 |
|
Особливості гуманітарної експертизи.
Поле застосування гуманітарної експертизи дуже широке. Наприклад, у сфері освіти, де гостро стають питання введення кредитно-модульної системи навчання, назріла необхідність гуманітарної експертизи. В умовах наполегливого прагнення сучасного керівництва країни вступити до НАТО, особливу актуальність набуває гуманітарна експертиза перетворювань в збройних силах. Широке поле для гуманітарної експертизи надає діяльність засобів масової інформації: характер подачі новин, оправдання еротичних сцен, об’єм і агресивність реклами, особливо політичних шоу в умовах бездіяльності політиків.
Сучасні наукові матеріали містять різні підходи до визначення гуманітарної експертизи та її змісту. Гуманітарна експертиза розглядається як застосування «людських мірок» до соціальних, економічних, політичних, екологічних та інших явищ, що сприяють розвитку особистості. У межах гуманітарної експертизи всі структури оцінюються лише з точки зору того, наскільки вони відповідають ідеалу всебічного, гармонічного розвитку людини.
Гуманітарна експертиза визначається як форма індивідуальної або колективної професійної діяльності спеціально підготовлених висококваліфікованих фахівців, що є різновидом наукового аналізу, який здійснюється на методологічних засадах гуманітарної експертизи.
Абсолютним критерієм гуманітарної експертизи являється забезпечення можливості самовизначення – вільного відповідального вибору.
Головний аспект гуманітарної експертизи – це співвідношення соціально-культурного (нормативно-ціннісного) і особистісного рівнів.
Гуманітарна експертиза оцінює будь-яку діяльність с точки зору її наслідків для людини. Іншими словами, специфіка гуманітарної експертизи пов’язана з виявленням впливу психологічних особливостей людей на соціальні події та впливу соціальних подій на психологічні особливості людей. Можливість такого порівняння забезпечується певними особливостями гуманітарної експертизи.
До головних особливостей гуманітарної експертизи можна віднести: нормативно-ціннісний зміст; персонологічний характер; орієнтація на забезпечення балансу інтересів і консолідації суспільства; орієнтація на забезпечення можливості соціально-відповідального особистісного вибору (самовизначення); комплексність; забезпечення аргументованості вірогідними інтерпретаційними засобами.
До основних функцій гуманітарної експертизи належать: діагностика; оцінка; ідентифікація (атрибуція, кваліфікація); консультування; визначення засад; обґрунтування реальності здійснення; виявлення можливих наслідків; надання допомоги; соціальний захист.
Завданняекспертної діяльностіполягають у тому, щоб сприяти замовнику (особі чи організації), який призначив експертизу, в становленні певних обставин шляхом вирішення питань, які потребують спеціальних знань.
Предметом гуманітарної експертизи є оцінка або прогноз впливу об’єктивних природних і соціальних подій на психологічні стани, особливості поведінки людей, а також впливу психологічних станів, поведінки людей на природні та соціальні події, в тому числі, на дії та стани інших людей.
Залежно від характеру призначення експертизи вона може бути одноособова (проводиться одним експертом) чи комісійна (проводиться групою експертів). Комісійна експертиза, яка проводиться експертами одного фаху, називається однорідною, а експертиза, яка проводиться експертами різних спеціальностей, називається комплексною. Комплексна експертиза може бути полісуб’єктною, коли різні галузі спеціальних знань представляють різні експерти, а також моносуб’єктною, коли один експерт володіє знаннями з різних галузей.
Методика проведення гуманітарної експертизи передбачає реалізацію алгоритму, який складається з наступних кроків:
1) діагностика (ідентифікація, атрибуція, кваліфікація) базового (обраного в якості «стандартного») нормативно-ціннісного комплексу;
2) діагностика нормативно-ціннісного комплексу явища, проекту, програми, що оцінюється;
3) співвідношення результатів першого та другого кроків;
4) оцінка (інтерпретація) результатів третього кроку;
5) виявлення (прогноз) наслідків реалізації нормативно-ціннісного комплексу, виявленого на другому кроці для базового нормативно-ціннісного комплексу.
Методи та процедураекспертного дослідження займають центральне місце серед методологічних проблем гуманітарної експертизи.
Гуманітарна експертиза здійснюється у будь-якій галузі та спирається на засоби наукових дисциплін за умов гуманітарного їх використання.