 |
|
ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ЕТЕРУ СУЧАСНОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕЛЕКАНАЛУ УКРАЇНИ: КОМУНІКАЦІЙНИЙ АСПЕКТ ФУНКЦІОНУВАННЯ
Наше суспільство переживає чергову революцію, перехід від індустріальної цивілізації, до постіндустріальної чи інформаційної. Якщо коротко охарактеризувати зміни, що відбуваються, то сенс їх полягає в тому, що раніше влада належала тим, хто володів промисловістю і виробництвом, а сьогодні влада належить тим, хто володіє інформацією і може керувати інформаційними потоками.
Сучасне телебачення є найбільш масовим і, напевно, самим потужним інструментом для поширення інформації, розваг та освіти. Телеглядачеві доступні десятки, а в деяких регіонах сотні каналів з дуже різноманітним контентом.
Юровский А. Я. в одній зі своїх робіт писав про телебачення: „Телебачення вільно приходить у кожний дім, людина може долучитися до дії, що транслюється, не залишаючи домівки. Це дозволяє телебаченню виконувати функції, загальні для всієї журналістики. Але в екранному втіленні традиційні журналістські жанри <...> володіють важливою особливістю: їх зміст, тема та ідея виражаються безпосередньо авторами і героями подій, живими людьми з усією сукупністю їх особистісних характеристик”. [1, с. 21]
Для того щоб відродити культ знання, духовності, потрібно опертися на вироблені епохою нові засоби впливу на уми людей. Для інформаційної цивілізації такими засобами стають ЗМІ. Серед засобів масової інформації в сучасних умовах лідирує телебачення. У пікові години біля екранів знаходяться десятки мільйонів чоловік. Ні радіо, ні газети, ні інтернет (особливо його український сегмент) не дають такого миттєвого охоплення аудиторії, яке має телебачення. Проте телебачення, як і інші ЗМІ, не тільки інструмент створення, а й потужний інструмент руйнування.
Ранні дослідження, присвячені телебаченню, розглядали його як технічну новинку, винахід, який зробив революцію в техніці. Ми ж говоримо про культурні та соціальні аспекти телебачення, про те, як воно здатне змінити суспільство. Ми виросли з думкою про те, що телебачення це норма життя, ми звикли отримувати інформацію з екрану, довіряємо їй і вважаємо її достовірною. Покоління, які старше нас на 30-40 років були свідками того, як телебачення з'явилося і стало доступним, тобто були свідками його вторгнення в життя звичайних людей, свідками того, як під впливом телебачення змінювалася життя кожної людини окремо і цивілізації в цілому.
Актуальність проблеми: наповненість етеру національних каналів України з одного боку дуже різноманітна, з іншого ж умовно її можна поділити на дві частини – канали, де переважають інформаційні програми, та канали, де більша частина відходить на розважальний контент. Головним завданням цієї наукової роботи – є розібратися з принципами побудови етеру національних каналів телеканалів України.
Об’єктдослідження – українське телебачення, наповненість етеру українських національних каналів.
Суб’єкт дослідження – етери каналів „СТБ” та „ICTV”.
Метадослідження– виявити типологічні та інші особливості екерного наповнення каналів „СТБ” та „ICTV”. Для досягнення цієї мети потрібно виокремити ключові моменти, цікаві нам в рамках даного дослідження (наприклад, історія телебачення, його роль та функції, типологічні особливості, доля і змістовність різних сегментів, як то новинні передачі, розважальні, тощо, у етерному часі каналів). І, виходячи з цього, поставити конкретні завдання.
