Орієнтовна програма психолого-педагогічної корекції різних типів важковиховуваності

№ п/п	Тип важковиховуваності	Програма корекційних заходів	Форми педагогічної діяльності	Прогнозований результат
1.	Педагогічне занедбаних дітей	Встановлення довірливих стосунків з дитиною, створення психологічного комфорту	відвідування дитини вдома; => бесіда	Встановлення довірливих стосунків із дитиною
		Формування у дитини позитивної самооцінки	=> залучення до різноманітних видів діяльності; =» створення ситуації досягнення позитивних результатів діяльності; => стимулювання позитивних виявів	Сформованість у дитини позитивної самооцінки, створення та закріплення необхідного емоційно-вольового фону
		Формування мотивації досягнення	вибір діяльності, у якій дитина досягла б успіху в мінімальний термін; звернення до дитини по допомогу	Установлення сфери максимально успішної діяльності
		Створення умов для підвищення рівня успішності у провідній діяльності	встановлення позитивних конкурентних взаємин; уникнення протягом певного часу негативних оцінних впливів; протягом 3—4 тижнів зменшення ступеня вимогливості; активне підкреслення позитивних виявів	Підвищення рівня успішності у провідній діяльності
		Вироблення правильних навичок поведінки та спілкування	бесіда; різноманітні тренінґи спілкування; включення до участі в дебатах; залучення до традиційних справ; громадські доручення	Формування досвіду суспільної поведінки. Корекція навичок поведінки та спілкування
		Підвищення рівня саморегуляції (виховання навички до самоаналізу)	заохочення позитивних вчинків; створення оптимального режиму життєдіяльності; чітке планування діяльності та аналіз її результатів	Сформованість навички самоаналізу
		Розвиток моральних уявлень, пізнавальних інтересів	=> залучення до участі в заходах з навчальних предметів	Підвищення рівня пізнавального інтересу. Сформованість моральних уявлень та ціннісних орієнтацій
		Формування позитивної життєвої перспективи	=> система профорієнтаційних заходів	Сформованість позитивної життєвої перспективи
2.	Конституціональний	Тип акцентуації визначається шкільним психологом	=» ретельна діагности ка; = дослідження проце- сів мислення (у разі виявлення викривлення процесу мислення психологічна корекція неприпустима, обов'язкова консуль- тація психіатра); => психологічна освіта учнів — індивідуальна бесіда, лекції, вивчення популярних психологічних видань; => психологічне консультування учнів, учителів, батьків; => психологічний тре- нінґ, який проводиться в навчально-виховному процесі як корекційна гра; => корекція наслідків сімейного виховання бесіда-роз 'яснення	Корекція поведінки відно- сно типу акцентуації характеру
3.	Ситуативний	Визначення зони дезадапта- ції	=> дослідження умов сімейного виховання спостереження, бесі- да; =» визначення рівня домагань та його аде- кватності можливос- тям; => вивчення сфери спілкування з однолітками — соціометричні дослідження, бесіда, спостереження	Визначення афективної зони та ситуацій емоцій- ної, психологічної неста- більності дитини
		Уникання, послаблення або вирішення конфліктної ситуації	=> корекційні заходи щодо стосунків з бать ками (однолітками) — бесіда, дискусія, дис- пут, тренінґ; => бесіда з батьками (вчителями) щодо роз'яснення причин важковиховуваності; вироблення спільної програми поведінки відносно дитини —зміна форми спілкування або вимог до учня; => консультація з лікарем щодо регуляції фізичного та фізіологічного стану підлітка — бесіда, спостереження, консультація	Найефективніше вирішення конфліктної ситуації, усунення причин важковиховуваності
4.	Тип важковихо-вуваних дітей	Корекція та усунення особистісних новоутворень, які спричинюють соціальну дезадаптацію
		феномен «смислового бар'єра» (дитина нібито не розуміє (або не чує), що їй говорить дорослий)	=> з'ясовування ситуації включення «смислового бар'єра» (стосовно конкретної людини або вимоги) — спостереження, бесіда', => усунення афективних переживань — роз'яснення, обговорювання власного досвіду та досвіду інших людей, переконання, приклад; => корекція співвідношення між дитиною та причиною включення названого новоутворення — бесіда, зміна форми спілкування або вимоги, розповідь-роздум, переконання на власному прикладі, стимулювання позитивних виявів;	Поступове зниження та подальше усунення всіх особистісних новоутворень, які заважають процесу соціалізації дитини
		феномен «афекту неадекватності» (стійкий негативний емоційний стан, який виникає у зв'язку з неуспішністю діяльності, або ігноруванням самого факту неуспішності, або небажанням визнати себе його винуватцем)	=> порівняння реальних досягнень підлітка та його власної оцінки результатів діяльності — методика «Вибір завдань різного ступеню важкості»; => урахування зовнішніх обставин та вплив зовнішніх чинників — бесіда, дискусія, дис- пут, посильні завдання; => створення ситуації успішності діяльності	Вироблення адекватного ставлення до власних можливостей та вміння критично ставитися до себе, визнавання власних помилок та бажання їх виправити
		«розгалуженість взаємин» (подолання досягається зав- дяки нейтралізації названого захисного механізму особистості)	=> організація оцінних ситуацій, об'єднаних у «систему багатобічного оцінювання»; => формування адеква тного ставлення до себе — бесіда, роз'яснення, приклад, порівняння різних си- туацій; => позитивний емоцій ний тон; => включення до сис- теми позитивного оці нювання (вплив колективу однокласників та педагогічного колективу в цілому); => дослідження та виз начення сфери інтере- сів вихованця, де він здатен адекватно сприймати негативну оцінку; => вироблення адеква тного еталона оцінки	Формування адекватного ставлення до себе. Зняття конфліктності у спілкуванні з педагогами та однокласниками. Створення атмосфери доброзичли- вості. Зміна системи ста- влення до себе та інших