Главная | Обратная связь

Частина 1. Рекомендації до виконання теоретичного завдання

Курсова робота передбачає виконання завдання, що ставить на меті поглиблення теоретичних знань з ключових питань здійснення планування і контролю на підприємстві. С цією метою кожний студент у відповідності до останньої цифри номера залікової книжки отримує індивідуальне теоретичне питання, яке необхідно стисло висвітити у формі реферату (теоретичної глави). Перелік питань наведено у таблиці 1.1.

При виконанні теоретичної частини курсової роботи необхідно дотримуватись наступних вимог:

1. Рекомендований обсяг теоретичної частини повинен скласти 4-6 сторінок. Лише в окремих випадках за погодженням з викладачем-консультантом кафедри рекомендований обсяг може бути більшим. Превищення рекомендованого обсягу не призводить до автоматичного підвищення оцінки.

2. Розділ виконується виключно з використанням комп’ютерного набору текстового матеріалу. Вимоги до оформлення викладені у відповідних методичних вказівках [ 4 ].

3. Розділ обов’язково повинен мати посилання на літературні джерела, що були використані під час його написання, з указанням сторінок. Посилання розміщують відразу після використання в роботі матеріалу з даного літературного джерела. Відсутність посилань автоматично призводе до незадовільної оцінки з цієї частини курсової роботи. При написанні теоретичної частини курсової роботи необхідно використати щонайменше 3 посилння на різні джерела.

4. Теоритична частина є невід’ємною частиною курсової роботи і повинна бути надана на перевірку разом з частиною 2 у термін, що передбачено.

Відсутність теоретичної частини в курсовій роботі (якщо іншого не передбачено кафедрою) не може бути підставою для недопуску роботи в цілому до захисту, але безумовно буде негативно впливати на можливу майбутню оцінку.

Таблиця 1.1- Індивідуальні теоретичні питання

Остання цифра номера залікової книжки	Тема теоретичної частини
	Різновиди планів підприємства. Їх особливості. Необхідність існування системи планів за видами.
	Місце виробничої програми в системі планування на підприємстві. Показники та порядок визначення необхідних обсягів виробництва. Сутність оптимізації виробничої програми
	Сутність маркетингового підходу у плануванні. Порядок визначення можливих обсягів реалізації. Основні важелі впливу на них.
	Планування потреби в матеріальних ресурсах. Порядок визначення оптимальних умов постачання при прогнозованому попиті.
	Основні завдання, що вирішують під час розробки плану з праці та її оплати. Необхідні вихідні данні для визначення і порядок визначення потреби у персоналі в плановому періоді.
	Наукові принципи здійснення планової діяльності як елемент теоретичних засад її реалізації. Їх сутність та необхідність дотримання.
	Основні завдання, що вирішують під час розробки плану з праці та її оплати. Необхідні вихідні данні для визначення і порядок визначення фонду оплати праці персоналу в плановому періоді.
	Сутність поняття виробнича потужність. Порядок визначення достатності виробничої потужності для забезпечення операційної діяльності у плановому періоді.
	Бізнес-план як особлива форма планів. Його відмінності від традиційних планових документів. Функції, що виконують плани.
	Сутність поняття «калькулювання собівартості». Існуючі підходи до калькулювання витрат на підприємстві. Вплив ринкових відносин на вибір методу калькулювання.

 

 

Частина 2. Складання плану діяльності підрозділу підприємства

 

2.1. Рекомендації до виконання розрахункової частини курсової роботи

 

У якості об’єкту планування при виконанні другої частини курсової роботи виступає умовний структурний підрозділ заводу, що виготовляє вироби «А». У курсовій роботі планується крім цього виконати замовлення підприємств міського електричного транспорту (МЕТ) міста по виготовленню запчастин «З» для проведення ремонту рухомого складу підприємств МЕТ силами трамвайних та тролейбусних депо. У курсовій роботі ставиться завдання визначитись з можливістю виконання цього замовлення у повному обсязі або обгрунтувати обсяг замовлення, що може бути виконаний на підприємстві, та визначити плановий прибуток від виконання замовлення. План діяльності цього підрозділу розробляють за основними напрямками планування вiдповiдно до функцiональної спрямованостi планових розрахункiв на пiдприємствi. Розрахунки базуються на теоретичних знаннях, що отримані студентом під час відвідування лекцій, а також під час самостійного вивчення рекомендованої літератури [ 1, 2, 3, 5 ].

Плановим періодом для якого здійснюють розрахунки у курсовій роботі є перший квартал того року, у який згідно з графіком учбового процесу передбачено розпочати виконання курсової роботи з дисципліни «Планування і контроль на підприємстві» (перший квартал року, у якому проведено установчу лекцію).

Вихідні данні, які необхідні для проведення відповідних розрахунків беруться на підставі індивідуального завдання, що видається студенту кафедрою, та результатів розрахунків, які студент самостійно здійснив вже під час виконання курсової роботи. Це дозволяє студентові більш наочно усвідомити існуючий тісний взаємозв’язок планів різної функціональної спрямованості в рамках створення комплексу планових документів, що регламентують майбутню діяльність підрозділу (підприємства) та формують відповідну систему показників діяльності даного підрозділу.

Для полегшення проведення розрахунків у кожному з розділів плану приведені:

- питання, що визначають послідовність і кінцеву мету розрахунків, які передбачені в цьому розділі;

- стислі методичні рекомендації до виконання необхідних планових розрахунків;

- зразки таблиць, які доцільно використати для представлення послідовності проведених розрахунків і приведення отриманих при цьому результатів в зручній для обгрунтування наступних планових розрахунків табличній формі.

При виконанні планових розрахунків у курсовій роботі виходять з того, що:

- підрозділ працює п’ять днів на тиждень;

- нормативна тривалість робочого часу згідно з нормативними документами, існуючими станом на 2011рік, складає 40 годин на тиждень. Якщо на момент виконання курсової роботи встановлена законодавством тривалість робочого тижня буде змінена, то це необхідно врахувати.