Завдання, які поставленні перед науковою роботою, такі:
- Розібратися в тому, що із себе представляє таке поняття, як „етер”;
- Аналіз ролі та функцій телебачення як ЗМІ у сучасному світі;
- Вивчення типологічних особливостей телебачення як ЗМІ;
- Огляд етерного наповнення національних каналів Укрїни;
- Огляд та аналіз особливостей каналу „СТБ” та „ICTV”;
- З’ясувати наповненість етеру цих каналів, які саме сегменти заповнюють екерний час;
Наукова новизна одержаних результатів. Не дивлячись на те, що телебачення як культурний та соціальний феномен, достатньо вивчене на сьогоднішній день, не вдалося знайти серйозних досліджень присвячених аналізу та проблематиці принципів побудови етеру національних каналів України. Ця наукова робота приділяє пильну увагу цим питанням та розкриває проблеми наповненості етеру.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:
- Виявили умовний розподіл національних каналів на інформаційні („ICTV”) та розважальні („СТБ”);
- Оцінили перспективи розвитку телебачення, розробили та запропонували власні рекомендації за типологічним членуванням телевізійних каналів;
Наповненість етеру національних каналів України з одного боку дуже різноманітна, з іншого ж умовно її можна поділити на дві частини – канали, де переважають інформаційні програми, та канали, де більша частина відходить на розважальний контент. Головним завданням цієї наукової роботи – є розібратися з принципами побудови етеру національних каналів телеканалів України. [2, с. 65]
Спеціалістами з теорії радіомовлення та телебачення розроблена спеціальна класифікація, за якою можна структурувати етер каналів. Розробники документа виходили з того, що мовні частоти є обмеженим ресурсом, експлуатація якого має бути довірена мовникам, на конкурсній основі довели відданість інтересам суспільства.
Так, правила британської Комісії з незалежного ТБ пропонують обов'язковий показ на тиждень не менше півтора годин якісних інформаційних програм (новин), 10 годин дитячих програм і двох годин релігійної тематики. Обмежена демонстрація насильства та сексу.
Отже, розглянемо програму, запропоновану спеціалістами в скороченому вигляді:
1. Інформаційна (новинна) програма. Регулярне повідомлення про поточні події, що містить від 8 до 20 епізодів („сюжетів”, репортажів, усних повідомлень). Можуть бути універсальні та спеціалізовані новини. В кінці дня або тижня виходять в етер інформаційно-аналітичні програми, де присутні не тільки факти, а й думки, узагальнення експертів і ведучого.
2. Публіцистична програма - нариси, ток-шоу, репортажі, що ставлять перед аудиторією соціальні проблеми на конкретних прикладах і закликають до їх вирішення, відкрито апелюючи до громадської думки.
3. Пізнавально-розважальна програма. Легкі ток-шоу, огляди поточних подій, що передаються переважно вранці. Це „коктейль” з інтерв'ю із відомими людьми, мультфільмів, інформації, корисних порад і т.п.
4. Культурно-просвітницька програма. Драматургічно збудована розповідь і показ духовних цінностей, створених людством. Жанри ті ж, що в публіцистиці, включаючи документальні фільми. Крім того, трансляції вистав, а також передач про проблеми сім'ї, медицини (здоров'я), культури, домоводства.
5. Дитяча програма. Система спрямованих програм, адресованих глядачам дошкільного, молодшого шкільного, підліткового і юнацького віку. Мета - всебічне виховання і освіта, соціалізація підростаючого покоління.
6. Спортивна програма. Інформація та коментарі про результати змагань, повні трансляції матчів або докладні репортажі про спортивні заходи.
7. Художні (ігрові) кінофільми від 1 до 12 серій можуть йти як самостійний елемент телевізійного дня або супроводжуватися культурно-освітньою бесідою, розповіддю про обставини створення фільму, про історичний контекст в співвідношенні з сьогоднішнім днем.
8. Багатосерійні телефільми (серіали, „мильні опери”) справедливо відокремлюються соціологами від художніх фільмів. Функція - дешеві (в прямому і переносному сенсі) розваги. В одних і тих же декораціях розігруються стандартні ситуації.
9. Розважальні програми – естрада, цирк, легка музика, ігри типу „Вгадай мелодію” і „Поле чудес”.
