 |
|
Умовна схема музичної форми.
Проста двохчастинна форма, що складається з вступу
і двох періодів неквадратної побудови
Вступ 1 період «А» 2 період «B»
1 р. 2 р. 3 р. 1 р. 2 р 3 р.
«а» «b» «c» «d» «e» «a1»
Такти 1-3 4-10 11-16 17-28 29-34 35-38 39-45
«h moll» «h moll» «G dur» «D dur» «h moll» «fis moll» «D dur» «h moll» «h moll»
«D dur» «D dur»
Ладо-тональний план
Тонáльність — звуковисотне положення ладу, в ширшому сенсі — ієрархічна система висотних зв'язків, центральною категорією якої є тоніка. Тональності отримують назви за їх основним тоном («тонікою») та нахилом ладу («мажор» або «мінор»)
Тональності притаманний внутрішній динамізм і активність, напруженість цілеспрямованого руху, гранична раціональна вивірена централізованість і багатство функціональних зв'язків. Активні динамічні зміни акордів і модуляції з однієї тональності в іншу виступають як вища форма руху. При цьому зміни тимчасових гармонічних центрів не скасовують центрального тяжіння, а навпаки — інтенсифікують його. Велике значення для формування тонального почуття має музичний метр і метрична екстраполяція — очікування певного продовження на основі даного початку. Відповідно до цих властивостей тональність характеризується постійно і чітко відчутним тяжінням до центру ладу.
Тональність має велике значення для того, щоб вірно передати всі нюанси образу.
Хорова мініатюра Лесі Дичко «Лісові далі» написана в тональності натурального «h moll». Однак, автор використовує:
- у I реченні першого періоду вказане явище «мажоро-мінор», коли на тонічному органному пункті «h moll» звучить паралельний «D dur»;
- У II реченні першого періоду – відхилення у «G dur» і повернення до «D dur»;
- У III реченні – тональність «h moll».
У хоровій фактурі першого речення другого періоду автор використовує відхилення у «fis moll» і повернення до «D dur», у другому реченні другого періоду – натуральний «h moll»; а в третьому реченні другого періоду – явище «мажоро-мінор» із закінченням на основному тоні «h moll». При цьому прийоми ладотональної змінності, фактурних контрастів, перехрещення голосів і модуляції у хоровій фактурі ми не спостерігаємо.
Розмір та ритм.
Оскільки музика є часовим мистецтвом (музичний твір розгортається та сприймається у часі), музичні звуки чітко організовані у часі. Часова організація послідовності та групування тривалостей музичних звуків і пауз називається музичним ритмом.
Ритм — чергування і співвідношення довгих і коротких долей та акцентів; один із трьох основних елементів музики, поряд з мелодією і гармонією.
В ритмічному малюнку використовуються восьми, чверті, чверті з крапкою, половинні з крапкою та цілі тривалості.
В роботі над матеріалом потрібно звернути увагу на відмінність в ритмічних малюнках партії, особливо середній частині, де яскраво виражено переплетення різних ритмів
У першому періоді розмір перемінливий – і складний чотири четверті та п’ять четвертей, і простий – три та дві четверті. Відповідно метроритм також змінюється – чотирьох, п’яти, трьох і двохдольний. У другому періоді розмір також перемінливий, простий – три, дві і одна четверті та складний – чотири четверті. Відповідно метроритм також змінюється.