Таким чином частина загальних вихідних даних, наприклад, номінальній (режимний) фонд часу роботи обладнання та працівників, буде щороку змінюватись і при визначенні цих даних студент повинен виходити з конкретних умов господарювання у означеному році. Для визначення цих показників студент повинен виконати самостійно розрахунок балансу робочого часу. При цьому він повинен виходити з положень діючого на момент виконання курсової роботи Кодексу законів про працю, або скористатись результатами відповідних розрахунків, що наводяться у спеціальних фахових виданнях. В останньому випадку він повинен зробити відповідне посилання на джерело з якого отримана ця інформація, яке оформляється у прийнятому порядку.

 

2.2. Планування збуту і виробництва продукції.

 

В умовах ринкової економіки зростає мотивація керівництва підприємств до формування завдань, які стоять перед підприємствами та їх підрозділами, виходячи, насамперед, не з існуючих можливостей підприємств (наявність відповідних основних фондів, робочої сили, що за професійною структурою та кваліфікаційним рівнем відповідає потребам виробництва, існування відповідних технологій і т. ін.), а з потреб споживачів продукції або послуг. Тому планування збуту у сучасних умовах господарювання базується саме на маркетінговому підході. У курсовій роботі виходимо з того, що попит на продукцію підрозділу формується з двох джерел.

По-перше, за рахунок заказів інших підрозділів підприємства. Цей попит достатньо прогнозований, що спрощує процес планування діяльності на більш тривалу перспективу та обумовлює наявність залишків відповідної готової та незавешеної продукції на початок планового періоду за рахунок формування планыв виробництва таким чином, що виникають залишки цієї продукції на кінець планового періоду.

По-друге, це пошук і виконання замовлень сторонніх організацій у відповідності до потреб ринку.

Обсяг попиту за обома видами продукції визначаються відповідно до завдання.

Під час виконання цього розділу курсової роботи необхідно визначити наступні показники.

1. Виручку від реалізації продукції без урахування податку на додану вартість (ПДВ).

2. Суму ПДВ.

3. Виручку від реалізації з ПДВ.

4. Виробничу програму у натуральних одиницях виміру за видами продукції.

5. Виробничу програму у вартісних одиницях виміру (товарну продукцію).

При визначенні означених показників при необхідності виконують додаткові розрахунки.

Для визначення планового обсягу збуту продукції у вартісних одиницях виміру (без ПДВ), розміру податку на додану вартість та обсяг збуту із урахуванням розміру ПДВ у курсовій роботі рекомендовано діяти за алгоритмом наведеним у таблиці 2.1. виходячи з таких вихідних даних:

- очікуваний обсяг збуту у натуральних одиницях виміру (див. завдання);

- ціна одиниці виробу без ПДВ, грн. (див. завдання);

- ставка ПДВ, % (див. завдання).

Таблиця 2.1 - План збуту (реалізації) продукції в першему кварталі

Найменування продукції	Обсяг збуту, од.	Ціна 1 виробу без ПДВ, грн.	Виручка від реалізації без ПДВ, тис. грн.	Сума ПДВ, тис. грн.	Виручка з ПДВ, тис. грн
Виріб «А»
Виріб «З»
Разом	х Величину запасу готової продукції на кінець кварталу розрахуємояк: НРПкі = РПі*tзбер.і/ДКВ де Дкв - кількість днів у кварталі (90 днів); РПі - обсяг продажу і-го виду виробу, од.; tзбер.і - середній строк зберігання і-го виду виробу на складі, дні	х

 

Для визначення завдань виробничої програми (ВП) у натуральних і вартісних одиницях виміру у курсовій роботі рекомендовано діяти за алгоритмом наведеним у таблиці 2.2., виходячи з того, що обсяг збуту, виробнича програма та залишки готової продукції пов’язані між собою залежністю відповідно до формули 2.1.

ВП = РП - ЗГПп + ЗГПк (2.1.)

де ВП - товарна (готова до реалізації) продукція, яку планується виробити, од.;

ЗГПп - залишки нереалізованої готової (товарної) продукції на початок планового періоду (див. завдання), од.;

ЗГПк залишки нереалізованої готової (товарної) продукції на кінець планового періоду (див. завдання), од.

Розрахунки зводимо до таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Виробнича програма на перший квартал

Найменування продукції	План збуту, од.	Запаси готової продукції, од.	Обсяг ВП , од.	Ціна 1 виробу (без ПДВ), грн.	Обсяг ВП, тис. грн.
на початок кварталу	на кінець кварталу
Виріб «А»
Виріб «З»
Разом	х	х	х	х	х

Крім обсягів збуту та готової продукції діяльність підприємств характеризує й такий показник як валова продукція. Вона враховує обсяги роботи підприємства, що не мають ще завершеного вигляду продукції (товару) і поки що матеріалізовані у так званому незавершеному виробництві. Валова продукція (ВалП) крім товарної (готової) продукції (ТП) враховує залишки незавершеного виробництва ( ЗНВ) на кінець і початок планового або звітного періоду (див. ф. 2.2.)

ВалП = ТП + ЗНВк – ЗНВп (2.2.)

де ЗНВп - залишки незавершеного виробництва на початок планового періоду.

ЗНВк - залишки незавершеного виробництва кінець планового періоду.

Для визначення планового обсягу валової продукції у вартісних одиницях виміру у курсовій роботі рекомендовано діяти за алгоритмом наведеним у таблиці 2.4. виходячи з таких вихідних даних:

- ціна одиниці виробу без податку на додану вартість ( ПДВ ), грн. (див. завдання);

- запас незавершеного виробництва на початок планового періоду (див. завдання), од;

- запас незавершеного виробництва на кінець планового періоду в натуральних одиницях виміру (для його визначення необхідно провести додаткові розрахунки відповідно до табл. 2.3.).

Запас незавершеного виробництва на кінець планового періоду може бути спланований за різними формулами. В курсовій роботі його розрахунок здійснюється за формулою 2.3. При цьому у курсовій роботі приймаємо, що залишки незавершеного виробництва по запчастинам «З» у зв’язку з необхідністю виконання замовлення вже у 1-му кварталі будуть відсутні, а тому і розрахунок незавершеного виробництва на кінець кварталу у натуральних одиницях виміру не проводимо, у відповідній графі табл. 2.3. та 2.4. ставим прочерк.