10. Рекламні програми (набори кліпів, „сюжетів”) відокремлюються від інших передач спеціальної заставкою. Визначається припустимий максимум їх присутності в етері (звичайно не більше 12-15 відсотків часу). Не прийнято переривати рекламою новини та дитячі програми. [3, с. 382-383]
Зараз, розглянувши список програм, можемо виділити з них кілька соціально значущих:
- Інформаційні та інформаційно-аналітичні програми;
- Публіцистичні програми;
- Пізнавально-розважальні програми;
- Культурно-освітні програми;
- Дитячі програми.
Всі вони вимагають для свого втілення серйозних витрат і високої кваліфікації виконавців. Наявність таких програм – підстава для вирішення питання про ліцензування телекомпанії, їх відсутність – підстава для вирішення питання про позбавлення ліцензії [4, с. 283].
Для того щоб оцінити елемент соціально-значущих програм у програмі „СТБ” та „ICTV”, а також розподіл етерного часу, використаємо програму передач, опубліковану на офіційних сайтах каналів. Всю виконану роботу можна умовно розділити на кілька кроків.
Крок 1. Усі передачі розділяємо на 6 категорій, об'єднавши їх за тематичним ознакою:
1. Новини – в цю категорію увійшли всі новинні передачі;
2. Фільми – в цю категорію увійдуть всі повнометражні художні фільми.
3. Серіали – телевізійні серіали, що регулярно виходять в етер.
4. Дозвілля – всі розважальні передачі, включаючи гумористичні, аналітичні, ток-шоу, конкурси і т.д.
5. Дитячі передачі – мультфільми, дитячі розважальні та пізнавальні передачі.
6. Спорт – спортивні передачі, трансляції і т.п.
Реклама, анонси фільмів і передач, заставки об'єднаємо в пункті „Інше”, тому що все це не є основним тематичним наповненням етеру.
Крок 2. Підсумовуємо час передач з кожної категорії по днях протягом одного тижня. Тиждень - основний цикл на телебаченні, тому для визначення частки кожної категорії досить аналізу сітки за один тиждень.
Крок 3. Підсумовуємо час передач з кожної категорії за весь тиждень, отримавши, таким чином, матеріал для розрахунку частки кожної категорії в загальній мовній сітці.
Крок 4. Розраховуємо частку категорій, результати представляємо у вигляді діаграми.
Тепер фактичні дані, отримані нами в ході роботи.
Таблиця 2.1
Розподіл етерного часу за категоріями передач на „СТБ”
| № | Новини | Фільми | Серіали | Дозвілля | Дитячі | Спорт |
| Пн. | 35 хвл. | 311 хвл. | 126 хвл. | 810 хвл. | 5 хвл. | |
| Вт. | 40 хвл. | 303 хвл. | 171 хвл. | 465 хвл. | 5 хвл. | |
| Ср. | 40 хвл. | 312 хвл. | 171 хвл. | 440 хвл. | 5 хвл. | |
| Чт. | 40 хвл. | 177 хвл. | 216 хвл. | 610 хвл. | 5 хвл. | |
| Пт. | 40 хвл. | 676 хвл. | 190 хвл. | 5 хвл. | ||
| Сб. | 304 хвл. | 640 хвл. | 20 хвл. | |||
| Нд. | 518 хвл. | 570 хвл. | 70 хвл. | |||
| Усього | 195 хвл. (3,25 г.) | 2760 хвл. (46,0 г.) | 684 хвл. (11,4 г.) | 3725 хвл. (62,0 г.) | 90 хвл. (1,5 г.) | 25 хвл. (0.4 г.) |
Телеканал „СТБ” веде мовлення цілодобово, тому ми можемо вирахувати частку передач кожної категорії у сітці телемовлення.
Загальний час мовлення на тиждень:
7 х 24 х 60 = 10 080 хв.
Тематичне мовлення в тиждень (сума категорій):
195 + 2760 + 684 + 3725 + 90 + 25 = 7479 хв.
Інше (реклама, анонси, заставки):
10080 - 7479 = 2601 хв.
