Здавалка
Главная | Обратная связь

УЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ



Деякі прийменники мають варіанти: о — об, у — в, з — зі — із, над — наді тощо. Здебільшого їхнє вживання мотивується критерієм милозвучності (о — перед приголосним: о другій; об — перед голосним: об одинадцятій; з — перед словом, що починається голосним звуком: з озера; із — між словами, перше з яких закінчується, а друге починається приголосним звуком:поговорив із приятелем; зі — коли перше слово закінчується голосним, а друге починається двома чи трьома приголосними звуками: змагання зі стрибків; але цієї закономірності дотримуються не завжди: вироби з (або із, але не зі) пластиліну. У віршованому тексті, де велику роль відіграє ритміка, критеріями вибору того чи іншого варіанта служить наявність (чи кількість) у ньому голосних звуків.

Непохідні прийменники можуть уживатися як з однією, так і з двома або навіть трьома відмінковими формами іменників чи займенників. Зокрема:
від, до, біля, без — тільки з родовим: до (чого?) ранку;
між, під, над — зі знахідним та орудним: під (що?) гараж, під (чим?) гаражем;
на, по —- зі знахідним та місцевим: на (що?) землю, на (чому?) землі;з, за — із родовим, знахідним, орудним: відбувалося за (чого?) панщини;
сісти за (що?) кермо, сидіти за (чим?) кермом.

Похідні прийменники, утворені від інших частин мови, вживаються з родовим відмінком:шляхом відбору, край стола, протягом року, за винятком неділі.

Якщо в похідному складеному прийменнику останнім сегментом є непохідний прийменник, то зберігається та відмінкова форма іменника, що й у звичайному словосполученні: поруч з (ким?),незалежно від (чого?), незважаючи на (що?) і т. д.

Похідні складені прийменники іменникового походження вживаються, зазвичай, у науковому та офіційно-діловому стилях:
Згідно з планом роботи проведено перевірку бібліотечного фонду (Із доповідної записки).Дієприслівник, на відміну від дієприкметника, не змінюється (Із журнальної статті).

 

НАПИСАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ

Похідні прийменники пишуться разом, окремо і через дефіс.

Разомпишуться похідні прийменники, утворені переходом із прислівників (навколо, поруч) та прийменниково-іменникових сполучень (унаслідок, упродовж), а також поєднанням непохідних прийменників (понад, поза, задля, проміж), крім тих, першою частиною яких є з-, або із-(з-за, із-над, з-поміж). Такі прийменники пишуться через дефіс.

Окремопишуться прийменники, до складу яких входять слова, що втратили своє лексичне значення, та непохідні прийменники: з метою, під час, незалежно від, на відміну від тощо.

Послідовність розбору прийменника

1. Речення з прийменником.

2. Аналізоване слово.

3. Похідний чи непохідний.

4. З яким відмінком ужито.

5. На що вказує.

6. Особливості написання.

 

СПОЛУЧНИК

Сполучникомназивається службова частина мови, яка вживається для зв'язку однорідних членів речення, частин складного речення та складових частин тексту.
У цьому світі молитися і любити єдиний шанс (Н. Мориквас).
Гроно у руці було схоже на сонне дитинча. Та варто було торкнутись ягоди — і вона прозрівала блискучею зіницею (Г. Тютюнник).

Сполучник не має лексичного значення, не змінюється, не буває членом речення, не входить ні до члена речення, ні до частин складного речення.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.