 |
|
Учень.Балаганська Д.
Грудень 1932 р. – примусово вивезено із колгоспів усі фонди, в тому числі і насіннєві.
Учитель.
Блокада мешканців окремих територій та всієї України:
(Читають учні)
Учень.Дмитренко Д.
Листопад 1932 р. – в Україні запроваджується система голодних гетто – ”чорних дощок”. Занесення на 2чорні дошки” колгоспів, сіл і цілих районів означало їх повну ізоляцію, вилучення всього продовольства, заборону ввезення, будь-яких товарів та інші жорстокі репресії, що було рівнозначним смертному вироку їх мешканцям. Всього на ”чорну дошку” було занесено до третини сіл України;
Учень.Вовчек Р.
Січень 1933 р. – забороняється виїзд за межі України. Відповідно до директиви Сталіна території УСРР і Кубані, в той час переважно заселеної українцями, були оточені збройними законами для блокування виїзду селян ”за хлібом” в інші регіони. Таких заходів більше ніде і ніколи не застосовувалося в СРСР.
Учитель.
У той час, як від голоду умирали мільйони українців, влада продовжувала вивозити зерно за кордон. Також в Україні у той час на повну потужність працювали спиртзаводи, які переробляли зерно на горілку, що йшла на експорт.
(Читає учень.)
Учень. Боченко М.
Наказ Президента України «Про оголошення в Україні 2008 року Роком пам’яті жертв Голодомору».
Ушановуючи пам'ять мільйонів громадян, які стали жертвами Голодомору 1932-1933 років, з метою донесення правди про геноцид українського народу до української громадськості і міжнародної спільноти та у зв’язку з 75-ми роковинами цієї трагедії Постановляю:
1.Оголосити в Україні 2008 рік, Роком пам’яті жертв голодомору.
2Координаційній раді з підготовки заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні спільно з організаційним комітетом з підготовки та проведення заходів у зв’язку з 75-ми роковинами голодомору в Україні забезпечити організацію та координацію заходів з проведення року пам’яті жертв Голодомору.
Учень. Гудзь В
3.Кабінету Міністрів України: проаналізувати стан виконання Закону України «Про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні», нормативно-правових актів щодо підготовки заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні та вжити необхідних заходів щодо забезпечення їх реалізації; вирішити в установленому порядку питання щодо фінансування видатків пов’язаних із підготовкою та проведенням Року пам’яті жертв Голодомору.
Учень Попов О.
4. Міністерству закордонних спав України за участю Міжнародного координаційного комітету Світового конгресу українців для планування відзначення 75-х роковин Голодомору в Україні, розробити у місячний строк план тематичних заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років, забезпечити його реалізацію закордонними дипломатичними установами України із залученням української громадськості за кордоном.
Президент України В.Ющенко
М.Київ 24 листопада 2007 року
№1144/2007
4 група
Вчитель
Голодомор 1932 – 1933 рр. – страшна трагедія в історії нашої держави. Він забрав мільйони людей. Невідома навіть точна цифра. Щоб не повторилися такі події, ми повинні знати і пам’ятати про них.
Учень Головкіна В.
Боже великий, всевладний,
Яви нам свою могуть,
Дай розпізнати правду, -
Праведників не забудь.
Дивляться в твої очі,
Мільйони скатованих душ.
Пригорни їх, посели на спочинок,
Та їхнього сну не наруш!
Заступи нас і нашу державу
Од кривавих, лютих негод.
Всі ми – сущі, усопші, прийдешні -
Твій пшеничний, безсмертний народ.
Учень Брадік Б.Сьогодні поширена думка, що говорити про голод – це озиратися назад, це блукати серед могил. А що ми там знайдемо? Ми повинні дивитися в завтрашній день, а не озиратися назад. То чи треба сьогодні говорити про голод?
Учень. Швець О.
Озиратися в минуле треба кожному. Людина живе не в одному часі, а у трьох часових вимірах: у минулому, сьогоденні та майбутньому. Дорога в майбутнє пролягає через минуле. Треба осмислити власне минуле, зрозуміти його, бо історія повторюється. І коли люди не зроблять сьогодні висновків, вони будуть ходити по колу. Отож озиратися треба!
І ще одна гірка істина. В могилу голодомору зійшли найкращі. Гинули працьовиті самостійні хазяї. Всі здібні, талановиті, здорові духом і тілом, які мислили і протестували, – усі вони винищувалися з корінням.
Учень. Мамаджанов Т.
Ти кажеш, не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерно вимели до тла?
Як навіть варево виймали з печі,
І забирали прямо із горшків,
Окрайці виривали з рук малечі
І з торбинок нужденних стариків?
Учень Говор І .
Ти кажеш, не було голодомору?
Чому ж тоді, як був і урожай,
Усе суціль викачували з двору,
- Греби, нічого людям не лишай!
Я бачив сам у ту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять мені в очах…
А кажеш – не було голодомору.
.Учень Боченко М.
Сьогодні, коли від початку голодомору минули десятки років, ми не маємо права забувати народне слово правди і довічного прокляття, послане на голови катам. Бо це слово здолало смерть, аби дійти до нас, збудити в наших серцях пам’ять про мільйони безвинно замучених предків і застерегти від повторення страшних помилок.
Учень Тимофєєв Д
Тож пам’ятаймо тих великих мучеників нашої тяжкої історії – мільйони українських селян, жертв небаченого в історії людства голодомору.
УченьКурінний І.Ми, нині сущі, повинні пам’ятати мільйони наших людей – дитинчат, які сиділи біля мертвих матерів, матерів, які журно дивилися на мертвих дітей, не маючи сил плакати, ненароджених дітей, українських господарів-хліборобів, по-дикунськи похованих, не оплаканих.
Учитель.
Отже ти вже знаєш, що 1932-1933 роках в Україні був страшний штучно творений голод, під час якого померли мільйони українців. Чого так і називають – Голодомор. Твоя родина теж, мабуть, постраждала від голоду. Розпитай батьків, бабусю з дідусем, кого з твоїх родичів забрав голодомор.
«Сімейні хроніки» - заведи зошит з такою назвою. Запиши у ньому всіх своїх родичів: живих і тих, хто помер (зазнач дати народження і смерті) – намалюй родинне дерево. Роби у зошиті нові цікаві записи про родину. Це буде твоя пам'ять, пам'ять твоєї родини. Сімейні хроніки пишуть у всьому світі.
На знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору листопада з 16 години приєднуйтесь всією родиною до всеукраїнської акції «Засвіти свічку!».
Із настанням темряви засвітіть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її було видно знадвору. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів співвітчизників.
Україна пам’ятає!
Світ визнає!