Здавалка
Главная | Обратная связь

Інженерно-психологічна експертиза дорожньо-транспортних пригод.



Кожна дорожньо-транспортна пригода містить в собі психологічні складові: особливості сприйняття і розуміння, уваги, мотивації, необхідні знання та вміння, а також резерв і витрати часу на рухи і дії.

Інженерний психолог як експерт по ДТП повинен володіти деякими природничо-науковими і технічними знаннями, а також вміти виконувати певні розрахунки швидкостей і відстаней, інших параметрів, важливих для ДТП.

З позиції інженерної психології й ергономіки дорожньо-транспортні пригоди – особливі динамічні стани однієї з людино-технічних систем, а саме системи «людина - транспортний засіб - середовище руху». Цей стан характеризується раптовістю виникнення, швидкістю розвитку, матеріальними втратами, нерідко трагічними наслідками для учасників і судовим переслідуванням для винуватців.

Активною дійовою особою, тобто суб’єктом, який звичайно ініціює дорожньо-транспортну пригоду, є водій транспортного засобу. Він, з точки зору інженерної психології, повинен роздивлятися за аналогією з людиною-оператором, з тією лише різницею, що водій має можливість безпосередньо спостерігати і сприймати навколишнє середовище – перш за все дорогу, околиці та інших учасників дорожнього руху (пішоходів, транспорт, що рухається і стоїть, а головне – знаки дорожнього руху, які нормують його дії під час керування транспортом).

Основні завдання, які стоять перед експертом-психологом в ході інженерно-психологічної експертизи:

1. Попередньо ознайомитися з подією за розповіддю слідчого, або адвоката, який звернувся за порадою.

2. Отримавши офіційну постанову на проведення експертизи та матеріали кримінальної справи, необхідно відтворити в динаміці просторово-часову картину події в тих конкретних умовах. Наприклад, хто і де перебував з учасників ДТП за кілька секунд до події, з якою швидкістю рухалися учасники, де були і що могли бачити і учасники, і свідки.

3. Необхідна психологічна оцінка достовірності показань свідків. Треба пам’ятати при цьому, що зазвичай перші свідчення на місці події або відразу ж після неї є найточнішими, тому що ще свіжі і не коригуються пам’яттю та сторонніми міркуваннями.

4. Виявити за матеріалами кримінальної справи об’єктивні умови і суб’єктивні (психологічні) фактори, що сприяли виникненню ДТП. До сприятливих факторів відносяться: необхідність темнової переадаптації зору водія після роз’їзду із зустрічною автомашиною, спроба сигналами керувати поведінкою іншої людини.

5. Психологічна оцінка особистісних властивостей і дій головних учасників ДТП, психологічне пояснення цих дій.

6. Необхідний пошук наукових даних за результатами психологічних досліджень в довідковій та монографічній літературі.

7. Виявити час реакції водія в ситуації ДТП та чи міг він чи не міг вчасно об’єктивно відреагувати на небезпеку і уникнути ДТП? Щоб відповісти на таке питання треба знати, що час реакції людини є складним і складається з багатьох компонентів. Перш за все, виділяються сенсорний і моторний компоненти повного часу реакції. Сенсорний, або латентний компонент – це чуттєва частина реакції на будь-який значущий сигнал, що не спостерігається ззовні. Моторний компонент – це рухи, артикуляція при мовних реакціях, переміщення та натискні рухи рук і ніг, як у водія при подачі звукового сигналу, поворотах керма, натискання педалей газу й гальма.

 

 

Модуль 2.

Види та характеристика судово-психологічної експертизи.

 

ТЕМА 4. Характеристика судово-психологічної експертизи.

Питання:

1. Порядок призначення судово-психологічної експертизи.

2. Види судово-психологічної експертизи.

3. Висновок судово-психологічної експертизи.

 

Судово-психологічна експертиза – дослідження, що проводиться експертом (експертами) на основі спеціальних знань в області психології з метою надання висновку з приводу обставин, що мають значення для вірного розуміння кримінальної справи.

Задача судово-психологічної експертизи – надання допомоги суду, слідчим органам у найглибшому дослідженні спеціальних питань психологічного змісту з цивільно-правових суперечок.

У теорії судової експертизи під об’єктами експертизи розуміють закріплені в матеріалах справи, передбачені кримінально-процесуальним і цивільно-процесуальним законодавством, джерела інформації.

