 |
|
Основні принципи лікування
Етіотропну терапію загострення хронічного бронхіту починають з урахуванням виду можливого збудника. Показанням до призначення антибіотиків є активний бактеріальний процес, на що вказує фебрільна температура, яка тримається більше 3-х діб, відповідні зміни в аналізі крові (лейкоцитоз і здвиг формули крові вліво, прискорена ШОЕ).
| Антибактеріальні препаративибору в залежності від виду бактеріального збудника. | |
| Вид збудника | Антибактеріальний препарат |
| Мікоплазма | Макроліди |
| Стафілокок | Непівсинтетичні пеніціліни з клавулановою кислотою, цефалоспоріни І—IIпоколінь, фторхінолони, аміноглікозіди, лінкозаміди |
| Стрептокок | Захищені пеніціліни, цефалоспоріни І—IIIпоколінь, карбепенеми |
| Хламідія | Макроліди, фторхінолони |
| Гемофільна паличка | Амінопеніціліни з клавулановою кислотою, макроліди, цефалоспоріни ІІ-ІУ поколінь, карбапенеми, фторхінолони |
| Пневмокок | Непівсинтетичні пеніціліни з клавулановою кислотою, цефалоспоріни І—IIпоколінь, макроліди |
| Синьогнійна паличка | Фторхінолони, аміноглікозіди, цефалоспоріни III покоління |
| Легіонела | Макроліди, фторхінолони |
При наявному сухому болючому кашлі в перші дні захворювання призначають протикашльові препарати центральної дії. При сухому подразливому трахеальному кашлі -протикашльові препарати периферійної дії. При обструктивному синдромі показано призначення бронхолітиків: Рг-агоністи короткої дії - сальбутамол, алупент, атровент, фенотерол тощо, антихолінергічні засоби та препарати теофіліну (метил ксантини).
Для розрідження І виділення мокротиння прзначають муколітики - (ацетилцистеїн, бромгексин гідрохлорид, амброксол гідрохлорід).
Патогенетична терапія загострення хронічного бронхіту повинна включати антиоксиданти та стабілізатори клітинних мембран, вітамінні комплекси з мікроелементами.
Для покращення мікроциркуляції у легенях показані з такі препарати, як серміон, цинарізін, компламін, трентал тощо 3 метою нормалізації енергетичного балансу клітин (АТФ-ЛОНГ, рибоксін).
Для запобігання прискореного розвитку пневмосклерозу показано застосування нестероїдів, які інгібують активність медіаторів запалення, підсилюють терапевтичну дію антибіотиків
Дихальна гімнастика включає елементи тренування механізмів або складових компонентів дихального акту.
. Видалення мокротиння найкраще досягається в дренажному положенні з опущеною верхньою частиною тіла, цьому сприяє вІбромасаж (ручний чи за допомогою вібромасажера).
При недостатній ефективності поведеної терапії при катарально-гнійному і гнійному ендобронхітах показана бронхоскопічна санація.
Вторинна профілактика хронічного бронхіту включає:
• Лікування як у період загострення, так і в період ремісії запального процесу.
• Режим дня і раціональне харчування
• Загартовування, загальзміцнююча та лікувальна фізкультура.
• Фітотерапія.
• Вітамінотерапія.
• Адаптогени та біогенні стимулятори.
• Фармакологічна імунокорекція.
Матеріали для самоконтролю:
А. Тестові завдання для самоконтролю
1. Дитина 10-ти річного віку протягом 3-х років хворіє бронхітами. Періодичний субфебрилітет. Кашель вологий в виділенням великої кількості гнійного харкотиння, більше вранці. Задишка при фізичному навантаженні. Аускультативно - в нижньому відділі лівої легені вологі різнокаліберні хрипи. Бронхоскопічно- розширення і деформація дистальних відділів бронхів. Яке захворювання найбільш ймовірне?
А Рецидивуючий бронхіт
В Муковісцидоз
С Бронхоектатична хвороба
D Лівобічний плеврит
Е Алергічний альвеоліт
2. Дитина 11 років поступила зі скаргами на кашель з відходженням мокроти з неприємним запахом, підвищену втомлюваність. Дитина зниженого живлення. Звертає увагу блідий колір шкіри з сіруватим відтінком, деформація грудної клітини, пальці у вигляді барабаних паличок. З боку легень аускультативно в нижніх відділах справа - жорстке дихання, різнокаліберні вологі трискучі хрипи, їх кількість зменьшується після відхаркування. Встановіть попередній діагноз?
А Туберкульоз
В Хронічний бронхіт
С Бронхоектатична хвороба
D Муковісцідоз
Е Пневмонія
3. У новонародженої дитини при першому годуванні з’явився напад кашлю, який закінчився нападом ядухи. Яку ваду розвитку бронхолегеневої системи можна запідозрити у дитини?
A Бронхостравохідна нориця
B Природжена лобарна емфізема
C Артеріовенозні аневризми легеневих судин.
D Агенезія легені
E Кіста легені.
Б. Задача для самоконтролю:
Мати 10-місячної дитини скаржиться на рецидивуючий бронхіт з місячного віку, отит. В анамнезі – перша дитина померла від рецидивуючої бронхопневмонії у віці 8-и місяців. Рентгенологічно: двобічне запалення легень, пансинуїт. При бронхологічному дослідженні – дифузний гнійний ендобронхіт, бронхоектази, деформація бронхів. Біопсійний препарат бронхів: специфічні зміни ультраструктури війок слизової оболонки бронхів. Хлориди поту 32 ммоль/л.
Ваш діагноз?
Тактика лікування?
Література:
Основна:
1. Аряев М.Л., Волосовец А.П., Котова Н.В., Старикова А.А., Кононенко Н.А. Пульмонология детского возраста- Киев: Здоров’я, 2004.-608с.
2.. Майданник В.Г., Майданник И.В. Справочник современных лекарственных средств.- М.: АСТ; Харьков: Фолио, 2005.-1024 с.
3.Педіатрія. Підручник. О.В.Тяжка, С.О.Крамарєв, В.І.Петренко. – «Нова кни га». – 2006.-1096 с.,
4. Шабалов Н.П. Детские болезни. В 2-х томах. Учебник.-Питер-Ком, С-Пб., 2008. – Том 1-562с.,
Медицина дитинства / За ред. П.С.Мощича. – К.: Здоров’я, 1994. - Т.2. С. 342 - 354.
Додаткова:
1. Вродженные и наследственные заболевания легких у детей / Под ред.
Ю.В.Вельтищева, С.Ю. Каганова, В. Таля. – Москва: Медицина, 1986. - С.302.