 |
|
РОЛЬ ПСИХОЛОГА В ЕКСПЕРТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Методи оцінювання.
Знання та вміння студентів оцінюються за допомогою:
1. Презентації на семінарському занятті. Критеріями оцінки є зміст, спосіб подачі матеріалу, оригінальність та інноваційні методи аналізу процесів, що розглядаються.
2. Виконання практичних завдань. Критеріями оцінки є повнота виконання завдання, правильний підбір методів і методик експертного дослідження, правильність експертних висновків і практичних рекомендацій.
3. Написання реферату. Критеріями оцінки є актуальність змісту, самостійність, аналітичні здібності, ступінь та форма узагальнення матеріалу, глибина критичних зауважень, різноманітність й обґрунтованість пропозицій щодо вдосконалення визначеної проблеми.
4. Підсумкове тестування.
І. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ «Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології»
Модуль 1.
Психологічна експертиза як особливий вид діяльності психолога.
ТЕМА 1. Особливості психологічної експертизи в різних галузях психології.
Питання:
1. Поняття та зміст психологічної експертизи.
Визначення експертизи. Обставини, при яких доцільно призначати експертизу. Принципи використання експертизи для вирішення спеціальних завдань. Нормативні акти, які регламентують проведення психологічної експертизи та напрямки її застосування. Методичні рекомендації щодо проведення різних видів експертизи. Вимоги до особистості експерта. Експертні групи.
2. Етичні проблеми проведення експертизи. Права та обов’язки експерта-психолога.
Умови, що визначають особливості діяльності експерта-психолога. Принципи етики експерта-психолога. Професійна компетентність. Особистісний підхід (повага прав і честі особистості досліджуваного). Незалежність. Конфіденційність. Права та обов’язки експерта-психолога.
Література: 3, 5, 6, 8, 10, 12, 17, 22, 38, 40, 50.
ТЕМА 2. Теоретичні основи психологічної експертизи.
Питання:
1. Предмет та компетенція психологічної експертизи.
Обмеженість предметної галузі психологічної експертизи. Компетентність як сукупність завдань, які постають перед експертами, їх можливостей та повноважень.
2. Принципи експертного дослідження.
Рівневий аналіз поведінки і діяльності. Взаємодія особистісних і ситуаційних факторів. Єдність свідомості і діяльності. Принцип розвитку.
3. Психологічна діагностика в психологічній експертизі.
Психодіагностика як обов’язкова частина психологічної експертизи. Методи психодіагностики, які використовуються в експертному дослідженні. Етапи в роботі експерта-психолога: вивчення матеріалів справи; вивчення спеціальної літератури за напрямками експертизи; попереднє дослідження випробуваного; експериментальне дослідження; обробка отриманих результатів та їх інтерпретація; складання акту експертизи; подання акту на слідстві або в суді.
Література: 1, 3, 5, 6, 7, 8, 10, 12, 17, 22, 29, 34, 36, 38, 40, 43, 48, 50.
ТЕМА 3. Характеристика окремих видів психологічної експертизи.
Питання:
1. Особливості гуманітарної експертизи.
Сучасний стан розробки проблем гуманітарної експертизи. Визначення гуманітарної експертизи. Головні аспекти та критерії гуманітарної експертизи. Функції, завдання, предмет експертної діяльності. Методика проведення гуманітарної експертизи та методологічні проблеми. Компетентність учасників гуманітарної експертизи.
2. Психологічна експертиза сімейних проблем.
Розгорнута характеристика сімейної експертизи. Експертно-психологічне дослідження сімейних проблем. Основні проблеми сімейних стосунків. Нормативні акти, що регулюють сімейні стосунки. Методи дослідження сімейних стосунків.
3. Трудова (психологічна) експертиза.
Визначення трудової експертизи, її зміст і характеристика. Види трудової експертизи. Прогностична трудова експертиза. Ретроспективна трудова експертиза. Експертизи працездатності осіб, що направляються для роботи в умовах емоційної напруженості та в екстремальних умовах. Методи трудової експертизи.
