Главная | Обратная связь

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРИ ХІРУРГІЧНИХ ОПЕРАЦІЯХ

В хірургічній практиці мають місце пошкодження: переломи кісток, випадання кишечника, сальника, кровотечі, розриви внутрішніх органів, ускладнення після операцій і т.д. За подібні пошкодження, зміни - ветспеціаліст несе відповідальність, якщо в його діяльності встановлюється службова недбалість або несумлінне ставлення до справи (ст. 367 ККУ).

Одним з проявів пошкоджень у великих тварин є удари, переломи, розриви внутрішніх органів при поваленні на твердий ґрунт, при сильно наповненому шлунку. В даних випадках лікар повинен передбачити наслідки і запобігти цьому. Або йому буде пред'явлене звинувачення.

Експерт повинен мати на увазі, що пошкодження можливі і при всіх вжитих заходах обережності, наприклад. при патології органів (переломи при остеопорозі, розрив селезінки при лейкозі і др.). Подібні явища розцінюються як нещасні випадки, лікар за них не несе відповідальності. Експерту іноді доводиться зустрічатися з післяопераційними ускладненнями (випадання кишечника після кастрації, при грижах). Перед ним виникає питання: чи були досліджені пахові кільця до операції, згідно цього визначається і метод кастрації. При цьому слід пам'ятати, що можливе розширення пахових кілець і під час кастрації.

При розгляді ускладнень слід ураховувати, чи дотримувалась при операції асептика, чи використовувались антисептичні засоби, чи правильно проведено операцію, чи ураховувалась резистентність у оперованої тварини.

В практиці спостерігаються випадки смерті від паралічу дихання або зупинки серця через використання загального наркозу на операційному столі. Причини смерті: невміле використання наркозу, індивідуальна підвищена чутливість тварини, наявність патологічних змін в органах, про що лікар до операції не знав. До використання наркозу необхідне ретельне дослідження тварини і тільки при відсутності протипоказань дозволяється використовувати загальний наркоз. Про всяк випадок необхідно мати препарати, які запобігають зупинці дихання й серця. Якщо лікар все зробив правильно, але настала смерть, то він відповідальності не несе.

 

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НАНЕСЕННЯ

ПОШКОДЖЕНЬ ПРИ КЛІНІЧНОМУ

ДОСЛІДЖЕННІ ТВАРИН

В практиці спостерігаються випадки розриву прямої кишки при ректальному дослідженні, сечового міхура - при катетеризації, пошкодження стравоходу, передніх дихальних шляхів при введенні зонда. Найчастіше пошкодження зустрічаються від невмілої, грубої дії. Експерту при цьому необхідно встановити зв'язок травми з часом, який минув після її одержання. Встановити давність змін (крововилив, запалення, розвиток грануляції, рубцевої сполучної тканини та ін.). При вирішенні питань необхідно ураховувати наявність патологічних процесів в органі до розриву. Виявлення більш давніх патологічних змін в колі розриву, інших частинах органа вказує, що виявлені зміни передували його розриву. Пошкодження можливі за рахунок прогресу­вання запального процесу внаслідок розплавлення тканин.

Якщо ветспеціаліст не міг знати про патологічні процеси, то пошкодження слід віднести до нещасних випадків.

При виконанні професійної допомоги необхідно запобігати виникненню юридичних ознак, що передбачені ст. 299 ККУ (див. додаток).