 |
|
Припинення дії ліцензійного договору та визнання його недійсним
Ліцензійний договір може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін та за рішенням суду.
Сторони, які мають намір достроково припинити ліцензійний договір, укладають додаткову угоду про дострокове припинення ліцензійного договору, і на підставі цього подають до Департаменту підписану обома сторонами заяву про внесення змін до реєстру ліцензійних договорів у зв’язку з достроковим припиненням дії ліцензійного договору. Розгляд документів та внесення змін відбувається протягом двох місяців з дати надходження заяви.
Договір може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду, ініціаторами якого можуть виступити ті ж суб’єкти, що й в інших видах договорів (сторони договору, державні органи).
Відомості про внесення змін до ліцензійного договору, визнання його недійсним або дострокове припинення його дії, підлягають обов’язковій реєстрації в бюлетені “Промислова власність”.
Висновок
| Ліцензійний договір – це цивільно-правовий договір, згідно з яким одна сторона – ліцензіар – на оплатній основі надає іншій стороні договору – ліцензіату – право на використання об’єктів промислової власності. Результатом укладання та реєстрації ліцензійного договору в Державному департаменті інтелектуальної власності (далі – Департамент), який функціонує при Міністерстві освіти і науки України (МОН), є видача ліцензії. Ліцензія – це дозвіл на використання винаходу або іншого технічного досягнення, який надається на основі ліцензійного договору або судового чи адміністративного рішення компетентного державного органу. |
Виділяють такі види ліцензій: проста, виключна, повна. Інструкції до істотних умов ліцензійного договору належать: сторони ліцензійного договору, предмет ліцензійного договору, номер свідоцтва, перелік товарів і послуг, обсяг прав, що передаються, вид ліцензії, строк дії ліцензії, територія дії ліцензіонного договору, місцезнаходження сторін.
Для реєстрації ліцензійного договору та внесення таких відомостей до реєстру про надання дозволу (видачу ліцензії) на використання товарного знака (міжнародного товарного знака) необхідно подати такі документи: заява встановленого зразка – 1 примірник; ліцензійний договір або нотаріально засвідчений витяг з ліцензійного договору – 3 примірники; документ про сплату збору за внесення відомостей до реєстру – 1 примірник; довіреність (коли діє представник власника) – 1 примірник. Заява має бути викладена українською мовою та стосуватися одного ліцензійного договору.
Ліцензійний договір як мінімум повинний містити наступні умови: визначення сторін; предмет договору, обсяг переданих прав; термін дії договору; територія дії договору; розмір винагороди.
Для виключення можливих суперечок рекомендується заздалегідь обмовити поняття термінів, що можуть бути подвійно витлумачені, і розкрити їхній зміст для однозначного розуміння.
Предметом ліцензійних договорів, як правило, є: науково-технічні досягнення, захищені патентом на винахід; промислові зразки; товарні знаки; право на комерційне використання перерахованих вище об’єктів; науково-технічні досягнення, що містять ноу-хау; ноу-хау в області організації, керування, економіки, комерції і т.п.
За своєю правовою природою ліцензійний договір є двостороннім, оплатним та консенсуальним договором. Двосторонність передбачає покладення на ліцензіара обов'язку надати дозвіл на використання об'єкта інтелектуальної власності та кореспондуючого його правам обов'язок ліцензіата сплати винагороду за таке використання. Консенсуальність договорів виражається у набранні ними чинності з моменту досягнення, у передбаченій законодавством формі, згоди сторін по всіх істотних умовах. Оплатність договору підтверджується законодавчим положенням обов'язкової сплати плати за використання об'єкта інтелектуальної власності (ч. 3 ст. 1109).