Таблиця 2.3 - Розрахунок обсягів незавершеного виробництва на

кінець кварталу у натуральних одиницях виміру.

Найменування виробу	Виріб «А»	Виріб «З»
Тривалість виробничого циклу, дні.
Коефіцієнт готовності продукції.
Тривалість періоду, дні
Запас незавершеного виробництва на кiнець кварталу, шт.

 

ЗНВк =(ТП*tц*k): Д (2.3.)

де – tц - тривалість виробничого циклу (див. завдання), дні.

K - коефіцієнт готовності продукції (див. завдання);

Д - тривалість періоду, що приймають в розрахунках, дні.

Таблиця 2.4 – Розрахунок валової продукція у плановому періоді

Продукція	Виробнича програма, од.	Запас незавершеного виробництва, од.	Валова продукція, од.	Ціна одиниці продукції без ПДВ, грн.	Обсяг валової продукції, тис. грн
на кінець кварталу	на початок кварталу
Виріб «А»
Виріб «З»
Разом	х				х

2.3. Планування забезпеченостівиробничої програмипотужністю

 

Встановлений плановий обсяг виробничої програми повинен бути перевірений з точки зору достатності існуючих потужностей діючого обладнання для виконання встановлених завдань з виготовлення виробів «А» і «З».

Обгрунтування забезпеченостівиробничої програмипотужністю у курсовій роботі рекомендується виконувати у такій послідовності.

На підставі вихідних даних (див. завдання) і результатів попередньо виконаних самостійно розрахунків (розділ 2.1.) визначають такі показники, як:

1. Трудомісткість виробничої програми.

Розрахунки проводимо у відповідності до таблиці 2.5.

Розрахуки ведемо базуючись на нормах часу, що встановлені на обробку запасних частин «З» і деталей «А» на кожному виді обладнання (див. завдання). Таким чином отримуємо нормативну трудомісткість робіт. При цьому виходимо з того, що на даному виробництві при обробці виробів «А» і «З» на кожному виді обладнання у їх виготовленні приймає участь один верстат на якому відповідну операцію виконує один робітник-верстатник.

Таблиця 2.5 - Розрахунок нормативної трудомісткості виготовлення кожного з виробів «А» і «З» та виробничої програми за групами устаткування та в цілому по підрозділу

Найменування виробу

Кількість виробів, од.

Трудоміст- кість

Норми часу на обробку одиниці продукції (нормо- годин) та виконання ВП (т. нормо-годин) за видами устаткування (І-ІV) згідно діючих норм часу.

І

II

III

IV

1-го виробу

ВП

1-го виробу

ВП

1-го виробу

ВП

1-го виробу

ВП

ВП, т. нормо -годин

1-го виробу, нормо- годин

«А»

«В»

Разом

х

х

х

х

х

х

 

2. Ефективний фонд часу (можливий час роботи) одного верстата за видами устаткування у плановому періоді

Розрахунок ефективного фонду часу (часу фактичної роботи) обладнання, що очікується в плановому періоді, як і розрахунок ефективного (корисного) фонду часу (часу фактичної роботи) одного працівника, інформація про який буде необхідна при виконанні розрахунків до підрозділу 2.4. даної курсової роботи, базується на визначенні балансу робочого часу, що матиме місце на підприємстві в плановому періоді. Тому виконаємо розрахунок балансу робочого часу одного середньооблікового робітника на плановий період (див. табл. 2.6.). Надалі використаємо отриману під час розрахунків інформацію при виникненні необхідності в цьому.

Розрахунок рекомендується виконувати у такій послідовності.

По-перше, визначаємо календарній фонд часу роботи підприємства у днях виходячи з тривалості планового періоду.

По-друге, визначаємо номінальний (режимний) фонд часу у днях виходячи з режиму роботи підприємства, який оговорено у рекомендаціях до виконання розрахункової частини курсової роботи (див. підрозділ 2.1.).

Даний показник визначають шляхом зменшення кількості днів у плановому періоді на кількість святкових і вихідних днів, що припадають на нього.

Надалі визначаємо очікувані неявки на роботу робітника у днях відповідно до завдання. Після цього можна визначати корисний фонд часу у годинах у послідовності, що наведена в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6. Баланс робочого часу одного середньооблікового робітника на плановий період

Показники	за рік	у т. ч. по кварталах
І	II	III	IV
1. Календарний фонд робочого часу, дні			х	х	х
2. Вихідні та святкові дні	Х		х	х	х
3. Номінальний (режимний) фонд робочого часу , дні	Х		х	х	х
Продовження табл. 2.6.
4. Неявки на роботу, дні	Х		х	х	х
у т. ч.:
- чергові та додаткові відпустки	Х		х	х	х
- відпустки на навчання	Х		х	х	х
- відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами	Х		х	х	х
- по хворобі	Х		х	х	х
- з дозволу адмінiстрацiї ністрації	Х		х	х	х
5. Явочний фонд часу, дні	Х		х	х	х
6. Нормативна тривалість робочого дня, год. (Тзм)	Х		х	х	х
7. Втрати часу в зв'язку із скорочен. робочого дня, год. (Твтр )	Х		х	х	х
8. Розрахункова тривалість робочого дня, год. (Тр)	Х		х	х	х
9. Корисний фонд робочого часу одного середньооблікового робітника, год./зміну.	х		х	х	х
10. Корисний фонд робочого часу одного робітника за плановий період, год.	х		х	х	х

 

Для визначення ефективного часу роботи обладнання попередньо необхідно визначити номінальний (режимний) фонд часу у годинах для. Його визначають як добуток кількості робочих днів на нормативну тривалість робочого дня згідно діючого законодавства (див. підрозділ 2.1.). При цьому отриманий результат коригують на втрати часу від скорочення змін у передсвяткоі дні. Отриманий результат відповідає максимальній кількості годин, під час яких обладнання може (теоретично) працювати в плановому періоді.

