Здавалка
Главная | Обратная связь

Роль морального виховання в педагогіці Джона Локка



Локковська концепція морального виховання була обумовлена запереченням їм уроджених ідей і норм моралі. ”Природний моральний закон”, висунутий Д. Локком, був підлеглий ідеї правової держави, що повинне забезпечувати реалізацію прагнення людей до особистої безпеки і вільного користування своєю власністю.

Істотна також позиція Локка, що припускала підпорядкування ідеї Бога вимогам розуму. Звідси випливала і його вимога: тільки здоровий глузд повинний служити регулятором поводження людини. У самообмеженні і самодисципліні він бачив необхідну умову розумного поводження і керування людини собою при різних обставинах життя. При цьому моральні норми і правила поведінки не повинні залишатися чимось зовнішнім, вони повинні стати його глибоко внутрішніми особистісними якостями. Тому задача розвитку в особистості внутрішньої потреби до активного твердження в собі моральних принципів розглядалося Д. Локком як головну мету виховання.

Д. Локк розширив представлення про педагогічні засоби, розглянувши не тільки методи навчання, але і методи морального впливу. Він звертав увагу на залежність поводження від мотивів, цих “могутніх стимулів душі”, і спробував виявити механізм, керуючий ними.

Формальне завчання правил поведінки безглуздо. Застосовуючи ідею наочності навчання і до практики морального виховання, Локк рекомендував показувати дітям на наочних прикладах, як їм варто надходити і чого варто уникати. Практика, повторні дії, закріплення позитивного досвіду поводження й обумовлених цим раціональних звичок і рис характеру розглядалися Локком як найважливіші засоби виховання. Він вважав також доцільним використовувати для закріплення позитивного досвіду поводження повторні моральні дії. Мистецтво виховання, по Локку, складається у використанні кожної доброї нагоди для створення спеціальних ситуацій, що спонукують дитини до бажаних повторних дій, що зміцнюють позитивну звичку.

Методику вироблення в дитини досвіду моральної поведінки Локк зв'язував з розвитком її моральної свідомості, без чого можливість повноцінного морального становлення особистості представлялася йому немислимим. Як найважливіший метод морального впливу він рекомендував переконання, звертаючи увагу на те, що діти добре сприймають доступні їх рівню розуміння доводи вихователя, чуттєві до схвалення чи осудження, засвоюють наочні приклади поводження з боку дорослих і т.д. “Однак найпростіший і легкий і разом з тим найефективніший спосіб виховання дітей і формування їх зовнішньої поведінки полягає в тому, щоб показувати їм на наочних прикладах, як їм варто чинити і чого вони повинні уникати”(№82).

 

У “Думках про виховання” Локк дає деякі практичні ради про те, як виховати в дітях щедрість, доброту і почуття справедливості. “Діти, що живуть разом, часто сперечаються через панування, через те, кому з них командувати над іншими. Хто б не почав цю суперечку, суперечку обов'язково варто припиняти. Мало того, треба вчити їх відноситися один до одного з найбільшою поступливістю, полегкістю і коректністю”(№109). ”Що стосується володіння і володіння речами, то вчіть дітей легко і вільно поділятися зі своїми друзями тим, що в них є. Потрібно дуже уважно стежити за тим, щоб вони (діти) не порушували правил справедливості: потрібно всякий раз, коли діти так чинять, виправляти їх, а коли є для цього підстава, і строго стягувати”(№110). Досить показово в цьому плані і думка Локка щодо подарунків. ”Подарунки, що прийнято робити дітям батьків із солідним суспільним становищем з метою догоди, заподіюють крихіткам великої шкоди. Це розвиває в останніх гордість, марнославство і жадібність ледь не раніше, ніж вони навчаться говорити”(№130).

Як ми бачимо, багато положень теорії Локка були актуальні і прогресивні не тільки в минулому. І на сьогоднішній день багато педагогічних проблем все також гострі, а тому всі перераховані вище поради можуть з успіхом застосовуватися сучасними педагогами і батьками, що допоможе їм уникнути багатьох проблем виховання.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.