 |
|
Загальні положення експертизи
Експертиза - це дослідження будь-яких питань, вирішення яких вимагає спеціальних знань, з поданням мотивованого висновку. Експертиза може здійснюватися в різних сферах діяльності людини.
Товарознавча експертиза — це дослідження якості (споживчих властивостей, нешкідливості, харчової цінності тощо), кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору (контракту) партії (або окремого) товару з наданням мотивованого, компетентного висновку.
Слово експерт походить від латинського «expertus», що означає досвідчений. Тому експерти, тобто особи, що запрошуються у спірних, важких випадках для проведення експертизи, мають бути кваліфікованими, досвідченими фахівцями, вченими, які володіють спеціальними професійними знаннями, необхідними для вирішення питань, пов'язаних з ідентифікацією та фальсифікацією товарів. Експерти повинні добре знати досліджувані групи товарів, мати досвід роботи з оцінки їх якості. [3]
Класифікація експертиз:
1.За підставами призначення та порядком проведення розрізняють експертизи: основну (первинну), додаткову, повторну, комплексну та контрольну.
Первинна експертиза – це експертиза, яка проводиться на підставі замовлення зацікавленої організації. В проведенні експертизи беруть участь два компетентних замовника експертизи, які мають право підпису акта експертизи або відмови у разі незгоди з результатами експертизи.
Додаткова експертиза призначається у тих випадках, коли експерт із-за незалежних від нього обставин не зміг дати вичерпні відповіді на питання, поставлені перед експертизою. Наприклад, такими обставинами можуть бути:
- виникнення нових документів, які не були подані експерту первинно;
- необхідність проведення експертизи якості після первинної експертизи кількості товару.
Повторну експертизу призначають за умови, що зацікавленими сторонами, арбітражем, судовими органами, прокурором та ін. під час оцінки висновку з первинної експертизи встановлено, що він:
- є необ’єктивним;
- є помилковим і неточним внаслідок неправильного або неповного проведення експертизи;
- є недостатнім, некомпетентним, некоректним, сумнівним, містить розбіжності - з основною частиною акта;
- включає здогадні висновки;
- виходить за межі компетенції експерта.
Комплексну експертизу призначають для дослідження товару, з якого необхідно одночасно отримати висновок експертів різних галузей науки, техніки і виробництва. Для її проведення призначається група фахівців кожний з яких досліджує певні питання, щодо об’єкту експертизи. За результатами такої експертизи складається один акт, в якому кожен з експертів викладає свої методи досліджень об’єкта і робить висновок,на основі якого складається загальний висновок експертизи. Якщо один з експертів не погоджується із загальним висновком він письмово висловлює свою думку.
Контрольну експертизу призначають за ініціативою установ, які проводять експертизи, при необхідності перевірки безпосередньо самого експерта. Вони призначаються на будь-якій стадії проведення основної експертизи.
2. За терміном призначення експертизи поділяються:
- постійні експертизи проводяться на основі складеної угоди з визначенням терміну і дії (не менше 1 року);
- тимчасові експертизи проводяться час від часу, оформляються тимчасовою угодою, гарантійним листом, заявкою.
3. За територіальними ознаками експертизи поділяють на:
- загальнодержавні;
- регіональні;
- місцеві;
- локальні.
4. Залежно від об’єкта і мети експертизи поділяють на види:
- економічні;
- екологічні;
- технологічні;
- медичні;
- біологічні;
- криміналістичні;
- товарознавчі.
