Здавалка
Главная | Обратная связь

ШАРЛЬ ПЕРРО – КАЗКАР В ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ



СВІТ КАЗКИ ШАРЛЯ ПЕРРО

 

Світ Казки… Хто ж у ньому мешкає? Якими рисами, що дають право увійти в Казку, наділяє творець цього світу своїх героїв – принцес і принців, дроворубів і людожерів, балакучих котів і вовків?

Шарль Перро ввів у літературу героїв справжніх, яких насправді не буває.

Це одне з найвидатніших відкриттів, зроблених ним у світі Казки. Історії про сплячих красунь, малюсіньких та відважних синів, добрих падчериць і злих мачух розповідали не одне століття. Розповідали всі по-своєму.

Казки Шарля Перро відкрили справжній “казковий рух” у світовій літературі. У них з’явились продовжувачі й наслідувачі. І не лише книжкові. Спляча красуня танцювала в балеті. Попелюшка співала в опері.

А скільки героїв Шарля Перро розмовляли з кіно- та телеекранів?! Що ж, виходить, мав рацію старий казкар, коли писав, що «ці дрібнички – зовсім не дрібнички» і «заслуговують на те, щоб їх переповідали». Мабуть тому Перро, що народився в родині адвоката і здобув юридичну освіту, почав писати вірші і вигадувати незвичайні казки. І навіть ставши у 1671 році членом Французької Академії, продовжував творити “нові” казки – в порівнянні з античними сказаннями.

Найзнаменитіша збірка Шарля Перро – “Казки матінки Гусині, або Історії і казки давніх часів з повчаннями”. Читаючи їх, ніскілечки не сумніваєшся, що це казки Франції, причому Франції часів Людовіка ХІV. Адже Хлопчик-мізинчик, перемігши Людожера, влаштовується кур’єром при королівському дворі; сестри Попелюшки, збираючись на бал, одягаються точнісінько як манірні придворні дами Людовіка-“сонця”, а в “Сплячій красуні” засинають усі, крім короля – бо країну без короля неможливо було уявити навіть у казці.

Шарль Перро першим відчинив двері в літературу чарівній казці, став основоположником цього жанру. Всесвітня енциклопедія казок стверджує: «Це був найдобріший казкар в історії літератури. Він перший створив справжні дитячі казки — добрі та щасливі».

ШАРЛЬ ПЕРРО – КАЗКАР В ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ

В одному із найбільших і найкрасивіших міст у світі — Парижі (столиці Франції) — 12 січня 1628 року народилися близнюки.

Подружжя Перро вже виховувало четверо синів. Батько вирішив назвати їх на честь французьких королів — Шарлем та Франсуа. Та через півроку Франсуа помер.

Смерть одного з близнюків, навіть у ранньому дитинстві, стає глибокою травмою для іншого. Шарль ріс замкнутим, усього боявся, цурався людей. Та батько все-таки вирішив дати йому освіту, і 8-річний Шарль вступив до колежу Бове.

Навчання виявилося справжнім кошмаром. Учителі вважали хлопця ідіотом, а однолітки сторонилися. Зачіпати боялися, бо з ним навчалися старші брати. Зате діставалося його другові. Той був товстуном, з нього знущалися та глузували. Якось троє підлітків штовхнули хлопця в калюжу й почали бити. Шарль не витримав і кинувся на них. Він кусався, дряпався та видирав волосся. Хлопці розгубилися. Вони належали до найшляхетніших родин Франції і не звикли, аби їм давали таку відсіч.

Наступного ранку вперше за п’ять років Шарль у класі підняв руку. На подив учителя й однокласників він блискучою латиною відповів урок. І отримав найвищий бал. Перро осмілів настільки, що згодом навіть почав сперечатися з педагогом. А коли йому заборонили брати участь у диспутах, він разом із товаришем покинув колеж та продовжив навчатися самостійно.

Шарль успішно закінчив університет, став адвокатом. Та практикував недовго.

— Я б залюбки спалив усі судові справи, — говорив він. — Немає нічого кращого у світі, як зменшити кількість судових процесів.

