Главная | Обратная связь

Транспортна хвороба.

Захворювання, виникає під час транспортування або найближчим часом після нього, частіше спостерігається у великої¹ рогатої худоби, свиней. При цьому виникає сполучена дія. З одного боку, при транспортуванні тварини створюється стресова ситуація, з іншого - виявляється дія мікрофлори, її активація (частіше пастерели, віруси ринотрахеїту, парагрипу - 3 і інш.).

Експерту необхідно враховувати характер клінічних проявів, а також патологоанатомічну картину при розтині. Клінічні прояви: пригнічення, відмова від корму, підвищення температури, прискорене дихання, вологий кашель. На розтині: гіперемія, набряк легенів, серозна, серозно-фібринозна пневмонія, іноді з геморагічним характером, яка починається з фібринозного плевриту. Пневмонія може ускладнюватися гниттям, гангреною. Серце розтягнене за рахунок правої половини. В комплексній діагностиці має значення проведення бактеріологічного дослідження.

ЕКСПЕРТИЗА ПРИ РАПТОВІЙ СМЕРТІ

Нагла або раптова, насильницька смерть. Трупи тварин, які загинули раптово, підлягають судово-ветеринарному дослідженню, в першу чергу, для виключення насильства. Тварини гинуть від шоку, розриву внутрішніх органів, крупних судин, тромбоемболії великих судин, інфекційних хвороб, електротравм і ін. У визначенні причини смерті і її генезису велике значення має подальше вивчення обставин смерті. Відсутність інформації ускладнює роботу експерта.

Смерть від шоку.

Вона настає внаслідок порушення нервової діяльності, пригнічення важливих життєвих функцій. Залежно від причин розрізняють шок травматичний, хірургічний, елек­тричний, опіковий, токсичний, анафілактичний, гемотранс-фузійний та ін. Виникає шок рефлекторно, внаслідок подраз­нення яких-небудь відділів нервової системи; його виник­ненню сприяють крововтрати, охолодження, перевтома, інтоксикація продуктами розпаду тканин і ін.

Внаслідок різкого подразнення закінчень провідних нервів при шоку розрізнюють період збудження (еректильна фаза), який характеризується підвищеною збудливістю, зменшенням шкірних рефлексів, частим пульсом, частим і поверхневим диханням; розвивається кисневе голодування. Потім настає період пригнічення (терпідна фаза), коли порушується функція нервової системи, особливо кори мозку; при цьому рухи уповільнюються, тварина реагує тільки на різке подразнення; рефлекторна збудливість знижена, пульс частий, слабкий, артеріальний тиск зменшується, спостерігається вихід плазми крові в тканини, дихання поверхневе, прискорене.

Третій період (паралітична фаза) розпочинається з парезу центральної нервової системи: кори, підкірки, центрів довгастого мозку; припиняється робота серця, органів дихання і настає смерть.

Патологоанатомічні зміни не є суворо специфічними, в ряді випадків вони відсутні. При травматичному шоку має місце невелика травма, скупчення крові в органах, черевній порожнині і органах центральної нервової системи. Трохи виражені зміни при гемотрансфузійному шоку: гемоліз, набряк легенів, численні крововиливи під легеневою плеврою, епікардом, серозною оболонкою кишечнику.

Експерт при висновку "шок" зіставляє клінічні, патологоанагомічні дані, а також виясняє причину, яка його викликала.