 |
|
Розвиток життя в палеозойську еру
Палеозойська ера почалася близько 600 млн. і закінчилась 240 млн. років тому. Кембрійський період (600-500 млн. років тому) відрізнявся загалом теплим кліматом. Життя сконцентрувалося переважно в мілководних морях з температурою води +20…25 С.У цей час у Південній півкулі існував материк Гондвана,до складу якого входили території сучасних Південної Америки, півострова Індостан, Австралії та Антарктиди. В Північній півкулі існувало кілька порівняно невеликих материків, розділених мілководними теплими морями.
З цього періоду відомі рештки зелених і червоних водоростей, а також найпростіших одноклітинних тварин - форамініфер. З’являються губки-особливий тип нерухомо прикріплених багатоклітинних тварин,які були побудовані із різних типів клітин, що не утворюють тканин, і живляться за допомогою фільтрації. Кембрійські губки мали масивний скелет з вуглекислого кальцію. Їхні колонії утворювали рифи. Вони належали до особливого класу, один із представників якого збереглися до наших часів. Кишковопорожнинні кембрійського періоду були менш різноманітними, ніж вендського.
З кембрійських відкладень відомі добре збережені відбитки морських багатощетинкових червів, членистоногих - ракоподібні та особливі форми- трилобіти. З’являються представники всіх відомих класів молюсків: двостулкові, черевоногі, головоногі. Останні мали зовнішню черепашку. У цьому періоді жили представники 8 класів типу голкошкірих. Це виключно морські тварини з променевою, рідше – двобічною симетрією. Вони мають скелет із вуглекислого кальцію, вторинну порожнину тіла і особливу водносудинну систему, що слугує для руху, захопленя їжі та дихання.
З’являються перші хордові, загалом подібні до сучасного ланцетника,а наприкінці періоду - представники хребетних.
Ордовицький період закінчився 440 млн. років тому. У морях існували велитенські головоногі, вкриті конусоподібними черепашками до 9 м завдовжки. Відомо близько 20 класів голкошкірих, серед яких були гіганські форми - морські лілії завдовжки до 20 м._З’являються різні коралові поліпи. Життя опанувало прісні водойми, де росли зелені водорості, мешкали різномонітні ракоподібні та найбільші за всю історію Землі членистоногі – ракоскорпіони. Ці хижаки досягали 2 м завдовжки.
У цей період відбувалась широка адаптивна радіація безщелепних хребетних-щиткових. Вони мали рибоподібну форму тіла,непарні,а іноді парні,плавці та хрящовий скелет. Більшість видів була вкрита захисними щитками з кісткової тканини. Не мали зябрових дуг та щелеп, дихали зябровими мішками. Довжина-від кількох сантиметрів до метра. Живилися рештками організмів.
У середині палеозойської ери життя поступово опанувало добре зволожені частини суходолу.
Протягом девонського періоду (закінчився близько 350 млн років тому) процеси гороутворення чергувались із опусканнями суходолу, що спричинило часті біоценотичні кризи. Тому темпи еволюції загалом були досить високими. На початку періоду вимерли більшість трилобітів,а наприкінці - панцирні риби та щиткові. На понижених зволожених частинах суходолу утворилися ліси із дерев’янистих вищих спорових-плаунів, хвощів, папоротей. З безхребетних тварин суходіл опанували павуки та кліщі.
У морях з’являються хрящові риби; в прісних водоймах - кісткові риби. Це переважно кистепері та дводишні, а також променепері. Нащадки деяких кистеперих пристосувались до життя на суходолі. Однак їхні розмноження та розвиток відбувались у воді. Так з’явились перші земноводні.
Кам’яновугільний період закінчився 280 млн. років тому. Він був одним із найтепліших в історії Землі. На суходолі було багато зволожених низовин, де буяли ліси з різноманітних вищих спорових та голонасінних. Потрапляючи в заболочений грунт, стовбури відмерлих дерев через відсутність кисню не перегнивали, а замулювались, вкривалися шарами піску та глини і врешті-решт виявились на значних глибинах під землею, де в умовах високого тиску перетворились на кам’яне вугілля. У цей час з’явились хвойні рослини. Біосфера досягла сучасних меж. У цей час з’являються монохоподібні. Появились крилаті комахи. На суходолі з’явились черевоногі молюски, які дихали легенями. Земноводні пристосувались до розмноження на суходолі. Вони дали початок першим плазунам.
Пермський період (280-240 млн. років тому) характеризується пониженням рівня Світового океану. Почали вимирати деякі організми. Основу наземних становили хвойні та деякі голонасінні, а деревоподібні вищі спорові майже повністю вимерли. Почалася подальша адаптація комах, значно зросло різноманіття плазунів; з’явились черепахи, ящірки і т.д. Лінія розвитку наземних хребетних, яка зрештою привела до появи ссавців, у цей період була представлена пеликозаврами. Їх змінили звірозубі, які мали розвинені кутні зуби - пристосування до жування їжі. Повністю вимерли трилобіти, колючозубі риби,дводишні та кистепері риби.