 |
|
Самостійна робота 3.
Тема:Цитокіни (монокіни, лімфокіни, інтерлейкіни) та їх значення в імунному процесі.
Актуальність.Знання про цитокіни дає змогу зрозуміти і пояснити цілісність міжклітинних взаємодій у багатоклітинних організмах.
Контрольні питання.
1. Класифікація цитокінів.
2. Особливості цитокінової регуляції.
3. Інтерлейкіни та їх функції.
4. Методи визначення інтерлейкінів в сироватці крові.
5. Інтерферони.
6. Фактори некрозу пухлин.
7. Ростові фактори.
8. Фактор переносу.
9. Хемокіни.
Контроль виконання самостійної роботи.
1. Виберіть речовину – медіатор імунних процесів:
А. С-реактивний білок
В. Фібронектин
С. Інтерферон
D. Інтерлейкін
Е. Перфорин
2. Яку функцію виконують цитокіни?
А. Кілерна
В. Регуляторна
С. Представляюча
D. Транспортна
Е. Рецепторна
3. Назвіть цитокіни з противірусними властивостями:
А. Інтерлейкіни
В. Інтерферони
С. Пропердин
D. Фактор некрозу пухлин
Е. Хемокіни
4. Які цитокіни, секретовані активованим Т-хелпером, призводять до розмноження В-лімфоцитів і утворення клону плазматичних клітин (більше, ніж одна відповідь)?
А. ІЛ-1
В. ІЛ-2
С. ІЛ-4
D. ІЛ-5
Е. γ-ІФН
5. Який інтерлейкін секретує активований фагоцит для стимуляції Т-хелпера?
А. ІЛ-1
В. ІЛ-2
С. ІЛ-3
D. ІЛ-4
Е. ІЛ-5
Приклади тестів «Крок1».
1. При моделюванні запалення нижньої кінцівки у тварини підвищилася температура тіла, збільшився вміст антитіл та лейкоцитів у крові. Які речовини зумовили розвиток цих загальних реакцій організму при запаленні?
А. Мінералокортикоїди
В. *Інтерлейкіни
С. Соматомедини
D. Лейкотрієни
Е. Глюкокортикоїди
Література.
1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. -М., 2005.-С.226 - 234.
2. Воробьев А.А.- Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М.,2008.-С.233 - 234.
3. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології. – Медицина, 2009. С.145-147.
4. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. - С.-П., 2002. - С. 201, 211- 212, 328.
5. Клінічна імунологія та алергологія (під ред. Проф. Дранніка Г.М.).- Київ., “Здоров’я”.- 2006.- С.92-100.
6. Лаповець Л.Є. та співавт. Посібник з лабораторної імунології.- Львів, 2008.-С.26 - 28.
7. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія (під ред. акад. Широбокова В.П.). – Вінниця., “Нова книга”. – 2011. С.199 - 202, 205, 225, 269, 297.
8. Методичний посібник до практичних занять з імунології та алергології (під.ред. проф. Данилейченка В.В.).- Львів, 2000. С.48-49.
9. Якобисяк М.Імунологія.-Вінниця., Нова книга.- 2004.- С.206-219, 258-283.
Заняття 11.
Тема:Специфічний імунний захист організму. Механізми клітинного та гуморального імунітету. Основи трансплантаційної імунології.
Актуальність.Набутий (специфічний) імунітет – потужна ланка опірності організму інфекційним агентам. Знання імунних механізмів і вміння їх досліджувати необхідне при діагностиці інфекційних захворювань, для оцінки імунного статусу організму, трансплантації органів, вибору препаратів для імунопрофілактики та імунотерапії.
Мета і завдання.Засвоїти знання про властивості антигенів і антитіл, про механізми клітинноопосередкованого та гуморальноопосередкованого імунного захисту організму; про реакцію імунної системи на трансплантант.
Контрольні питання.
1.Антигени. Класифікація, властивості. Антигени мікроорганізмів.
2. Антитіла, їх будова, класифікація, функції.
3.Поняття «специфічний імунний захист організму».
4. Головний комплекс гістосумісності. Класи молекули гістосумісності.
5. Фактори, що беруть участь в клітинній імунній відповіді та їх взаємодія.
6. Фактори, що беруть участь в гуморальній імунній відповіді та їх взаємодія.
7. Форми імунної відповіді (синтез антитіл, імунологічна пам’ять, імунологічна толерантність, ідіотип-антиідіотипова взаємодія).
8. Відповідь імунної системи на антигени трансплантанта.
9. Імунологічні реакції та феномени, якими супроводжується взаємодія антигену і антитіла.
10. Мета застосування серологічних реакцій: серологічна діагностика, серологічна ідентифікація.
11. Реакція аглютинації.
12. Реакція преципітації.
Практичні навики.
Вміти: складати схеми клітинної та гуморальної імунної відповіді, формування імунологічної пам’яті та толерантності, ідіотип-антиідіотипової взаємодії. Оволодіти методами постановки та обліку реакцій, які засновані на утворенні комплексу «антиген-антитіло»
(орієнтовна реакція аглютинації, реакція кільцепреципітації),
Тестові завдання.
1.Виберіть фактори, що беруть участь в клітинній імунній відповіді: 1. Макрофаги. 2. Т-лімфоцити. 3. Комплемент. 4. Інтерферон. 5. В-лімфоцити. 6. Плазматичні клітини. 7. Інтерлейкіни.
А. 1,2,3
В. 1,2,7
С. 1,2,4
D. 5,6,7
Е. 2,5,6
2. Ефекторами гуморальної імунної відповіді є:
А. Т-кілери
В. Інтерферони
С. Плазмоцити
D. Антитіла
Е.В-лімфоцит
3. Гаптени – це:
А. Клітини, що синтезують інтерферон
В. Молекули, що індукують синтез імуноглобулінів
С. Неповноцінні антигени
D. Речовини, що викликають алергічні реакції
Е. Сполуки, що активують фагоцитоз
4. При імунній відповіді організму відбувається продукція антитіл. При взаємодії яких клітин відбувається їх синтез?
А. Макрофагів, Т-помічників, Т-супресорів
В. Антигенпрезентуючих клітин, Т-помічників, В-лімфоцитів
С. Дентритних клітин, Т-помічників, В-лімфоцитів
D. Макрофагів, Т-кілерів, В-лімфоцитів
Е. Макрофаги, Т-ефекторів, В-лімфоцитів
5. Антитіла якого класу довго утримуються на високому рівні при вторинній імунній відповіді?
A. IgA
B. IgM
C. IgG
D. IgE
E. IgD
Ситуаційна задача.
Хворий поступив в інфекційну лікарню зі скаргами на головний біль, нездужання, слабкість. Після проведених досліджень йому було поставлено діагноз “черевний тиф”. А. В якості чого виступає збудник захворювання, потрапивши в організм? В. Які захисні процеси запускаються в організмі хворого? С. Що забезпечує звільнення організму від збудника?