.9. Під канцелярію роти виділяється окрема кімната, яка
забезпечує командиру роти проведення службових нарад та
інструкторсько-методичних занять.
У канцелярії роти встановлюють столи, стільці та шафи для
зберігання документів.
5.18.1.10. Для зберігання майна роти та особистих речей
військовослужбовців виділяється окрема кімната, яка обладнується
шафами, полицями та вішалками для розміщення на плечиках предметів
обмундирування.
Шафи та полиці повинні відповідати розміру і виду майна, що
зберігається. Для зберігання кашкетів та черевиків обладнуються
окремі гнізда.
У цій кімнаті встановлюється канцелярський стіл, табуретка,
приліжкова тумбочка та вивішується плакат з правилами зберігання
майна у підрозділі. Крім того, повинна бути зростомірна шкала,
сантиметрова стрічка, ступнемір та інше приладдя для визначення
розмірів обмундирування та взуття, необхідних при видачі речового
майна особовому складу.
5.18.1.11. Порядок роботи кімнати для зберігання майна
встановлює командир роти. Отримання та видачу майна організовує та
здійснює старшина роти. Кімната опечатується старшиною роти і
здається під варту черговому по роті. Ключі зберігаються у
старшини роти або ротного писаря.
Майно окремих взводів, за відсутності у них таких кімнат,
зберігається у кімнаті для зберігання майна одного з підрозділів
за наказом старшого командира.
5.18.1.12. У кімнаті (місці) для куріння та чищення взуття
повинні бути встановлені урни з водою для недопалків, підставки
для чищення взуття, склянки зі взуттєвим кремом та щітки.
5.18.1.13. Кімната побутового обслуговування повинна мати
такі місця:
для ремонту обмундирування;
для прасування речового майна;
для гоління;
для шевця;
для перукаря.
5.18.1.14. Вказані місця комплектуються необхідними меблями,
інструментами, інвентарем, приладдям та ремонтними матеріалами.
Крім того, на стінах вивішуються у рамках під склом плакати
стосовно: ремонту обмундирування та взуття, його зберігання і
експлуатації; забезпечення особового складу речовим майном; видів
зачісок.
5.18.1.15. Для незначного ремонту взуття та обмундирування в
роті з числа її солдатів можуть призначатися нештатні шевці та
кравці, а також перукар. Ремонтні матеріали та фурнітура
відпускаються роті з речового складу військової частини щомісячно,
у першу чергу, за рахунок розпорювання вибракуваних предметів.
Нові ремонтні матеріали та фурнітура у необхідній кількості
купуються військовою частиною за рахунок коштів, які виділяються
на господарчі витрати.
5.18.1.16. Сушарня для просушування одягу та взуття
обладнується відповідно до вимог технічної експлуатації військових
споруд. Обладнання сушарні та розміщення в ній майна повинні
відповідати правилам пожежної безпеки та виключати усяку
можливість запалювання (самозапалювання) обладнання і майна під
час просушування.
Температура повітря в сушарні не повинна перевищувати:
при сушінні взуття +40 град.C;
при сушінні шерстяних та хутряних виробів +60 град.C;
при сушінні бавовняного обмундирування +110 град.C.
Просушування одягу, взуття та іншого майна організується
старшиною роти.
Для підтримання температури сушильних камер, нагляду за
просушуванням та попередження виникнення пожежі наказом командира
частини призначається опалювач, який повинен бути навчений та
добре проінструктований. У сушарні мають бути термометри та
інструкція режимів сушіння майна.
5.18.2. Порядок забезпечення особового складу речовим майном
5.18.2.1. На час служби у Збройних Силах України кожний
солдат та сержант отримує в особисте користування призначені йому
за нормою постачання обмундирування та взуття. Видача його
проводиться двічі на рік, відповідно до зимового та літнього плану
(у жовтні та квітні).
Перша видача речового майна особам. яких призвали на
військову службу, здійснюється з прибуттям їх до місця служби та
зарахуванням до списків частини. Парадно-вихідне обмундирування,
ватні куртки та спеціальний одяг видаються після розподілу та
прибуття молодого поповнення у підрозділи частини.
Наступна видача предметів речового майна проводиться після
закінчення строків носіння раніше виданих речей.
