Здавалка
Главная | Обратная связь

СТРОМАЛЬНО-СУДИННІ ДИСТРОФІЇ




1.Основні зміни при стромально-судинних дистрофіях спостерігаються в:

1. Кардіоміоцитах

2. Стромі органів

3. Гепатоцитах

4. Нефротелії

5. Стінках судин

 

2. Мезенхімальні дистрофії залежно від виду порушеного обміну речовин:

1. Білкові

2. Мінеральні

3. Жирові

4. Водно-електролітні

5. Вуглеводні

3. Морфогенетичні механізми мезенхімальних дистрофій:

1.Інфільтрація, спотворений синтез

2. Інфільтрація, гіперсекреція

3. Трансформація, декомпозиція

4. Гіперсекреція, гіпосекреція

5. Резорбція, гіпосекреція

 

4.Кислі глікозаміноглікани це:

1. Хондроїтинсульфат

2. Ліпопротеїди

3. Гіалуронова кислота

4. Гепаринсульфат

5. Нуклеопротеїди

 

5.Морфологічні зміни при стромально-судинних диспротеїнозах розвиваються в:

1. Основній речовині сполучної тканини

2. Волокнах сполучної тканини

3. Гепатоцитах

4. Стінках судин

5. Кардіоміоцитах

 

6.Форми стромально-судинних диспротеїнозів:

1. Фібриноїдне набухання

2. Гіаліново-краплинна дистрофія

3. Ліпідоз

4. Антракоз

5. Мукоїдне набухання

 

7.Форми стромально-судинних диспротеїнозів:

1. Муковісцидоз

2. Гіаліноз

3. Гіперкератоз

4. Амілоїдоз

5. Паракератоз

 

8. Види мезенхімальних диспротеїнозів:

1. Тьмяне набухання, слизова дистрофія

2.Фібриноїдне набухання, амілоїдоз

3. Фібринозне запалення, крупозне запалення

4. Гіаліново-краплинна дистрофія, гідропічна дистрофія

5. Мукоїдне набухання, гіаліноз

 

9. Які стромально-судинні диспротеїнози можуть бути послідовними стадіями розвитку дезорганізації сполучної тканини:

1. Мукоїдне набухання, амілоїдоз, гіаліноз

2. Тьмяне набухання, фібриноїдне набухання, гіаліноз

3. Мукоїдне набухання, фібриноїдне набухання, гіаліноз

4. Гіаліноз, амілоїдоз, склероз

5. Мукоїдне набухання, гіаліноз, амілоїдоз

 

10.Вчений, який запропонував термін “мукоїдне набухання”:

1. В.В.Сєров

2. І.В.Давидовський

3. А.І.Струков

4. Г.М.Мінх

5. Є.І.Чайка

 

11. Для мукоїдного набухання характерно:

1. Носить розповсюджений характер при гіпертонічній хворобі і цукровому діабеті

2. Розвивається в паренхіматозних органах

3. Розвивається в стромі органів, стінках судин

4. Часто виникає при інфекційних захворюваннях

5. Необоротний процес

 

12.Захворювання, при яких найчастіше зустрічається мукоїдне набухання:

1. Пневмонія

2. Церебро-васкулярні захворювання

3. Ревматичні хвороби

4. Ішемічна хвороба серця

5. Виразкова хвороба шлунка

 

13.Дезорганізація сполучної тканини при мукоїдному набуханні:

1. Глибока

2. Поверхнева

3. Необоротна

4. Оборотна

5. Спадкова

 

14. Характерні зміни сполучної тканини при мукоїдному набуханні:

1. Зниження проникності стінки судин

2. Розщеплення еластичних волокон

3. Накопичення і перерозподіл глікозаміногліканів

4. Ущільнення колагенових волокон

5. Накопичення жирів

 

15. Що характерно для мукоїдного набухання?

1. Розпад колагенових волокон

2. Склероз еластичних волокон

3. Фібрилогенез

4. Накопичення і перерозподіл глікозаміногліканів

5. Перерозподіл та накопичення холестерину і його ефірів

 

16.Процеси, що лежать в основі мукоїдного набухання:

1. Перерозподіл кислих глікозаміногліканів

2. Нагромадження кислих глікозаміногліканів

3. Набухання основної речовини

4. Деструкція колагенових волокон

5. Диспротеїнемія

 

17.Процеси, що лежать в основі мукоїдного набухання:

1. Деполімеризація гіалуронової кислоти

2. Розпад ліпопротеїдних комплексів

3. Розпад білково-полісахаридних комплексів

4. Еластоліз

5. Підвищення тканинно-судинної проникності

 

18.Ознаки мукоїдного набухання:

1. Плазморагія

2. Осміофілія основної речовини

3. Базофілія основної речовини

4. Фіброз

5. Крововиливи

 

19.Реакції на кислі глікозаміноглікани:

1. Метахромазія

2. Реакція Хейла

3. Судан III-IV

4. Конго-рот

5.Реакція Стідмена

 

20.Реактиви для гістохімічного виявлення ліпідів:

1. Толуїдиновий синій

2. Гематоксилін

3. Судан III - IV

4. Осмієва кислота

5. Альціановий синій

 

21. Порушенням обміну яких речовин обумовлена кахексія?

1. Білків

2. Нейтральних жирів

3. Холестерину та його ефірів

4. Мукопротеїдів

5. Води

 

22.Макроскопічно органи при мукоїдному набуханні:

1. Збільшені за розмірами

2. Зменшені за розмірами

3. З ознаками набухання

4. Ущільнені

5. Не змінюються

 

23.Колагенові волокна при мукоїдному набуханні:

1. Втрачають пучкову будову

2. Зберігають пучкову будову

3. Набрякають

4. Роз'єднуються на окремі протофібрили

5. Не змінюються

 

24.Електронномікроскопічні зміни колагенових волокон при мукоїдному набуханні:

1. Не спостерігаються

2. Звуження проміжків між протофібрилами

3. Розширення проміжків між протофібрилами

4. Розщеплення волокон

5. Гомогенізація протофібрил

 

25.Варіанти завершення мукоїдного набухання:

1. Оборотний розвиток

2. Гіаліноз

3. Амілоїдоз

4. Фібриноїдне набухання

5. “Зерниста” дистрофія

 

26. Наслідки мукоїдного набухання:

1. Переходить в амілоїдоз

2. Оборотний розвиток

3. Переходить у фібриноїдне набухання

4. Переходить в гіаліноз

5. Переходить в тьмяне набухання

 

27. Який вид дистрофії передує розвитку фібриноїдного набухання:

1. Тьмяне набухання

2. Амілоїдоз

3. Мукоїдне набухання

4. Гіаліново-краплинна дистрофія

5. Гіаліноз

 

28.Вчений, який вперше описав фібриноїдне набухання:

1. А. І.Струков

2. М.Нейман

3. В.В.Сєров

4. Р.Вірхов

5. Г.М.Мінх

 

29. Для фібриноїдного набухання характерно:

1. Часто виникає при ревматичних хворобах

2. Розвивається в клітинах паренхіматозних органів

3. Оборотний процес

4. При фарбуванні толуїдиновим синім характерна метахромазія

5. Носить розповсюджений характер при цукровому діабеті

 

