Главная | Обратная связь

Літературне читання

«Літературне читання» – органічна складова освітньої галузі «Мови і літератури». Мета літературного читання у початковій ланці полягає у формуванні читацької компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності; ознайомленні учнів з дитячою літературою, підготовці їх до систематичного вивчення літератури в основній школі, вихованні інтересу до читання, корекції недоліків емоційно-вольової сфери і розумового розвитку. Читацька компетентність є особистісно-діяльнісним інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень учнів, що набувається у процесі реалізації усіх змістових ліній предмета «Читання».

У процесі навчання відбувається становлення читача, здатного до читацької діяльності, створюються умови для його мовленнєвого, інтелектуального розвитку, формування морально-естетичних уявлень і понять, збагачення почуттів, виховання потреби у систематичному читанні.

Для досягнення зазначеної мети передбачається вирішення таких завдань:

· формування в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності;

· формування умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і навчальних текстів;

· ознайомлення з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності; формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою художніх образів літературних творів;

· розвиток зв’язного мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);

· формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок; умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань;

· розвиток творчої літературної діяльності школярів;

· виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку.

З урахуванням зазначеної мети і завдань мовного компонента освітньої галузі, відповідно до змістових ліній Державного стандарту з читання, програму структуровано за такими розділами: «Коло читання», «Формування і розвиток навички читання», «Літературознавча пропедевтика», «Досвід читацької діяльності», «Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією», «Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного».

Зміст Програми з читання грунтується на врахуванні особливостей мовленнєвого розвитку молодших школярів. До важливих завдань читання належать: оволодіння свідомим, правильним, виразним читанням в оптимальному для кожного учня темпі; формування найпростіших умінь повноцінного сприймання художніх і пізнавальних доступних адаптованих текстів; розвиток діалогічного і монологічного мовлення; виховання в учнів позитивних рис особистості на основі аналізу змісту прочитаного і ставлення до нього; формування в учнів інтересу до книжки, самостійного читання.

Техніка читання вдосконалюється послідовно. При цьому основну увагу необхідно приділяти формуванню мовленнєвого дихання, голосу та плавності читання, оскільки, з огляду на особливості психічного і мовленнєвого розвитку даної категорії дітей, їм важко оволодіти цими навичками.

Техніка читання охоплює такі компоненти, як спосіб читання, правильність, виразність, темп. Від кожного з них залежить усвідомлення змісту прочитаного. Ось чому в процесі роботи над текстом особливу увагу слід звертати на встановлення послідовності перебігу подій, часових і причинно-наслідкових зв’язків. Учні вчаться відповідати на запитання за змістом прочитаного, а також самостійно переказувати спочатку невеликі епізоди, а потім увесь прочитаний текст після аналізу змісту (з допомогою вчителя).

У процесі навчання читання ведеться робота з розвитку усного мовлення: учні вчаться правильно, повно і послідовно переказувати прочитане. Це робиться за допомогою запитань, готового плану, колективно складеного плану, поділу тексту на частини, розповіді за ілюстраціями до тексту тощо. Робота з розвитку усного мовлення має бути спрямована на те, щоб діти розуміли зміст прочитаного, навчилися будувати речення і зв’язно висловлюватися.

Тематику читання та відповідну кількість годин вчитель визначає, зважаючи на наявний мовленнєвий матеріал, а також на складність матеріалу та рівень підготовленості учнів до його сприймання та засвоєння.

Для підвищення в учнів інтересу до читання і стимулювання їхніх творчих здібностей, а також з метою перевірки розуміння ними прочитаного, рекомендується використовувати такі прийоми, як: читання за ролями, інсценізацію тощо.

Позакласне читання – складова частина читання й розвитку мовлення. Воно розпочинається паралельно з навчанням грамоти і готує молодших школярів до самостійного читання. Його мета – ознайомити учнів з різноманітною дитячою літературою, сформувати інтерес до книжки, виховати позитивне ставлення до самостійного читання.

Структурно цей розділ роботи може передбачати відповідну роботу в 1-му класі протягом 15-20 хвилин на одному з уроків читання на тиждень; у 2-3 класах – один урок на тиждень, у 4-му класі – один урок на два тижні.