Здавалка
Главная | Обратная связь

Нарівні Міністерства освіти і науки України



1. Завершити розроблення та введення в дію державного стандарту вищої освіти, галузевих стандартів вищої освіти за напрямами, які включені до експерименту.

2. Забезпечити фінансування педагогічного експерименту.

3. Створити координаційну раду Міністерства освіти і на­уки України для забезпечення проведення експерименту і впровадження його результатів.

4. Визначити перелік напрямів підготовки та вищих на­пільних закладів-учасників експерименту.

5. Довести до вищих навчальних закладів -учасників екс­перименту матеріали щодо організації навчального процесу в європейських університетах за системою ЕСТS та норматив­но-методичні матеріали, що регламентують організацію і тех­нологію проведення експерименту.

Нарівні вищого навчального закладу

1. Вжити заходів щодо проведення експерименту.

2. Створити робочу групу для організаційного та методич­ного супроводження експерименту.

3. Ознайомити науково-педагогічних працівників зізмістом та умовами проведення експерименту.

4. Підготувати план заходів щодо проведення експерименту, що включає адаптацію освітньо-професійних програм підготовки за відповідними напрямами до академічно-орієн­тованих програм європейських університетів, розробку нор­мативних та методичних матеріалів з дисциплін навчальних планів на основі залікових кредитів України та ЕСТ8 тощо.

Очікувані результати:

· підвищення якості вищої освіти, конкурентоспромож­ності випускників та престижу національної вищої освіти;

· введення в дію системи стандартів вищої освіти з ураху­ванням специфіки кредитно-модульної системи;

· створення системи оцінювання якості освіти студентів, яка найбільш адаптована до вимог Болонської декларації;

· нормативно-методичне забезпечення академічної мо­більності студентів у вітчизняному та європейському осві­тянському просторі й створення передумов взаємного виз­нання дипломів державного зразка про вищу освіту на принципах, передбачених ЕСТ8;

· відпрацювання робочого варіанту КМСОНП освітньокваліфікаційного рівня бакалавра та необхідної науково-ме­тодичної документації з експериментальних напрямів.

 

Директор департаменту вищої освіти Я.Я. Болюбаш

 

 

Затверджено наказом МОН України

від 23.01.2004 р. №48

ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

про організацію навчального процесу в кредитно-

модульній системі підготовки фахівців

Вступ

Подальші соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців з вищої освіти. Однією із передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є досягнення системою вищої освіти України цілей Болонського процесу. На виконання першочергових завдань, що випливають з вищезазначеного, рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 28 лютого 2003 р. (протокол № 2/3-4) та від 24 квітня 2003 р. (протокол №5/5-4) передбачено проведення з 2003/2004 навчального року педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (далі—КМСОНП) у вищих навчальних за­кладах III—IV рівнів акредитації.

Прирозробці цього положення враховано засади Євро-пейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (далі - ЕСТS).

1. Основні терміни, поняття та їх визначення

У положенні використано терміни, що подані у Законах України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 р. №2984- IIIта "Про інноваційну діяльність" від 04.07.2002 р. №40-V, Державному класифікаторі професій ДК 003-95, Державному класифіка-торі видів економічної діяльності ДК 009-96, Комплексі нор-мативних документів для розробки складових системи стан­дартів вищої освіти (додаток № 1 до наказу Міносвіти України від 31.07.98 р. №285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від (05.03.2001 р. № 28-р) та введені нові терміни відповідно до цілей цього положення, а саме:

· кредитно-модульна система організації навчального про­цесу (далі — КМСОНП) — це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);

· заліковий кредит — це одиниця виміру навчального на­вантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;

модуль — це задокументована завершена частина освіт­ньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практи­ки, державної атестації), що реалізується відповідними фор­мами навчального процесу;

змістовий модуль — це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові.

Мета та завдання

Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості ви­щої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкуренто­спроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

Основними завданнями КМСОНП є:

· адаптація ідей ЕСТ8 до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні ви­моги національного та міжнародного ринків праці;

· забезпечення можливості навчання студентові за інди­відуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована за вимогами замовників та поба­жаннями студента і сприяє його саморозвитку і відповідно підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;

 

· стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

· унормування порядку надання можливості студенту от­римання професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.