30.Дезорганізація сполучної тканини при фібриноїдному набуханні:

1. Глибока

2. Поверхнева

3. Необоротна

4. Оборотна

5. Не розвивається

 

31.Фібриноїдне набухання характеризується утворенням:

1. Фібрину

2. Фіброзних спайок

3. Колагенових фібрил

4. Фібриноїду

5. Фібринозного ексудату

 

32.В основі утворення фібриноїду лежать процеси:

1. Підвищення судинної проникності

2. Зменшення судинної проникності

3. Деструкція колагенових волокон

4. Підвищене колагеноутворення

5. Зміна хімічного складу основної речовини

33.Обов'язковий компонент фібриноїду:

1. Колагенові фібрили

2. Імунні комплекси

3. Ліпопротеїди

4. Фібрин

5. Амілоїд

 

34.Види фібриноїду залежно від складу:

1. Простий фібриноїд

2. Фібриноїд деструкції

3. Ліпофібриноїд

4. Складний фібриноїд

5. Фібриноїд деполяризації

 

35.За структурою "молодий" фібриноїд є близьким до:

1. Тропоколагену

2. Гіаліну

3. Амілоїду

4. Фібрину

5. Ліпопротеїну

 

36.За структурою “старий” фібриноїд є близьким до:

1. Тропоколагену

2. Гіаліну

3. Амілоїду

4. Фібрину

5. Ліпопротеїну

37.Види фібриноїду залежно від виду пошкодження сполучної тканини:

1. Простий фібриноїд

2. Ліпофібриноїд

3. Фібриноїд деструкції

4. Складний фібриноїд

5. Фібриноїд інсудації

 

38.“Фібриноїд деструкції” утворюється в результаті пошкодження сполучної тканини:

1. Імуноглобулінами

2. Т-кілерами

3. Імунними комплексами

4. Фагоцитами

5. Фібриногеном

 

39."Фібриноїд інсудації" характеризується розвитком:

1. Плазморагії

2. Крововиливів

3. Амілоїдозу

4. Васкуліту

5. Ліпоїдозу

 

40.Фібрин-фібриноїд характеризується інсудацією в стінку судин:

1. Мінералів

2. Ліпідів плазми

3. Глюкози плазми

4. Кислих глікозаміногліканів

5. Білків плазми

 

41. Макроскопічно органи при фібриноїдному набуханні:

1. Збільшені за розмірами

2. Зменшені за розмірами

3. Не змінені за розмірами

4. Ущільнені

5. Тістуваті

 

42.При фібриноїдному набуханні колагенові волокна:

1. Гомогенні

2. У вигляді пучків

3. Роз’єднані на окремі фібрили

4. Набухлі

5. Не змінені

 

43.Можливі варіанти завершення фібриноїдного набухання:

1. Оборотний розвиток

2. Фібриноїдний некроз

3. Гіаліноз

4. Амілоїдоз

5. Мукоїдне набухання

 

44. Гіаліноз розвивається як наслідок:

1. Мукоїдного набухання, фібриноїдного набухання

2. Амілоїдозу

3. Зернистої дистрофії, гіаліново-краплинної дистрофії

4. Плазморагії

5. Склерозу

 

45. Наслідок плазматичного просочення:

1. Перехід в амілоїдоз

2. Зроговіння

3. Перехід у фібриноїдне набухання

4. Перехід у гіаліноз

5. Перехід у тьмяне набухання

 

46. Що таке гіалін?

1. Хрящ

2. Глікозаміноглікани

3. Фібрилярний білок, що може містити імунні комплекси і ліпіди

4. Фібрилярний білок, який містить залізо

5. Фібрилярний білок, амілоїд

 

47.Морфогенетичні фактори гіалінозу:

1. Деструкція колагену

2. Деструкція основної речовини

3. Еластоліз

4. Ліпофанероз

5. Плазморагія

 

48. Основні морфогенетичні механізми розвитку гіалінозу:

1. Резорбція

2.Декомпозиція

3. Інфільтрація

4. Спотворений синтез

5. Трансформація

 

49.За розповсюдженням гіаліноз буває:

1. Первинний

2. Загальний

3. Місцевий

4. Спадковий

5. Генетичний

 

50.Морфологічні види гіалінозу:

1. Гіаліноз судин

2. Гіаліноз сполучної тканини

3. Периретикулярний

4. Периколагеновий

5. Метахроматичний

 

51. Для гіалінозу справедливо:

1. Оборотний процес

2. Розвивається в клітинах паренхіматозних органів

3. Носить розповсюджений характер при гіпертонічній хворобі та цукровому діабеті

4. При фарбуванні толуїдиновим синім характерний монохромізм

5. Часто виникає при інфекційних захворюваннях

 

52.Захворювання, яке супроводжується розповсюдженим гіалінозом артеріол:

1. Туберкульоз

2. Ішемічна хвороба серця

3. Гіпертонічна хвороба

4. Ревматичні захворювання

5. Сифіліс

 

53. Які зміни в стінках артеріол характерні для гіпертонічної хвороби:

1. Мукоїдне набухання

2. Фібриноїдне набухання

3. Фібриноїдний некроз

4. Гіаліноз

5. Амілоїдоз

 

54.Маси, що утворюються при гіалінозі:

1. М’якої консистенції

2. Гомогенні

3. Напівпрозорі

4. Щільні

5. Непрозорі

 

55.Гіалінові маси:

1. Еозинофільні

2. Базофільні

3. Метахроматичні

4. ШИК-позитивні

5. Фуксинофільні

 

56.До складу гіаліну входять:

1. Білки плазми

2. Фібрин

3. Вапно

4. Гемосидерин

5. Компоненти імунних комплексів

57.Різновиди судинного гіаліну за складом:

1. Простий

2. Ліпогіалін

3. Периколагеновий

4. Складний

5. Периретикулярний

 

58.Основою будови простого гіаліну є:

1. Вапняні маси

2. Білки плазми

3. Ліпіди та β-ліпопротеїди

4. Фібриноїд імунних комплексів

5. Полісахариди

 

59.Основою будови ліпогіаліну є:

1. Вапняні маси

2. Білки плазми

3. Ліпіди та β-ліпопротеїди

4. Фібриноїд імунних комплексів

5. Полісахариди

 

60.Основою будови складного гіаліну є:

1. Вапняні маси

2. Білки плазми

3. Ліпіди і β-ліпопротеїди

4. Фібриноїд імунних комплексів

5. Полісахариди

 

61.Захворювання, при якому в стінках судин виявляється простий гіалін:

1. Атеросклероз

2. Виразкова хвороба шлунка

3. Гіпертонічна хвороба

4. Цироз печінки

5. Міокардит

 

62.Захворювання, при якому зустрічається ліпогіалін:

1. Ішемічна хвороба серця

2. Гіпертонічна хвороба

3. Цукровий діабет

4. Ревматизм

5. Туберкульоз

 

63.Захворювання, при якому зустрічається складний гіалін:

1. Ішемічна хвороба серця

2. Гіпертонічна хвороба

3. Цукровий діабет

4. Ревматизм

5. Туберкульоз

 

64.Судини, які переважно пошкоджуються при гіалінозі:

1. Дрібні вени

2. Венули

3. Дрібні артерії

4. Артеріоли

5. Великі артерії

 

65.Фізіологічний гіаліноз судин спостерігається в:

1. Головному мозку

2. Матці після пологів

3. Селезінці

4. Шкірі

5. Яєчниках

 

66.Орган, в якому найчастіше зустрічається гіаліноз артеріол:

1. Печінка

2. Матка

3. Нирки

4. Щитовидна залоза

5. Серце

 

67.Мікроскопія гіаліну судин:

1. Гомогенний вигляд

2. Фібрилярний вигляд

3. Базофільний

4. Еозинофільний

5. Метахроматичний

68.Мікроскопія судин дрібного калібру при їх гіалінозі:

1. Стінки стоншені

2. Стінки потовщені

3. Просвіти звужені

4. Просвіти розширені

5. Судини не змінені

 

69.Зовнішній вигляд органа при гіалінозі судин:

1. Атрофія

2. Гіпертрофія

3. Деформація

4. Зморщення

5. Не змінюється

 

70. До яких макроскопічних змін у нирках призводить розповсюджений гіаліноз артеріол?

1. Різке збільшення органа

2. Повнокров'я

3. Зморщення та деформація органа

4. Інфаркт

5. Розрив капсули

 

71. Характеристика первинно-зморщеної нирки при гіпертонічній хворобі:

1. Велика, тістувата, з гладкою поверхнею

2. Маленька, щільна, з гладкою поверхнею

3. Маленька, щільна, з дрібнозернистою поверхнею

4. Розвивається в результаті атеросклерозу ниркових артерій

5. Розвивається в результаті гіалінозу артеріол

72.Гіаліноз сполучної тканини розвивається внаслідок:

1. Мукоїдного набухання

2. Фібриноїдного набухання

3. Фібриноїдного некрозу

4. Амілоїдозу

5. Склерозу

 

73. У результаті якого процесу можливе виникнення місцевого гіалінозу?

1. Амілоїдозу

2. Жирової дистрофії

3. Рогової дистрофії

4. Склерозу

5. Тьмяного набухання

 

74. У результаті якого процесу розвивається гіаліноз капсули селезінки?

1. Запалення

2.Склерозу

3. Плазморагії

4. Фібриноїдного некрозу в стінках судин селезінки

5. Гіаліново-краплиної дистрофії

 

75.Морфологія сполучної тканини при її гіалінозі:

1. Однорідна

2. Волокниста

3. Гомогенна

4. Шарувата

5. Неоднорідна

 

76.Морфологія сполучної тканини при її гіалінозі:

1. Тістувата

2. Ущільнена

3. Рожевого кольору

4. Жовтого кольору

5. Іржавого кольору

 

77.Приклади гіалінозу сполучної тканини:

1. Гіаліноз рубців

2. Гіаліноз спайок

3. Гіаліноз судин матки

4. Гіаліноз строми пухлини

5. Гіаліноз судин селезінки

 

78.Назва селезінки при гіалінозі її капсули:

1. “Сальна”

2. “Сагова”

3. “Шинкова”

4. “Волоxата”

5. “Глазурована”

 

79.Патологічний процес, що лежить в основі розвитку “глазурованої селезінки”:

1. Мукоїдне набухання

2. Фібриноїдне набухання

3. Гіаліноз капсули

4. Гіаліноз судин

5. Амілоїдоз

 

80.Можливі варіанти завершення гіалінозу:

1. Амілоїдоз

2. Некроз

3. Розпушення і розсмоктування

4. Ослизнення

5. Фібриноїдне набухання

 

81. Теорії патогенезу амілоїдозу:

1. Імунологічна

2. Вірусно-генетична

3. Клітинної локальної секреції

4. Поліетіологічна

5. Мутаційна

82. Назвіть морфогенетичний механізм розвитку амілоїдозу:

1. Резорбція

2. Інфільтрація

3. Трансформація

4. Декомпозиція

5. Спотворений синтез

83. Метод макроскопічної діагностики амілоїдозу на секції:

1. Тіофлавін Т

2. Забарвлення розчином Люголя з додаванням сірчаної кислоти

3. Конго-рот

4. Генціан-віолет

5. Гематоксилін-еозин

 

84.Специфічні реакції на амілоїд:

1. Реакція Вірхова

2. Забарвлення пікрофуксином

3. ШИК-реакція

4. Реакція Мак-Мануса

5. Конго-рот

 

85. Який гістохімічний барвник використовується для виявлення амілоїду в тканинах?

1. Гематоксилін-еозин

2. Судан III

3. Конго-рот

4. Толуїдиновий синій

5. Судан чорний

 

86.Реакція для виявлення амілоїду:

1. Нільський блакитний

2. Реакція Шабадаша

3. Метахромазія

4. Реакція Перлса

5. Судан III

 

87.Відкладення амілоїду спостерігаються у:

1. Кардіоміоцитах

2. Гепатоцитах

3. Стінках судин

4. Сполучній тканині

5. Нефротелії

 

88.Субмікроскопічні компоненти амілоїду:

1. А-компонент

2. С-компонент

3. F- компонент

4. В-компонент

5. Р-компонент

 

89. Назвіть компоненти амілоїду:

1. Жир

2. Крохмаль

3. Фібрилярний білок (F-компонент)

4. Плазматичий компонент (Р-компонент)

5. Вода, мінеральні солі

 

90.Основний компонент амілоїду:

1. А-компонент

2. С-компонент

3. F- компонент

4. В-компонент

5. Р-компонент

 

91.Компонент амілоїду, який синтезують амілоїдобласти:

1. Періодичні палички

2. Тропоколаген

3. Кислі глікозаміноглікани

4. Фібрилярний білок

5. Полісахариди

 

92.Вказати кількість морфогенетичних стадій амілоїдозу:

1. 3

2. 2

3. 5

4. 7

5. 4

 

93.При амілоїдозі на стадії трансформації утворюються:

1. Фібробласти

2. Амілоїдобласти

Остеобласти

4. Плазмобласти

5. Імунобласти

 

94.Компоненти внутрішньоклітинної стадії морфогенезу амілоїдозу:

1. Клітинна регенерація

2. Клітинна трансформація

3. Клітинна дистрофія

4. Клітинна коагуляція

5. Синтез фібрилярного білка

 

95.Компоненти позаклітинної стадії амілоїдогенезу:

1. Синтез глікозаміногліканів

2. Синтез хондроїтинсульфату

3. Агрегація фібрил

4. Деструкція фібрил

5. З’єднання фібрил з компонентами плазми

 

96.На стадії агрегації амілоїду відбувається:

1. Трансформація клітин

2. Синтез фібрилярного білка

3. Синтез кислих глікозаміногліканів

4. З’єднання фібрил з компонентами плазми

5. Утворення каркасу амілоїду з фібрил

97.На заключній стадії амілоїдогенезу фібрили з’єднуються з компонентами:

1. Основної речовини

2. Плазми

3. Колагенових волокон

4. Еластичних волокон

5. Ретикулярних волокон

 

98.Компоненти амілоїду:

1. A

2. F

3. L

4. P

5. S

99.За хімічним складом амілоїд це:

1. Ліпопротеїд

2. Нуклеопротеїд

3. Глікозаміноглікан

4. Глікопротеїд

5. Фосфоліпід

 

100.Електронно-мікроскопічний компонент амілоїду:

1. Фібрилярний

2. Колагенові фібрили

3. Тільця Меллорі

4. Фібриноїд

5. Періодичні палички

 

101.F-компонент амілоїду це:

1. Періодичні палички

2. Фібрин

3. Тільця Меллорі

4. Полісахариди

5. Фібрилярний білок

 

102.Р-компонент амілоїду це:

1. Періодичні палички

2. Фібрин

3. Тільця Меллорі

4. Глікоген

5. Фібрилярний білок

 

103.Р-компонент амілоїду - це глікопротеїди:

1. Основної речовини

2. Аморфної речовини

3. Плазми крові

4. Колагенових волокон

5. Еластичних волокон

 

104.Білковий компонент амілоїду включає:

1. Альбуміни плазми

2. Глобуліни плазми

3. Хондроїтинсульфат

4. Гепаринсульфат

5. Гепарин

 

105.Білковий компонент амілоїду включає:

1. Гепарин

2. Гепаринсульфат

3. Хондроїтинсульфат

4. Фібрин

5. Компоненти комплементу

 

106.Полісахариди в амілоїді представлені:

1. Фібрином

2. Гепаринсульфатом

3. Глобулінами

4. Хондроїтинсульфатом

5. Глюкозою

 

107.Білки амілоїду тісно пов'язані з полісахаридами:

1. Так

2. Ні

108.Домішки в амілоїді представлені:

1. Ліпідами

2. Фібрилярним компонентом

3. Періодичними паличками

4. Ліпопротеїдами

5. Солями кальцію

 

109. Назвіть види фібрилярного білка амілоїду:

1. АL-амілоїд

2. АР-амілоїд

3. АА-амілоїд

4. АF-амілоїд

5. АSC1-амілоїд

110.Типи фібрилярних білків амілоїду:

1. АА

2. XL

3. AL

4. FX

5. TA

 

111.Типи фібрилярних білків амілоїду:

1. XL

2. AF

3. ASC1

4. FX

5. TA

 

112.Фібрилярний амілоїдний білок, асоційований з імуноглобулінами:

1. AA

2. AL

3. AF

4. ASC1

5. TX

 

113.Фібрилярний амілоїдний білок, неасоційований з імуноглобулінами:

1. AA

2. AL

3. AF

4. ASC1

5. TX

 

114.Оберіть правильну асоціацію:

1. Середземноморська лихоманка – AL-амілоїд

2. Мієломна хвороба – АА-амілоїд

3. Ревматоїдний артрит – АА-амілоїд

4. Медулярна карцинома щитовидної залози – ASC1-амілоїд

5. Старечий амілоїд – АА-амілоїд

 

115. Яка з перелічених ознак характерна для АА-амілоїдозу?

1. Зв’язок з хронічним запаленням

2. Переважна локалізація: серце, м’язи, язик, шкіра

3. Часто зустрічається з мієломною хворобою

4. Цінною для діагностики є біопсія печінки

5. Характерний для черевного тифу

 

116. Які захворювання можуть ускладнитися розвитком амілоїдозу?

1. Гіпертонічна хвороба, атеросклероз

2. Мієломна хвороба

3. Хронічний абцес легень, туберкульоз

4. Хронічна ішемічна хвороба серця

5. Бронхоектатична хвороба

117.Захворювання, на фоні яких найчастіше зустрічається набутий (вторинний) амілоїдоз:

1. Емфізема легень

2. Рак легень

3. Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень

4. Пієлонефрит

5. Хронічний остеомієліт

 

118.Захворювання, на фоні яких найчастіше зустрічається набутий (вторинний) амілоїдоз:

1. Хронічний гепатит

2. Хронічний міокардит

3. Бронхоектатична хвороба

4. Хронічний гломерулонефрит

5. Крупозна пневмонія

 

119. Захворювання системи крові, що може ускладнитися розвитком амілоїдозу:

1. Мієлолейкоз

2. Мієломна хвороба

3. Лімфолейкоз

4. Гемолітична анемія

5. Перніціозна анемія

 

120. За ходом яких волокон відкладається амілоїд у селезінці при вторинному амілоїдозі?

1. Колагенових

2. Еластичних

3. Ретикулярних

4. Тропоколагенових

5. Протоколагенових волокон

 

121. За ходом яких волокон відкладається амілоїд при вторинному амілоїдозі?

1. Колагенових

2. Ретикулярних

3. Еластичних

4. Не відкладається

5. Ретикулярних і колагенових

 

122.Органи, в яких найчастіше відкладається амілоїд при вторинному амілоїдозі:

1. Серце

2. Печінка

3. Легені

4. Щитовидна залоза

5. Нирки

 

123. Органи, в яких найчастіше розвивається вторинний амілоїдоз:

1. Головний мозок

2. Селезінка

3. Нирки

4. Шлунок

5. Матка

 

124. Для діагностики вторинного амілоїдозу проводять біопсію?

1. Слизової оболонки ясен

2. Слизової оболонки прямої кишки

3. Нирок

4. Серця

5. Легень

 

125. Особливості амілоїдозу нирок:

1. Нирки маленькі, щільні, з дрібнозернистою поверхнею

2. Нирки великі, сальні

3. Амілоїд відкладається за ходом ретикулярних волокон строми

4. Амілоїд відкладається в базальній мембрані канальців

5. Амілоїд відкладається в баліях нирки

 

126.Види амілоїдозу залежно від етіології:

1. Інфекційний

2. Неінфекційний

3. Первинний (ідіопатичний)

4. Спадковий (генетичний)

5. Аутоімунний

 

127.Види амілоїдозу залежно від етіології:

1. Вторинний (набутий)

2. Інфекційний

3. Неінфекційний

4. Аутоімунний

5. Похилого віку

 

128.Види амілоїдозу, які розглядають як нозологічні форми:

1. Набутий

2. Первинний

3. Вторинний

4. Спадковий

5. Похилого віку

 

129.Форми амілоїдозу залежно від розповсюдження процесу:

1. Генералізована

2. Первинна

3. Локальна

4. Вторинна

5. Спадкова

 

130. Виберіть характерну особливість первинного амілоїдозу:

1. Генералізований характер процесу

2. Найбільш типовий - легеневий варіант

3. Місцевий характер процесу

4. Може бути конго-негативним

5. Може зустрічатись лише в певних етнічних групах

 

131. Органи і системи, що найбільш часто уражуються при старечому амілоїдозі:

1. Серце

2. Артерії

3. Підшлункова залоза

4. Печінка

5. Головний мозок

132.Виберіть характерну особливість старечого амілоїдозу:

1. Найбільш типовий кардіопатичний варіант

2. Являє собою APUD-амілоїд

3. Може бути конго-негативним

4. Може зустрічатись лише в певних етнічних групах

5. Найбільш типовий легеневий варіант

 

133. Типи амілоїдозу залежно від переважання ураження різних органів і систем:

1. Нефропатичний

2. Кардіопатичний

3. Нейропатичний

4. Кахектичний

5. Епінефропатичний

134.При дискразії імуноцитів з амілоїдозом найчастіше уражуються:

1. Язик

2. Шкіра

3. Нирки

4. Печінка

5. Серце

6. Периферичні нерви

7. Селезінка

 

135. Який вид амілоїдозу розвивається при періодичній хворобі?

