 |
|
Психологічна експертиза впливу насильства
«Правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним» (частина 1 ст. 231 ЦК).
Зміст цієї правової норми потребує аналізу психологічного змісту явищ психічного насильства, психічного тиску і психологічного примусу. У цьому контексті йдеться про ті аспекти вищезгаданих явищ, що стосуються впливу з метою спонукання людини до дій, які ґрунтуються на емоціях страху, усупереч її мотивам і бажанням, проти її волі. У такий спосіб психологічним чинником, що спонукає людину вчинити правочин, виступає страх. Він, як правило, може бути обумовлений прямими й непрямими погрозами, залякуванням. Змістом психологічного тиску може бути погроза здійснити насильство, погроза позбавити людину важливих для неї життєвих цінностей, а також фрустрації актуальних потреб.
Страх – це емоція, котра виникає в ситуаціях, що загрожують біологічному чи соціальному існуванню людини. Залежно від інтенсивності джерела погрози стан страху може варіюватися в досить широкому діапазоні: побоювання, страх, переляк, жах. Адаптивна роль страху полягає в тому, що він попереджає про небезпеку і спонукає шукати шляхи виходу з ситуацій, пов'язаних із такою небезпекою. Вчинення правочину в таких випадках і є одним із варіантів виходу з небезпечних ситуацій у разі психологічного тиску, погрози. Якщо джерело небезпеки є невизначеним чи неусвідомленим, то такий психічний стан називають тривогою.
Слід зазначити, що страхи можуть бути обґрунтованими і необґрунтованими. Психологічна експертиза обґрунтованості таких станів і зв'язок їх із діями відповідача дозволяє відповісти на запитання щодо наявності підстав для цивільно-правової відповідальності. Необґрунтовані страхи можуть обумовлюватися особистісними властивостями, такими, як тривожність, помисливість, підозрілість, боязливість тощо.
Отже, психологічна експертиза впливу насильства, тиску, примусу передбачає аналіз особистісних властивостей, психічних станів у момент укладання угоди, їхній зв'язок із діями відповідача, аналіз мотивів поведінки потерпілої сторони тощо.
Психологічна експертиза впливу тяжкої обставини
Ще однією підставою для визнання правочину недійсним є його вчинення під впливом тяжкої обставини. «Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину» (частина 1 ст. 233 ЦК).
Поняття «вплив тяжкої обставини» стане зрозумілим, якщо звернемося за поясненням до теорії стресу. Психологічний аналіз змісту поняття «стрес» робить можливим обґрунтування впливу тяжкої обставини (чи сукупності тяжких обставин).
Термін «стрес» використовують для позначення великого кола станів людини, що виникають як реакція на різноманітні екстремальні впливи (стресори). Розрізняють фізіологічні (надмірне фізичне навантаження, висока чи низька температура, больові стимули тощо) і психологічні стресори (погроза, небезпека, образа, інформаційне перевантаження тощо). Стрес виявляється на трьох рівнях; фізіологічному, психологічному і поведінковому. Різні форми стресових станів призводять до змін у функціонуванні психічних процесів, емоційних зрушень, трансформації мотивів дії, порушень рухової й мовної поведінки.
Одним із, видів стресових станів є травматичний стрес. Цей стан є інтенсивним та довготривалим і виникає у відповідь на сильні, несподівані, значущі для людини події, пов’язані з загрозою життю. Однією з психологічних характеристик травматичного стресу є усвідомленість травматичної події і стану, до якого ця подія призводить.
Психологи встановили, що найбільш сильними є так звані «людські стресори». Найтяжчими подіями вважають: смерть одного із подружжя, смерть дитини, судовий розрив шлюбу, смерть близького родича, фізичну травму чи хворобу, звільнення з роботи, вихід на пенсію, зміну в стані здоров'я члена родини, фінансові проблеми тощо. Сукупність цих тяжких для людини подій спричиняє інтенсивний і тривалий стрес з важкими наслідками.
Інтенсивність стресу залежить не тільки від зовнішніх обставин, а й від особистісних властивостей людини, таких, як локус контролю, психологічна стійкість, самооцінка тощо. Однак слід зазначити, що при впливі несподіваних і особливо значимих для особи тяжких обставин роль індивідуально-психологічних властивостей є меншою, ніж за неінтенсивного, слабкого і поступового впливу стресорів.
Оцінка травматичного стресу і його наслідків є також предметом психологічної експертизи моральної шкоди.