Здавалка
Главная | Обратная связь

Шифр МКХ К. 05.31 Генералізований пародонтит



Клінічна форма - генералізований пародонтит

Перебіг захворювання– хронічний, загострений, стабілізація

Ступінь розвитку– початковий ступінь, І ступінь, ІІ ступінь, ІІІ ступінь

Розповсюдженість процесу– дифузне ураження пародонта

Критерії діагностики:

Клінічні (прояви на усьому протязі зубного ряду щелеп):

Основні симптомокомплекси:

- симптоматичний гінгівіт

- пародонтальна кишеня

- травматична оклюзія

- прогресуюча резорбція альвеолярної кістки.

Рентгенологічні:

- деструкція кортикальної пластинки верхівок міжальвеолярних перегородок

- остеопороз губчатої речовини міжальвеолярних перегородок

- резорбція міжальвеолярних перегородок

- розширення періодонтальної щілини біля верхівок міжальвеолярних перегородок

Індексна оцінка стану тканин пародонта

- ПМА (папілярно-маргінально-альвеолярний індекс)

значення індексу до 20% - легкий ступінь тяжкості гінгівіту

від 25 до 50% - середній ступінь тяжкості гінгівіту

вище 51% - тяжкий ступінь тяжкості гінгівіту

- РІ (пародонтальний індекс)

значення індексу до 1,0 – початковий ступінь генералізованого пародонтиту

від 1,5 до 4,0 – ІІ ступінь генералізованого пародонтиту

від 4,5 до 8,0 - ІІІ ступінь генералізованого пародонтиту

- СРІ (комунальний пародонтальний індекс)

0 – здорові ясна

1 – кровоточивість ясен

2 – наявність зубного каменю

3 – кишеня глибиною 4-5 мм

4 – глибина кишені більше 6 мм

Функціональні:

- визначення стійкості капілярів ясен за Кулаженком (час утворення вакуумної гематоми):

інтактний пародонт – 50-80 с

хронічний перебіг – 15-25 с

загострений перебіг – 5-10 с

Лабораторні:

- цитологія вмісту ясенних кишень при інтактному пародонті:

нейтрофільні гранулоцити – 2,0-3,0 у полі зору

епітеліальні клітини – 4,0-5,0 у полі зору

Про запалення свідчать показники більше як 2,0-3,0 та 4,0-5,0 відповідно.

- показники міграції лейкоцитів у ротову порожнину за Ясиновським

інтактний пародонт:

80-120 лейкоцитів в 1 мл змивної рідини (з них 90-98% життєздатні)

25-100 епітеліальні клітин в 1 мл змивної рідини

Про запалення у тканинах пародонта свідчать показники більше як 80-120 лейкоцитів та епітеліальних клітин більше 100 в 1 мл змивної рідини:

хронічний перебіг:

200-400 лейкоцитів в 1 мл змивної рідини

загострений перебіг:

більше 400 лейкоцитів в 1 мл змивної рідини

Клініка – залежно від характеру перебігу та ступеню розвитку:

Хронічний перебіг генералізованого пародонтиту:

Початковий ступінь:

- скарги на кровоточивість ясен при жуванні, чищенні зубів, неприємні відчуття у пародонті, свербіж і парестезії в яснах

- наявність місцевих подразників (гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо),

- кровоточивість ясен

- травматична оклюзія може бути виявлена при більш детальному обстеженні хворого

- утворення ясенної кишені внаслідок запальних змін в яснах та їх набряку

- відмічається порушення цілісності зубоепітеліального прикріплення та проростання епітелію вглиб періодонта

- відкладення надясенного зубного каменю з язикового боку нижніх фронтальних зубів і на присінковій поверхні верхніх молярів

- частіше діагностується симптоматичний хронічний катаральний та гіпертрофічний гінгівіт, рідше – виразковий

- рентгенологічно визначається остеопороз міжальвеолярних перегородок, деструкція і порушення цілісності компактної пластинки, незначна резорбція і розширення періодонтальної щілини лише біля верхівок міжальвеолярних перегородок

 

І ступінь:

- скарги на кровоточивість ясен, неприємний запах з рота; свербіж, кровоточивість ясен

- наявність місцевих подразників (зубний камінь, гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо)

- кровоточивість ясен

- травматична оклюзія може бути виявлена при більш детальному обстеженні хворого

- симптоматичний гінгівіт часто має дифузний характер, за формою хронічний катаральний та гіпертрофічний гінгівіт, рідше – хронічний виразковий

