 |
|
IV – заступник головного лікаря з ЕТН або відповідальна особа з ЕТН закладу охорони здоров’я
Види медичної експертизи
Система соціального захисту в Україні
Конституція України (1996):
Ст. 46. Право на соціальний захист.
Ст. 49. Право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (1998):
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (роботодавцем), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування (продовження)
Фонди загальнообов'язкового соціального страхування:
Фонди загальнообов'язкового соціального страхування (продовження):
Фонди загальнообов'язкового соціального страхування (продовження):
Фонди загальнообов'язкового соціального страхування (продовження):
Види непрацездатності за ступенем її втрати:
Повна непрацездатність – людина внаслідок захворювання чи травми не може виконувати жодної роботи та потребує спеціального лікувального режиму.
Часткова непрацездатність - людина внаслідок захворювання чи травми може виконувати ту ж саму роботу не в повному обсязі або іншу роботу в інших умовах.
Види непрацездатності за клінічним та трудовим прогнозом:
Тимчасова непрацездатність – це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або з інших причин, що не залежить від факту втрати працездатності (пологи, карантин, догляд за хворим тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів, триває до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності, а в разі інших причин - до закінчення причин відсторонення від роботи.
Стійка непрацездатність (інвалідність) – це тривала чи постійна втрата працездатності внаслідок хронічного захворювання або травми, які призвели до значних порушень функції організму.
Експертиза тимчасової непрацездатності
це комплексна оцінка порушень функціонального стану організму та інших причин, якими вона обумовлена, що визначають факт тимчасової втрати працездатності, установлення строку непрацездатності, визначення клінічного та трудового прогнозу відповідно до встановленого діагнозу.
Рівні проведення експертизи тимчасової непрацездатності (ЕТН):
І – лікуючий лікар
ІІ – завідувач профільного відділення
ІІІ – лікарсько-консультаційна комісія (ЛКК) закладу охорони здоров’я
IV – заступник головного лікаря з ЕТН або відповідальна особа з ЕТН закладу охорони здоров’я