Главная | Обратная связь

Класифікація смерті і її причин

Визначальні: Безпосередні:

Фізіологічна смерть - параліч серця;

Патологічна:-параліч дихання:

насильницька смерть: - некроз нервових
- вбивство; клітин мозку.

- нещасний випадок; ненасильницька смерть:

Насильницька смерть - загибель життєздатного організ­му від впливу грубих зовнішніх факторів.

Насильницька смерть буває від нещасних випадків, від нанесення пошкоджень, від впливу негативних факторів (ви­соких і низьких температур, різних хімічних агентів та ін.).

Вбивством вважають усяке насильницьке позбавлення життя іншої істоти людиною, хижаком, розлюченою твариною. Вбивство може бути здійснене фізичною дією (смертельне поранення, задушення, утеплення, впливом електричного струму, використанням хімічних речовин (отруєння), біологічними засобами (інфікування небезпеч­ними хворобами)).

Нещасний випадок (катастрофа) - це випадковий збіг обставин, що викликав смерть (катастрофи, природні явища, блискавки, град, зливи тощо).

Ненасильницька смерть - загибель тварини від різних незаразних, інфекційних і інвазійних хвороб. Розрізняють звичайну смерть від хвороб, що спостерігаються клінічне, і смерть наглу (раптову) без видимих провісників смерті (крововиливи в мозок, інфаркт міокарда, розрив внутрішніх органів при їх дистрофічних змінах, наприклад, при амілоїдозі печінки).

Проте, питання про звинувачення в насильницькій смерті вирішується не експертом, а органами слідства, суду.

В практиці посмертної діагностики бувають конкуруючі причини смерті, коли знаходять смертоносні фактори, кожен з яких може викликати смерть (наприклад голодування і замерзання, одночасне захворювання чумою і бешихою свиней). Також розрізнюють основне страждання і супутнє (ускладнююче), враховують загальний стан тварини (фон), який сприяє смертельному закінченню, наприклад, виснаження, новонародженість, старість та інш.

Безпосередніми причинами смерті вважають припинення функцій органів, що визначають життєдіяльність організму. Розрізняють три безпосередні причини смерті:

-параліч серця (mors per suncopem):

-параліч дихальних центрів (mors per asphyxum);

-припинення діяльності мозку, некроз нервових клітин. Розрізнити ці три причини можна тільки при патолого-анатомічному розтині.

1. Параліч серця спостерігають при важких дистрофіях, інфарктах, розривах серцевого м'яза, інфекційно-токсичних хворобах, отруєннях серцевими отрутами. Його патолого-анатомічні ознаки: розширення порожнин серця, в'ялість, тьмяність, бліде забарвлення,: некрози, "тигровість" серцевого м'яза.

2. Параліч дихальних центрів відбувається при різних видах задушення (асфіксії), знекровленні, інфекційно-токсйчних хворобах, отруєннях. Патолого-анатомічно виражається емфіземою або ателектазом легень, їх набряком, гіперемією, або анемією, незгортанням крові..

3. Припинення діяльності мозку раніше вважали кінцевою причиною двох попередніх причин,;:а також наслідком травм мозку і крововиливами у цей орган. І •

Сучасними дослідженнями доведено, що можливе штучне підтримання дихання і кровообігу, проте, при порушенні мікроциркуляціїв головному мозку оживити загиблі клітини неможливо. Ця загибель мозку при функціонуванні решти систем отримала назву "смерть мозку". Відкриття феномену смерті мозку має як наукове, практичне, так і юридичне значення. Моментом смерті нині вважають незворотне припинення функції мозку, яке встановлюється за відсутністю рефлексів і негативними показниками енцефалограми.

Патологоанатомічні ознаки: пошкодження мозку, анемія, набряк мозкової речовини.

Огляд трупа на місці його знайдення є складовою частиною місця випадку. При цьому проводиться обстеження і оточуючого місця.

При огляді трупа звертають увагу на положення тіла,
незвичайну позу, у якій тварину було фіксовано, на характер
пошкоджень, що є, виділень: блювоти, піни, крові та інших, а
також на наявність сторонніх предметів. >> _:

Результати огляду заносять до протоколу огляду, який оформляє слідчий або один з учасників огляду, під його диктовку у двох примірниках. Запис огляду ведеться згідно з його послідовністю. Не можна вносити до протоколу повідомлення, думки, пояснення або свідчення різних осіб і висновки учасників огляду.