 |
|
Якщо зменшити кількість РЦ у 2 рази, то як це вплине на якість обслуговування споживачів?
Якщо зменшити кількість РЦ у 2 рази, то якими будуть затрати в цьому випадку?
Якщо наші постачальники підвищать точність терміну своїх поставок, то на скільки ми зможемо зменшити наші резервні запаси товару?
Якщо вартість мінімального замовлення підвищиться у 5 разів, то як це вплине на загальні продажі?
Якщо перейти від транспортування товару власними вантажними автомобілями до транспортування товару найманими вантажними автомобілями, то як зміняться загальні затрати?
Якщо перейти від транспортування товару власними вантажними автомобілями до транспортування товару найманими вантажними автомобілями, то як це вплине на якість обслуговування споживачів?
Що станеться, якщо перемістити точку передачі замовленого товару ближче до споживача або подалі від нього?
Заключним етапом моделювання управління логістичним ланцюгом постачань є реалізація проекту, яка неминуче приводить до ламання напрацьованої системи обслуговування споживачів. Як наслідок – втрачаються замовлення, відвантажується не та кількість товару, часто є дефіцит товару тощо.
Слід зазначити, що лише в рідких випадках діючий ланцюг постачань вдається повністю переробити за один раз.
В процесі оновлення логістичного ланцюга постачань важко переоцінити необхідність контролю системи. Механізми контролю повинні бути вмонтовані в саму систему і їх дієвість повинна бути в постійній увазі. Так завчасно складені плани дій допоможуть захистити підприємства у випадку можливої появи непередбачуваних ситуацій, для чого варто:
1. Скласти перелік потенційно неблагоприємних подій („ЯНБи – явища небажані„), котрі можуть відбутися в процесі діяльності ланцюга.
2. Розташувати ці події у відповідності з можливою почерговістю їх настання чи ймовірністю здійснення – сформувати „дерево існуючої дійсності” (ДІД).
3. Розпочавши з самих вагомих подій (знаходяться „в корені ДІДа”), уважно вивчіть як можна прискіпливо всі кроки та дії, котрі варто застосувати для недопущення даної проблеми, а потім всі дії, необхідні для виправлення проблеми, якщо вона все-таки виникне.
Більшість авторів книг щодо управління підприємством вважають, що головною проблемою функціонування підприємства є розміщення товарних запасів. В дійсності ж проблемою є правильність моделювання самого логістичного ланцюга постачань та системи управління ним, основою якого є планування виробництва, незалежно від місця розташування Виробничого Центру. Планування виробництва гарантує, що якщо виникне потреба в товарах, то вони будуть доступні. І тут основна роль відводиться інтеграції планування виробництва з плануванням розподілу вироблених товарів.
Організація єдиних підрозділів передбачає зосередження всіх логістичних функцій в одному підрозділі. З точки зору логіки, цей метод – найкращий, оскільки спрощується координація між транспортуванням, зберіганням, контролем товарних запасів, виробництвом та іншими функціями. Цей метод дуже добре себе зарекомендував в багатьох підприємствах. Завдяки зосередженні логістичної діяльності в одному підрозділі, логістика стає лінійною функцією.
Отже, моделювання логістичного ланцюга постачань – динамічний процес, оскільки рішення, що прийняті в даному періоді, пов’язані з рішеннями, котрі будуть прийняті в наступних періодах. Воно, на нашу думку, повинно грунтуватись на SWOT-аналізі, елементах ТОСу, потребах споживачів, а рішення подавати у вигляді сценаріїв розвитку підприємств.
Запитання до аудиторії: На Вашу думку, що означає термін „сценарій розвитку підприємства”?
Чи потрібен він?