Призваним на військову службу водночас з новим одягом
видається робочий бавовняний кітель та штани; а для виконання
господарчих, будівельних робіт, обслуговування озброєння та
техніки, крім того, із запасів частини (підрозділу) видаються
робоча ватна куртка або фуфайка, головний убір відповідно до
сезону та взуття.
Солдати та сержанти строкової служби забезпечуються також
рушниками для витирання ніг, тапочками для користування у казармі
та приліжковими килимками. Рушники для ніг видаються з числа тих,
які вислужили строк як натільні, але ще лишились придатними для
подальшого використання для ніг. На рушниках ставиться тавро "Н"
розміром 20х25 мм. Приліжкові килимки розміром 50х30 см
виготовляються у ремонтних майстернях військових округів
(оперативних командувань) зі списаних ковдр.
5.18.2.2. Військовослужбовцям, які знаходяться на казарменому
положенні, видаються постільні речі: подушка, верхня наволочка для
подушки, два простирадла, матрац та ковдра. Крім того, видається
рушник для обличчя, а для миття у лазні - рушник з тавром "Л".
5.18.2.3. Інвентарні речі відпускаються роті для видачі їх
особовому складу у тимчасове особисте або групове користування.
Речі, які видають для групового користування, закріпляються за
старшиною роти.
5.18.2.4. У підрозділі як підмінний фонд постійно повинні
утримуватись придатні для носіння бавовняний одяг та взуття (5-7
комплектів з числа предметів, які вислужили встановлені строки
носіння). На взуття підмінного фонду ставиться тавро "ПФ" та тавро
з визначенням строку видачі у носіння.
Отримує зі складу військової частини, видає особовому складу
роти та веде облік речового майна старшина роти.
5.18.2.5. Обмундирування та взуття, які видають для носіння
військовослужбовцям, повинні бути чітко підібрані та підігнані до
будови тіла, росту, повноти та розмірів.
Припасування (підбір) одягу та взуття виконується на складі
частини на підставі обміру особового складу, який зроблено у
підрозділі (медичній частині).
У разі необхідності проводиться припасування обмундирування,
яке здійснюється штатним кравцем під керівництвом начальника
речової служби.
5.18.2.6. Предмети одягу: головні убори, шинелі, куртки,
кітелі, мундири, штани, взуття та спорядження, яке видають
військовослужбовцям строкової служби. тавруються старшиною роти
тавром з позначенням номера військового квитка. Це тавро ставиться
після закінчення припасування одягу. Тавро з позначенням строку
видачі речового майна для носіння ставлять на складі речового
майна частини.
5.18.2.7. Предмети речового майна, які видаються
військовослужбовцям строкової служби у користування на час служби
у Збройних Силах України, є власністю держави, тому кожен
військовослужбовець повинен вживати заходів для їх збереження та
правильного носіння (експлуатації).
У разі втрати військовослужбовцем речового майна нові речі на
заміну втрачених не видаються. За рішенням командира частини йому
видаються придатні для носіння, але такі, що були у користуванні,
предмети речового майна. Командиром частини за фактом втрати
призначається службове розслідування; за наявності достатніх
підстав винні повинні притягуватися до встановленої законом
матеріальної, дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної
відповідальності.
5.18.3. Організація зберігання озброєння, військової техніки,
транспорту та майна роти
5.18.3.1. У роті зберігається тільки справні озброєння,
бойова техніка, транспорт та майно у кількості, передбаченій
табелями та нормами забезпечення. Вся несправна та зайва зброя,
техніка, транспорт та інше майно здаються на склад військової
частини.
5.18.3.2. Військова техніка, озброєння, транспорт та майно
роти, залежно від їх виду та призначення, зберігаються у закритих
або відкритих парках (під навісом), на складі роти, в шафах або
ящиках.
5.18.3.3. Порядок зберігання озброєння та засобів РХБ захисту
у роті визначається відповідними настановами щодо їх зберігання.
Засоби зв'язку зберігаються у кімнаті зберігання майна роти
та особистих речей на полицях або підставках. Зберігання озброєння
хімічних військ. засобів захисту та засобів зв'язку на землі
(підлозі), навіть тимчасово, забороняється.
При здаванні обмундирування (майна) у кімнату зберігання
майна роти та особистих речей, воно приводиться солдатами та
сержантами до ладу, відчищається від бруду та пилу, прасується,
всі речі з кишень вилучаються. Взуття повинне бути вичищене та
трохи змащене взуттєвим кремом.