1. Первинний

2. Набутий

3. Спадковий

4. Пухлиноподібний

5. Старечий

 

136. Як називається амілоїд строми пухлин ендокринної та паракринної систем?

1. Пухлиноподібний

2. Вторинний

3. АSC1-амілоїд

4. Ізольований

5. Первинний

 

137. Реактивний системний амілоїдоз може ускладнити перебіг:

1. Туберкульозу

2. Цукрового діабету

3. Сенильної деменції

4. Ревматоїдного артриту

5. Бронхоектатичної хвороби

 

138. При реактивному системному амілоїдозі найчастіше всього вражаються:

1. Шкіра

2. Нирки

3. Печінка

4. Серце

5. Селезінка

6. Наднирникові залози

7. Лімфатичні вузли

139.Локальні або системні відкладення амілоїду можливі для усіх перелічених захворювань, окрім:

1. Хвороба Альцгеймера

2. Екзокринна недостатність підшлункової залози

3. Медулярна карцинома щитовидної залози

4. Мієломна хвороба

5. Ревматоїдний артрит

 

140. Дайте характеристику другої стадії набутого амілоїдозу селезінки:

1. Селезінка не збільшена

2. Селезінка значно збільшена

3. Амілоїд - у білій пульпі

4. Амілоїд - у червоній пульпі

5. Амілоїд відкладається за ходом ретикулярних волокон

 

141. Усі визначення правильні відносно сальної селезінки, окрім:

1. Ураження характерне для АL-амілоїдозу

2. Селезінка значно збільшена

3. Амілоїд у білій пульпі

4. Амілоїд у червоній пульпі

5. Амілоїд відкладається за ходом ретикулярних волокон

 

142. Назвіть стадії амілоїдозу селезінки:

1. Рання

2. Пізня

3. Генералізована

4. Сагова

5. Сальна

143.Різновиди амілоїдозу селезінки:

1. “Глазурована” селезінка

2. “Сагова” селезінка

3. “Сальна” селезінка

4. Септична селезінка

5. “Ціанотична” селезінка

 

144. “Сагова” селезінка є проявом:

1. Мукоїдного набухання

2. Фібриноїдного набухання

3. Гіалінозу

4. Амілоїдозу

5. Ліпідозу

 

145.“Сальна” селезінка є проявом:

1. Мукоїдного набухання

2. Фібриноїдного набухання

3. Гіалінозу

4. Амілоїдозу

5. Ліпідозу

 

146.При “саговій” селезінці амілоїд відкладається у:

1. Лімфоїдних фолікулах

2. Капсулі

3. Червоній пульпі

4. Воротах селезінки

5. Центральних артеріях

 

147. Вкажіть локалізацію амілоїду в “саговій” селезінці:

1. Червона пульпа

2. Біла пульпа

3. Червона і біла пульпа

4. Адвентиція судин

5. Синусоїди

 

148.При “сальній” селезінці амілоїд відкладається у:

1.Лімфоїдних фолікулах

2. Капсулі

3. Червоній пульпі

4. Воротах селезінки

5. A. lienalis

 

149.У “сальній” селезінці основну масу тканини складають:

1. Лімфоїдні клітини

2. Гіалін

3. Гомогенні маси амілоїду

4. Фібриноїд

5. Еритроцити

 

150. Місце відкладення жирів при стромально-судинних ліпідозах:

1. Підшкірна клітковина

2. Брижа

3. Головний мозок

4. Капсула органів

5. Субепікардіально

 

151.При стромально-судинних ліпідозах у жирових депо накопичується:

1. Нейтральний жир

2. Ліпопротеїди

3. Ліпогіалін

4. Лецитин

5. Ліпопігменти

 

152.Форми порушення обміну нейтральних жирів:

1. Кахексія

2. Місцеве ожиріння

3. Загальне ожиріння

4. Регіонарні ліподистрофії

5. Ліпофанероз

 

153.Різновиди загального ожиріння за етіологією:

1. Церебральне

2. Верхнє

3. Ендокринне

4. Спадкове

5. Нижнє

 

154. Види ожиріння залежно від етіології:

1. Аліментарне

2. Ліпоматозне

3. Церебральне

4. Ендокринне

5. Симетричне

 

155. Механізм розвитку ожиріння у кухаря:

1. Метаболічне

2. Аліментарне

3. Церебральне

4. Ендокринне

5. Симетричне

 

156.Види загального ожиріння за зовнішніми ознаками:

1. Ендокринне

2. Верхнє

3. Церебральне

4. Середнє

5. Нижнє

 

157. Типи ожиріння залежно від переважної локалізації відкладень жиру:

1. Аліментарне, метаболічне

2. Ліпоматоз

3. Церебральне, ендокринне

4. Верхнє, середнє

5. Нижнє, симетричне

158.При верхньому типі загального ожиріння жир відкладається в області:

1. Обличчя, потилиці

2. Шиї, плечового поясу

3. Передньої черевної стінки

4. Стегон, гомілок

5. Молочних залоз

 

159.При середньому типі загального ожиріння жир відкладається в області:

1. Обличчя, потилиці

2. Шиї, плечового поясу

3. Передньої черевної стінки

4. Стегон, гомілок

5. Молочних залоз

 

160.При нижньому типі загального ожиріння жир відкладається в області:

1. Обличчя, потилиці

2. Шиї, плечового поясу

3. Передньої черевної стінки

4. Стегон, гомілок

5. Молочних залоз

 

161.Морфологічні типи загального ожиріння:

1. Первинний

2. Вторинний

3. Гіпертрофічний

4. Гіперпластичний

5. Церебральний

162.При гіпертрофічному типі загального ожиріння:

1. Збільшується кількість адіпозоцитів

2. Не змінюється кількість адіпозоцитів

3. Збільшується вміст тригліцеридів у цитоплазмі

4. Не змінюється вміст тригліцеридів у цитоплазмі

5. Збільшуються розміри адіпозоцитів

 

163.При гіперпластичному типі загального ожиріння:

1. Збільшується кількість адіпозоцитів

2. Не змінюється кількість адіпозоцитів

3. Збільшується вміст тригліцеридів у цитоплазмі

4. Не змінюється вміст тригліцеридів у цитоплазмі

5. Збільшуються розміри адіпозоцитів

 

164.При простому ожирінні серця жир відкладається:

1. Під ендокардом

2. У кардіоміоцитах

3. Під епікардом

4. У стромі міокарда

5. У клапанах серця

 

165. Характеристика ожиріння серця:

1. Розміри збільшені за рахунок міокарда

2. Розміри збільшені за рахунок жиру

3. Жир - в епікарді

4. Жир - в кардіоміоцитах

5. Скоротлива здатність міокарда підвищена

 

166. Причини смерті при ожирінні серця:

1. Розрив лівого шлуночка

2. Розрив правого шлуночка

3. Інфаркт міокарда

4. Хронічна серцево-судинна недостатність

5. Міокардит

 

167.Хвороби, при яких відкладення жиру носять місцевий характер:

1. Деркума

2. Менетріє

3. Маделунга

4. Сокольского-Буйо

5. Бехтерєва

168. Назвіть види збільшення кількості жирової клітковини місцевого характеру:

1. Атеросклероз

2. Тучність

3. Ліпоматози

4. Регіонарні ліподистрофії

5. Вакатне ожиріння

169. Характерні зміни аорти при атеросклерозі:

1. Інтима гладка, блідо-сіра, блискуча

2. Інтима нерівна, з жовтими плямами, смугами і жовтими бляшками

3. В інтимі відкладаються вуглеводи

4. В інтимі відкладається холестерин

5. У медії відкладаються нейтральні жири

 

170. Механізм відкладення холестерину в інтимі аорти при атеросклерозі:

1. Фагоцитоз

2. Інфільтрація

3. Трансформація

4. Денатурація

5. Спотворений синтез

 

171. За допомогою якого барвника можна виявити холестерин в інтимі аорти?