За завданнями товарознавчі експертизи поділяють на :
- документальна –оцінка товарних характеристик на основі інформації у товаро-супровідних, технологічних та інших документів;
- експертиза якості – оцінка якісних показників товару експертами для встановлення відповідності продукції;
- експертиза кількості – оцінка кількісних характеристик товару експертами з метою виявлення відповідності фактичних даних даним,зазначеним у товаро-транспортних документах;
- асортиментна – оцінка експертом кількісних і якісних характеристик товарів для встановлення його асортиментної приналежності;
- комплексна експертиза – це оцінка експертом усіх характеристик товару на основі їх досліджень і аналізів. В неї входять інші види товарознавчих експертиз документальна, експертиза якості, кількості, асортиментна.[8]
При проведенні експертизи експерт в залежності від поставленого перед ним завдання визначає наступне:
- вид, сорт товарів, сировини, матеріалів, та ін.;
- –відповідність якості товарів та стандартів, технічних умов затверджених зразків, договорів між постачальником та покупцем;
- –повноцінність товарів, розміри зниження їх якості, причини, що викликали втрату повноцінності;
- –масу товару, тари, пакувальних матеріалів, відходів, браку, що передбачено стандартами, технічними умовами (ТУ), Інструкціями та іншими документами;
- –правильність маркування товару;
- –відбирає у разі необхідності зразки продукції або товарів для лабораторного аналізу та ін.
Як правило, товарознавча експертиза проводиться у таких випадках:
- при розбіжності між представниками покупця і постачальника у визначенні кількості та якості товару;
- у випадку втрати первинної якості товару при транспортуванні, аварії або при інших обставинах;
- на прохання прокуратури, судових, арбітражних і правоохоронних органів;
- при продажу населенню недоброякісних товарів.
Товарознавча експертиза передбачає:
- експертну оцінку кількості, якості і ціни; визначення рівня якості товару, його гарантійного терміну;
- визначення орієнтовної ціни товару з урахуванням його фактичної якості тощо;
- експертну оцінку з метою ідентифікації продукції;
- експертизу якості вживаного або дефектного товару.
Під час проведення товарознавчої експертизи спеціалістами Торгово-промислової палати залежно від завдання визначають:
- відповідність кількості товару даним товаросупровідних документів постачальника — експертиза кількості;
- відповідність споживчих властивостей товару вимогам нормативної документації — експертиза якості;
- причини дефектів, їх природу; рівень зниження якості товарів у процесі виробництва, транспортування, зберігання;
- правильність переоцінки або уцінки товару;
- відповідність якості і ціни;
- відповідність маркування, упакування вимогам нормативної документації, умовам контрактів; підтвердження документальних даних про вид, різновид продукту фактичними даними,
- ідентифікацію товару з метою митного оподаткування;
- відповідність товару коду товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності НГС, УКТ ЗЕД, ЕАN, НТНС України тощо.
Експертиза кількості — це оцінка кількісних характеристик товару експертами з метою виявлення відповідності фактичних даних даним, зазначеним у транспортних супровідних та розрахункових документах. Експертиза кількості проводиться при неможливості застосування вимірювальних методів і необхідності підтвердження достовірності результатів вимірювань незалежною стороною.[4]
Експертизу кількості застосовують у випадках виникнення незгод між постачальником і одержувачем, за наявності значних розходжень між кількістю, зазначеною у товаросупровідних документах, і кількістю, встановленою при вимірюванні в одержувача.
Необхідність у проведенні експертизи кількості може виникнути у випадках, коли вимірювання товару звичайними методами є неможливим (наприклад, за його відсутності) або важке і може призвести до його кількісних і якісних змін (наприклад, під час перетарювання для переважування великої товарної партії).
Перевірка маси, кількості місць і стану вантажу в місцях призначення відбувається у таких випадках: надходження вантажу в несправному вагоні, контейнері або з пошкодженими пломбами відправника; надходження вантажу з ознаками пошкодження, псування або недостачі; порушення терміну або режиму перевезення швидкопсувних вантажів.
Пошкодженими місцями вважають не тільки поламані місця або місця з пошкодженими пломбами, окантуванням, пакувальними стрічками, а й підмочені або місця з іншими видами пошкоджень.
Перевірка місць відбувається з відкриттям тари і порівнянням наявної кількості з фактурою та іншими документами. Перевірка маси брутто повинна відбуватися за всіма транспортними одиницями партії, а в середині кожного справного місця може проводитися на підприємстві одержувача.
До вантажів, які приймаються і видаються без перевірки маси за виключенням пошкоджених місць при транспортуванні всіма видами транспорту, належать: цукор, борошно, крохмаль, цукор-рафінад у пачках, масло вершкове, маргарин фасований, сири плавлені фасовані, консерви в бляшаних, скляних банках, контейнери, які надійшли в справному стані. Вантажі, які надходять у справних цистернах або з порушеними пломбами, видаються з перевіркою маси тим самим способом, яким була встановлена маса в місці відправлення.
