Главная | Обратная связь

Суспільством керує меншість. Але чи є ця меншість елітою, яка достойно очолює суспільство, чи вона лише “правлячий клас”, який не за правом кращого зайняв це місце.

Світовий досвід показує, що сучасні суспільства можуть досягти значних успіхів у своєму розвитку, якщо їхня аристократія усвідомить важливість впровадження якісно нових методів і форм соціальної співпраці. І втілити цей принцип в життя здатна тільки еліта: розбудити і просвітити народ. Цю місію можуть виконати тільки патріоти.

Змішана економіка – західна модель соціально-економічного розвитку, яка передбачає поєднання приватної, колективної (акціонерної) та державної форм власності, плану та ринку, проведення інституціально-соціальних реформ з метою побудови більш прогресивного устрою, оскільки це модель – багатофакторна.

Постіндустріальне (інформаційне) інтелектуальне суспільство є орієнтиром для удосконалення та розвитку гуманістичного типу суспільства і довгостроковою стратегією розвинутих країн.

Його модель вбирає в себе все краще від соціалістичної та капіталістичної систем, але ніколи не трактується як комуністична суспільна формація.

Економічною основою постіндустріального суспільства є регульовані державою ринкові відносини на основі національних інтересів.

Політологічною основою постіндустріального суспільства є розбудова громадянського суспільства на основі принципів демократії, виходячи з інтересів національної безпеки в усіх сферах.

Соціологічною, культурологічною основою постіндустріального суспільства є соціальна справедливість, нормальний стандарт життя, що усуває недоліки ринку, та суспільний капітал як основний елемент консенсусу та злагоди в суспільстві на основі національної ідеї.

Суспільний капітал – саме те, що зцементує суспільство, відрізняється від інших форм капіталу, оскільки створюється і передається через механізми культури – релігію, традиції, історичні звичаї, менталітет народу, включає в себе такі поняття, як принцип взаємності, моральні зобов’язання, обов’язки перед суспільством і довіру.

Пошук оптимального співвідношення особистого і суспільного сформує основу національних інтересів та дасть змогу суспільству жити і розвиватись.

Механізмом вирішення усіх трьох проблем є державне регулювання в усіх сферах.

Побудувати суспільство стійкого росту – це суспільство, яке забезпечене інформаційним, соціальним і інституціональними механізмами, необхідними для контролювання позитивних контурів зворотного зв’язку, суспільство настільки передбачливе і гнучке, що воно може нормально функціонувати на протязі багатьох поколінь, не підриваючи системи свого матеріального і соціального забезпечення, причому переходи від початкового стану до заданого стану відбуваються таким чином, що жоден із множини чинників стійкої економічної системи (інфляція, приріст виробництва, безробіття тощо) не виходитиме за допустимі межі на заданій траєкторії зміни стану економічної системи, яка веде до економічного зростання.

У розвинутих країнах особлива увага приділяється плануванню та регулюванню не лише на рівні макроекономіки, але й на рівні мікроекономіки безпосередньо підприємствами.

У наші дні держава, якщо вона є компетентною, передбачливою і дбайливою, може вдумливо диригувати всіма функціями суспільства, вчасно розв’язувати всі проблеми й суперечки, які виникають час від часу.

Криза управління – це хвороба суспільства, що нагадує враження центральної нервової системи людини. Таку людину паралізує - вона жива, у неї всі органи є, але не працюють. Так і в Україні: є талановитий працьовитий народ, кваліфіковані робітники, добротна система освіти, видатні вчені, є виробничі площі – але вони порожні та мертві; Україна має великі, подекуди унікальні запаси природних ресурсів, але вони не розробляються; є родючі чорноземи – але на них ростуть в основному бур’яни. Землі України здатні прогодувати 250 мільйонів населення, а нас залишилось менше 47 мільйонів, з яких 40 мільйонів за межею бідності.

Це означає, що в державі до останнього часу була відсутня стратегія розвитку, не було відповідно та належним чином організовано цієї роботи на рівні держави.

Забезпечення умов для виходу з кризи та переходу до економічного зростання є:

Наведення порядку в економіці, який би перекрив економічні джерела живлення тіньової економіки.

Забезпечення умов стійкості економічної системи умілим державним регулюванням.

Відродження свого внутрішнього ринку для забезпечення ліквідності власних товарів, шляхом створення високоефективної торгівельної мережі на конкурентних умовах.

Розробка поетапної стратегії економічного зростання: на першому етапі – розширення внутрішнього ринку, на другому – проникнення на ринки інших країн.

Створення раціональної структури економіки шляхом проведення ефективних структурних змін у промисловості.

Під раціональною структурою економіки будемо розуміти таку систему виробництва та його обслуговування (грошово-фінансового, кадрового, науково-технологічного, інформаційного тощо), при якій сформовано необхідну кооперацію для виготовлення кінцевої продукції в такій кількості і такої якості, що вона має адекватний попит та ринки збуту, а виробництво спроможне вдосконалюватись і розвиватись.

Розуміння цього дало би можливість владі України стати на науково обґрунтований шлях, який би дійсно в недалекому майбутньому привів би Україну в коло технологічно розвинутих країн.

Оскільки нація – це організований народ, то його організація відбувається через інститути держави і громадянського суспільства на основі національної ідеї як сукупність намірів осягнути нове буття.