1. Гематоксилін і еозин

2. ШИК-реакція

3. Пікрофуксин

4. Судан III

5. Конго-рот

 

172. За допомогою якого барвника можна виявити ксантомні клітини?

1. Гематоксилін-еозин

2. ШИК-реакція

3. Конго-рот

4. Судан III

5. Пікрофуксин

 

173.Мезенхімальні вуглеводні дистрофії пов’язані з порушенням співвідношення у проміжній речовині між:

1. Глікопротеїдами та ліпідами

2. Ліпідами та глікозаміногліканами

3. Ліпідами та вуглеводами

4. Глікопротеїдами та глікозаміногліканами

5. Мінералами та глікозаміногліканами

 



ЗМІШАНІ ДИСТРОФІЇ


1. Визначення змішаних дистрофій:

1. Порушення обміну речовин у паренхімі органів

2. Порушення обміну речовин у стромі органів

3. Порушення обміну білків і вуглеводів

4. Порушення обміну складних білків і мінералів у паренхімі і стромі органів

5. Порушення обміну білків і ліпідів

 

2.Морфологічні прояви змішаних дистрофій виявляють у:

1. Паренхімі, стромі та стінках судин

2. Виключно в паренхімі

3. Виключно в стромі

4. Виключно в стінці судин

5. Виключно в стромі та стінках судин

 

3. Локалізація порушень метаболізму при змішаних дистрофіях:

1. У паренхімі

2. У стромі

3. У паренхімі і стромі

4. Внутрішньоклітинно

5. У стінці судин

 

4.Змішані дистрофії спостерігаються при порушенні обміну:

1. Простих білків

2. Складних білків

3. Ліпідів

4. Вуглеводів

5. Мінералів

 

5.Види складних білків, обмін яких порушується при змішаних дистрофіях:

1. Глікопротеїди

2. Хромопротеїди

3. Протеоглікани

4. Нуклеопротеїди

5. Ліпопротеїди

 

6.До екзогенних пігментацій відносять:

1. Жовтяницю

2. Гемосидероз

3. Антракоз

4. Ліпофусциноз

5. Татуаж

 

7.Ендогенні пігменти за хімічним складом є:

1. Глікопротеїдами

2. Хромопротеїдами

3. Протеогліканами

4. Нуклеопротеїдами

5. Ліпопротеїдами

 

8. Вкажіть групи ендогенних пігментів:

1. Гемоглобіногенні

2. Гліколітичні

3. Протеїногенні

4. Онкогенні

5. Ліпідогенні

 

9.Класифікація ендогенних пігментів:

1. Ліпідогенні пігменти

2. Тирозин-триптофанові пігменти

3. Вторинні пігменти

4. Гемоглобіногенні пігменти

5. Первинні пігменти

 

10. До ендогенних пігментів належать:

1. Меланін

2. Холестерин

3. Ліпофусцин

4. Гемосидерин

5. Феритин

 

11.До пігментів належать:

1. Ліпіди

2. Феритин

3. Гемосидерин

4. Холестерин

5. Гематин

 

12. Пігменти, похідні гемоглобіну:

1. Порфірин

2. Феритин

3. Меланін

4. Гемосидерин

5. Солянокислий гематин

6. Білірубін

 

13. Гемоглобіногенні пігменти, які утворюються в нормі:

1. Гематоїдин

2. Феритин

3. Гемосидерин

4. Білірубін

5. Порфірин

 

14.Гемоглобіногенні пігменти, що утворюються в фізіологічних умовах:

1. Гематоїдин

2. Гемосидерин

3. Порфірин

4. Гематини

5. Білірубін

 

15.Гемоглобіногенні пігменти, що утворюються в фізіологічних умовах:

1. Феритин

2. Ліпофусцин

3. Меланін

4. Гемоглобін

5. Гемосидерин

 

16.Гемоглобіногенні пігменти, що утворюються в патології:

1. SН-феритин

2. Ліпофусцин

3. Порфірин

4. Гематини

5. Апоферитин

 

17. Гемоглобіногенні пігменти, які утворюються в патологічних умовах:

1. Гематоїдин

2. Феритин

3. Гемосидерин

4. Гематини

5. Порфірин

 

18.Які гемоглобіногенні пігменти утворюються при патології?

1. Порфірини

2. Білірубін

3. Феритин

4. Гематоїдин

5. Гемосидерин

 

19. Гемоглобіногенні пігменти, які не містять заліза:

1. Білірубін

2. Порфірин

3. Гематоїдин

4. Феритин

5. Гемосидерин

 

20. Гемоглобіногенні залізовмісні пігменти:

1. Гематоїдин

2. Феритин

3. Гемосидерин

4. Білірубін

5. Порфірин

 

21.Який пігмент містить залізо?

1. Феритин

2. Білірубін

3. Гематоїдин

4. Порфірин

5. Меланін

 

22. Які пігменти виявляються в тканинах за допомогою реакції Перлса?

1. Феритин

2. Білірубін

3 Гемосидерин

4. Гематоїдин

5. Порфірин

 

23. Для виявлення яких пігментів використовують реакцію Перлса:

1. Білірубіну

2. Гемосидерину

3. Феритину

4. Гематоїдину

5. Солянокислого гематину

 

24.Різновиди феритину:

1. Первинний

2. Вторинний

3. Анаболічний

4. Спадковий

5. Катаболічний

 

25.Анаболічний феритин утворюється при:

1. Руйнуванні лейкоцитів

2. Реабсорбції заліза в кишечнику

3. Гемолізі еритроцитів

4. Руйнуванні тромбоцитів

5. Кон’югації білірубіну

 

26.Катаболічний феритин утворюється при:

1. Руйнуванні плазмоцитів

2. Реабсорбції заліза в кишечнику

3. Гемолізі еритроцитів

4. Руйнуванні тромбоцитів

5. Кон’югації гемосидерину

 

27. Органи-депо феритину в нормі:

1. Печінка

2. Легені

3. Яєчники

4. Селезінка

5. Кістковий мозок

28. Активна форма феритину:

1. Окислена

2. Відновлена

3. Сульфітована

4. Дегідратована

5. Апоферитин

 

29. Патогенна дія феритину:

1. Вазопаралітична

2. Гіпотензивна

3. Стимулює колагеногенез

4. Невропатична

5. Коагулопатійна

 

30.Гемосидерин - це продукт:

1.Полімеризації феритину

2. Кон’югації білірубіну

3. Гідролізу оксигемоглобіну

4. Розпаду глікопротеїдів

5. Спотворенного синтезу

 

31.Клітини, які синтезують гемосидерин:

1. Сидерофаги

2. Плазмобласти

3. Сидеробласти

4. Меланобласти

5. Меланофаги

 

32.Клітини, які фагоцитують гемосидерин:

1. Сидерофаги

2. Плазмобласти

3. Сидеробласти

4. Меланобласти

5. Меланофаги

33.Види гемолізу еритроцитів:

1. Первинний

2. Вторинний

3. Внутрішньосудинний

4. Позасудинний

5. Екзогенний

 

34.Інтраваскулярний гемоліз еритроцитів розвивається при:

1. Анеміях

2. Гемобластозах

3. У місцях крововиливів

4. Інтоксикаціях

5. Синдромі Целена-Гелерстедта

 

35. Для гемолітичної анемії характерний пігмент:

1. Гемомеланін

2. Гемосидерин

3. Ліпофусцин

4. Меланін

5. Солянокислий гематин

 

36. Які пігменти утворюються при гемолітичній анемії?

1. Гемосидерин

2. Білірубін

3. Гемомеланін

4. Ліпофусцин

5. Солянокислий гематин

 

37.Який пігмент обумовлює іржавий колір стінок кісти речовини головного мозку?

1. Білірубін

2. Гемосидерин

3. Порфірин

4. Меланін

5. Солянокислий гематин

 

38. Як називається накопичення гемосидерину:

1. Гемолітична анемія

2. Гемосидероз

3. Гемобластоз

4. Гемомеланоз

5. Гемохроматоз

 

39. Морфогенетичні механізми розвитку гемосидерозу:

1. Трансформація

2. Інфільтрація

3. Декомпозиція

4. Репарація

5. Спотворений синтез

 

40.Вказати види гемосидерозу:

1. Первинний

2. Загальний

3. Місцевий

4. Вторинний

5. Екзогенний

 

41. Види гемосидерозу за поширеністю:

1. Загальний

2. Місцевий

3. Органів дихання

4. Органів кровотворення

5. Кісткового мозку

 

42.Загальний гемосидероз розвивається при:

1. Захворюваннях крові

2. Інфекційних захворюваннях

3. Діапедезних крововиливах

4. Хворобах міокарда

5. Отруєнні гемолітичними отрутами

 

43. Назвіть захворювання, при яких зустрічається загальний гемосидероз:

1. Цироз печінки

2. Малярія

3. Гемолітичні анемії

4. Легенева гіпертензія

5. Вади серця

 

44.Загальний гемосидероз спостерігається при:

1. Реабсорбції заліза у кишечнику

2. Інтраваскулярному гемолізі еритроцитів

3. Позасудинному гемолізі еритроцитів

4. Порушенні кон’югації білірубіну

5. Порушенні екскреції білірубіну

 

45. Причина загального гемосидерозу:

1. Інтраваскулярний гемоліз

2. Екстраваскулярний гемоліз

3. Порушення обміну порфірину

4. Порушений відтік жовчі

5. Холалемія

 

46.Що НЕ характерно для загального гемосидерозу?

1. Часто уражуються легені

2. Розвивається при внутрішньосудинному гемолізі

3. Пов’язаний з накопиченням гемосидерину

4. Часто супроводжується жовтяницею

5. Розвивається при позасудинному гемолізі

 

47.Інтраваскулярний гемоліз еритроцитів розвивається при:

1. Синдромі Целена-Гелерстедта

2. Мітральному стенозі серця

3. Переливанні іногрупної крові

4. Резус-конфлікті

5. У місцях крововиливів

 

48.При загальному гемосидерозі збільшується утворення:

1. Анаболічного феритину

2. Катаболічного феритину

3. Ліпофусцину

4. Меланіну

5. Білірубіну

 

49.При загальному гемосидерозі органи мають колір:

1. Блідо-рожевий

2. Іржаво-коричневий

3. Яскраво-червоний

4. Жовтий

5. Темно-червоний

 

50. У яких органах накопичується гемосидерин при загальному гемосидерозі:

1. Нирках, яєчниках, матці

2. Печінці, селезінці, кістковому мозку

3. Легенях, серці, нирках

4. Шлунці, кишечнику

5. Головному і спинному мозку

 

51.Раніше за все гемосидерин при загальному гемосидерозі з'являється у:

1. Печінці

2. Селезінці

3. Кістковому мозку

4. Легенях

5. Лімфатичних вузлах

 

52.Виберіть ознаку, характерну для загального гемосидерозу:

1. Часто супроводжується цукровим діабетом

2. Гемосидерин накопичується переважно в печінці, підшлунковій залозі, міокарді

3. Гемосидерин накопичується переважно в печінці, селезінці, кістковому мозку

4. Найбільш часта причина смерті – печінкова недостатність

5. Часто виникає при вадах серця

 

53. Локалізація гемосидерину в печінці при гемосидерозі:

1. Гепатоцити

2. Ендотеліальні клітини

3. Зірковидні ретикулоендотеліоцити

4. Ліпоцити

5. Епітелій жовчних проток

 

54. Гемосидерин при загальному гемосидерозі виявляється в:

1. Гепатоцитах

2. Макрофагах селезінки

3. Лімфоцитах

4. Макрофагах кісткового мозку

5. Купферівських клітинах

 

55. Проявом якого патологічного стану є гемосидероз печінки?

1. Загального гемосидерозу

2. Печінкової жовтяниці

3. Підпечінкової жовтяниці

4. Жирового гепатозу

5. Гемохроматозу

 

56.Місцевий гемосидероз спостерігається при:

1. Реабсорбції заліза у кишечнику

2. Інтраваскулярному гемолізі еритроцитів

3. Позасудинному гемолізі еритроцитів

4. Порушенні кон’югації білірубіну

5. Порушенні екскреції білірубіну

 

57. Причина місцевого гемосидерозу:

1. Інтраваскулярний гемоліз

2. Екстраваскулярний гемоліз

3. Порушення обміну порфірину

4. Холалемія

5. Застій жовчі

 

58. Який пігмент можна виявити в осередках діапедезних крововиливів?

1. Гемосидерин

2. Гематин

3. Гемомеланін

4. Порфірин

5. Меланін

 

59. Які процеси призводять до місцевого гемосидерозу?

1. Позасудинний гемоліз

2. Некроз стінки судини

3. Внутрішньосудинний гемоліз

4. Утворення гематоми

5. Діапедезні крововиливи

 

60.Місцевий гемосидероз розвивається при:

1. Синдромі Целена-Гелерстедта

2. Мітральному стенозі серця

3. Переливанні іногрупної крові

4. Резус-конфлікті

5. У місцях крововиливів

 

61.Місцевий гемосидероз розвивається при:

1. Анеміях

2. Гемобластозах

3. У місцях крововиливів

4. Інтоксикаціях

5. Синдромі Целена-Гелерстедта

 

62. При яких захворюваннях виникає гемосидероз легень?