Наведемо результати у вигляді діаграми (мал. 2.1).
Мал. 2.1 Розподіл етерного часу за категоріями передач на телеканалі „СТБ” (%)
Цілком очевидно, що основна кількість етерного часу зайнята розважальними передачами, художніми фільмами, рекламою та анонсами. Випуски новин займають лише 1,9% від загального етерного часу.
Мовну політику „СТБ” можна охарактеризувати як відповідну основним запитам молодих людей та, зокрема, жінок віком від 25 до 50 років[Таблиця наведена в додатку], що представляє клас домогосподарок, які полюбляють дивитися різні шоу про зірок, талант шоу та псевдонаукові передачі. Саме на них спрямована реклама на каналі. Дитячі передачі не представляють інтересу для рекламодавців, так як їх аудиторія не є цільовою, отже, невигідна з комерційної точки зору. Таким чином, „СТБ” не виконує соціальну функцію, так як практично не містить передач, що сприяють розвитку людини як особистості, популяризації здорового способу життя та здорової моралі.
Зараз розглянемо результати аналізу контенту телеканалу „ICTV”, четвертого за значимістю та обсягом аудиторії в Україні.
Таблиця 2.2
Розподіл етерного часу за категоріями передач на телеканалі „ICTV”
| № | Новини | Фільми | Серіали | Дозвілля | Дитячі | Спорт |
| Пн. | 567 хвл. | 187 хвл. | 235 хвл. | 95 хвл. | 35 хвл. | 23 хвл. |
| Вт. | 274 хвл. | 116 хвл. | 588 хвл. | 50 хвл. | 35 хвл. | 23 хвл. |
| Ср. | 421 хвл. | 219 хвл. | 420 хвл. | 50 хвл. | 35 хвл. | 23 хвл. |
| Чт. | 325 хвл. | 212 хвл. | 460 хвл. | 50 хвл. | 35 хвл. | 23 хвл. |
| Пт. | 275 хвл. | 222 хвл. | 370 хвл. | 105 хвл. | 70 хвл. | 23 хвл. |
| Сб. | 818 хвл. | 345 хвл. | 25 хвл. | |||
| Нд. | 70 хвл. | 592 хвл. | 240 хвл. | 40 хвл. | 45 хвл. | |
| Всього | 1932 хвл. (32,2 г.) | 2366 хвл. (39,4 г.) | 2073 хвл. (34,55 г.) | 935 хвл. (15,58 г.) | 250 хвл. (4,2 г.) | 185 хвл. (3,1 г.) |
Телеканал „ICTV” також веде мовлення цілодобово, тому можемо підрахувати частку передач кожної категорії і в його сітці.
Загальний час мовлення на тиждень:
7 х 24 х 60 = 10 080 хв.
Тематичне мовлення в тиждень (сума категорій):
1932 + 2366 + 2073 + 935 + 250 + 185 = 7741 хв.
Інше (реклама, анонси, заставки):
10080 - 7741 = 2339 хв.
Наведемо результати у вигляді діаграми (мал. 2.2).
Мал. 2.2 Розподіл етерного часу за категоріями передач на телеканалі „ICTV” (%)
Тут ми бачимо дещо іншу картину. На одному з перших місць, всупереч каналу „СТБ”, знаходяться новинні передачі. Якщо розставити передачі на каналі за місцями, то на першому будуть – фільми, на другому – реклама, анонси та інше, на третьому – серіали, а потім новинні передачі. Але за кількістю випусків новин та аналітичних програм – блок новин на першому місці. Необхідно зауважити, що „ICTV” використовує більш тривалі рекламні вставки під час показу фільмів та передач, тому їх частка тут вище. Ще один помітний факт – різні шоу та розважальні передачі займають зовсім маленьку частку етерного часу, та здебільшого виходять по вихідним дням.