- пародонтальні кишені глибиною 1-3 мм містять серозно-гнійні виділення у незначній кількості

- рухомість зубів може бути І ступеня, особливо часто вона розвивається в ділянці нижніх фронтальних зубів

- рентгенологічно виявляється повна деструкція кортикального шару, розширення періодонтальної щілини на верхівках міжальвеолярних перегородок, остеопороз губчатої речовини та резорбція в межах верхньої третини їх висоти

 

ІІ ступінь:

- скарги на неприємний запах з рота, незначну кровоточивість та болісність ясен, які виникають при прийманні твердої їжі; зміщення зубів, появу проміжків між зубами та їх рухомість

- наявність місцевих подразників (зубний камінь, гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо),

- кровоточивість ясен

- травматична оклюзія помірно виражена, діагностується візуально, між зубами утворюються вільні проміжки - діастема і треми

- симптоматичний гінгівіт часто має дифузний характер, за формою хронічний катаральний та гіпертрофічний гінгівіт, рідше – хронічний виразковий

- оголення шийок зубів на 2-3 мм інколи і більше, що залежить від форми симптоматичного гінгівіту

- на оголених ділянках коренів можуть виникати клиноподібні дефекти

- пародонтальні кишені глибиною 3-5 мм заповнені грануляціями і серозно-гнійним ексудатом

- рухомість зубів може бути І-ІІ ступеня, особливо часто вона розвивається в ділянці нижніх фронтальних зубів

- рентгенологічно кортикальна пластинка порушена, резорбція альвеолярної кістки досягає половини висоти міжальвеолярних перегородок. Відмічається утворення кісткових кишень різної глибини. Розширення періодонтальної щілини та остеопороз виражені незначно

- при лабораторних дослідженнях відмічається підвищена еміграція лейкоцитів (до 400), фагоцитоз пригнічений. У пародонтальних кишенях міститься значна кількість різноманітнішої мікрофлори: коки, фузобактерії, грибки, найпростіші тощо.

 

ІІІ ступінь:

- скарги на неприємний запах з рота, незначну кровоточивість, болісність ясен та виражену рухомість зубів, що утруднює приймання їжі; зміщення зубів, появу проміжків між зубами

- відмічаються косметичні недоліки зв’язані з втратою та зміщенням зубів

- наявність місцевих подразників (зубний камінь, гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо),

- кровоточивість ясен

- травматична оклюзія виражена, діагностується візуально, між зубами утворюються вільні проміжки - діастема і треми, відмічається зміщення зубів у різних напрямках

- симптоматичний гінгівіт часто має дифузний характер, за формою хронічний катаральний та гіпертрофічний гінгівіт, рідше – хронічний виразковий

- оголення шийок зубів на 5-8 мм інколи і більше, що залежить від ступеню резорбції альвеолярної кістки та форми симптоматичного гінгівіту

- на оголених ділянках коренів можуть виникати клиноподібні дефекти

- пародонтальні кишені можуть досягати практично до верхівки кореня, часто вони заповнені грануляціями і серозно-гнійним ексудатом

- рухомість зубів може бути І-ІІ-ІІІ ступеня, виражена по-різному на різних ділянках щелеп

- рентгенологічно кортикальна пластинка порушена, резорбція альвеолярної кістки досягає 2/3 висоти міжальвеолярних перегородок. Відмічається утворення кісткових кишень різної глибини. Розширення періодонтальної щілини та остеопороз виражені незначно

- лабораторні показники вказують на високу еміграцію лейкоцитів (до 400), фагоцитоз різко пригнічений. В пародонтальних кишенях міститься значна кількість найрізноманітнішої мікрофлори: коки, фузобактерії, грибки, найпростіші тощо. Необхідно відмітити, що з втратою зубів рівень еміграції лейкоцитів у порожнину рота зменшується і може не відповідати ступеню захворювання.