Для забезпечення порядку і зручності зберігання одягу та
особистих речей у кімнаті зберігання майна за кожним солдатом
(сержантом) закріпляється визначене місце, яке позначається
наклейкою з зазначенням прізвища, імені та по батькові власника
(додаток N 7).
Зберігати обмундирування у згорнутому стані на полицях або у
речових мішках заборонено.
5.18.3.4. При розміщенні солдатів та сержантів у казармах в
їхніх речових мішках постійно знаходяться: казанок, кухоль, ложка,
комплект гудзиків, крючки, нитки. Предмети польового спорядження
зберігаються у підрозділах зібраними на поясному ремені, без
боєприпасів та сумки з протигазом. Спорядження періодично підлягає
розбиранню, огляду та ремонту з усуненням виявлених недоліків.
При виході на тактичні навчання, маневри та особливий період
у речовий мішок додатково вкладаються: сухий пайок на одну добу,
плащ-намет, шолом стальний, рушник, пара запасних онуч, туалетні
речі, речі для догляду за обмундируванням та взуттям, пара
натільної білизни.
5.18.3.5. У спальних приміщеннях постелі повинні бути
однаково застелені. Краї нижньої простині заправляють під матрац.
Верхня простиня, складена удвоє по довжині, настилається на нижню.
Ковдра застеляється з підгортанням під матрац країв з трьох боків.
Для уникнення пошкодження матраца на металеву сітку ліжка
настилається простилка з тканини, яка по кутках і з боків
прив'язується до сітки.
Ковдри повинні бути одного кольору. На одному з кутків, у
ногах, настрочується трикутник з білої тканини, на який наноситься
тавро: місяць, рік видачі, номер військової частини. По бокових
сторонах ковдра підгортається і прострочується. Ця робота
виконується у майстерні частини. Подушка підбивається та кладеться
з розправленими кутками. Всі подушки повинні бути одного розміру.
Рушники для обличчя, складені удвоє по довжині, вішаються на
спинку ліжка в головах, а рушники для ніг - на нижню поперечинку
ліжка в ногах і підгортаються під матрац.
Тапочки зберігаються під ліжком в ногах, а приліжковий
килимок (скручений) вдень зберігається під ліжком, на спеціально
виготовлених металевих гачках, прикріплених до сітки ліжка у
ногах. Занавіски на вікнах у спальному приміщенні закріплюються на
карнизі і повинні бути одного кольору, довжиною 40-50 см.
5.18.3.6. Поточний ремонт обмундирування (зашивання швів, що
розпоролися, пришивання гудзиків, крючків, петель, пряжок,
вішалок, заміну петлиць та ін.) виконують солдати та сержанти.
Дрібний ремонт взуття (набивання та заміна металевих косяків,
прибивання підошви, зашивання швів, накладання латок на протерті
місця, набивання рубчиків на зношені місця підметок та каблуків)
виконується позаштатними шевцями підрозділу або самими солдатами
та сержантами.
Середній ремонт одягу та взуття виконується речовою
майстернею військової частини.
6. Особливості організації та ведення військового
господарства у військових частинах (з'єднаннях)
під час перебування на полігонах, польових
виходах і на навчаннях (заняттях)
6.1. Підготовка та утримання полігону
6.1.1. Підготовка полігону до прийому частини (з'єднання)
проводиться завчасно, згідно з затвердженим планом.
Підтримання у справному стані казармено-житлового,
складського та іншого фонду, об'єктів військової торгівлі, систем
опалення, електропостачання, водопроводу та каналізації, а також
тимчасових споруд є обов'язком начальника полігону. Ремонт
постійних та тимчасових об'єктів полігону покладається на одного з
командирів частин. Будівельні матеріали, які потрібні для
проведення ремонтних робіт на полігоні, включаються у заявку, яка
подається у встановлені строки начальнику
квартирно-експлуатаційної частини району (гарнізону), а необхідні
кошти для вказаних потреб включаються у річний кошторис-заявку, що
подається у фінансовий орган та начальнику
квартирно-експлуатаційної частини району (гарнізону).
6.1.2. Ремонтно-будівельні роботи на полігоні при його
підготовці проводяться, як правило, господарським способом силами
військової частини під контролем посадових осіб полігону і
технічним керівництвом інженерно-технічного персоналу
квартирно-експлуатаційної служби.
