Здавалка
Главная | Обратная связь

Тема: Особливості спадкування ознак, зчеплених із статтю



Лабораторна робота №6

Мета роботи:ознайомитися з особливостями проведення генетичного аналізу спадкування зчеплених із статтю ознак; оволодіти методикою визначення статевого хроматину людини; закріпити одержані знання під час розв’язування генетичних задач.

 

Матеріал та обладнання:мухи Normal і мутанти ліній white (білі очі) та Bar (смугоподібні очі); пробірки із середовищем; таблиці: « Статеві хромосоми», «Механізм визначення статі. Хромосомні комплекси людини», «Генний баланс статі». Дидактичні картки-схеми: «Успадкування обмеженого статтю забарвлення айширської худоби», «Схрещування чорної курки з рябим півнем», «Схрещування білоокої самки з червонооким самцем дрозофіли», «Схема довільного одержання бажаної статі в тутового шовкопряда».

 

Стать більшості організмів визначається поєднанням статевих хромосом, яке виникає в зиготі в процесі запліднення. При вивченні каріотипу статевих і соматичних клітин тварин було встановлено, що самці та самки розрізняються за набором статевих хромосом. Стать, яка має дві однакові статеві хромосоми, називається гомогаметною; стать, у якої статеві хромосоми різні, - гетерогаметною. При спадкуванні генів, розташованих в статевих хромосомах, спостерігається нерівномірний розподіл цих генів і відповідних ним фенотипових ознак між нащадками різних статей. Так, у нащадків жіночої статі немає генів, локалізованих в Y-хромосомі (голандричний характер успадкування - гени передаються тільки по чоловічій лінії), а до нащадків чоловічої статі потрапляють тільки материнські алелі генів, локалізованих у Х-хромосомі. Отже, гени локалізовані в Х-хромосомі, успадковуються зчеплено зі статтю. Зчеплене зі статтю спадкування відбувається хрест -навхрест (кріс-крос): сини успадковують ознаку матері, а дочки - ознаку батька. Для визначення, в якій хромосомі локалізований ген (в аутосомі чи в статевій хромосомі), проводять реципрокні (взаємні) схрещування. У кожному з цих схрещувань батьківські організми різної статі мають протилежні варіанти аналізованої ознаки. Наприклад, у дрозофіл схрещуються червоноокі самки з білоокими самцями та білоокі самки з червоноокими самцями. Якщо нащадки чоловічої статі матимуть ознаку, характерну для жіночої статі батьківського покоління, можна стверджувати, що відповідний ген локалізований у Х-хромосомі.

У природі існує три типи визначення статі: епігамний, прогамний і сингамний. У першому випадку стать визначається після запліднення, у другому – до запліднення, а в третьому – в момент запліднення. Прикладом епігамного визначення статі є запліднення у морського хробака боннелії, в якого дуже дрібні самці живуть в матці набагато більших за розмірами самок (рис. 1).

Рис. 1. - Епігамний тип детермінації статі у Bonellia viridis. а – самка довжиною близько 10 см з хоботком, здатним витягуватися до одного метра; б – самець (сильно збільшений порівняно з самкою); в – аналіз диференціювання Bonellia in vitro. Личинок Bonellia культивували в морській воді зі шматочками хоботка самки. Більшість особин стали самцями, тоді як в чистій морській воді личинок розвинулися переважно самки (Гершензон С. М., 1983).

Нестатева вільно плаваюча личинка боннелії при попаданні на хоботок самки перетворюється на самця під впливом виділених цим хоботком речовин, який мігрує надалі в статеві органи самки. Якщо ж личинка не зустрічає самку, то прикріплюється до дна і перетворюється на самку. У плазунів (крокодил, черепаха) стать нащадка визначається температурою, при якій відбувається формування зародка в яйці, заритому в піску. У рідкісних випадках епігамне визначення статі зустрічається у дводомних рослин. Так, у японської ариземи рослини, що виросли з великих бульб, формують жіночі квітки. З худеньких бульб розвиваються рослини, що формують чоловічі квітки.

У деяких черв'яків і коловерток спостерігається прогамне визначення статі. Самки відкладають незапліднені яйця двох сортів: великі, багаті на цитоплазму, та дрібні, відносно бідні нею. Після запліднення перші розвиваються у самок, другі – в самців (рис. 2).

Рис. 2. - Прогамний тип детермінації статі у коловерток. а – доросла самка, б – молода самка, в - самець. Самки зазвичай відкладають великі яйця (г), що партеногенетично (без запліднення) розвиваються у самок, але при зміні харчового режиму в цих самок з'являються дочки, котрі відкладають дрібні яйця (д), що партеногенетично розвиваються в гаплоїдних самців. Якщо самка, яка відкладає такі дрібні яйця, незабаром після вилуплення буде запліднена самцем, то запліднені яйця продовжать ріст, покриються товстою оболонкою (е), перезимують і навесні розвинуться в звичайну диплоїдну самку (С.М.Гершензон, 1983).

 

 

У більшості організмів стать визначається в момент запліднення – сингамно – та обумовлена присутністю в каріотипі статевих хромосом (табл.1). Гомогаметна стать продукує гамети з одним типом статевої хромосоми (зазвичай Х), гетерогаметна стать продукує гамети двох типів: з X та Y хромосомами). Гетерогаметність однієї статі та гомогаметність іншої у кожного виду тварин забезпечує рівну кількість нащадків жіночої і чоловічої статі, тобто в співвідношенні 1:1: ♀XX × ♂ XY

♂ ♀ X Y
X XX XY
1 : 1

Таблиця 1







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.