 

Загострений перебіг генералізованого пародонтиту:

Початковий ступінь:

- скарги на кровоточивість ясен при жуванні, чищенні зубів, неприємні відчуття у пародонті, свербіж і парестезії в яснах

- кровоточивість ясен

- наявність місцевих подразників (гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо),

- травматична оклюзія може бути виявлена при більш детальному обстеженні хворого

- утворення ясенної кишені внаслідок запальних змін в яснах та їх набряку

- відмічається порушення цілісності зубоепітеліального прикріплення та проростання епітелію вглиб періодонта

- відкладення надясенного зубного каменю з язикового боку нижніх фронтальних зубів і на присінковій поверхні верхніх молярів

- ясна болісні, легко кровоточать при незначних механічних подразненнях, чищенні зубів, інколи мимовільно

- ясенні сосочки і маргінальні ясна мають яскраво-червоний колір, виражений їх значний набряк

- частіше діагностується симптоматичний гострий катаральний та гіпертрофічний гінгівіт, рідше – гострий виразковий

- може з’явитися незначна рухомість зубів, частіше фронтальних

- рентгенологічно визначається остеопороз міжальвеолярних перегородок, деструкція і порушення цілісності компактної пластинки, незначна резорбція і розширення періодонтальної щілини лише біля верхівок міжальвеолярних перегородок

- рентгенологічно остеопороз міжальвеолярних перегородок виражений значно більше, ніж при хронічному перебігу

 

І ступінь:

- скарги на кровоточивість ясен, неприємний запах з рота; свербіж, біль, кровоточивість ясен

- наявність місцевих подразників (гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо),

- різка кровоточивість ясен

- травматична оклюзія може бути явною, виникають вузли травматичної оклюзії

- симптоматичний гінгівіт часто має дифузний характер, за формою гострий катаральний та загострений гіпертрофічний гінгівіт, рідше – гострий виразковий

- ясна гіперемовані, набряклі, в залежності від виду гінгівіту можуть бути збільшені в розмірах або на них виникають виразки

- пародонтальні кишені глибиною 1-3 мм містять серозно-гнійні або гнійні виділення у значній кількості

- внаслідок оголення шийок зубів може спостерігатися гіперестезія цих ділянок зубів або навіть їх демінералізація

- рухомість зубів може бути І-ІІ ступеня, особливо часто вона розвивається в ділянці нижніх фронтальних зубів

- рентгенологічно виявляється повна деструкція кортикального шару на верхівках і частково на бокових ділянках міжальвеолярних перегородок, значне розширення періодонтальної щілини на їх верхівках, явища остеопорозу губчатої речовини розповсюджуються на середню, а інколи і на нижню їх третину, резорбція міжальвеолярних перегородок в межах верхньої третини їх висоти.

- лабораторні показники вказують на високу еміграцію лейкоцитів (до 400-600 і більше при загостренні), пригнічений фагоцитоз (переважання зруйнованих нейтрофільних гранулоцитів над незміненими), а також на наявність у пародонтальних кишенях коків, фузобактерій, грибків та найпростіших

 

ІІ ступінь:

- скарги на неприємний запах з рота, кровоточивість та болісність ясен, які виникають при прийманні твердої їжі; зміщення зубів, появу проміжків між зубами та їх рухомість

- больові відчуття і кровоточивість посилюються (особливо при виникненні пародонтальних абсцесів). В цих випадках може порушитися загальний стан хворих з виникненням загального дискомфорту, головного болю, підвищення температури тіла

- наявність місцевих подразників (гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо),

- значна кровоточивість ясен

- травматична оклюзія виражена, діагностується візуально, між зубами утворюються вільні проміжки - діастема і треми, відмічається зміщення зубів у різних напрямках

- симптоматичний гінгівіт часто має дифузний характер, за формою гострий катаральний та загострений гіпертрофічний гінгівіт, рідше – гострий виразковий

- ясна гіперемовані, набряклі, в залежності від виду гінгівіту можуть бути збільшені в розмірах або на них виникають виразки

- при виникненні пародонтального абсцесу в товщі ясен утворюється інфільтрат в середині якого поступово скупчується відносно невелика кількість гною

- оголення шийок зубів на 2-3 мм інколи і більше, що залежить від форми симптоматичного гінгівіту

- на оголених ділянках коренів можуть виникати клиноподібні дефекти

- пародонтальні кишені глибиною 3-5 мм заповнені грануляціями і значною кількістю гнійного або серозно-гнійного ексудату

- рухомість зубів може бути І-ІІ і навіть ІІІ ступеня, особливо часто вона розвивається в ділянці нижніх фронтальних зубів

