Главная | Обратная связь

Поняття судової експертизи.

МІЖРЕГІОНАЛЬНА

АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Індекс групи:С-7-08 ПС Б1 (4,6з)

П.І.П студента: Міщенко Я.М.

Домашня адреса: м. Бровари

Вул. Черняхівського 23а/72

Т. (098) 815-99-70

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни : «Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології».

За темою : «Специфіка судової експертизи».

Прізвище та ініціали викладача:

КИЇВ 2011

Зміст

Вступ……………………………………………………………………..3

1. Поняття судової експертизи…………………………………………….4

2. Юридично-правовий статус судового експерта……………………….5

3. Особи, які не можуть бути судовими експертами. Відвід та самовідвід судового експерта………………………………………………………………5

4. Права судового експерта………………………………………………..6

5. Обов’язки судового експерта……………………………………………8

6. Що заборонено судовому експертові…………………………………...10

7. Відповідальність судового експерта……………………………………11

- дисциплінарна;

- матеріальна;

- кримінальна.

8. Висновок судового експерта…………………………………………….14

9. Література…………………………………………………………………16

 

ВСТУП

 

При розслідуванні злочинів і розгляді справ у суді виникає потреба у використанні спеціальних психологічних знань. Кримінально-процесуальний закон установлює дві основні форми використання спеціальних знань:

1)участь спеціаліста у слідчих діях (наприклад, участь психолога при проведенні допиту неповнолітнього); 2) призначення і провадження судових експертиз. Ці форми мають певну подібність; відрізняються ж вони процесуальними особливостями, повноваженнями і статусом особи, запрошеної до участі як спеціаліст чи експерт.

Судово-психологічна експертиза — це експертне дослідження, предметом якого є факти, що належать до психічної діяльності людини і мають значення для органів правосуддя.
Значний внесок у розвиток вітчизняної судово-психологічної експертизи зробили також М. М. Коченов, О. Р. Ратінов, А. В. Дулов, М. В. Костицький, В. Т. Hop, Ю. М. Грошевий та ін. У працях цих авторів не лише дається визначення предмета і методів судово-психологічної експертизи, функцій експерта, а й розглядаються проблеми, які стосуються підстав призначення експертизи, кола вирішуваних нею питань, компетенції судового експерта, порядку й умов проведення комплексних судових експертиз і можливостей державних судово-експертних установ, де такі експертизи повинні і можуть провадитися на сучасному рівні. Основна функція судово-психологічної експертизи полягає в одержанні на основі практичного застосування спеціальних психологічних знань і методів дослідження нових фактів, які дають змогу точно й об'єктивно оцінювати індивідуальні особливості психіки людини (індивідуально-психологічних особливостей особистості, психічних станів у той чи інший момент, особливостей пізнавальних процесів та ін.). Слід зазначити, що судово-психологічна експертиза досліджує прояви людської психіки, які не виходять за межі норми (дослідження проводиться щодо психічно здорових людей).

Поняття судової експертизи.

 

Експерти державних судово-експертних установ керуються поняттям судової експертизи, визначеним ст. 1 Закону України “Про судову експертизу”: “Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що знаходиться у провадженні органів дізнання, досудового і судового слідства”.

З точки зору практики, можна сказати, що судова експертиза — це відмінний від інших специфічний різновид експертиз, що має особливий статус. Її подібність до експертиз у інших сферах людської діяльності полягає у тому, що вона, по суті, є дослідженням, заснованим на використанні спеціальних знань. Водночас далеко не будь-яке дослідження, засноване на використанні спеціальних знань, може називатися судовою експертизою, оскільки такі експертизи здійснюються у ході судового дослідження з цивільних, господарських або кримінальних справ, справ про адміністративні правопорушення.

Судова експертиза завжди призначається судом і проводиться особливим суб’єктом – судовим експертом, який набуває процесуального статусу у силу юридичного факту – ухвали суду або постанови слідчого.

Слово "експерт" походить від латинського слова "expertus" (досвідчений, обізнаний) і в даний час означає компетент­ну в якій-небудь галузі знань і/чи практичної діяльності особу, яка має певний юридичний статус. Тобто, "експерт" — видове поняття стосовно до родового по­няття "спеціаліст".

 

2. Юридично правовий статус судового експерта.

Європейська континентальна доктрина визначає правове становище експерта як помічника судді, англо-американська — як свідка. Вітчизняне законо­давство визначає юридичний статус екс­перта як самостійного суб'єкта процесу, який має власний обсяг процесуальних прав та обов'язків, що відрізняють його від інших суб'єктів процесуальної діяль­ності.

Відмінною рисою такого суб'єкта про­цесу є об'єктивна незаінтересованість в кінцевому вирішенні справи, що обумов­лено його функцією подання суду особливого доказу — експертного висновку. Спе­цифічним також є те, що експерт зазда­легідь (а priori) не має доказової інфор­мації — він добуває її в ході спеціального дослідження за допомогою своїх спе­ціальних знань.

Правовий статус експерта підпоряд­кований меті процесу і складається з його компетенції, визначеної процесуальними обов'язками і правами, а також правови­ки гарантіями належної реалізації ним своїх прав та обов'язків і його незалеж­ності. Оскільки експерт не є стороною (учасником) процесу та не має особистої юридичної заінтересованості у вирішенні справи, його участь в процесі обумовлена не якимись правами, а головним обов'яз­ком – дати об'єктивний висновок з поставлених перед ним питань.