6.1.3. Перед виходом на полігон військова частина висилає до
начальника полігону свого представника для прийому
казармено-житлового, складського та інших фондів і розподілу їх
між підрозділами.
Перед виходом на полігон, який не має постійних будівель та
споруд, заздалегідь розробляється схема розташування та
благоустрою табору.
6.1.4. При виході на полігон військова частина (з'єднання)
виводить необхідні підрозділи (частини) з запасами матеріальних
засобів та рухомими засобами технічного обслуговування і ремонту
за винятком сил та засобів, необхідних для обслуговування
озброєння і техніки, які залишаються на місці постійного
розташування.
6.1.5. Під час проведення на полігоні збору частин
(підрозділів) різних з'єднань (частин) для організації їх
матеріального, технічного та медичного забезпечення призначаються
посадові особи: заступники начальника полігона з тилу і з
технічної частини, начальник медичної служби, начальник служби
пального та мастильних матеріалів, начальники продовольчої служби,
начальник складу пального та начальник продовольчого складу. У
разі необхідності призначаються інші посадові особи. Свої
обов'язки вони виконують відповідно до обов'язків посадових осіб
військової частини, визначених у Статуті внутрішньої служби
Збройних Сил України ( 548-14 ) та в цьому Положенні.
{ Пункт 6.1.5 в редакції Наказу Міністерства оборони N 399
( z1091-09 ) від 04.08.2009 }
6.1.6. Під час перебування на полігоні особливу увагу
звертають на санітарно-гігієнічний стан відведених приміщень,
споруд та навчальних ділянок, що використовуються.
6.1.7. Перед від'їздом з полігону військова частина проводить
очищення території та приміщень, усуває пошкодження; меблі та
обладнання складаються в окремі приміщення. Всі вікна щільно
зачиняються і закріплюються, двері зачиняються. Меблі, майно та
обладнання, приміщення і протипожежний інвентар передаються за
актом посадовим особам полігону.
Електрична мережа у всіх будинках вимикається. Механічне та
інше обладнання парків, майстерень, кухонь, хлібопекарень,
пралень, торговельно-побутових та інших об'єктів приводиться у
порядок, очищається, змащується та консервується. Вода із водяних
баків, а в окремих випадках, і з водогонів, випускається.
6.2. Організація матеріального, технічного,
медичного, квартирно-експлуатаційного, інших видів забезпечення
військової частини (з'єднання) на полігоні та на польових виходах
6.2.1. Матеріальне, технічне, медичне,
квартирно-експлуатаційне та інші види забезпечення військової
частини (з'єднання) на полігоні та на навчаннях організовуються
відповідно до конкретних умов їх розміщення і завдань, що мають
виконуватись.
6.2.2. Особовий склад на полігоні розміщується у приміщеннях
або табором (у наметах).
Медичні пункти, об'єкти військової торгівлі, майстерні та
склади розміщуються, переважно, у приміщеннях.
6.2.3. Організація матеріального, технічного, медичного та
інших видів забезпечення особового складу військової частини
(з'єднання) на полігоні покладається на заступників командира та
начальників служб частини (з'єднання). Для цього використовуються
сили і засоби частин і з'єднань, а також об'єкти полігону
(їдальні, хлібопекарні, пральні, магазини, об'єкти
водозабезпечення і каналізації, лазні та ін.).
6.2.4. До виходу військової частини (з'єднання) на полігон
заступники командира і начальники служб зобов'язані вирішити
питання про прикріплення частини (з'єднання) до складів, баз,
ремонтних та медичних установ, хлібозаводу (хлібопекарні),
м'ясокомбінату, а також інші питання повного забезпечення за
місцем розташування полігону, зробити на полігоні необхідні запаси
продуктів, пального, ремонтних матеріалів та запасних частин
промислових і продовольчих товарів та інших матеріальних засобів,
підготувати транспорт перевезення.
6.2.5. У разі відсутності у районі розташування полігону
підприємств хлібовипікання або при великому їх віддаленні
з'єднання, з дозволу вищого органу, розгортає свою хлібопекарню
(хлібозавод) і здійснює забезпечення хлібом частин та підрозділів,
розташованих на полігоні, а також відпускання хліба за плату
об'єктам військової торгівлі з подальшим поверненням продовольчій
службі муки та іншої хлібопекарської сировини з фондів
військторгу.