- рентгенологічно кортикальна пластинка порушена, резорбція альвеолярної кістки досягає половини висоти міжальвеолярних перегородок. Відмічається утворення кісткових кишень різної глибини, дифузний остеопороз і значне розширення періодонтальної щілини

- лабораторні показники вказують на високу еміграцію лейкоцитів (400-600 і більше), фагоцитоз різко пригнічений. В пародонтальних кишенях міститься значна кількість найрізноманітнішої мікрофлори: коки, фузобактерії, грибки, найпростіші тощо

 

ІІІ ступінь:

- скарги на неприємний запах з рота, виражену кровоточивість, болісність ясен та виражену рухомість зубів, що утруднює приймання їжі; зміщення зубів, появу проміжків між зубами

- відмічаються косметичні недоліки зв’язані з втратою та зміщенням зубів

- наявність місцевих подразників (зубний камінь, гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо),

- значна кровоточивість ясен

- больові відчуття і кровоточивість посилюються (особливо при виникненні пародонтальних абсцесів). В цих випадках може порушитися загальний стан хворих з виникненням загального дискомфорту, головного болю, підвищення температури тіла

- наявність місцевих подразників (гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо),

- більшість зубів вже втрачена внаслідок попередніх загострень та прогресування патологічного процесу в пародонті

- травматична оклюзія різко виражена, діагностується візуально, між зубами утворюються вільні проміжки - діастема і треми, відмічається зміщення зубів у різних напрямках

- симптоматичний гінгівіт часто має дифузний характер, за формою гострий катаральний та загострений гіпертрофічний гінгівіт, рідше – гострий виразковий

- ясна гіперемовані, набряклі, в залежності від виду гінгівіту можуть бути збільшені в розмірах або на них виникають виразки

- при виникненні пародонтального абсцесу в товщі ясен утворюється інфільтрат в середині якого поступово скупчується відносно невелика кількість гною

- оголення шийок зубів на 5-8 мм інколи і більше, що залежить від ступеню резорбції альвеолярної кістки та форми симптоматичного гінгівіту

- на оголених ділянках коренів можуть виникати клиноподібні дефекти

- пародонтальні кишені можуть досягати практично до верхівки кореня, часто вони заповнені грануляціями і значною кількістю гнійного або серозно-гнійного ексудату

- рухомість зубів може бути ІІ-ІІІ ступеня

- рентгенологічно відмічаються значні деструктивні зміни в пародонті: міжальвеолярні перегородки атрофовані практично до верхівок зубів, кортикальна пластинка майже відсутня, періодонтальні щілини розширені, остеопороз охоплює практично всю кістку альвеолярного відростка

- лабораторні показники вказують на високу еміграцію лейкоцитів (400-600 і більше), фагоцитоз різко пригнічений. В пародонтальних кишенях міститься значна кількість найрізноманітнішої мікрофлори: коки, фузобактерії, грибки, найпростіші тощо. Необхідно відмітити, що з втратою зубів рівень еміграції лейкоцитів у порожнину рота зменшується і може не відповідати ступеню захворювання.

 

Лікування:

Загальна схема лікування генералізованого пародонтиту.

Етиотропне лікування

Патогенетичне лікування Симптоматичне лікування  

Видалення місцевих подразників

Видалення зубних відкладень

Гігієнічний догляд за порожниною рота Лікування карієсу та його ускладнень Ортодонтич-не лікування Ортопедичне лікування

Протизапальне лікування

Фармакотерапія порушень мікроциркуляції

Вплив на метаболізм тканин Стимуляція репаративної регенерації

Антибактеріальна терапія

 

Фізіотерапевтичне лікування

Електролікування

Гідролікування Світлолікування Массажі

 

Загальне лікування

Регуляція неспецифічної реактивності організму

Загальнозміцнююче лікування Лікування фонових захворювань Симптоматичне лікування Направлене збалансоване харчування Регуляція режиму життя

 

 

МІСЦЕВЕ ЛІКУВАННЯ

- Усунення місцевих подразників (зубні відкладення, каріозні порожнини, травматична оклюзія, аномалії прикусу та розміщення зубів, аномалії прикріплення м’яких тканин ротової порожнини тощо)

- Знеболювання. В залежності від обсягу та глибини втручання на тканинах пародонта застосовують аплікаційне, ін’єкційне та інші методи знеболювання

- Усунення травматичної оклюзії: вибіркове пришліфовування зубів, тимчасове або постійне шинування рухомих зубів







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.