Національна ідея – це, по суті своїй, ідеологія розвитку нації і держави.

Як відомо, ідеологія – це мета, мотивація й оцінка діяльності, елемент суспільної свідомості, формула поведінки, відповідальність, схема розподілу власності, влади та інформації, правила взаємодії громадян, громадянського суспільства та владної політичної еліти.

Національна ідея є глобальною, всеохоплюючою. Вона реалізується через національні інтереси у внутрішній і зовнішній політиці держави. Це і стратегія розвитку держави, і політична програма, і економічна політика, це єдність духовності і моралі на основі менталітету народу, це суспільний капітал нації.

Вона має бути зрозумілою і близькою не лише для етнічних українців, але й для українських росіян, татар та інших народів, для яких Україна є батьківщиною.

В основі національної ідеї лежить постійне зростання добробуту народу, забезпечення і збереження умов для розвитку майбутніх поколінь на основі своєї державності, економічної самодостатності, культури, мови, духовності, освіченості.

Особливості і ознаки української нації, специфічні природні ресурси і географічне положення, самодостатність нації зумовлюють те, що в Україні може бути тільки українська модель розвитку – не європейська, американська, чи японська, а тільки українська.

Національна ідея має стати основою настанови національної свідомості на такі моральні цінності, як:

гармонійний розвиток людини, здоровий спосіб життя, зв’язок її з природою, рідною землею, турбота про здорове навколишнє середовище, державна підтримка всіх форм власності, родинний принцип успадкування;

заборона продажу землі іноземцям, обмеження зовнішніх боргів для збереження найвищої цінності – України, як спільної батьківщини всіх громадян, що проживають на її території;

соборність, збереження і непорушність кордонів, захист територіальної цілісності держави;

духовна та культурна цілісність, самобутність, єдність духовності і моралі, що не заперечують прогресивних надбань інших націй;

патріотизм усіх громадян України, самостійність і незалежність дій владної еліти в національних інтересах України;

Родина – основний осередок суспільства, що разом із державою відповідає за виховання здорового молодого покоління.

Щоб Україна стала розвинутою державою із високим життєвим рівнем народу, щоб перейти до стану економічного зростання і до статусу розвинутих держав, в основу ідеології нового курсу реформ може бути покладена лише національна ідея як основа злагоди, єднання і цілеспрямованої діяльності суспільства в інтересах кожного її члена та майбутніх поколінь. Ця ідея може бути реалізована лише українськими патріотами.

У конкурентній боротьбі націй і народів за місце в колі розвинутих держав шанс на перемогу мають ті народи, які обирають до владних структур патріотично налаштовану еліту нації. З середовища цієї еліти виходить лідер-державник, який знає що і як робити, задля кого діяти, який мислить самостійно, незалежно і для якого національні інтереси (тобто інтереси держави і нації) понад усе. Він здатен піднятися вище вузько партійних і групових інтересів, нести з собою взаєморозуміння і консенсус між гілками влади та партіями щодо стратегічних, доленосних питань держави, а цивілізовані, мирні конфлікти розглядати лише як рушійну силу розвитку і прогресу.

Завданням суспільства, необхідною умовою його процвітання є підтримка і формування прогресивної, патріотично налаштованої та соціально відповідальної інтелектуальної еліти українського народу, яка спроможна незалежно і по-сучасному думати і діяти. Саме така еліта має відповісти на запитання, в чому суть реформ, хто ми такі і чого варті, яким має бути наше місце у світовому просторі.

Наш народ повинен чітко усвідомлювати істину: нормальна, державницька владна еліта відстоює інтереси свого народу, бореться за його добробут, за економічний розвиток країни, за створення робочих місць, не втрачає внутрішній ринок, а захищає його і проникає на зовнішні ринки.

Щоб реалізувати, а не втратити свій історичний шанс, Україні потрібні лідери, для яких рейтинг пріоритетів йшов би у такому порядку: громадянин України – держава – світ. Цей порядок має визначати розвиток задля зростання добробуту широких верств населення, забезпечення їхніх прав і свобод, зміцнення держави та розвитку нації. Україна здатна відродитися і впевнено стати на шлях, який веде в коло технологічно розвинутих держав.

 

А тому від теорії перейдемо до практичних дій:

Мають бути прийняті поправки до Конституції від 28 червня 1996 року, згідно із Новою Конституцією України, Україна – яка поставила світлу мету побудувати найдосконаліший суспільний лад, торжества істини, правди та справедливості - Конституційну монархію, із визнаною народом України Громадською Суспільною Ієрархією, яка є правлячою елітою всього народу України, Главою Громадської Суспільної Ієрархії є Гетьман України.

Потрібно замінити Статтю 35 Конституції України, що стосується того, що: “Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова.”

Релігія має органічно влитись у досконалу державну систему, як частина здорової ідеології та виховання у громадян духовності і високої моралі, не обмежуючи при цьому свободу віросповідання. Без Бога не йди й до порога. Хіба Володимир Великий був менш розумний ніж ми? Чи не є причиною наших страждань те, що країною майже століття керують безбожники? Саме безбожники зомбували людей, щоб досягти мети – перетворити нас в елементалів. Дух істини та правда мають стати найвищим критерієм морального здоров’я нації.