Мовна політика „ICTV” кардинально відрізняється від політики мовлення „СТБ”. Якщо на каналі „ICTV” можна побачити різноманітні новинні передачі (випуски новин, аналітичні передачі, підсумки новин дня, тощо), то на каналі „СТБ” більшу частину екерного часу складають різноманітні ток-шоу, та зокрема талант-шоу. Треба зауважити також, що фільми, які транслюються на каналі „СТБ”, у 90 відсотках є російського виробництва, або ще зняті за радянських часів. Тим часом як на „ICTV” транслюють зарубіжні фільми – американські, французькі та інших країн. А от з серіальною продукцією справи обстоять інакше: у етері каналу „СТБ” можна побачити такі відомі серіали як „Доктор Хаус”, „Комісар Рекс” та інші, а на „ICTV” серіали представлені в вигляді російської продукції – „Убивча сила”, „Прокурорська перевірка”, „Чужий район”.
Для того, щоб аналіз виглядав завершеним, можна порівняти частку передач кожної категорії на обох каналах.
Таблиця 2.3.
Розподіл етерного часу за категоріями передач на телеканалах „СТБ” і „ICTV”
| Категорії передач | „СТБ” | „ICTV” | ||
| Час (хвл.) | Доля | Час (хвл.) | Доля | |
| Новини | 1,9% | 19,2% | ||
| Фільми | 27,4% | 23,5% | ||
| Серіали | 6,8% | 20,6% | ||
| Дозвілля | 37,0% | 9,3% | ||
| Дитячі передачі | 0,9% | 2,5% | ||
| Спорт | 0,2% | 1,8 | ||
| Інше | 25,8% | 23,2% |
З таблиці видно, що частка новинних передач „ICTV” більша за аналогічну частку „СТБ” на 17,3%. Приблизно така ж ситуація з сегментом фільмів, на каналах вони приблизно однокові. Серіальної продукції на „ICTV” суттєво більше, на 13,8%. Обсяг розважальних передач на „СТБ” вище аналогічного об'єму на телеканалі „ICTV” на 27,7%. Тим часом дитячих програм більше на „ICTV”, на 1,6%. Спортивні передачі на „ICTV” займають 1,8% екерного часу, це програми „Факти. Спорт” та нова передача „ЄВРОФУД 2012”. На каналі „СТБ” спортивний сегмент представлено у вигляді п’ятихвилинної програми „Вікна-Спорт”, яка транслюється двічі на добу. Реклами, заставок і анонсів на „СТБ”, згідно з таблицею, більше, проте ми вже звернули увагу на той факт, що „ICTV” включає під час показу передач і фільмів рекламні паузи більшої тривалості, тому в кінцевому підсумку показники приблизно однакові.
Для порівняння наведемо результати у вигляді зведеної діаграми, наочно демонструючи відмінності в етерній політиці каналів.
Мал. 2.3 Розподіл етерного часу за категоріями передач на телеканалах „СТБ” і „ICTV”
Як бачимо, етерний час на каналах розподіляється по-різному. Для „СТБ” на першому місці – розважальні передачі, такі як „Битва екстрасенсів”, „Танцюють всі. Повернення героїв”, „Неймовірна правда про зірок”, „КУБ” та ін. Для „ICTV” ж це сегмент – фільмів. Проте, як вже було сказано, за кількістю програм на „ICTV” переважають новинні передачі, хоча за кількістю годин вони займають 4 місце.
На другому місці художні фільми. На каналі „СТБ” в основному це фільми радянського або російського виробництва, а от на „ICTV” західні кінострічки.
Далі йде розділ „Інше”. Ще раз зауважимо, його не внесено у список категорій, так як це не тематичний контент. І тут бачимо, що обсяги реклами дуже великі на обох каналах, так як саме реклама складає велику частину цього розділу. Її кількість становить більше п'ятої частини всього етерного часу. Іншими словами за годину перегляду телевізора ми близько 12 хвилин витрачаємо на перегляд реклами. Це характеризує політику каналів як виражено комерційну, так як соціально-орієнтовані канали мають іншу, значно відрізняється структуру етерної сітки.
