Здавалка
Главная | Обратная связь

Тема 4. Класична німецька філософія. Філософія марксизму



Класична німецька філософія. Особливості і місце німецької класичної філософії в історії філософської думки. І. Кант – родоначальник німецької класичної філософії і його вчення. Філософія І. Фіхте. Філософія тотожності Ф. Шеллінга. Г. Гегель, його філософська система і діалектика. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Вплив німецької класичної філософії на подальшу долю світової філософської думки.

Філософія марксизму. Історичні, соціально-економічні та духовно-культурні умови виникнення марксизму. Матеріалізм і діалектика марксизму. Теорія пізнання марксизму. Матеріалістичне розуміння історії. Проблема відчуження і свободи. Вчення марксизму про комунізм. Історична доля марксизму. Ленінський етап в марксизмі.

Література: [1-2,5,7,9-11,13-16].

 

Тема 5. Західноєвропейська філософія ХХ ст. Фрейдизм,

Екзистенціалізм, герменевтика, неопозитивізм, неотомізм, персоналізм

Соціально-економічні і духовно-культурні умови формування сучасної філософії і її характерні риси. Вплив соціальних потрясінь і науково-технічної революції на зміст і характер сучасної філософії, її відхід від традицій класичної філософії, політизація й ідеологізація змісту і проблематики.

Ірраціоналістичні й раціоналістичні тенденції в сучасній філософії, в аналізі і освітленні філософської проблематики. Ірраціоналізм С. К’єркєгора і волюнтаризм А. Шопенгауєра. Філософські проблеми психоаналізу (З. Фройд, неофрейдизм) і спроби дослідити ірраціональне (підсвідоме, несвідоме, почуття, інтуїцію) і його співвідношення із свідомістю.

Проблема людини в сучасній філософії і намагання її вирішити екзистенціалізмом (М. Хайдеггер, Ж. Сартр, А. Камю, К. Ясперс), філософськими антропологами (М. Шелер, А. Гелен, Е. Ротхакер, Г. Плеснер), герменевтикою (Г. Гадамер, П. Рікер, М. Ландман).

Неопозитивізм і його спроба вирішити проблеми людини і суспільства з позицій раціоналізму. Намагання семантиків (А. Тарський, Р. Карнап, С. Чейз та ін.) абсолютизувати мовні проблеми і структуру мови. Метод верифікації. Критичний раціоналізм (К. Поппер) і метод „фальсифікації”. Структуралізм (К. Леві-Строс, М. Фуко, Р. Барт, Ж. Дерріда).

Основні релігійні вчення сучасності. Неотомізм і персоналізм. Еволюція неотомізму в умовах НТР. Спроби модернізувати неотомізм Тейляр де Шарденом. Персоналізм як філософія протестантизму, реакція на обезособлення і деградацію людини (М. Бердяєв).

Література: [1-18,24,29,32].

 

Тема 6. Філософія в Україні і історичному аспекті

Філософія України в історичному аспекті. Філософія доби формування українського етносу і початки її в давній культурі Київської Русі. Вплив запровадження християнства на розвиток філософської думки України. Розвиток філософської думки в епоху українського відродження (Станіслав Оріховський-Роксолан, Іван Вишенський, Ісайя Копинський, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Касіян Сакович та ін.).

Література: [1-18,27,35].







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.