Главная | Обратная связь

Особливості здоров’я дорослого населення залежно від сімейного стану.

ЛЕКЦІЯ №12

(сестринська справа)

Сім’я та здоров’я. Активне довголіття

План

1. Особливості здоров’я дорослого населення залежно від сімейного стану.

- Соціально-психологічні проблеми сім’ї, проблеми розлучення.

- Роль сім’ї у формуванні здоров’я дітей.

2. Визначення поняття геронтологія, герогігієна, геріатрія.

- Проблеми людей похилого віку.

- Основні умови активного довголіття.

3. Можливі проблеми пацієнта, наприклад: розлучення, психологічна адаптація людей старечого віку. Медсестринські втручання з розв’язання проблем, що виникли.

 

Особливості здоров’я дорослого населення залежно від сімейного стану.

- Соціально-психологічні проблеми сім’ї, проблеми розлучення.

- Роль сім’ї у формуванні здоров’я дітей.

Одним із чинників, що впливають на повноцінність і тривалість життя людини, є шлюб та благополучна сім’я. Сім’я забезпечує здоровий спосіб життя.

Сімейне життя — це своєрідна життєва школа, в якій чоловік і дружина вчаться турбуватися один про одно­го, про дітей, їхнє виховання.

Основні функції сім’ї:

1) Відтворення та виховання дітей.

2) Задоволення статевих потреб дорослої людини.

Нуклеарна сім’я – це сімейна структура, в якій батьки і діти живуть разом без дідусів і бабусь. У здоровій міцній сім’ї діти можуть розвиватись у фізичному, інтелектуальному й емоційному плані, повністю використовуючи свій потенціал.

Розширена сім’я - складається із членів сім’ї декількох поколінь, які живуть в спільному будинку. Як чоловік, так і жінка привносять у свою сім’ю звички і погляди власних розширених сімей, які мають відповідний духовний, моральний, інтелектуальний, культурний, соціальний характер, тому дисгармонія таких звичок і поглядів може бути дже­релом конфліктів. Розширена сім’я забезпечує систему постійної підтримки при всіх життєвих обставинах, здійснює контроль за її членами.

Стадії розвитку сімейних стосунків:

- шлюб до народження дитини;

- шлюб із маленькими дітьми;

- шлюб із дітьми, які виросли і залишають батьківську сім’ю;

- шлюб після того, як діти відокремилися від батьків.

Кожний період характеризується своїми проблемами, часто труднощі виникають при пере­ході від однієї стадії до іншої, коли подружжя не можуть зразу при­стосуватись і намагаються зберегти попередні звички і поведінку.

Психофізіологічні причини, які порушують гармонійні стосунки між подружжям:

1) неоднозначне розуміння кожним із подружжя власних сімейних прав і обов’язків;

2) сексуальне незадоволення;

3) недоліки і дефекти виховання.

В 68 розлученнях із 100 в перші 10 років подружнього життя ініціаторами виступають молоді жінки, чоловіки більш активно борються за збереження сім’ї, потім відбувається заміна ролей.

Істотне значення для здоров’я має психологічний клімат у сім’ї, який залежить від порядності членів родини, вимог до себе та інших, від взаємних почуттів, загальних уявлень, інтересів, устремлінь, мо­ральної атмосфери, в якій живе сім’я, взаємної щирості та розуміння, а також матеріального благополуччя і побутових умов.

Атмосферу благополуччя в сім’ї створюють гармонійні інтимні стосунки між подружжям, які вимагають духовної і фізичної врівноваженості. Наслідком сексуальної невдоволеності є поганий настрій, нервозність, неврози, головний біль та інші негативні моменти, які накладають свій відбиток на стосунки подружжя і можуть спричинити до взаємного відчуження.

Щастя в сім’ї допомагають створити діти. Любов бать­ків продовжується в їхніх дітях. В ідеальній сім’ї повинно бути не менше трьох дітей, що забезпечує приріст населення. Першу дитину бажано мати в перші роки сімейного життя, у будь-якому разі до 30 років. У молодої жінки перша вагітність і пологи перебігають легше.

Планування сім’ї: кожна дитина повинна бути бажаною. Якщо подружжя не бажає більшого приросту сім’ї або вагітність з якихось причин не рекомендується, доводиться думати про запобігання вагітності. Чоловік повинен брати участь у плануванні сім’ї для того, щоб бути готовим взяти на себе відповідальність за власну статеву по­ведінку і захистити здоров’я та благополуччя жінки, існуючого й по­тенційного потомства, сім’ї в цілому.

Безконтрольне відтворення населення має негативні наслідки: несприятливий вплив частих пологів на здоров’я жінки; підвищений ризик для здоров’я новонароджених; підвищене навантаження на прибутки сім’ї; менша підтримка зі сторони батьків своїх дітей.