Перро почав писати поеми. Деякі присвятив королеві. 25-річного юриста помітили при дворі, й міністр фінансів Нікола Фуке запросив Перро на роботу. Шарль збирав податки та писав вірші. 1653-го вони з’явилися друком. Він познайомився з політиками та письменниками, відвідував бали та світські салони. Писав легкі комедії, вірші і трагедії. Через декілька років він був уже відомим письменником.

Та згодом його покровитель потрапив у немилість. Фуке звинуватили у змові й засудили до довічного ув’язнення. Шарлеві вдалося втриматися при дворі. Він сподобався новому міністру Жану-Батісту Кольберу, і той зробив його своїм першим секретарем.

Кольбер чудово знав забаганки та слабинки свого монарха. Він створив спеціальне ”бюро”, яке мало прославляти Людовика XIV, а Шарля призначив його головою. Перро став завідувати королівським будівництвом та майстернями гобеленів. Інколи він сам розробляв проекти і вигадував девізи й гасла для тріумфальних арок. Король був задоволений, і навіть інколи радився із Шарлем. Перро розбагатів, став членом Французької академії наук. У нього з’явилися особисті апартаменти в Луврі та Версалі, вісім будинків у Парижі, а також замок Розьє.

1672-го 44-річний Шарль одружився з 19-річною донькою королівського скарбника Марі Ґішон. Доти він уникав жінок через вроджену сором’язливість. Та за дівчиною давали гарне придане, і він спокусився об’єднати капітали. У свою дружину Шарль закохався вже після весілля.

— Ти — моя чарівна принцеса, — любив він їй говорити.

Марі народила йому трьох синів. Але у жовтні 1678-го вона захворіла на віспу й померла. Перро тяжко переживав утрату. Він залишив двір та вирішив присвятити себе дітям. Шарль сам зайнявся їхнім вихованням та освітою. У свої 67 вирішив написати для них декілька казок із моральними повчаннями. Зазвичай вигадував не сам: деякі пам’ятав із дитинства, інші зібрав його 15-річний син П’єр.

Славу приніс йому збірник «Казки матусі Гусині». А почалося все з 1696 року, коли в одному журналі з’явилася казка «Спляча Красуня». Казка дуже сподобалася читачам. І тоді-то Перро вирішив написати цілу книжку під назвою «Казки моєї матусі Гусині», з якою пов’язана одна сімейна таємниця. А вийшло так, що саме ця книга принесла авторові світову славу. «Казки матусі Гусині» сподобалися парижанам. Щодня у паризькій крамниці Клода Барбена продавали до 50 книжок! Протягом року видавець тричі повторював тираж. Це був безпрецедентний випадок в історії книгодрукування Франції. Таке не снилося нікому з авторів сучасних дитячих бестселлерів. Поступово вся Європа вже знала та полюбила героїв казок Шарля Перро.

Перші видання були підписані іменем П’єра. Шарля всі знали як серйозного літератора, і він боявся, що тепер його засміють. До того ж він хотів прославити улюбленого сина й допомогти йому зробити кар’єру при дворі. 19-річний П’єр отримав дворянський титул і ввійшов у коло близьких друзів принцеси. Однак через півроку у вуличній бійці він заколов ровесника, сина теслі. П’єра заарештували, а матір убитого розпочала проти нього судовий процес.

Перро насилу вдалося витягнути сина із в’язниці. Він заплатив жінці 2079 ліврів, і П’єра відпустили. Батько купив йому чин лейтенанта у королівському полку, і той відбув на фронт. 2 травня 1700-го він загинув у бою.

Шарль тяжко переживав трагедію. 16 травня 1703 року Шарль Перро пішов з життя. Йому було лише 75 років. Поховали його на паризькому кладовищі Сен Бонуа. На початку ХІХ століття у зв'язку із закриттям кладовища, останки Шарля Перро були перенесені до підземного некрополя церкви Сен Бонуа.

Але доки читають його казки, живе пам'ять про нього. Казки — справа давня. Вони прийшли з тих часів, коли не було ані книги, ані письменників. Але Шарль Перро зумів переповісти те, що чув від няні з дитинства таким чином, що його казками зачитувалися не лише діти, але й дорослі. На сюжети казок Перро створено опери «Попелюшка», «Замок герцога Синя Борода», балети «Спляча красуня», «Попелюшка», багато фільмів мультфільмів.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.