Загальні положення

3.1. Для впровадження КМСОНП вищий навчальний за­клад повинен мати три основних елемента ЕСТ8:

 

· інформаційний пакет — загальна інформація про універ­ситет, назва напрямів, спеціальностей, спеціалізацій, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, система
оцінювання якості освіти тощо;

· договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);

академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досяг­нення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на індивідуальному рівні та за системою ЕСТS.

2. Формування індивідуального навчального плану студен­та здійснюється на підставі переліку змістових модулів (бло­ків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі структурно-логічної схеми підготовки фахівців. На­вчальна дисципліна формується як система змістових мо­
дулів, передбачених для засвоєння студентом, об'єднаних вблоки змістових модулів — розділи навчальної дисципліни.

3. Реалізація індивідуального навчального плану студен­та здійснюється протягом часу, який не перевищує гранично­го терміну навчання.Нормативний термін навчання визнача­ється на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Гра­ничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінан­сується з державного бюджету.

3.4. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєдну­ватися у певні навчальні дисципліни.

Нормативні змістові модулі необхідні для виконання ви­мог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характе­ристики. Вибіркові змістові модулізабезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-квалі­фікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за певною спеціалізацією та сприяють академічній мобільності і поглиб­леній підготовці в напрямах, визначених характером майбут­ньої діяльності. Сукупність нормативних змістових модулів визначає обов'язкову складову індивідуального навчального плану студента.

5. Змістові модулі нормативних навчальних дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклу і природни­чо-наукового циклу при підготовці студентів на споріднених напрямах повинні бути уніфікованими в установленому порядку.

6. Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямом формується особисто студентом під керівництвом куратора в КМСОНП.

7. При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів по­точного і попередніх навчальних років.

Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору змістових модулів (дисциплін) з дотриманням послідо­вності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому сума обсягів обов'язкових та вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не більше 44 кредитів (не менше 60 залікових кредитів).

Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

3.8. Спорідненість напрямів підготовки визначається спіль­ністю переліку змістових модулів, які відносяться до норма­тивної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки, коли різниця між обсягами не­обхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у
межах граничного терміну підготовки.

3.9. Зарахування змістових модулів (дисциплін), включе­них в індивідуальний навчальний план, здійснюється за ре­зультатами певного виду контролю якості освіти студента протягом навчального року, як правило, без організації залі­ково-екзаменаційних сесій.

3.10. Система оцінювання якості освіти студента (зараху­вання залікових кредитів) має бути стандартизованою та фор­малізованою.

Принципи

4.1. Для впровадження КМСОНП слід дотримуватися та­ких принципів:

· Порівняльної трудомісткості кредитів — полягає в досяг­ненні кожним студентом встановлених ЕСТS норм, які забез­печують академічну мобільність студентів, державне й міжна­родне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану.

· Кредитності — полягає в декомпозиції змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним на­вантаженням студентів частки, які забезпечують:

а) на рівні індивідуального навчального плану — набір (акумулювання) заданої трудомісткості кількості кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання студентом на­вчального навантаження в умовах кредитно-модульної ор­ганізації навчального процесу;

б) на рівні вивчення навчальної дисципліни — набір (аку­муляція) заданої для даної дисципліни кількості кредитів, що включають в себе виконання необхідних видів робіт, які пе­редбачені програмою вивчення навчальної дисципліни.

· Модульності — визначає підхід до організації оволодіння студентом змістовими модулями і проявляється через спе­цифічну для модульного навчання організацію методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність сту­дента.

· Методичного консультування — полягає в науковому та інформаційно-методичному забезпеченні діяльності учасни­ків освітнього процесу.

· Організаційної динамічності полягає в забезпеченні мож­ливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці.

· Гнучкості та партнерства полягає в побудові системи освіти так, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.

· Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв'язку — полягає у створенні умов організації

навчання, що вимірюється та оцінюється результатами само­стійної пізнавальної діяльності студентів.

· Науковості та прогностичності — полягає у побудові (встановленні) стійких зв'язків змісту навчання з науковими
дослідженнями.

· Технологічності та інноваційності — полягає у використанні ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір.

· Усвідомленої перспективи — полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та про­фесійної підготовки, а також можливості їх успішного досяг­нення.

· Діагностичності — полягає в забезпеченні можливості оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульова­них і реалізованих в системі, цілей освіти та професійної підготовки.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.