1. Гемолітичній анемії

2. Хронічному бронхіті

3. Туберкульозі легень

4. Ревматичній ваді мітрального клапана

5. Хронічній аневризмі лівого шлуночка серця

63. Макроскопічний вигляд легень при гемосидерозі:

1. Гумова легеня

2. Велика строката легеня

3. Бура індурація легень

4. Стільникова легеня

5. Кістозна легеня

 

64.Макроскопічні особливості легень при бурій індурації:

1. Щільна консистенція

2. Нерівномірне розширення бронхів

3. Петрифікати

4. Бурий колір на розрізі

5. Бульбашки під плеврою

 

65. Макроскопічні особливості легень при гемосидерозі:

1. Великі та строкаті

2. Щільні й бурі

3. Нагадують стільники і щільні

4. Вишневого кольору і щільні

5. Підвищеної повітряності

 

66.Мікроскопічна характеристика гемосидерозу легень:

1. Клітини, які містять пігмент, виявляються в просвітах альвеол і бронхів, міжальвеолярних перегородках

2. Емфізематозна легеня

3. Міжальвеолярні перегородки стоншені

4. Гранули гемосидерину при реакції Перлса забарвлені в бурий колір

5. Гранули гемосидерину синього кольору при забарвленні гематоксиліном та єозином

 

67. Що характерно для бурої індурації легень:

1. Гемосидероз

2. Склероз

3. Ліпофусциноз

4. Меланоз

5. Гемомеланоз

 

68. Мікроскопічні особливості гемосидерозу легень:

1. Розростання сполучної тканини

2. Хронічне венозне повнокров’я

3. Множинні дрібні крововиливи

4. Запальна інфільтрація

5. Гемосидерин у сидерофагах і сидеробластах

 

69. Локалізація сидеробластів і сидерофагів у легеневій паренхімі при гемосидерозі легень:

1. Просвіти легеневих альвеол

2. Просвіти бронхіол

3. Просвіти бронхів

4. Периваскулярна тканина і строма легень

5. Парієтальна плевра

 

70.Мікроскопічна характеристика легень при бурій індурації:

1. Розростання сполучної тканини

2. Меланін у сидерофагах і сидеробластах

3. Множинні дрібні крововиливи

4. Просвіт бронхів нерівномірно розширений

5. Хронічне венозне повнокров’я

 

71. Який пігмент обумовлює колір легень при бурій індурації?

1. Білірубін

2. Гемосидерин

3. Гематин

4. Меланін

5. Ліпофусцин

 

72. За допомогою якої реакції можна виявити гемосидерин у тканинах?

1. Реакції Гмеліна

2. Реакції Перлса

3. Реакції Грімеліуса

4. Реакції Фельгена

5. ШИК-реакції

 

73. В який колір забарвлюються гранули гемосидерину при реакції Перлса?

1. Червоний

2. Оранжевий

3. Лазурний

4. Малиновий

5. Чорний

 

74.При гемохроматозі утворюється пігмент:

1. Гемосидерин

2. Гемомеланін

3. Гематини

4. Гемопорфірин

5. Гематоїдин

 

75.Первинний гемохроматоз є:

1. Набутим захворюванням

2. Спадковим захворюванням

3. Ускладненням захворювання

4. Інфекційним захворюванням

5. Реакцією гіперчутливості

 

76.Первинний гемохроматоз відноситься до групи захворювань:

1. Цереброваскулярних

2. Інфекційних

3. Тезаурисмозів

4. Серцево-судинних

5. Алергічних

 

77.В основі гемохроматозу лежать порушення ферментних систем, що забезпечують:

1. Кон’югацію білірубіну

2. Всмоктування заліза у кишечнику

3. Анаеробний гліколіз

4. Полімеризацію глюкози

5. Катаболізм білка

78.При первинному гемохроматозі відкладаються:

1. Гемосидерин

2. Гематин

3. Гемофусцин

4. Білірубін

5. Меланін

 

79.При гемохроматозі уражуються:

1. Мозкові оболонки

2. Серце

3. Печінка

4. Підшлункова залоза

5. Залози внутрішньої секреції

6. Шкіра

 

80.Які з перерахованих проявів найбільш характерні для первинного гемохроматозу?

1. Збільшення ризику розвитку цирозу печінки і гепатоцелюлярного раку

2. Вибіркове накопичення міді в зірчастих ретикулоендотеліоцитах, що призводить до некрозу

3. Вибіркове накопичення міді в гепатоцитах, що призводить до цирозу

4. Кільця Кайзера-Флейшера

5. Лейкодерма

 

81.Гематоїдин утворюється внаслідок:

1. Полімеризації феритину

2. Реабсорбції заліза у кишечнику

3. Гемолізу еритроцитів

4. Гідролізу оксигемоглобіну

5. Розпаду глікопротеїдів

82.Основні відмінності гемосидерину від гематоїдину:

1. Не містить заліза

2. Містить залізо

3. Містить калій

4. Відкладається позаклітинно

5. Відкладається внутрішньоклітинно

 

83.У зонах дрібних крововиливів виявляється тільки:

1. Гемосидерин

2. Гемомеланін

3. Гематоїдин

4. Ліпофусцин

5. Меланін

 

84.У зонах великих крововиливів виявляються пігменти:

1. Гемосидерин

2. Гемомеланін

3. Гематоїдин

4. Ліпофусцин

5. Меланін

 

85.У великих крововиливах гемосидерин:

1. Розміщується у центрі

2. Розміщується по периферії

3. Руйнується

4. Не утворюється

5. Полімеризується

 

86. Який пігмент утворюється в центрі великої гематоми?

1. Білірубін

2. Гематоїдин

3. Гемосидерин

4. Феритин

5. Гематин

 

87.У великих крововиливах гематоїдин:

1. Розміщується у центрі

2. Розміщується по периферії

3. Руйнується

4. Не утворюється

5. Полімеризується

 

88.Різновиди гематинів:

1. Гемосидерин

2. Гемін

3. Білірубін

4. Порфірин

5. Гемозоїн

 

89.Різновиди гематинів:

1. Формаліновий пігмент

2. Феритин

3. Апоферитин

4. Солянокислий гематин

5. Ліпофусцин

 

90. Назвіть пігменти, що відносяться до гематинів:

1. Білірубін

2. Малярійний пігмент

3. Формаліновий пігмент

4. Гемосидерин

5. Солянокислий гематин

 

91.Для гострих ерозій та виразок шлунка характерний пігмент:

1. Ліпофусцин

2. Гемомеланін

3. Солянокислий гематин

4. Меланін

5. Гемосидерин

 

92. Який пігмент утворюється в дні ерозій слизової оболонки шлунка?

1. Гемосидерин

2. Солянокислий гематин

3. Феритин

4. Білірубін

5. Ліпофусцин

 

93. Який пігмент утворюється в надлишковій кількості при малярійній лихоманці?

1.Ліпохром

2. Порфірини

3. Гемомеланін

4. Ліпофусцин

5. Цероїд

 

94. Яким пігментом обумовлене аспідно-сіре забарвлення органів при малярійній комі?

1. Гемосидерином

2. Гемомеланіном

3. Ліпофусцином

4. Феритином

5. Білірубі







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.