6.2.6. На полігоні харчування солдатів, сержантів,
прапорщиків, мічманів та військовослужбовців, що проходять службу
за контрактом, в масштабі військової частини (підрозділу)
проводиться в їдальнях полігону, а офіцерського складу - у
їдальнях військторгу. При непостійному розташуванні польового
пункту харчування проводиться з термосів та казанків.
6.2.7. Розміщення, обладнання та утримання медичних пунктів
(лазаретів), їдалень, продовольчих складів, овочесховищ, парків,
майстерень, об'єктів військторгу, а також території біля них
повинні відповідати вимогам, які висуваються до відповідних
стаціонарних об'єктів.
6.2.8. Перед виходом на полігон весь особовий склад
забезпечується речовим майном залежно від сезону. Все непотрібне
для використання на полігоні речове майно залишається у пунктах
постійної дислокації.
Склади опечатуються та здаються під охорону варти. На полігон
беруться щоденний і робочий комплекти одягу, три комплекти
постільної білизни, змінний фонд взуття, ремонтні матеріали,
необхідні постільні речі, спортивний реманент, а також різні
предмети господарського вжитку.
6.2.9. Для побутового забезпечення особового складу кожному
підрозділу виділяються приміщення (табірні палатки) для кімнати
побутового обслуговування і кімнати для зберігання майна
підрозділів та особистих речей військовослужбовців.
6.2.10. Прання носових хусточок, підкомірців, робочого
обмундирування виконується солдатами та сержантами самостійно.
6.2.11. Перед виходом на полігон медичною службою частини
проводиться:
медичний огляд усього особового складу з метою виявлення
хворих та осіб, яким потрібен систематичний лікарський нагляд;
планові профілактичні щеплення та щеплення за епідемічними
показниками;
санітарний огляд джерел водопостачання, якості води в них та
водоймищах для купання;
медичний контроль за підготовкою полігону для розміщення
військ, профілактичні та протиепідемічні заходи;
виділення необхідної кількості санітарних автомашин та
медичного майна.
6.2.12. З метою безперервного отримання інформації про
санітарно-епідемічний стан населених пунктів і території у районі
розташування полігону (районі навчання), а також для застосування
протиепідемічних заходів встановлюється тісна взаємодія між
медичною службою військової частини (з'єднання) та місцевими
органами охорони здоров'я.
6.2.13. На полігоні начальник медичної служби частини
(з'єднання) здійснює медичний контроль за:
санітарним станом території, їдалень, продовольчого складу та
торговельно-побутових підприємств;
розміщенням, водозабезпеченням та лазнево-пральним
обслуговуванням особового складу;
організацією та проведенням фізичної зарядки, миттям
особового складу.
6.2.14. Начальник медичної служби військової частини
(з'єднання) складає план протиепідемічного забезпечення на
полігоні (на навчаннях), в якому передбачаються:
організація при медичному пункті військової частини
(з'єднання) лазарету та ізоляторів на два інфекційні відділення;
порядок евакуації інфекційних хворих та проведення комплексу
протиепідемічних заходів в епідемічному районі;
заходи щодо організації та проведення початкового виявлення
інфекційних хворих, їх ізоляція та госпіталізація;
заходи щодо боротьби з носіями інфекційних захворювань;
забезпечення медичного пункту дезінфекційними,
дезінсекційними та дератизаційними засобами;
заходи щодо санітарно-просвітньої роботи з особовим складом.
6.2.15. На підставі диспансерного обстеження офіцерів,
прапорщиків та військовослужбовців, що проходять службу за
контрактом, вивчення стану здоров'я солдатів і сержантів та
аналізу захворювань у військових частинах (з'єднаннях) складається
план лікувально-профілактичного забезпечення особового складу
військової частини (з'єднання) на період перебування її на
полігоні. У плані передбачаються конкретні заходи щодо зміцнення
здоров'я військовослужбовців, поліпшення їх фізичного розвитку і
загартування, а також надання спеціальної медичної допомоги і
амбулаторного лікування хворих.
