 |
|
Які основні методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності повинні бути відображені в обліковій політиці підприємства?
30.1.1. Оцінка вибуття запасів, методи розрахунку величини резерву сумнівних боргів, метод нарахування амортизації основних засобів, величина вартісного критерію віднесення матеріального активу до малоцінних необоротних активів тощо.
30.1.2. Введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
30.1.3. Принципи бухгалтерського обліку: обачність, повне висвітлення, безперервність, нарахування і відповідність доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника, періодичності;
30.1.4. Події або операції, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;
31. Формами економічного контролю є:
31.1.1. Аудит.
31.1.2. Внутрішньовідомчий контроль;
31.1.3. Муніципальний контроль;
31.1.4. Незалежний контроль;
32. Які з названих прийомів відносяться до методу аудиту:
32.1.1. Опитування.
32.1.2. Індукція;
32.1.3. Дедукція;
32.1.4. Синтез;
33. Ризик не виявлення (РН) визначається за формулою:
33.1.1. РН = АР / Властивий ризик * Ризик контролю;
33.1.2. РН = Властивий ризик * Ризик контролю / АР;
33.1.3. РН = (АР - Ризик контролю) / Властивий ризик;
33.1.4. РН = Властивий ризик / (АР - Ризик контролю).
34. До складу програмного забезпечення, яке використовується в аудиті, належить:
34.1.1. Операційна система, обслуговуючі програми, прикладне програмне забезпечення;
34.1.2. Тільки системне програмне забезпечення.
34.1.3. Тільки програмне забезпечення;
34.1.4. Все перелічене.
35. Для підтвердження дебіторської заборгованості доцільним є:
35.1.1. Все перелічене.
35.1.2. Отримання прямого підтвердження планується, якщо величина дебіторської заборгованості суттєва і є підстави розраховувати на отримання відповіді від дебіторів;
35.1.3. Виконати альтернативні процедури, якщо аудитор вважає, що на відповідь від дебіторів розраховувати не можна;
35.1.4. Провести інвентаризацію дебіторської заборгованості;
36. Процедури забезпечення контролю включають:
36.1.1. Перевірку результатів, фізичний контроль, розмежування обов’язків, обробку інформації (перевірка точності, повноти та санкціонування).
36.1.2. Перевірку результатів;
36.1.3. Розмежування обов’язків;
36.1.4. Обробку інформації (перевірка точності, повноти та санкціонування);
37. Конкретні аудиторські процедури вказуються в наступних документах:
37.1.1. Робочій програмі аудиторської перевірки.
37.1.2. Аудиторському висновку;
37.1.3. Акті виконання робіт;
37.1.4. Загальному плані аудиторської перевірки;
38. За відношенням до об’єкту аудиторські процедури поділяються на:
38.1.1. Часткові;
38.1.2. Основні;
38.1.3. Погоджені;
38.1.4. Незалежні.
39. В процесі аудиту установчих документів аудитор встановлює наступні відомості:
39.1.1. Організаційно-правову форму господарюючого суб’єкта; засновників; структурну побудову менеджменту та повноваження керівників;
39.1.2. Розмір статутного капіталу; вид і розмір часток засновників у статутному капіталі;
39.1.3. правильність відображення операцій щодо формування статутного капіталу та правильність;
39.1.4. Відображення цих операцій на бухгалтерських рахунках;
39.1.5. Правила входу у склад керівництва підприємства та виходу з нього.
40. Метою аудиторської перевірки є:
40.1.1. Висловлення думки про достовірність показників фінансової звітності;
40.1.2. Виявлення помилок у роботі бухгалтера і випадків шахрайства;
40.1.3. Аналіз і оцінка фінансового стану підприємства;
40.1.4. Попередження обману.
41. Який з названих методів дає змогу аудиторові вивчити предмет у цілісності, єдності та взаємозв’язку його окремих об’єктів:
41.1.1. Синтезу;
41.1.2. Індукції;
41.1.3. Дедукції;
41.1.4. Аналізу.
42. Прийнятний (допустимий) аудиторський ризик це:
42.1.1. Міра готовності аудитора визначити, що фінансова звітність може містити істотні помилки після того, як аудит завершено і висловлено позитивну думку без зауважень;
42.1.2. Ризик викривлення залишку на рахунку (або класу операцій), який може бути істотним, окремо або разом з використанням залишків на інших рахунках (або класу операцій) якщо припустити відсутність відповідних заходів внутрішнього контролю;
42.1.3. Ризик того, що викривленню залишків на рахунках (або класу операцій), які могли б виникнути і бути істотними, не можна буде своєчасно запобігти за допомогою системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;
42.1.4. Ризик того, що аудиторські процедури по суті не виявлять викривлення залишку на рахунках (або класу операцій), які можуть бути істотними, окремо або разом з викривленням на інших на рахунках (або класу операцій).
43. Системне програмне забезпечення охоплює:
43.1.1. Операційну систему та обслуговуючі програми;
43.1.2. Операційну систему і аудиторські програми;
43.1.3. Аудиторські та бухгалтерські програми;
43.1.4. Аудиторські та інші програми.
44. Для вартісної оцінки і розкриття інформації про довгострокові інвестиції, якщо величина довгострокових інвестицій суттєва, аудитор повинен:
44.1.1. Все перелічене.
44.1.2. Розглянути докази здатності суб'єкта в подальшому враховувати ці інвестиції у складі довгострокових активів;
44.1.3. Обговорити з клієнтом його наміри з даного питання і одержати від керівництва письмові заяви;
44.1.4. Розглянути звітність і іншу інформацію (біржові котирування, вартість у наступні за звітним періоди);
45. Середовище електронної обробки даних існує у випадках:
45.1.1. Для обробки інформації на підприємствах використовують комп’ютери будь-якого типу;
45.1.2. Для обробки інформації на підприємствах використовують персональні комп’ютери;
45.1.3. На підприємствах інформація обробляється без використання комп’ютерів.
45.1.4. Все перелічене.
46. За характером аудиторських послуг, аудит поділяється на:
46.1.1. Підтвердження звітності;
46.1.2. Загальний;
46.1.3. Багатопредметний;
46.1.4. Консультації.
47. Аудитор ознайомлюється з висновком попередньої аудиторської перевірки на:
47.1.1. Початковій стадії аудиторської перевірки;
47.1.2. Дослідній стадії аудиторської перевірки;
47.1.3. Завершальній стадії аудиторської перевірки;
47.1.4. На всіх стадіях аудиторського процесу.
48. За змістом процесу аудиторські процедури поділяються на:
48.1.1. Комплексні;
48.1.2. Основні;
48.1.3. Загальні;
48.1.4. Допоміжні.
Які бухгалтерські проведення аудитор визнає правильними для відображення в обліку оприбуткування у касу підприємства коштів, одержаних від засновника як внесок до статутного капіталу?
49.1.1. Дт 301 – Кт 46;
49.1.2. Дт 301 – Кт 41;
49.1.3. Дт 301 – Кт 372;
49.1.4. Дт 301 – Кт 45.