Серіали на „ICTV” в основному російського виробництва, досить низької якості. На цьому каналі в день зазвичай демонструється не більше 3 серіалів, проте кожного разу йде відразу по дві серії, через що такий великий відсоток цього сегменту. Це такі серіали, як „Чужий район”, „Убивча сила”, „Прокурорська перевірка”. На „СТБ” це як російські („Черговий янгол-2”) так і зарубіжні серіали (наприклад „Доктор Хаус”), проте в день не більше 2-3 серіалів по одній серії за раз.
Дозвілля на каналі „ICTV” займає п’яте місце, загальний час трансляції розважальних передач – 935 хвилин, тобто 15,58 годин на тиждень. Однією з таких програм є „СТОП-10”, яка йде по понеділках, вівторках та п’ятницях о 6:45, 7:49 та 7:48 відповідно, тривалість приблизно 45 хвилин. „СТОП 10” – проект, котрий намагається показати інший бік правди, в яку звикли вірити люди. Кожна програма складається з десяти розслідувань, об’єднаних за принципом рейтингу, де головний критерій – ступінь небезпеки. Здавалося б, найпростіші й давно звичні речі, які в передачі стають не такими однозначними, небезпечними. Теми програми різноманітні, від розслідувань про якість продуктів харчування до проявів справжньої містики. У реалізації проекту беруть участь найкращі науково-дослідні лабораторії країни, експерти різних медичних спеціальностей, люди з паранормальними можливостями. В понеділок, середу та суботу о 13:04, 7:47, 12:23 упродовж 40 хвилин йде шоу „Провокатор”. Приголомшливі, але реальні факти про побутові речі, хвороби, продукти харчування та багато іншого – саме це складає етер інформаційно-пізнавальної програми „Провокатор”. Кожен випуск програми складається з п'яти різних сюжетів, незалежних один від одного. Особливу увагу журналісти акцентують на тому, що в усьому треба знати міру, і для цього „Провокатор” показує всі сторони тих чи інших речей. А от по неділях близько о опівночі, транслюється передача „Голі та смішні”, яка вибивається з інформаційних та пізнавальних шоу, що домінують у етері „ICTV”. Програма йде 20 хвилин, але відразу подвійний випуск. „Голі та смішні” - прийшли до України з російських каналів, та існують на екранах понад п’ять років.
Проблеми сучасного телебачення дуже добре відобразив Єгоров Вадим Вадимович, відомий російський поет та бард., приводячи сучасні підходи до створення телепродукту:
„По-перше, головними стали мотиви отримання прибутку, досягнення хоча б елементарного фінансового успіху на кожному каналі і в кожній телекомпанії.
По-друге, відбулася переоцінка ролі рейтингу у визначенні успішності передачі, рубрики, циклу, а також внеску в змагання каналів і рубрик - як в очах глядачів, так і, головне, - в завоюванні симпатій рекламодавців.
По-третє, недооцінка досвіду попередників, невміння по-хазяйськи скористатися творчою спадщиною і фондами вітчизняного мовлення.
Четверте, нездоровий інтерес до форм і жанрів зарубіжного телебачення, широке використання їх без почуття міри на всіх, або майже всіх, телеканалах Росії , що набиває оскому мільйонам людей, що прагнуть знайти своєрідність того чи іншого каналу або рубрики, серіалу”.
Для дослідження було вибрано одну з найбільш актуальних тем для українського телебачення – наповненість етерного часу. Тема виглядає особливо цікаво, якщо говорити про одні з головних каналів країни - „СТБ” та „ICTV”. Якщо міркувати в масштабах всього обсягу ЗМІ в Україні, як паперових, так і електронних, то ці канали можна вважати одними з найпопулярніших. Щоб повною мірою зрозуміти і оцінити ситуацію, що склалася на етерному просторі України, необхідно знати типологію телебачення, його функції, особливості тощо.