Таке визначення об’єктів експертизи можливо використовувати в судово-психологічній експерті. Але, враховуючи особливості предмету судово-психологічної експертизи, необхідне деяке їх уточнення. Джерелами інформації в судово-психологічній експертизі можуть бути як самі суб’єкти (обвинувачений, потерпілий, свідок), так і дані, про стан їхньої психічної сфери, поведінку, отримані з різних процесуальних джерел, а також до об’єктів судово-психологічної експертизи повинні бути віднесені і матеріали справи, що розкривають обставини індивідуального психічного розвитку обвинувачених, потерпілих або свідків, ситуацію їхньої кримінальної поведінки, умови і фактори, що впливають на їхні вчинки.

Найбільш розповсюдженим є визначення об’єкта судово-психологічної експертизи, яке зробив М. М. Коченов, відповідно до якого їм є психічна діяльність психічно здорової людини.

Ю. Л. Метелиця і С. Н. Шишков вважають, що об’єктом дослідження судово-психологічної експертизи є особливості психіки людини не взагалі, а тільки в юридично значущих ситуаціях Значущою ситуацією при судово-психологічній експертизі обвинуваченого буде ситуація здійснення інкримінованого йому діяння, при експертизі свідків – передкримінальна, кримінальна і посткримінальна ситуації, стадії попереднього наслідку, судового розгляду.

Таким чином, об’єктом дослідження експерта-психолога в судово-психологічній експертизі є психічна діяльність підекспертної особи в юридично значущих ситуаціях.

Предметом дослідження судового психолога-експерта виступають
закономірності й особливості протікання та структури психічних
процесів (психічної діяльності), що мають юридичне значення та
визивають певні правові наслідки.

У цьому визначенні підкреслено, що предметом експертного дослідження психолога є особливості функціонування психічної діяльності людини в юридично значущих ситуаціях незалежно від того, чи є вони патологічними або віковими, особистісними, емоційними, і чітко зазначена кінцева мета, задля досягнення якої вони досліджуються. Суд цікавить не власне діагностика особливостей психіки людини, а наявність або відсутність таких її властивостей, що визначають їхню юридичну значущість, які зазначені в праві як юридичні критерії тієї або іншої здатності підекспертної особи.

Спеціальні знання експерта-психолога – це психологічні теоретичні і методологічні знання про закономірності та особливості психічної діяльності людини, які мають юридичне значення, та знання, які отримані в результаті спеціальної професійної психологічної підготовки, і впроваджені в практику судової експертизи та використовуються при розслідуванні злочинів і розгляді кримінальних справ у суді.

Підготовка судово-психологічної експертизи:

1. Збір матеріалів, що необхідні для проведення експертизи.

2. Інформація про особистість підекспертного.

3. Вивчення процесів формування психологічних особливостей особистості, свідомості людини під впливом виховання, освіти, спілкування.

4. Під час вивчення розвитку свідомості слід приділяти увагу так званим критичним віковим періодам життя людини:

- наскільки людина є активною, розбірливою у міжособистісних контактах, які має знайомства; її положення і роль у неформальній групі;

- характер її стосунків з батьками; якими методами виховання оперували батьки, чи боялася вона їх у дитинстві;

- відношення до себе, самооцінка (адекватна, завищена, занижена); відношення до своїх тілесних відчуттів, здоров’я, лікування; життєві плани, відношення до свого майбутнього; наскільки підекспертний є охайним у побуті, у себе вдома, на робочому місці;

- відношення до різноманітних видів діяльності; успіхи у навчанні, де і як вчився;

- про поведінку підекспертного, чи скоював він правопорушення;

- як характеризується його поведінка в цілому;

- захоплення, улюблені заняття;

- чи споживає алкогольні напої, наркотики, як їх переносить;

- звичний настрій, його стійкість;

- чи є брати, сестри, стосунки з ними; якщо одружений, то наскільки часто виникають суперечки з дружиною, їх причини;

- емоційні реакції, пов’язані з неприємними подіями у колективі, вдома; ступінь співчуття, емоційного реагування, доброта, відвертість, садистські схильності тощо.

Проведення судово-психологічної експертизи здійснюється відповідно глави 18 КПК України «Проведення експертизи».

Постанова про призначення експертизи:

· місце і час складання постанови;

· посада особи, що виносить постанову, її прізвище;

· справа, у якій проводиться слідство;

· обґрунтування прийнятого рішення;

· підстави для проведення експертизи;

· прізвище експерта або назва експертної установи;

· питання, з яких експерт повинен дати висновок;

· матеріали, що пред’являються експертові для ознайомлення.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.