Оскільки під час роботи обладнання потребує відповідного технічного обслуговування та проведення ремонтних робіт для визначення ефективного фонду часу роботи обладнання необхідно отриманий номінальний (режимний) фонд часу у годинах скоригувати на витрати часу на ремонти і технічне обслуговування обладнання.

У загальному випадку ефективний фонд часу роботи устаткування у годинах (Теф), що може бути використан для виготовлення запланованих обсягів продукції визначають базуючись на формулах 2.4 та 2.5.

 

Треж = Ксм* (Тсм.*Тдн.р. -Тпрпр.* tскор) (2.4)

 

Тэф=Треж *(1- (р/100). (2.5)

де, Треж. – режимний (номінальний) фонд часу роботи устаткування в плановому періоді, год;

р – втрати часу на ремонт обладнання і його зупинки з технологічних причин, % від Ткал (Треж);

Кзм. – коефіцієнт змінності;

Тзм – тривалість зміни, год.;

Тдн.р. — кількість робочих днів в плановому періоді;

Тпр.пр. — кількість робочих передпразднічних днів в плановому періоді, що мають скорочену тривалість;

tскор - кількість неробочих годин в скорочені передпразднічні дні (прийняти згідно положень діючого на момент виконання курсової роботи законодавства).

Для визначення планового розміру ефективного фонду часу верстатів у курсовій роботі рекомендовано діяти за алгоритмом наведеним у таблиці 2.7. виходячи з таких вихідних даних:

- кількості верстатів даного виду (див. завдання);

- прийнятої кількості змін роботи верстатів (встановлюється завданням, але може при необхідності у визначених завданням межах корегуватись);

- часу, що припадає на втрати часу у зв’язку з проведенням ремонту устаткування та технологічні простої обладнання (визначають за даними завдання, де приведена питома вага цих втрат часу у відсотках до режимного фонду часу.

 

Таблиця 2.7 – Розрахунок можливого фонд часу роботи обладнання в плановому періоді за його видами

Група устаткування	Кількість верстатів, од.	Кількiсть змін, од.	Режимний фонд часу верстатів при роботі у одну зміну, годин / квартал.	Час на ремонт і технологічні перерви при роботі у одну зміну, год	Теф при роботі у одну зміну, годин	Теф при прийнятій кількості змін, годин.
І
ІІ
ІІІ
IV
Разом	х	х	х	х		х

 

3. Достатність пропускної спроможності устаткування (за видами устаткування) для забезпечення виконання плану.

Достатність пропускної спроможності устаткування може бути встановлено під час порівняння можливих та необхідних обсягів виробництва обладнанням, що існує на підприємстві. У курсовій роботі доречно обгрунтувати достатність потужності обладнання для виконання планового завдання виробничої програми з виробництва виробів «А» та «З», порівнюючи тудомісткість їх виготовлення можливий фонд часу роботи устаткування при обраній кількості змін. Для цього порівнюють дані графи 7 таблиці 2.7. та трудомісткість виробничої програми. При цьому слід враховувати, що оплата праці робітників-верстатників знаходиться в прямій залежності від рівня виконання ними норм , що призводить до того, що на практиці фактично робітники-верстатники перевиконують планові нормовані завдання. Тому цей чинник повинен бути врахований студентами під час формування висновків стосовно достатності операційної потужності існуючого обладнання для виконання запланованої виробничої програми. (див. графу 4 табл. 2.8.).

Враховуючи, що у виробничому процесі при виконанні виробничої програми задіяні декілька видів обладнання порівняння необхідно проводити по кожному з них. На підставі порівняння необхідно зробити висновок про достатність операційної потужності даного виду обладнання для виконання виробничої програми. Даний висновок може бути представлений у табличній формі (див. табл. 2.8.).

Данні графи 2 табл. 2.8. визначають за попередніми розрахунками.

Таблиця 2.8 - Висновки про достатність операційної потужності для виконання виробничої програми за видами обладнання.

Група устаткування	Трудомісткість ВП за діючими нормами, нормо-год.	Середній коефіцієнт виконання норм*.	Трудомісткість ВП з урахуванням коефіцієнта виконання норм, нормо-год.	Теф обладнання при прийнятій кількості змін, годин.	Висновок**
І   ІІ
ІІ
ІІІ
IV
Разом		х			х

* Середній коефіцієнт виконання норм прийняти в курсовій роботі згідно з індивідуальним завданням.

** «Достатньо» або «Недостатньо».

В межах курсової роботи її керівник може поставити перед студентом завдання розробити заходи щодо безумовного виконання завдань попередньо запланованої виробничої програми (див. завдання). У цьому випадку студентові необхідно самостійно запропонувати і обгрунтувати їх. Потреба в цьому виникає, якщо має місце негативний висновок про достатність операційної потужності обладнання по одному або декількох видах обладнання. Якщо таке завдання не стоїть, а в курсовій роботі має місце висновок про недостатність операційної потужності обладнання, то студент повинен самостійно визначитись з можливими обсягами виробництва в цілому по підрозділу виходячи з існуючих можливостей і орієнтуватись на них у своїх подальших розрахунках. У цьому випадку необхідно внести відповідні корективи у обсяги виробничої програми у натуральних і вартісних одиницях виміру, визначити нову трудомісткість виробничої програми та обсяги збуту. Даний факт засвідчується наступним записом: «Приймаємо для подальших розрахунків наступні данні (див. табл. 2.9. та 2.10.)». Для спрощення розрахунків при необхідності скорочення обсягів виробництва у курсовій роботі прийняти, що скорочується виробництво лише продукції «З». При цьому, якщо недостатньо потужності для виконання завдань виробничої програми по одному з видів обладнання, то приймаємо в курсовій роботі, що саме потужність цього виду обладнання буде визначати можливий випуск продукції. Якщо операційної потужності недостатньо по кільком видам обладнання то нові показники (обсяг виробництва у натуральних і вартісних одиницях виміру та інші) визначають за пропускною спроможністю того виду обладнання, де має місце найнижчий рівень забезпеченості виробничої програми операційною потужністю.

Якщо операційної потужності достатньо у таблицях 2.9. і 2.10. попередні і прийняті обсяги виробництва будуть співпадати, а трудомісткість та обсяг збуту будуть відповідати попереднім розрахункам.

