Психологічна експертиза здатності усвідомлювати значення своїх дій, і (або) керувати ними
Відповідно до частини 1 ст. 225 Цивільного кодексу України, прийнятого Верховною Радою 16 січня 2003 року (далі — ЦК), «правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті – за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені». Психологічним змістом цієї правової норми є (не)здатність усвідомлювати значення своїх дій і (або) керувати ними. У психологічному значенні йдеться про підструктуру особистості, яка стосується вольової довільної регуляції поведінки. Психологічна оцінка особливостей вольової регуляції поведінки в момент укладання угоди дозволяє відповісти на питання щодо «вільного волевиявлення». У частині 3 ст. 203 ЦК зазначено, що «волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі». Зупинимося на аналізі психологічного змісту поняття «воля». Воля — це здатність людини здійснювати свідомі дії, що забезпечує регуляцію суб'єктом своєї пове дінки, діяльності та психічних процесів щодо значущих для особи мотивів і відповідно до свідомо поставленої мети. Психологічна структура вольової дії складається зі спонукання до здійснення вольової дії, уявлення й осмислення мети дії, усвідомлення способів, що потрібні для досягнення поставленої мети, наміру здійснити конкретну дію та її виконання. Отже, істотними характеристиками вольової регуляції поведінки в момент укладення угоди є усвідомленість, цілеспрямованість, навмисність та довільність, тобто дія вчинюється за власним свідомим рішенням. Вольова регуляція – це завжди довільна дія. Довільна активність має набуте життєве значення, завжди є усвідомленою, формується і виявляється тільки в ситуації актуальної потреби чи життєвої необхідності, однак не є вимушеною і може бути замінена за власним вибором людини на іншу з таким самим життєвим значенням. Отже, довільна дія – це усвідомлений процес із набутим новим життєвим значенням (особистісним смислом), спрямованим на досягнення свідомо обраного людиною результату. Істотним є те, що дія саме спонукається, а не змушується життєвою необхідністю. Отож, свідомий, цілеспрямований, довільний вибір людиною мети здійснення правочину, поведінка в момент його вчинення відповідно до свідомого рішення – це істотна ознака здатності повною мірою усвідомлювати й керувати своїми діями. Предметом цього виду психологічної експертизи є оцінка: 1) здатності повною мірою усвідомлювати значення своїх дій і (або) керувати ними в момент здійснення правочину; 2) тимчасової нездатності свідомо приймати рішення; 3) впливу афекту, стресу й інших психічних (непатологічних) станів у співвідношенні з особистісними властивостями, які не виходять за межі психічної норми. Встановлення зазначених особливостей належить до компетенції психологічної експертизи, її завдання полягає в тому, щоб відповісти на запитання щодо здатності психічно здорової особи усвідомлювати сповна значення своїх дій і (або) керувати ними. Для розуміння нездатності усвідомлювати свої дії (дефекту довільної регуляції) та (або) керувати ними доречним є психологічний аналіз зовнішніх і внутрішніх детермінант дії щодо вчинення правочину. Знання цього дозволяють правильно кваліфікувати (недійсність правочину, адекватно оцінити відповідні правові наслідки. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|