6.2.16. На полігоні (навчанні) начальник служби ветеринарної
медицини з'єднання організовує та проводить:
розвідку ветеринарно-санітарного та епізоотичного стану
району розміщення полігону (району навчання), спостереження за цим
районом та територією, яка прилягає до нього;
ветеринарні заходи, які сприяють захисту особового складу від
інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин;
ветеринарно-санітарну експертизу продовольства, яке надходить
на постачання особового складу, контроль за його перевезенням та
зберіганням на складі військової частини (з'єднання);
передзабійне обстеження тварин, контроль за їх забоєм і
ветеринарно-санітарну експертизу туш та органів;
профілактичні, протиепізоотичні та лікувальні заходи серед
тварин, що утримуються у військовій частині;
ветеринарний контроль за підготовкою та утриманням приміщень
для тварин;
обстеження водойм для забезпечення водою забійного пункту, а
у разі необхідності - відбирання проб води для лабораторного
дослідження.
6.2.17. Під час перебування на полігоні (навчанні) начальник
ветеринарної служби з'єднання складає план ветеринарного
забезпечення, в якому передбачаються:
ветеринарні заходи, що сприяють захисту особового складу від
інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин;
організація ветеринарно-санітарного контролю за забезпеченням
військ продовольством;
ветеринарне обстеження та лікування тварин.
6.2.18. Даними для підготовки частини (з'єднання) до польових
навчань є розпорядження вищого штабу та вказівки командира
військової частини (з'єднання), у яких відображаються: час виходу,
район та тривалість навчання, чисельний склад підрозділів
(частин), які виводяться на навчання, порядок забезпечення
матеріальними засобами та інші питання. Крім того, враховуються
дані про наявність та якісний стан матеріальних засобів,
підготовленість особового складу, досвід раніше проведених навчань
та ін.
6.2.19. Робота заступників командира і начальників служб
частини (з'єднання) планується і здійснюється у три періоди: при
підготовці до навчання, під час навчання і після його закінчення.
Заходи, передбачені планом, конкретизуються службами зі вказанням
строків виконання та відповідальних виконавців.
6.2.20. При підготовці до навчання основними заходами є:
складання розрахунку потреби матеріальних засобів, транспорту
і технічних засобів служб;
отримання матеріальних засобів, яких не вистачає, зі складів
органів забезпечення або з інших військових частин (з'єднань);
підготовка матеріальних та технічних засобів служб до видачі
підрозділам і використання на навчаннях;
видача матеріальних засобів зі складів у підрозділи
(частини);
перевірка справності технічних засобів у підрозділах та
забезпеченості ними у відповідності з вказівками командира;
підготовка частини (з'єднання) до роботи у нічних умовах;
проведення занять з особовим складом за спеціальної
підготовки та вжиття заходів безпеки під час проведення навчання.
У цей же період уточнюються порядок і місце отримання
продовольства, пального та інших матеріальних засобів у ході
навчання.
6.2.21. Основними заходами, які виконуються під час навчання,
є:
організація розміщення, порядок переміщення тилових
підрозділів (частин) та їх охорона, а взимку та у холодний період,
крім того, контроль за станом пунктів обігріву особового складу у
підрозділах;
забезпечення приготування та видачі гарячої їжі особовому
складу;
організація заправляння пально-мастильними матеріалами
бойових і транспортних машин;
забезпечення своєчасного підвезення матеріальних засобів, а
також води та палива;
організація технічного забезпечення частин (з'єднання);
організація медичного забезпечення особового складу частини
(з'єднання);
організація торговельно-побутового забезпечення особового
складу.
6.2.22. З закінченням навчання виконуються такі заходи:
проводиться детальний аналіз дій особового складу підрозділів
(частин) на навчанні;
перевіряється наявність та стан озброєння, техніки,
матеріальних засобів і майна у підрозділах та на складах частини
(з'єднання);
приводяться у порядок обмундирування, взуття та інше майно;
ставляться на консервацію польові кухні та інші технічні
засоби;
приводиться у порядок і закладається на зберігання майно
недоторканного запасу;
заправляються пальним та мастильними матеріалами бойові і
транспортні машини;
проводиться приймання від підрозділів майна, виданого їм на
час навчання;
оформлюються документи на витрачені матеріальні засоби і
аналізуються їх витрати;
узагальнюється досвід кращих спеціалістів тилу і вживаються
заходи для його розповсюдження у масштабі військової частини
(з'єднання).