Таблиця 2.9. Прийнятий обсяг виробничої програми з продукції «З», її трудомісткість та прийнятий обсяг збуту

Плановий обсяг виробничої програми за видами обладнання, од.	Трудомісткість прийнятої ВП за діючими нормами з урахуванням рівня продуктивності праці за видами робіт або продукції, тис. нормо-год.	Теф за видами обладнання, що може бути використано на виготовлення продукції «З» при прийнятій кількості змін, годин.	Прийнятий обсяг збуту, од.
Попередній	Прийнятий з урахуванням існуючих потужностей
1=
2=
3=
4=

Значення показників графи 4 табл. 2.9. визначають як різницю між даними графи 5 табл. 2.8. та трудомісткістю виконання ВП з виробництва виробів «А» (див. табл. 2.5.), що скоригована на рівень виконання норм. Якщо у табл. 2.9 данні графи 4 перевищують відповідні данні графи 3, то це свідчить про те, що прийнятий обсяг виробництва виробів «З» забезпечений операційною потужністю.

Якщо операційної потужності недостатньо, то відповідно до нового обсягу виробництва необхідно визначити і нове значення вартості виробленої готової продукції (ТПн)

 

ТПн =

 

Надалі визначимо планової трудомісткість остаточної виробничої програми за видами обладнання з урахуванням норм продуктивності праці та скоригованого обсягу виробництва (див. табл. 2.10.)

 

Таблиця 2.10. Планова трудомісткість виробничої програми за видами обладнання з урахуванням скоригованого обсягу виробництва та з урахуванням норм продуктивності праці та, тис. годин.

Види устаткування	«А»	«З»	Разом
І ІІ
ІІ
ІІІ
IV
Разом
Довідково
Разом нормативна трудомісткість

 

У курсовій роботі дані графи 3 табл. 2.10 визначають за даними графи 3 табл. 2.9. Дані графи 2 табл. 2.10 визначають за даними табл. 2.5., які коригуються на очікуваний рівень продуктивності праці.

 

2.4. Планування витрат на матеріали та електроенергію, що використовують на технологічні потреби

У рамках виконання підрозділу 2.4. курсової роботи для спрощення розрахунків виходимо з того, що:

- витрати на паливо у підрозділі відсутні у зв’язку з відсутністю власного автотранспорту та технологічних процесів, де б воно використовувалось;

- потужність електродвигунів на верстатах за видами технологічного обладнання умовно приймаємо однаковою (див. завдання);

- витрати, які не були визначені під час подальших розрахунків (розрахунок витрат на матеріали та електроенергію, що використовують на технологічні потреби) будуть враховані в інших операційних витратах.

 

2.4.1. Планування витрат на електроенергію на технологічні потреби

 

Основним споживачем електричної енергії на дільниці є устаткування, що функціонує в процесі виконання виробничого завдання, яке доведено підрозділу. Ці витрати електричної енергії відносяться до так званих технологічних потреб, що мають безпосереднє відношення до виробничого процесу, і входять до так званої виробничої собівартості. Інші витрати на електричну енергію в залежності від місця їх виникнення та цілей використання відносяться на інші статті, наприклад, витрати на збут або загальногосподарські витрати.

Для визначення планового обсягу витрат на електричну енергію, що використовують для технологічних потреб даного структурного підрозділу підприємства, у натуральних і вартісних одиницях виміру, в курсовій роботі рекомендовано діяти за алгоритмом наведеним у таблиці 2.11.

Розрахунки проводимо виходячи з таких вихідних даних:

- середньої потужності електродвигунів технологічного обладнання, кВт-год/верстато-годину (див. завдання);

- вартісті однієї спожитої кВт-години, грн. (див. завдання);

- трудомісткості робіт у верстато-годинах з урахувнням продуктивності праці (див. попередні розрахунки, що наведені у табл. 2.10.);

- питомої ваги втрат електроенергії у % (див. завдання).

Таблиця 2. 11 – Розрахунок вартості електроенергії на технологічні потреби

 

Показники	Од. вимiру	Виріб «А»	Виріб «З»
1. Середня потужність електродвигунів технологічного обладнання	кВт-год.
2. Очікувана тривалість роботи устаткування у першому кварталі з урахуванням продуктивності праці	год.
3. Коефіцієнт, що враховує втрати електроенергії	-
4. Питомі витрати електроенергії з урахуванням її нормативних втрат	кВт-год/од.
5. Вартість 1 кВт-год. електроенергії	грн..
6. Вартість спожитої на виготовлення одиниці продукції електроенергії	грн.
7. Кількість спожитої електроенергії в розрахунку на ВП	тис. кВт-год
8.Вартість спожитої електроенергії в розрахунку на ВП	тис. грн.
9. Вартість спожитої електроенергії в розрахунку на ВП	тис. грн.

 

2.4.2.Планування витрат на матеріали, що використовують на технологічні потреби

Металл з якого виготовляють вироби «А» та запчастини «З» за умовами курсової роботи є основною складовою витрат за статтею виробничої собівартості «Матеріали». Він відноситься до так званих основних матеріалів, що формують левову частку витрат на матеріали, які використовують на технологічні потреби. Зазвичай витрати на основні матеріали планують методом прямого розрахунку як добуток вартості питомих витрат матеріалу на кількість продукції.

Крім них до витрат, що формують витрати за статтею виробничої собівартості «Матеріали», відносять вартість комплектуючих, що використовують під час виготовлення продукції, якщо таке має місце, та так звані допоміжні матеріали. Обсяг витрат на матеріали зменшується, якщо мають місце так звані зворотні відходи. Під зворотними відходами у даному випадку розуміють доходи, які отримує підприємство від реалізації відходів матеріалів, що виникають під час виробництва даної продукції.