4. Характеристика ергономічної експертизи та інженерно-психологічної експертизи систем «людина-машина».
Організація і порядок проведення ергономічної експертизи. Визначення та розмежування понять «ергономіка» та «інженерна психологія». Інженерно-психологічна експертиза дорожньо-транспортних пригод. Мета та основні задачі ергономічної експертизи та інженерно-психологічної експертизи. Методи ергономічної експертизи. Висновок ергономічної експертизи.
Література: 4, 6, 8, 9, 10, 12, 14, 19, 22, 23, 28, 30, 31, 33, 34, 37, 50, 51.
Модуль 2.
Види та характеристика судово-психологічної експертизи.
ТЕМА 4. Характеристика судово-психологічної експертизи.
Питання:
1. Порядок призначення судово-психологічної експертизи.
Судово-психологічна експертиза у кримінальному процесі. Підстави для призначення судово-психологічної експертизи. Постанова про проведення експертизи. Питання, які можуть бути поставлені для вирішення судово-психологічної експертизи. Організація та проведення судово-психологічної експертизи.
2. Види судово-психологічної експертизи.
Експертиза за місцем і умовами проведення, за процесуальним станом досліджуваного, за предметом. Комплексна судова психолого-психіатрична експертиза. Амбулаторна і стаціонарна експертиза. Експертиза підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, свідка та потерпілого. Експертиза індивідуально-психологічних особливостей підсудного. Експертиза афекту. Експертиза неповнолітнього. Експертиза потерпілих від статевих злочинів.
3. Висновок судово-психологічної експертизи.
Вимоги до оформлення акту експертизи. Структура акту: вступна, дослідницька та результативна частина. Приводи для призначення нової експертизи.
Література: 3, 5, 6, 8, 10, 12, 17, 22, 38, 40, 42, 43, 50, 52.
ТЕМА 5. Особливості окремих видів судово-психологічної експертизи.
Питання:
1. Судово-психологічна експертиза індивідуально-психологічних особливостей обвинуваченого (підсудного).
Проблема особистості в діяльності судового психолога-експерта. Підстави для призначення судово-психологічної експертизи індивідуально-психологічних особливостей. Порядок проведення дослідження в ході СПЕ індивідуально-психологічних особливостей (з'ясування фабули справи, психологічний аналіз індивідуально-психологічних особливостей, проведення клініко-психологічної бесіди, порівняльний аналіз даних психологічного вивчення кримінальної справи і результатів експериментального дослідження, аналіз взаємодії особистості досліджуваного з юридично значимою ситуацією, складання експертного висновку). Методи та методики дослідження індивідуально-психологічних особливостей.
2. Судово-психологічна експертиза емоційних станів.
Підстави для призначення психологічної експертизи. Експертиза фізіологічного афекту. Загальна характеристика фізіологічного афекту. Причини виникнення стану фізіологічного афекту. Індивідуальні особливості схильності до виникнення афекту. Фази протікання афективних реакцій. Порядок проведення експертизи афекту. Емоційні стани, які не досягають рівнів афекту, але негативно впливають на свідому регуляцію поведінки.
3. Судово-психологічна експертиза потерпілих від статевих злочинів.
Безпомічний стан жертви статевого злочину. Критерії визначення безпомічного стану. Показники здатності потерпілих розуміти характер та значення дій, які чиняться відносно них. Показники здатності потерпілих чинити опір. Загальний план експертного дослідження потерпілих від статевих злочинів.
4. Судово-психологічна експертиза неповнолітніх обвинувачених.
Основні завдання експертизи неповнолітніх обвинувачених. Критерії усвідомлення своїх дій. Експертне дослідження інтелекту та особистісної сфери неповнолітніх обвинувачених.
5. Судово-психологічна експертиза особистості суїцидентів.
Підстави для призначення експертизи. Основні завдання посмертної експертизи. Особливості особистості суїцидентів. Типи та види суїцидальної поведінки. Загальний план експертного дослідження. Головні труднощі проведення посмертної експертизи.