Якщо під час приймання будуть виявлені відхилення маси нетто або кількості товарних одиниць від зазначених у супровідних документах, одержувач повинен припинити приймання, скласти акт про виявлені відхилення, викликати постачальника для участі в прийманні товару.
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця в масі, визначеній при відвантажуванні з місця відправлення, порівняно з масою, визначеною в місці призначення, не перевищує норм розбіжності в показниках маси або диференційованої норми точності при визначенні маси вантажу, а при недостачі — також норм природних втрат під час перевезення.
Норма розбіжності в показниках маси — 0,1% при міжміських перевезеннях; диференційовану норму точності при визначенні маси вантажу визначають віл маси брутто при зважуванні на вагонних або товарних вагах; від маси нетто — при зважуванні вантажу на елеваторних або бункерних вагах.
Приймання упакованих товарів передбачає визначення маси брутто — маси упакованого в тару товару, маси нетто — маси товару без упаковки, маси упаковки або тари. Перевірка маси нетто відбувається зважуванням товару, при неможливості переважування товару без тари масу нетто визначають перевіркою маси брутто в момент одержання товарів і маси тари після звільнення її від товару. Результати перевірки маси брутто і маси тари оформляються відповідними актами, за їх даними розраховується фактична маса нетто товарів.
Проводячи експертизу кількості упакованих товарів, експерт повинен знати, що під час транспортування та зберігання маса тари може змінюватися внаслідок дії різних факторів — зміни температури, відносної вологості повітря, через особливості самого товару.
Найбільші кількісні зміни характерні для паперової, картонної та дерев'яної тари, найменші — для скляної, металевої та полімерної.
Маса паперової, картонної тари може збільшуватися при зберіганні або транспортуванні товарів в умовах підвищеної вологості й зменшуватися під дією високих температур і низької відносної вологості повітря внаслідок випарювання воли.
Визначення маси нетто за даними супровідних і транспортних документів без перевірки фактичної маси брутто і тари не допускається.
Під час приймання непродовольчих товарів експерт повинен зазначити в акті конкретні кількісні, якісні та асортиментні характеристики товару (розмір, фасон, модель) кожної пакувальної одиниці, при цьому зазначаються фактичні дані, а також відомості, зазначені в маркуванні (на етикетці, в ярликах, бирках тощо) та в пакувальних листках. Розміри одягу, взуття* тощо повинні вибірково перевірятися обмірюванням окремих виробів.
Особливу роль товарознавча експертиза відіграє у експортно-імпортних поставках, у яких лише не зацікавлена, офіційна експертиза і може виступати арбітром у конфліктних ситуаціях.
Для проведення експертизи товарів створюються експертні комісії, які складаються з двох груп: експертної і робочої. Професійний склад і чисельність спеціалістів, що входять у ці групи, їх структура і принципи організації залежать від цілей та етапів експертизи, особливостей оцінюваного товару (вироби), умов проведення експертизи і встановлюються нормативними документами.
Експертиза, як специфічний вид діяльності, пов'язаний з проведенням аналізу і оцінки якості товару, вимагає застосування експертних методів на основі досліджень і обліку результатів випробувань. Основні компоненти експертизи: суб'єкт, об'єкт, критерії, методи, процедури і результат.
Об'єктом експертизи є споживчі властивості товарів, що проявилися під час їх взаємодії з суб'єктом - людиною-споживачем у процесах споживання.
Критерії, використовувані при аналізі та оцінці споживчих властивостей товарів, поділяються на загальні та конкретні. Загальні критерії - це сформовані у суспільстві ціннісні норми і її уявлення, керуючись якими експерти судять про споживчої цінності товару. Конкретні критерії - це реальні вимоги до якості товарів даного виду, зафіксовані у вітчизняних або закордонних нормативно-технічних документах, а також сукупність базових значень показників, що характеризують якість планованої або проектованої продукції, реально існуючих виробів, що випускаються в країні або за кордоном і т.д .