У курсовій роботі для визначення планового обсягу витрат на матеріали, що використовують для виконання виробничої програми з метою спрощення розрахунків рекомендовано діяти за алгоритмом наведеним у таблиці 2.12. виходячи з таких вихідних даних:

- обсяг виготовлення продукції за видами у натуральних одиницях виміру (див. попередні розрахунки, що наведені у табл. 2.9.);

- питомі витрати основного матеріалу у розрахунку на один вироб відповідного виду (див. завдання);

- витрати на інші матеріали і комплектуючі з урахуванням зворотних відходів, що встановлені у відсотках до вартості основних матеріалів, (див. завдання).

Розрахунки витрат на матеріали, що використовують на технологічні потреби заносимо до табл. 2.12.

Таблиця 2.12 - Розрахунок вартості основних й допоміжних матеріалів

 

Показники	Од. виміру	Виріб «А»	Виріб «З»
1. Виробнича програма, од.	од.
2. Норма витрат основного матеріалу на виріб	кг/од.
3. Ціна 1 кг основного матеріалу	грн.
4. Витрати на основні матеріали у розрахунку на одиницю продукції	грн.
5. Витрати на інші матеріали і комплектуючі з урахуванням зворотних відходів	%
Продовження табл. 2.12.
6. Вартість інших матеріалів і комплектуючих з урахуванням зворотних відходів у розрахунку на одиницю продукції	грн.
7. Витрати на матеріали в розрахунку на одиницю продукції	грн.
8. Витрати на матеріали у розрахунку на ВП за видами продукції	тис. грн.
9. Витрати на матеріали в цілому	тис. грн.

 

 

2.5. План з праці та її оплати

 

Метою планування показників з праці та її оплати є визначення оптимальної чисельності персоналу, що необхідна для здійснення ефективної господарської діяльності, та витрат на оплату праці цього персоналу.

Під час розробки плану з праці вирішуються такі основні завдання.

1. Аналіз досягнутого рівня продуктивності праці з метою його підвищення в плановому році за рахунок використання виявлених під час аналізу попередньої діяльності резервів росту та впровадження в виробництво передових технологій.

2. Визначення загальної чисельності персоналу, що необхідна у плановому періоді, а також наявність додаткової потреби в ньому або, навпаки, його надмірну чисельність. При чому потреба у персоналі визначається з урахуванням його професійно-кваліфікаційного складу.

3. Планування подальших шляхів забезпечення збалансованості трудових ресурсів як за кількістю, так і з урахуванням необхідного його професійно-кваліфікаційного складу.

4. Визначення витрат на оплату праці персонала в плановому періоді.

5. Розробка пропозицій щодо вдосконалення системи матеріального заохочення працівників в досягненні більш високих результатів їх виробничої діяльності;

6. Визначення очікуваного рівня продуктивності праці одного працівника та забезпечення необхідного співвідношення її темпів росту з темпами росту середньої заробітної плати.

В курсовій роботі у зв’язку з обмеженістю часу розглядаються лише частина з наведених питань, а саме визначають.

1. Необхідну кількість робітників для виконання виробничої програми з урахуванням замовлення та забезпечення роботи підрозділу (кількість промислово-виробничого персоналу (ПВП) .

Результати розрахунків заносимо до таблиці 2.13. При цьому визначають наступне.

- необхідну кількість робітників на нормованих роботах для виконання замовлення (кількість робітників – відрядників).

Необхідну планову кількість робітників – відрядників (верстатників) визначають за формулою 2.8.

 

Чв = ТрВП /(Теф *Кв.н.) (2.8.)

 

де Чв - планова середньооблікова чисельність робітників – відрядників, чол.;

Теф – ефективний (корисний) фонд часу одного робітника на даному підприємстві, що очікується у плановому році (див. попередні розрахунки - табл. 2.6), год.;

Кв.н. – прийнятий у розрахунках коефіцієнт виконання норм, що встановлюють на підставі очікуваного рівня виконання норм виробітку (див. завдання);

ТрВП – нормативна трудомісткість обсягу робіт, що необхідно виконати (див. попередні розрахунки).

- необхідну кількість робітників-погодинників для виконання ненормованих робіт із забезпечення діяльності підрозділу в цілому

У курсовій роботі до цієї групи робітників відносять робітників –ремонтників обладнання та робітників, які зайняті прибиранням виробничих приміщень).

Необхідну планову кількість робітників – погодинників, що займаються ремонтом і обслуговуванням обладнання визначають за формулою 2.9.

 

Чрем = Nр.скл. / Н обс. рем. (2.9.)

 

де Чрем - планова кількість робітників–ремонтників, чол.;

Nр.скл – обсяг ремонтних робіт в умовних одиницях ремонтної складності, од. (див. завдання);

Нобс. рем. – норма обслуговування обладнання на одного робітника-ремонтника в умовних одиницях ремонтної складності, од. (див. завдання).

Необхідну планову кількість робітників – погодинників, що займаються прибиранням виробничих приміщень визначають за формулою 2.10.

 

Чприб = Sприм. / Н приб (2.10.)

 

де Чприб - планова кількість робітників, що зайняті прибиранням виробничих приміщень, чол.;

Sприм. – обсяг робіт з прибирання (площа, що підлягає прибиранню, м2 -див. завдання);

Нприб. – норма прибирання на у розрахунку на одного прибиральника, м2, (див. завдання).

- необхідна кількість інших працівників, що зазвичай знаходяться на посадових окладах та забезпечують загальне керівництво діяльністю підрозділу в цілому.

Необхідну планову кількість інших працівників в курсовій роботі визначають за даними завдання без деталізації розрахунків за окремими категоріями інших працівників.

Таблиця 2.13 - Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу (ПВП) підрозділу*

Показники	Од. виміру	І квартал планового року
1. Трудомісткість ВП підрозділу з урахуванням очікуваного рівня виконання норм виробітку	тис. нормо- годин
2. Корисний фонд робочого часу 1-го працівника.	годин
3. Кількість робітників-відрядників.	чол.
4. Обсяг ремонтних робіт у умовних одиницях ремонтної складності	од.
5. Норма обслуговування обладнання на одного робітника-ремонтника в умовних одиницях ремонтної складності	од. р.с.
6. Кількість робітників-ремонтників	чол.
7. Обсяг робіт з прибирання	кв.м.
8. Норма прибирання на одного робітника-прибиральника	кв.м.
9. Кількість прибиральників	чол.
10. Кількість інших працівників	чол.
11 Кількість ПВП, всього.	чол.