Література: 3, 5, 6, 8, 10, 11, 12, 14, 17, 18, 20, 22, 24, 25, 26, 38, 40, 41, 42, 43, 50, 52.
ІІ. ТЕЗАУРУСИ ДО ТЕМ
Модуль 1.
Психологічна експертиза як особливий вид діяльності психолога.
ТЕМА 1. Особливості психологічної експертизи в різних галузях психології.
Питання:
1. Поняття та зміст психологічної експертизи.
2. Етичні проблеми проведення експертизи. Права та обов’язки експерта-психолога.
Призначення психологічної експертизи. Експертиза має призначатися і проводитись своєчасно, як тільки виникли питання, вирішення яких потребує спеціального пізнання, і достатньо повно зібрані матеріали, необхідні для формування висновку. У своєму висновку експерти-психологи повинні не тільки вказати, які дослідження провели і отримали результати, але й науково обґрунтувати свої висновки.
Експертизавизначається як розгляд якого-небудь питанняекспертами для надання висновку (словник російської мови С. І. Ожегов).
В інших літературних джерелах визначають:
Експертиза –це проведення спеціального дослідження, з метою вивчення певного питання (проблеми) для надання висновку.
Таким чином, психологічна експертиза – це дослідження, яке здійснюється експертом на основі спеціальних знань в галузі психології з метою надання висновку з приводу обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормативні акти про психологічну експертизу:
–Конституція України;
–Закон України «Про судову експертизу»;
–Кримінальний кодекс України (КК України);
–Кримінально-процесуальний кодекс України (КПК України);
–Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України);
–Господарський процесуальний кодекс України(ГПК України);
–Кодекс адміністративного судочинства.
Базовим з точки зору судово-експертної діяльності в Україні є Закон «Про судову експертизу», введений в дію постановою Верховної Ради України від 25 лютого 1994 року. Закон визначає правові, організаційні, фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.
Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду.
Експерт (лат. expertus – досвідчений, обізнаний) – компетентна особа, яка має відповідну освіту, кваліфікацію, науковий чи практичний досвід, володіє спеціальними знаннями та залучається органами розслідування, судом для проведення експертизи.
Спеціальні знання – професійні знання та вміння в галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо, необхідні для вирішення питань, що виникають під час розслідування та розгляду у суді конкретних справ.
Складові підготовки експерта:
– базова повна освіта;
–післядипломна освіта (спеціалізація, стажування, підвищення кваліфікації, перепідготовка);
– спеціальна освіта за певними експертними спеціальностями;
– самоосвіта.
Головне завдання експертної діяльності – сприяння особі чи організації (замовнику), що призначили експертизу в установленні певних обставин шляхом вирішення питань, що потребують спеціальних знань.
Принципи експертної діяльності.
| ЗАКОННІСТЬ |
| Передбачає дотримання законів, прав і свобод людини і громадянина під час проведення експертизи. В ході експертного дослідження, яке стосується конкретної людини, експерт зобов’язаний неухильно дотримуватись права на недоторканість особистого життя. |
| НЕЗАЛЕЖНІСТЬ |
| Передбачає те, що експерт в ході проведення дослідження не може бути залежним від органа чи особи, що призначили експертизу. Експерт зобов’язаний робити висновок за результатами свого особистого дослідження. |
| ПОВНОТА ДОСЛІДЖЕННЯ |
| Передбачає повноту об’єкта дослідження, всебічність аналізу усіх можливих альтернатив експертних рішень, урахування усіх версій, можливих у межах питань, які поставлені в ході експертного дослідження, а також повні й всебічні відповіді на усі питання, що поставлені перед експертами. |
| ОБ’ЄКТИВНІСТЬ |
| Принцип диктує експерту проведення дослідження і формулювання висновків на наукових (теоретичних і методологічних) засадах, які відповідають сучасному рівню розвитку галузі, в якій експерт володіє спеціальними знаннями. |
РОЛЬ ПСИХОЛОГА В ЕКСПЕРТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
 | |||||
 |  | ||||
Консультант Спеціаліст Експерт
Консультант:
– надає інформацію довідкового характеру про типові форми сприйняття, пам’яті, мислення, вікові особливості психіки, про психічні стани, про психологію групи тощо;
– консультації щодо вибору слідчим оптимального ритму діяльності, подолання негативних емоційних станів, попередження професійної деформації.