Сучасне телебачення можна типологізувати за різними принципами, що дозволяє перевести це питання в наукову площину і більш точно і ґрунтовно розглядати і вивчати його з цієї точки зору.
Телебачення в сучасному світі виконує цілий комплекс функцій, багато з яких унікальні і незамінні. Крім того, воно, по суті, є частиною цивілізації, яку ми знаємо, цивілізації, яка без телебачення була б зовсім іншою.
Проаналізувавши національні канали України, ми побачили, що наповненість етеру дуже різноманітна. Існують канали новин, розважальні, музичні, та канали, що створюють власний кіно-продукт. До новинних відносяться – „Перший національний”, „1+1”, „5 канал” та „ICTV”. Розважальними вважають – „Україна”, „СТБ”, „ТЕТ”, „Новий канал”. Музичні – „MTV Ukraine” та „М1”. „Інтер”, „НТН” та „К1” - змішанні канали, виокремити чітку політику мовлення важко, на цих каналах присутні як інформаційні та новинні передачі (так, наприклад, „Інтер” вважають одним з улюблених каналів українців саме за програми новин) так і розважальні (етер „НТН” зараз наповнюють такі шоу, як „Агенти впливу”, „Легальний дохід” тощо, разом із серйозними інформаційними передачами „Вчасно”, „Вчасно про головне” тощо).
Ми розглядали принципи побудови етеру національних каналів України на прикладі „СТБ” та „ICTV”, бо вони є яскравими представниками двох основних типів телебачення: розважального та новинного.
За рейтингом „СТБ” стоїть вище ніж „ICTV”, українці віддають перевагу розважальному контенту ніж інформаційному. Проте слід зауважити, що цільовою аудиторією „ICTV” є чоловіки 45 років, цей канал розраховує на людей, яких цікавлять новини, в прайм-тайм виходять серіали, за переглядом яких чоловік може відпочити від власних проблем. Тим часом як „СТБ” пропонує зовсім інший формат – тут превалюють розважальні ток- та талант- шоу. Найпопулярніші передачі – це „Танцюють всі”, „Х-фактор”, „Україна має талант”.
Телебачення донедавна було головним каналом інформації і розваг. Причому з авторитарним одностороннім зв'язком. Але в останнє десятиліття комунікаційний світ стрімко змінився. Виявилося, зворотній зв'язок існує. Глобалізації мистецтва мільйони зацікавлених людей дали зворотний хід. Величезна маса людей, яка раніше була розрізнена, тепер перебуває в одному інформаційному полі. А телеканали дедалі більше уявляються величезними лайнерами, куди прямують звичайні люди, щоб прийняти участь у якомусь шоу, та показати свій талант (співацький, кулінарний чи будь-який інший).
Не секрет, що величезну кількість людей розваги з телевізора давно не влаштовують. Власне, ці люди були завжди. Але до недавнього часу не мали колективного голосу. З недавніх пір завдяки талант-шоу у звичайного глядача з’явилась можливість не тільки дивитись передачі, але й приймати участь. Як з’ясували аналітики, та пізніше підтвердили численні опитування, телеглядачеві набагато цікавіше слідкувати за реальними людьми з народу, чим і обумовлена така популярність саме цього різновиду програм. Кожного тижня сотні тисяч українців збираються біля екранів та спостерігають за розвитком чергового випуску улюбленого шоу.
Література
1. Юровский А. Я. Історія тележурналістики в Росії // Телевізійна журналістика. – М. : Вища школа, 2002. 2. Кузнє цова Г. В., Цвік В. Л., Юровський А. Я. Телевізійна журналістика / Цвік В. Л. – М. : Вища школа, 2002. 3. Світіч Л. Г. Соціологія журналістики / Л. Г. Світіч. – М. : ІМПЕ ім. А. С. Грибоєдова, 2005. 4. Горюнова Н. Л. Художньо-виражальні засоби екрану / Н. Л. Горюнова. – М. : Інститут підвищення кваліфікації працівників телебачення і радіомовлення, 2000.