 

* Чисельність в курсовій роботі округляти до цілого числа

 

2. Витрати на оплату праці,що пов’язані з виконанням замовлення

При визначенні витрат на оплату праці окремо визначають фонди оплати праці відрядників, погодинників та іншого персоналу, що отримує заробітну плату у вигляді посадових окладів.

При цьому необхідно чітко уявляти складові фонду заробітної плати. З цією метою у курсовій роботі рекомендовано звернути увагу на інформацію, що викладена на рис. 2.1.

Як ми бачимо з наведеної на рис.2.1. інформації до фонду оплати праці входить значний перелік виплат. В межах часу, що відводиться на курсову роботу, буде розраховуватись безпосередньо тільки частина з них. Методику розрахунку інших виплат студенту необхідно освоїти самостійно під час вивчення рекомендованої спеціальної літератури, а при необхідності і додаткових джерел.

Місячний фонд оплати праці	Денний фонд оплати праці	Годинний фонд оплати праці	Фонд оплати праці відрядників
Фонд оплати праці погодинників
Доплати за роботу в нічний час
Доплати за роботу в святкові дні
Доплати за виконання функцій бригадира
Оплата за навчання учнів
Доплати підліткам
Доплати матерям, які годують немовлят
Оплата основних і додаткових відпусток
Оплата днів виконання державних обов'язків
Винагорода за вислугу років
Вихідна допомога

 

Рис. 2.1. - Склад фонду оплати праці

 

У курсовій роботі розраховують насамперед наступні виплати, що входять до фонду оплати праці:

 

- прямий фонд заробітної плати робітників-відрядників.

Його розрахунок ведуть за алгоритмом, що наведено у таблиці 2.14. Як ми бачимо для виконання розрахунку прямого фонду заробітної плати робітників-відрядників необхідно попередньо визначити розцінки на запасні частини «З», що заплановані до виробництва даним підрозділом підприємства в межах виконання завдання підприємств міського електричного транспорту, і виробів «А», які виробляють для власних потреб. Результати розрахунків заносимо до таблиці 2.14.

При цьому розцінка визначається виходячи з :

А) нормативної трудомісткості виготовлення одиниці відповідної продукції, що була визначена у попередніх розрахунках (див. табл. 2.5.), нормо-годин;

Б) годинної тарифної ставки, яка відповідає саме рівню складності виготовлення конкретної продукції, що виконуватимуть робітники-відрядники, а не кваліфікаційному рівню (розряду) робітників-відрядників, які її виконують (див. завдання), грн.

 

Таблиця 2.14 - Розрахунок прямого фонду заробітної плати робітників-відрядників

Найменування виробу	Обсяг виробленої продукції, од.	Норма часу на одиницю продукції, год.	Тарифна ставка робіт, грн/год.	Розцінка, грн./ од. продукції*	Прямий фонд заробітної плати, тис. грн.**
«А»
«З»
Всього	х	х	х	х

 

* - розраховувати до третього знаку після коми;

* * - розраховувати до одного знаку після коми.

 

- прямий фонд заробітної плати робітників-ремонтників і робітників, що зайняті прибиранням виробничих приміщень підрозділу

Таблиця 2.15 - Розрахунок фонду прямої заробітної плати ремонтників і прибиральників за плановий період

 

Робітники-погодинники	Кількість робітників- погодинник, осіб	Корисний фонд робочого часу 1 робітника, годин (мiсяцiв)	Годинна (мiсячна) тарифна ставка, грн.	Фонд прямої заробітної плати, тис. грн.
Ремонтники
Прибиральники
Разом погодинники	х	х	х

Як ми бачимо з алгоритму розрахунку фонду прямої заробітної плати робітників-погодинників за плановий період він передбачає використання у розрахунках:

• для робітників- ремонтників

- чисельності робітників- ремонтників (див. попередні розрахунки),чол.;

- часу, коли робітник-ремонтник безпосередньо працював у плановому періоді (корисний фонд часу), що визначають за даними попередніх розрахунків, год.;

- годинної тарифної ставки, що відповідає визначеному кваліфікаційному рівню робітників-ремонтників (див. завдання);

• для робітників- прибиральників

- чисельності робітників, що зайняті прибиранням виробничих приміщень (див. попередні розрахунки),чол.;

- кількості місяців у плановому періоді;

- встановленого розміру оплати робітника, що зайнятий прибиранням виробничих приміщень за місяць (див. завдання), грн.

Розмір фонду прямої заробітної плати усіх робітників-погодинників визначається за плановий період (квартал) тис. грн.

- прямий фонд заробітної плати інших працівників

Для визначення прямого фонду заробітної плати інших працівників підрозділу у курсовій роботі рекомендовано скористатися даними завдання у відповідності до якого заповнюється таблиця 2.16.

Таблиця 2.16 - ФЗП інших працівників

Працівники	Фонд основної заробітної плати
Загальновиробничий персонал
Персонал, ФЗП якого відносять до загальногосподарських витрат
Персонал, який зайнятий збутом
Разом

 

 

- загальний фонд оплати праці, що враховують під час визначення собівартості замовлення

Визначення загального фонду заробітної плати (ФЗП) робітників підрозділу,що враховують під час визначення собівартості замовлення у курсовій роботі рекомендовано здійснювати у послідовності, що наведена в таблиці 2.17.

Таблиця 2.17 - Визначення ФЗП, що входить до операційних витрат підрозділу та відноситься до собівартість замовлення

Показники	Од. виміру	Вид продукції
«А»	«З»
Розцінка за одиницю продукції	грн.
Обсяг виробничої програми	од.
Витрати на оплату праці за розцінками	т. грн.
Інші виплати з ФОП робітникам відрядникам	т. грн.
Витрати на оплату праці робітникам відрядникам	т. грн.
Нормативна трудомісткісь ВП в цілому	т.нормо-годин
Нормативна трудомісткісь ВП за видами продукції	т.нормо-годин
Питома вага трудомісткісті виробництва виробів «З» в трудомісткісті усіх робіт*	%	х
Фонд основної заробітної плати робітників-погодинників	т. грн..
Інші виплати з ФОП робітникам-погодинникам	т. грн..
Витрати на оплату праці погодинникам	т. грн.
Фонд ЗП робітників-погодинників, що враховують при формуванні собівартості замовлення	т. грн.	х
Фонд основної заробітної плати інших-працівників	тис. грн.
Інші виплати з ФОП інших працівників робітникам-погодинникам	тис. грн.
Витрати на оплату праці іншим працівникам	т. грн.
Фонд заробітної плати інших-працівників, що враховують при формуванні собівартості замовлення	тис. грн.	х
Загальні витрати на оплату праці, що враховують при формуванні собівартості замовлення	тис. грн.	х
Загальні витрати на оплату праці по підрозділу, що враховують при формуванні собівартості	тис. грн.

* розрахувати до першого знака після коми.

 

При цьому приймаємо, що:

- усі виплати, які входять до фонду оплати праці (див. рис. 2.1.), але не визначалися безпосередньо при заповненні табл. 2.14-2.16., включені до «іншіх виплат з ФЗП» в табл. 2.17;

- перерозподіл фонду оплати праці робітників-погодинників, що виконують ненормовані роботи із забезпечення діяльності підрозділу в цілому ( у курсовій роботі це робітники–ремонтники обладнання і робітники, які зайняті прибиранням виробничих приміщень) та працівників, які забезпечують загальне керівництво організацію діяльності підрозділу в цілому (у курсовій роботі це «інші працівники» ) між видами продукції проводять пропорційно нормативній трудомісткості виробництва.

 

2.6. Розрахунок планової собівартості замовлення

Метою розробки плану із собівартості продукції у загальному випадку є визначення за допомогою техніко-економічних розрахунків економічно обґрунтованих загальних витрат на виробництво у плановому періоді. У нашому випадку – витрат на виконання замовлення підприємств міського електричного транспорту та загальних витрат підрозділу.

В процесі планування собівартості вирішується низка завдань, серед яких основними є: розрахунок вартості необхідних ресурсів; обчислення собівартості виробництва кожного виду продукції для подальшого визначення її рентабельності;визначення загальної величини витрат на виробництво запланованої кількості виробів.

Вихідними даними планування витрат є:

- планові обсяги виробництва продукції в натуральному та вартісному вимірі;

- норми витрат матеріальних ресурсів для виробництва продукції та розрахунок потреби в ресурсах в натуральному виразі;

- ціни на матеріально-технічні ресурси, необхідні для виробництва, та ціни на послуги виробничого характеру сторонніх організацій;

- норми затрат праці, розрахунки чисельності та кваліфікаційно-професійного складу робітників, умови оплати їхньої праці, що визначаються контрактом та колективними угодами;

- економічні нормативи: норми амортизаційних відрахувань, норми відрахувань на соціальні заходи, ставки податків та обов'язкових платежів, передбачених законодавством;

- плани організаційно-технічних заходів, економії матеріаль­них ресурсів, поліпшення використання праці.

У курсовій роботі студенту на підставі вихідних даних (див. завдання) і результатів попередніх розрахунків необхідно розрахуватитакі показники, що характеризують діяльність підрозділу:

1. Витрати на виробництво (виробничу собівартість) у плановому періоді в цілому по підрозділу.

2. Загальну суму витрат від операційної діяльності в цілому по підрозділу.

3. Витрати, що відносяться на виконання замовлення

Витрати на виробництво (виробничу собівартість) у плановому періоді в цілому по підрозділу.

Виробнича собівартість складається з витрат, що пов’язані безпосередньо з виробництвом:

- прямі матеріальні витрати – у курсовій роботі визначають на підставі попередніх розрахунків (див. підрозділ 2.4.);

- прямі витрати на оплату праці - у курсовій роботі визначають на підставі попередніх розрахунків (див. підрозділ 2.5.);

- інші прямі витрати - у курсовій роботі визначають на підставі даних завдання;

- загальновиробничі витрати - у курсовій роботі визначають на підставі даних завдання.

Встановлення розміру інших прямих витрат і загальновиробничих витрат на підставі завдання обумовлено значною кількістю статей витрат, які формують данні статті виробничої собівартості. Тому, не зважаючи на те, що студент у курсовій роботі не проводить розрахунки по кожному з видів цих витрат, він повинен знати перелік цих статей з яким може ознайомитись у рекомендованій літературі [3, 2].

Результати розрахунків окремих складових виробничої собівартості продукції підрозділу заносимо до таблиці 2.18.

Таблиця 2.18 - Розрахунок витрат підрозділу на виробництво

Перелік витрат	Сума, тис. грн.
1. Прямі матеріальні витрати
- витрати на матеріали для технологічних потреб
- витрати на електроенергію для технологічних потреб
2. Прямі витрати на оплату праці заробітна плата робітників, що може бути безпосередньо віднесена до конкретної продукції
3. Інші прямі витрати
4. Загальновиробничі витрати
5. Всього виробнича собівартість

 

Операційні витрати у плановому періоді в цілому по підрозділу.

При визначенні загальної суми витрат від операційної діяльності необхідно врахувати такі статті витрат, як «адміністративні витрати» й «витрати на збут» , які пов’язані з діяльністю підрозділу. До них входить значний перелік витрат, тому у зв’язку з обмеженнями щодо обсягу курсової роботи, ці статті витрат встановлюють за даними завдання. Не зважаючи на це студент повинен знати перелік витрат, що їх формують, з яким він може ознайомитись у рекомендованій літературі [3, 2].

Результати розрахунків операційних витрат підрозділу заносимо до таблиці 2.19.

При цьоу админістративні витрати і витрати на збут визначають відповідно до завдання.

Таблиця 2.19 - Розрахунок операційних витрат підрозділу

Перелік витрат	Сума, тис. грн.
1. Виробнича собівартість
2. Адміністративні витрати
3. Витрати на збут
4. Інші операційні витрати
5. Всього витрат.

 

Розрахунки витрат, що відносяться на виконання замовлення

У ку