Спеціаліст:
– бере участь у розслідуванні, допиті, огляді місця злочину;
– бере участь у допиті малолітніх (закон передбачає участь педагога у допиті малолітніх), може скорегувати формулювання питань для адекватного сприйняття дитиною для надання свідчень;
– допомагає у створенні необхідної атмосфери для подолання негативної поведінки дитини, сорому неповнолітньої, яка постраждала від статевих домагань;
– надає допомогу в ході слідчих дій відносно осіб з ознаками розумової відсталості.
Експерт:
– Вирішує завдання експертизи залежно від її виду і призначення. При проведенні судово-психологічної експертизи психолог виступає як самостійний експерт.
– У комплексній судовій психолого-психіатричній експертизі психолог виступає у двох ролях. На першому етапі комплексної експертизи він проводить експериментально-психологічне дослідження, з якого психіатр-експерт бере дані, що мають значення для встановлення психіатричного діагнозу і рішення експертних психіатричних питань (консультант, спеціаліст). У тих випадках, коли обвинувачений досліджуваний визнаний осудним, експерт-психолог використовує результати експериментально-психологічного дослідження для відповідей на питання судово-слідчих органів, які відносяться до його компетенції.
Особливості діяльності експерта-психолога.
· Судовий експерт-психолог взаємодіє з тими, хто порушив закон, або з тими, хто став жертвами протиправних дій, що визначає своєрідність соціальної взаємодії, спілкування між ними.
· Діяльність психолога, який виступає в якості судового експерта, регулюється законом. Він несе кримінальну відповідальність за визначені дії, які порушують кримінально-процесуальну регламентацію його діяльності.
· Від висновків експерта-психолога у силу його процесуального положення часто залежить подальша доля досліджуваної особи, що накладає на експерта величезну відповідальність за свої рішення.
Етичні принципи діяльності експерта-психолога.
| Професійна компетентність |
| • Складається з його спеціальних знань і вміння проводити експертне дослідження. • Засвоєння власного досвіду і досвіду своїх колег. • Постійне професійне вдосконалення з використанням усіх доступних форм додаткового навчання, вивченням наукової та методичної літератури з психологічних і суміжних дисциплін, що входять в обсяг спеціальних психологічних пізнань. • Надання професійної допомоги своїм колегам, консультування, передача свого досвіду молодим психологам. |
| Особистісний підхід |
| Повага прав особистості досліджуваного:кожна людина, притягнута до кримінальної відповідальності, або яка бере участь у процесі суду в якості потерпілого або свідка, має визначену сукупність прав, регульованих кримінально-процесуальним законодавством. Повага честі і достоїнства досліджуваної особи: • експерт-психолог повинен займати професійну позицію стосовно поведінки досліджуваних осіб, відносно яких проводиться експертиза, які мають багатий злочинний досвід та під час експертизи своєю поведінкою викликають роздратованість; • експерт-психолог повинен контролювати свої дії і висловлювання, поводитись коректно; • психолог не може брати на себе функції суду, повинен стримуватись від швидких оцінних суджень; • з повагою честі та достоїнства особистості здійснювати експериментально-психологічне дослідження жертв сексуального насильства. З погляду етики правильним буде проведення психотерапевтичної роботи. |
| Незалежність |
| Незалежність експерта-психолога: • від судово-слідчих органів; • від інших учасників кримінального процесу; • від інших експертів-психологів; • від себе. |
| Конфіденційність |
| При проведенні судово-психологічної експертизи експерт-психолог стає власником великого обсягу інформації про досліджувану особу. Всю цю інформацію експерт-психолог не має права розголошувати відповідно до закону, але він складає конфіденційну інформацію і в етичному розумінні. |