Главная | Обратная связь

Шенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Коментованою статтею визначено наслідки, які наступають у разі порушення порядку встановлення та зміни цільо- вого призначення земельної ділянки.

На практиці такі порушення найчастіше пов’язані з самовільним використанням земельних ділянок не за їх цільовим призначенням та без проходження процедури зміни цільового призначення земельних ділянок.

Коментованою статтею визначено наступні наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призна- чення земельної ділянки.
• Визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів

Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок гро- мадянам та юридичним особам (п «а» ч. 1).

У такому випадку визнання недійсним рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про надання (передачу) земельної ділянки громадянам або юридичним особам призведе до ситуації, коли останні втратять право власності на земельну ділянку, що була передана їм на підставі рішення, що визнане недійсним (див. коментар до ст. 152 ЗК України).

· Визнання недійсними угод щодо земельних ділянок (п. «б» ч. 1). Див. коментар до ст. 210 ЗК України.

· Відмова в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною (п. «в» ч. 1).

Порядок здійснення реєстрації земельних ділянок визначений ст. 202 ЗК України (див. коментар до ст. 202 ЗК України).

· Притягнення до відповідальності громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни

цільового призначення земель (п. «г» ч. 1).

У разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки за наявності певних умов може наступати кримінальна (ст.ст. 239, 254, 364, 366 КК України), адміністративна (ст.ст. 52, 52 КУпАП), дисциплінарна, цивільна, господарська відповідальність.

стаття 50. визначення земель рекреаційного призначення

до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

стаття 51. склад земель рекреаційного призначення

до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділян- ки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об’єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об’єктів, а та- кож земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об’єктів стаціонарної рекреа- ції.

стаття 52. використання земель рекреаційного призначення

1. Землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

2. Землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються йому у власність за кло- потанням вищого органу управління кооперативу до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання докумен- тів, що посвідчує право на земельну ділянку. до земель загального користування дачного кооперативу належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами