 |
|
А. Наше загальне бачення інформаційного суспільства
Принципи побудови інформаційного суспільства в Україні.
За основу розглядати
Женевську Декларацію принципів.
А. Наше загальне бачення інформаційного суспільства
1. Ми, представники народів світу, які зібралися в Женеві 10–12 грудня 2003 року для проведення першого етапу Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства,проголошуємо наше спільне прагнення і рішучість побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожний може створювати інформацію і знання, мати до них доступ, користуватися й обмінюватися ними, даючи змогу окремим особам, громадам і народам повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи своєму сталому розвиткові і підвищуючи якість свого життя на основі цілей і принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй і поважаючи в повному обсязі та підтримуючи Загальну декларацію прав людини.
2. Нашою задачею є опанування потенціалу інформаційних і комунікаційних технологій для просування цілей розвитку Декларації тисячоліття, а саме: подолання крайньої бідності і голоду; забезпечення загальної початкової освіти; сприяння рівності чоловіків і жінок та надання всіх прав і можливостей жінкам; скорочення дитячої смертності; поліпшення охорони материнства; боротьба з ВІЛ/СНІД, малярією та іншими захворюваннями; сприяння екологічній сталості і розвитку глобальних партнерств з метою розвитку для досягнення більш мирного, справедливого і процвітаючого світу. Ми також підтверджуємо свою прихильність до досягнення сталого розвитку і погоджених цілей розвитку, викладених в Йоганнесбурзьких декларації і Плані впровадження та Монтерейському консенсусі, а також в інших документах відповідних самітів Організації Об’єднаних Націй.
3. Ми знову підтверджуємо загальність, неподільність, взаємозалежність і взаємозв’язок усіх прав людини й основних свобод, включаючи право на розвиток, як це закріплено у Віденській декларації. Ми також знову підтверджуємо, що демократія, сталий розвиток і дотримання прав людини й основних свобод, а також належне урядування на всіх рівнях є взаємозалежними і взаємозміцнюючими. Ми й надалі вирішуємозміцнювати повагу до верховенства права в міжнародних і національних справах.
4. Ми знову підтверджуємо,як необхідну основу інформаційного суспільства і, як це викладено в статті 19 Загальної декларації прав людини, що кожний має право на свободу переконань і їх виявлення; що це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів. Спілкування є одним з основних соціальних процесів, однією з базових людських потреб і основою будь-якої соціальної організації. Воно складає серцевину інформаційного суспільства. Кожний, де б він не знаходився, повинен мати можливість брати участь в інформаційному суспільстві, і нікого не можна позбавити пропонованих цим суспільством благ.
5. Ми знову підтверджуємо своє зобов’язання дотримуватися положень статті 29 Загальної декларації прав людини, що кожна людина має обов’язки перед суспільством, в якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи, і при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина має зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. Здійснення цих прав і свобод ні в якому разі не повинно суперечити цілям і принципам Організації Об’єднаних Націй. Тим самим ми будемо сприяти створенню інформаційного суспільства, в якому поважається людська гідність.
6.Відповідно до духу цієї Декларації ми знову заявляємо про свою рішучістьдотримуватися принципу суверенної рівності всіх держав.
7. Ми визнаємо, що наука відіграє центральну роль у розвитку інформаційного суспільства. Багато складових елементів інформаційного суспільства є результатом наукових і технічних досягнень, що стали можливими завдяки спільному використанню результатів досліджень.
8. Ми визнаємо, що освіта, знання, інформація і зв’язок складають основу розвитку людини, її ініціативності і благополуччя. Більше того, інформаційні і комунікаційні технології (ІКТ) мають безмірний вплив на практично всі аспекти нашого життя. Стрімкий прогрес цих технологій відкриває зовсім нові перспективи досягнення більш високих рівнів розвитку. Здатність цих технологій послабити вплив багатьох традиційних перешкод, особливо пов’язаних із часом та відстанню, уперше в історії дає змогу використовувати потенціал цих технологій на благо мільйонів людей у всіх куточках земної кулі.
9. Ми усвідомлюємо, що ІКТ слід розглядати як інструмент, а не як самоціль. За сприятливих умов ці технології можуть стати могутнім інструментом, підвищуючи продуктивність, генеруючи економічне зростання, створення робочих місць і розширення можливостей працевлаштування, а також підвищення якості життя для всіх. Вони також можуть сприяти діалогу між людьми, націями і цивілізаціями.
10. Ми також повністю усвідомлюємо, що сьогодні блага революції в інформаційних технологіях нерівномірно розподілені між розвинутими країнами, і країнами, що розвиваються, а також усередині суспільств. Ми сповнені рішучості перетворити цей цифровий розрив у цифрові можливості для всіх, зокрема для тих, кому загрожує відставання і подальша маргіналізація.
11. Ми зобов’язані втілити в життя наше спільне бачення інформаційного суспільства для себе і для майбутніх поколінь. Ми визнаємо, що молоді люди є майбутнім трудовим ресурсом і провідними творцями ІКТ та тими, хто найшвидше опановує ІКТ. Тому вони мусять отримати всі можливості для навчання, творення, внесення свого вкладу, підприємництва і прийняття рішень. Особливу увагу ми мусимо приділяти тим молодим людям, які поки не мають можливості повною мірою користатися з переваг, що надаються ІКТ. Ми також зобов’язані забезпечити, що при розробці прикладень ІКТ та наданні послуг будуть дотримані права дітей, а також їх захист і благополуччя.
12. Ми підтверджуємо, що розвиток ІКТ відкриває грандіозні перспективи для жінок, які повинні складати невід’ємну частину інформаційного суспільства і стати його ключовими учасниками. Ми зобов’язуємося забезпечити, щоб в інформаційному суспільстві жінкам надавалися всі права і можливості і щоб вони повною мірою брали участь на основі рівності — в усіх сферах суспільства і в усіх процесах прийняття рішень. Для цього ми повинні надавати першочергового значенняперспективі рівності жінок і чоловіків і застосовувати ІКТ як інструмент для досягнення цієї мети.
13.При побудові інформаційного суспільства ми повинні звертати окрему увагуна специфічні потреби маргіналізованих і уразливих груп суспільства, включаючи мігрантів, внутрішньо переміщених осіб і біженців, безробітних і знедолених людей, меншостей і кочових народів. Ми також повинні враховувати особливі потреби людей похилого віку та осіб з обмеженими можливостями.
14. Ми сповнені рішучості надати можливість бідним, особливо тим, що проживають у віддалених сільських і маргіналізованих міських районах, доступу до інформації і використання ІКТ як інструмента, що допомагає їм у їхніх зусиллях позбутися бідності.
15.Розвиваючи інформаційне суспільство окрему увагу необхідно приділяти особливому становищу корінних народів, а також збереженню їхньої спадщини і культурного надбання.
16. Ми продовжуємо звертати особливу увагу на специфічні потреби жителів країн, що розвиваються, країн із перехідною економікою, найменш розвинутих країн, малих острівних держав, що розвиваються, країн, які розвиваються і не мають виходу до моря, бідних країн з великою заборгованістю, окупованих країн і територій, країн, що переборюють наслідки конфліктів, а також країн і регіонів з особливими потребами, а також на обставини, що створюють серйозні загрози для розвитку, такі як стихійні лиха.
17. Ми визнаємо, що створення відкритого для всіх інформаційного суспільства потребує нових форм солідарності, партнерства і співробітництва між державними органами та іншими заінтересованими сторонами, тобто приватним сектором, громадянським суспільством і міжнародними організаціями. Усвідомлюючи, що амбітна мета цієї Декларації — подолання цифрового розриву і забезпечення гармонійного, справедливого і рівноправного розвитку для усіх, вимагатиме твердої рішучості всіх заінтересованих сторін, ми закликаємо до цифрової солідарності як на національному, так і на міжнародному рівнях.
18.Ніщо в цій Декларації не повинне тлумачитися як порушення, заперечення, обмеження або приниження положень Статуту Організації Об’єднаних Націй і Загальної декларації прав людини, будь-яких інших міжнародних документів або національного законодавства, прийнятих на підтримку цих документів.