Здавалка
Главная | Обратная связь

Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ—IV рівнів акредитації



На виконання основних завдань, визначених у доповіді Міністра освіти і науки України Кременя В. Г. «Вища освіта і наука — пріоритетні сфери розвитку суспільства у XXI сто­літті» на колегії міністерства від 28 лютого 2003 р. (протокол № 2/3-4), що спрямовані на реалізацію Послання Президента України до Верховної Ради України «Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002—2006 роки. Європейський вибір» і Національної докт­рини розвитку освіти України, департаментом вищої освіти разом з вищими навчальними закладами проведено аналіз стану та можливих шляхів реформування організації навчаль­ного процесу у вищих навчальних закладах.

Проведений аналіз показав, що нинішня система підго­товки фахівців з вищою освітою має певні недоліки, а саме:

відсутність систематичної роботи студентів протягом на­вчального семестру;

низький рівень активності студентів і відсутність еле­ментів змагальності в навчальних досягненнях;

можливість необ'єктивного оцінювання знань студентів;

значні затрати бюджету часу на проведення екзаме­наційної сесії;

відсутність гнучкості в системі підготовки фахівців;

недостатній рівень адаптації до швидкозмінних вимог світового ринку праці;

низька мобільність студентів щодо зміни напрямів підго­товки, спеціальностей та вищих навчальних закладів;

мала можливість вибору студентом навчальних дис­циплін.

Для подолання недоліків існуючої системи підготовки фахівців може бути впровадження кредитно-модульної систе­ми, яка передбачає вирішення таких завдань:

відходу від традиційної схеми «навчальний семестр — навчальний рік, навчальний курс»;

раціонального поділу навчального матеріалу дисципліни на модулі і перевірки якості засвоєння теоретичного і прак­тичного матеріалу кожного модуля;

перевірки якості підготовки студентів до кожного лабораторного, практичного чи семінарського заняття;

використання більш широкої шкали оцінки знань;

вирішального впливу суми балів, одержаних протягом се­местру, на підсумкову оцінку з навчальної дисципліни;

стимулювання систематичної самостійної роботи сту-дентів протягом усього семестру і підвищення якості їх знань;

підвищення об'єктивності оцінювання знань студентів; запровадження здорової конкуренції в навчанні; виявлення та розвиток творчих здібностей студентів. Одним з найваж­ливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі мо­дернізації системи вищої освіти України є забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних вимог.

Входження України до єдиного Європейського та Світо­вого освітнього простору неможливе без запровадження тако­го багатоцільового механізму як Європейська кредитно-трансферна та акумулююча система (ЕСТS).

Ця система запроваджується на інституціональному, регіональному, національному та Європейському рівнях і є однією з ключових вимог Болонської декларації 1999 року.

Окремі вищі навчальні заклади України мають досить ва­гомі напрацювання з впровадження елементів ЕСТS, зокрема І модульно-рейтингової системи оцінювання знань студентів.

Проте, нагальною потребою є розширення впровадження елементів ЕСТS за рахунок введення кредитно-модульної си­стеми формування навчальних програм; посилення ролі са­мостійної роботи студентів та змін педагогічних методик, впровадження активних методів та сучасних інформаційних технологій навчання.

Як свідчить практика, час на сесійний контроль при су­часній системі організації навчального процесу використо­вується нераціонально. Відстрочка зворотного зв'язку на кінець семестру не дозволяє приймати оперативні виховні і дидактичні заходи щодо підвищення якості навчання (контроль будь-якого процесу після його завершення неможливий).

При кредитно-модульній системі організації навчального процесу в вищих навчальних закладах зміст навчальних дис­циплін розподіляється на змістові модулі (2 - 4 за семестр). Змістовий модуль (розділ, підрозділ) навчальних дисциплін містить окремі модулі (теми) аудиторної і самостійної роботи студента. Кожен змістовий модуль має бути оцінений.

Студент інформується про результати оцінювання на­вчального модуля, як складової підсумкового оцінювання за­своєння навчальної дисципліни.

Підсумкове оцінювання засвоєння навчального матеріалу дисципліни визначається без проведення семестрового екза­мену (заліку) як інтегрована оцінка засвоєння всіх змістових модулей з врахуванням «вагових» коефіцієнтів.

Студент, що набрав протягом семестру необхідну кількість балів, має можливість: не складати іспит (залік) і от­римати набрану кількість балів як підсумкову оцінку;

складати іспит (залік) з метою підвищення свого рейтингу за даною навчальною дисципліною;

ліквідувати академічну різницю, пов'язану з переходом на | інший напрям підготовки чи до іншого вищого навчального закладу;

поглиблено вивчити окремі розділи (теми) навчальних дисциплін, окремі навчальні дисципліни, які формують кваліфікацію, що відповідає сучасним вимогам ринку праці;використати час, що відведено графіком навчального процесу на екзаменаційну сесію, для задоволення своїх осо­бистих потреб.

Студент, що набрав протягом семестру менше необхідної кількості балів, зобов'язаний складати іспит (залік).

До Міністерства освіти і науки звернулися ректори провідних вищих навчальних закладів з пропозицією провес­ти педагогічний експеримент, завданнями якого мають бути:

обгрунтування доцільних змін в системі управління на­вчальним процесом на рівні освітньої галузі;

обґрунтування технологій управління навчальним проце­сом у вищому навчальному закладі нарівні:

проректор; деканат;

навчальний відділ; кафедра;

обгрунтування підходів до декомпозиції навчальних дис­циплін та технологій їх викладання в умовах кредитно-мо-дульної системи;

обґрунтування доцільних підходів до системи оцінювання знань студентів в умовах кредитно-модульної системи;

«обґрунтування підходів до підвищення «гнучкості» про-цесу навчання і можливості адаптованого індивідуального <<конструювання>> навчального процесу;

обґрунтування єдиної комп'ютерної системи управління Навчальним процесом у вищих навчальних закладах;

обґрунтування вимог до методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу;

обґрунтування системи організації самостійної роботи та дистанційного навчання.

Для проведення педагогічного експерименту потрібно здійснити низку заходів, пов'язаних із створенням робочої групи з розроблення його програми, координаційної ради для супроводу та узагальнення результатів експерименту, визна­чення складу учасників експерименту, створення робочих груп у вищих навчальних закладах-учасниках експерименту, розроблення навчально-методичного та нормативно-право-вого забезпечення експерименту тощо.

Очікуваними соціальними, економічними та іншими нас­лідками впровадження кредитно-модульної системи органі­зації навчального процесу можуть бути:

інтенсифікація навчального процесу та підвищення яко­сті підготовки фахівців;

систематичність засвоєння навчального матеріалу;

встановлення зворотного зв'язку з кожним студентом на визначених етапах навчання;контроль та своєчасне коригу­вання навчально-виховного процесу;

підвищення мотивації учасників навчально-виховного процесу, зменшення пропусків навчальних занять;

психологічне розвантаження студентів в кінці семестру; підвищення відповідальності студентів за результати навчаль­ної діяльності; максимальне забезпечення потреб особи у ви­борі освітнього рівня та кваліфікації; підвищення рівня адап-тації особи до зміни вимог ринку праці;

скорочення непродуктивного навчального часу (за раху­нок ліквідації екзаменаційних сесій);

економія матеріальних ресурсів (опалення, електрое­нергія і т. п.) тощо.

Просимо розглянути і прийняти рішення, проект якого додається.

Директор







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.