 |
|
Експертиза при порушенні правил транспортування тварин.
Перевезення тварин в межах району дозволяє головний лікар ветеринарної медицини району, лікарі ветмедицини господарств, ділянок. За межі району, області документ про благополуччя худоби видають лікарі ветмедицини району, управлінь ветмедицини облдержадміністрацій. За наявності в районі випадків захворювання ящуром чи іншими небезпечними захворюваннями ввіз і вивіз тварин дозволяється з відома Держдепартаменту ветмедицини України. Він може надати право на вивіз продукції ВВВК м'ясокомбінатів, лікарям ветмедицини консервних заводів, холодильників.
Бланки ветеринарних свідоцтв і інших документів суворо звітні, видаються ветеринарним працівникам під розписку. Ветсвідоцтво скріплюється печаткою установи, яка його видає; особиста печатка лікаря ветмедицини недійсна.
Особи, що допустили перегін, перевіз худоби без відповідної ветеринарної документації, притягаються до судової відповідальності, якщо перевезені тварини стали джерелом поширення інфекційних хвороб (ст. 251 ККУ).
Лікар ветмедицини на транспорті оглядає тварин перед завантаженням і робить позначку в ветсвідоцтві. У випадках виявлення інфекційно хворих тварин до завантаження не допускають всю партію, виводять тварин за межі станції і карантинують. При виявленні в дорозі інфекційного захворювання вагон або весь поїзд затримують для вжиття негайних заходів; хворих ізолюють, вагони дезінфікують. В необхідних випадках тварин вивантажують, карантинують, вживають інші заходи з метою ліквідації хвороби.
При виявленні гострих зооантропонозних хвороб
транспортний лікар ветмедицини повідомляє про це в транспортний санітарний нагляд з метою спільної участі в проведенні профілактичних заходів.
При виявленні у транспортованих тварин чуми великої рогатої худоби, чуми свиней, перипневмонії великої рогатої худоби, сапу, сибірки, ящуру, віспи, холери, чуми птиці транспортний лікар ветмедицини не тільки вживає заходів для ліквідації хвороб, але і повідомляє про це по телефону дорожним санітарним відділам, обласним і районним управлінням, міністерствам, агропромислової політики місць, звідки вивозяться тварини, а також місць, де вони затримані.
При виявленні трупів їх знімають на найближчій станції, яка має ветеринарний санітарний пункт, вивозять на утиль-установку або скотомогильник і розтинають. При підозрі на сибірку трупи не розтинають, матеріал направляють на бактеріологічне дослідження; при підтвердженні діагнозу труп спалюють. Складають акт, куди записують усі заходи.
3. Експертиза при порушенні ветеринарно-санітарних правил і інструкцій.
Виникнення судових справ частіше буває у випадках:
• навмисного порушення ветеринарно-санітарних правил або вказівок по ізоляції хворих тварин;
• упертого небажання з боку керівників господарств і окремих громадян виконувати вказівки лікаря ветмедицини по ізоляції хворих тварин, коли інші заходи громадського і адміністративного впливу не допомагають. Накладання штрафу, а також кримінальна відповідальність настає відповідно ст. 251 КК України, ст. 107 Кодексу України "Про адміністративні порушення" і Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину" від 11 листопада 2001 року.
4. Експертиза при ухилянні від проведення діагностичних досліджень, щеплень тварин.
Згідно ветеринарного законодавства щорічно всі коні
досліджуються на сап, велика рогата худоба на
туберкульоз, бруцельоз; в місцевостях, неблагополучних по сибірці, емкару, бешисі свиней (усюди) і інших
захворюваннях, тваринам проводять запобіжні щеплення. При появі захворювань ветеринарний спеціаліст вживає ряд заходів (карантин, запобіжні, лікувальні щеплення і інш.). Особи, що ухиляються від проведення обов'язкових заходів, піддаються штрафу, притягаються до судової відповідальності (ст. 251 ККУ і Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину" від 11 листопада 2001 року).
5. Експертиза при порушенні правил утилізації, знешкодження трупів.
Групи можуть бути джерелом поширення інфекційних захворювань серед тварин, людей, наприклад, при зніманні шкір з сибіркових трупів, а також при їх подальшій обробці.
Згідно інструкції всі трупи, за винятком трупів тварин, хворих особливо небезпечними хворобами, звозять на заводи по виробництву м'ясокісткового борошна, на утильустановки або скотомогильники. Трупи тварин, загиблих від особливо небезпечних хвороб: сибірки, емкару, сапу, сказу, чуми великої рогатої худоби, злоякісного набряку, брадзоту овець, чуми птиці підлягають знищенню разом зі шкірами: утилізація їх дозволяється тільки на заводах в спеціальних котлах з тиском не нижче 3 атмосфер протягом 4 годин. В протилежному випадку їх спалюють або обпалюють і закопують в скотомогильники на глибину не менше 2 м. Місце під скотомогильники відводиться комісією за участю ветеринарного і санітарного лікарів.
Судові справи виникають у випадках, коли трупи або їх частини стали джерелом поширення інфекції.
До відповідальності притягаються особи, винні в порушенні інструкції по прибиранню, знешкодженню трупів, боїнських конфіскантів, шкірсировини, наприклад, при переслідуванні корисливої мети: використанні м'яса загиблих тварин, конфіскантів як харчових продуктів, зняття шкіри.