Главная | Обратная связь

ОРГАНІЗАЦІЯ СУДОВО-ЕКСПЕРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПРИЗНАЧЕННЯ ЕКСПЕРТА

Відповідно ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертна діяльність здійснюється державними спеціалізованими установами та відомчою службою. До них належать: науково-дослідні та інші установи судових експертиз міністерств юстиції, охорони здоров'я, аграрної політики, експертні служби Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Служби Безпеки України.

Судово-експертна діяльність може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами.

Експертиза призначається слідчим, судом, прокурором або за клопотанням сторін.

Судово-ветеринарну експертизу може здійснювати тільки особа, що має кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини. Експертом може бути тільки фізична особа, а не установа. Суд може довірити вибір експерта керівнику установи. В Україні судово-ветеринарна експертиза вільна, а не посадова, тому в якості судового експерта може бути будь-який лікар ветеринарної медицини. Не можуть залучатися до виконання обов'язків судового експерта особи, визнані у передбаченому законом порядку недієздатними, а також особи, які мають судимість.

На відміну від ветеринарної медицини у гуманній медицині експертиза проводиться здебільшого судово-медичними експертами, тобто лікарями, які отримали спеціальну підготовку і займають посаду судово-медичних експертів. Подібна експертиза є посадовою, або державною. Проте існує і вільна експертиза. Так, за відсутності судово-медичного експерта проведення експертизи може бути

доручене будь-якому лікарю, який в цьому випадку виступає ^як лікар-експерт. В деяких країнах Європи існує присяжна експертиза, коли в суді є певний список лікарів, які прийняли присягу і затверджені як судові експерти. В таких випадках слідчі та судові установи, вибираючи експертів, обмежуються відповідними списками лікарів. У процесуа­льному плані при провадженні експертизи права, обов'язки і відповідальність, як штатних, так і позаштатних лікарів-експертів, однакові. Експерт не є ні "науковим суддею", ні "науковим свідком", він не може бути прирівняним до свідка. Свідок створюється до і поза судового процесу. Він повідом­ляє суд про факти (що бачив або чув), відомі йому за обставинами справи і до її виникнення. Свідок є незамінним і ^не Може бути обраним, призначеним слідчим або судом. Щодо експерта, то він не розслідує і не вирішує суті справи, він знайом_иться зі справою вже після того, як винесено постанову ^ПР° Призначення експертизи. Він проводить дослідження, аналіз фактів згідно спеціальності і дає свій висновок. Експерт не може давати висновок про винність або невинність будь-якої особи. Вирішення юридичних питань відноситься тільки до компетенції слідства або суду.

Слідчий може допитати експерта для отримання роз'яснень, доповнень на підставі ст. 201 КПК України.

Виступаючи в ролі вільного судово-ветеринарного експерта, запрошені з цією метою лікарі ветеринарної медицини зобов'язані керуватися усіма існуючими законоположеннями, які лежать в основі діяльності будь-якого експерта, наділеного відповідними правами, обов'язками і відповідальністю.